Перш ніж перейти до висвітлення питання щодо залучення фінансових ресурсів на основі збільшення статутного капіталу підприємства, розглянемо сутність номінального капіталу та кор-поративних прав суб’єкта господарювання. Корпоративні права — це права власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юри-дичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації. Емітен-том корпоративних прав може бути держава в особі уповнова-женого органу або юридична особа, яка від свого імені розміщує корпоративні права і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Номінальна вартість акцій (часток) — це та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій (чи у свідоцтві учасника) та в умовах їх випуску і береться до уваги при визначенні кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників. Сукупна номінальна вартість корпоративних прав, випущених підприємс-твом, становить його номінальний, або статутний, капітал. У разі добровільної чи примусової ліквідації (банкрутства) го-сподарських товариств за недостатності іншого майна підприєм-ства на погашення його зобов’язань спрямовуються кошти (май-но), які формують статутний капітал. Право акціонера (учасника) на частину майна підприємства, яка перевищує його внесок у статутний капітал, може бути реалізоване лише при ліквідації юридичної особи та наявності активів після задоволення першо-чергових зобов’язань. Різниця між зареєстрованою сумою статутного (номінального) капіталу та фактично внесеною засновниками являє собою неопла-чений капітал підприємства. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу. Основними видами корпоративних прав є акції, частки учас-ників у статутному капіталі ТОВ і паї. Статутний капітал товари-ства з обмеженою відповідальністю поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Статутний капітал акціонерного товариства поділений на ви-значену кількість акцій рівної номінальної вартості. Акція — цін-ний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, під-тверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання части-ни прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Загальна номінальна вартість усіх емітованих акцій АТ (чи вне-сених вкладів ТОВ) становить його номінальний капітал. Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статут-ного капіталу або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його на акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій (часток) можливий у тому разі, коли попередні випус-ки акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції (внески у ТОВ) повністю оплачені за вартістю не нижчою від номінальної. Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейова-ними та простими. Кожна проста акція АТ надає акціонеру — її власнику однакову сукупність прав, зокрема: • на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди); • на участь в управлінні товариством (право голосу на загаль-них зборах товариства); • на отримання інформації про діяльність підприємства; • переважні права на придбання акцій нової емісії; • на участь у розподілі ліквідаційної виручки у разі ліквідації підприємства; • інші права, передбачені законодавством і статутом акціоне-рного товариства. Аналогічні права одержують учасники ТОВ відповідно до їх ча-стки в статутному капіталі. Особливості та категорії преференцій, які надаються привілейованими акціями, розглядаються нижче. Форми випуску акцій: документарна або бездокументарна. Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітен-та, затверджується ДКЦПФР при реєстрації випуску. Це є підста-вою для взяття цих цінних паперів на обслуговування Національ-ною депозитарною системою як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних паперів на пред’явника у докумен-тарній формі або цінних паперів у бездокументарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється на підставі об-лікового реєстру рахунків власників у зберігача. Випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускають-ся з урахуванням вимог, визначених ДКЦПФР. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі емітент оформляє гло-бальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обра-ний ним депозитарій. Обіг іменної акції фіксується у реєстрі власників цінних папе-рів. Іменні акції, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту. У разі продажу акцій, які мають бездокументарну форму, право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, що випливають з іменних цінних папе-рів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокумен-тарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власникові цінних паперів. Виписка з ра-хунку, яка містить інформацію про наявність цінних паперів, не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. Угоди щодо цінних паперів не підляга-ють нотаріальному посвідченню. Окрім сертифіката акцій, до них може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Він повинен містити такі основні да-ні: порядковий номер купона на виплату дивідендів; порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди; найменування ак-ціонерного товариства; рік виплати дивідендів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Номінальний капітал підприємства» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
