На ринку попиту є певна пропозиція товарів. Під пропозицією економісти розуміють будь-яку готовність продати товар. Основними постачальниками товарів на ринок є виробники. Їх збутова і цінова політика підкоряється декільком цілям, головна з якої — максимізація прибутку. Обсяг прибутку, що вони одержують після реалізації продукції, напряму залежить від її ціни. Дуже висока ціна зупинить потенційних покупців, а дуже низька — або принесе збитки власнику товару, або послужить підставою для звинувачення в несумлінній конкуренції. Якщо ринкова ціна на товар має тенденцію до підвищення, то виробники будуть зацікавлені в розширенні обсягів виробництва. І навпаки, стійка тенденція до зниження цін спонукає підприємців скорочувати об’єми поставок або навіть шукати іншу — більш вигідну сферу діяльності. Окрім ціни, на рівень пропозиції якого-небудь товару роблять вплив наступні фактори: наявність виробничих потужностей і природних ресурсів, робочої сили (R, resources); характер технології (K); податки і дотації (TS, tax and subsidy); природнокліматичні умови (C, conditions); ціни на ресурси і інші товари (від Pa до Pz); і так далі. Отже, обсяг пропозиції — ця максимальна кількість якогось товару, яку згоден виставити на продаж продавець або група продавців в одиницю часу за певних умов, перерахованих вище. Залежність обсягу пропозиції від визначаючих його факторів називається функцією пропозиції. В загальному вигляді функція пропозиції має вигляд: QSx = f(Px, Pa...Pz, R, До,C, TS і ін.). Якщо всі фактори, окрім ціни даного товару, прийняти за незмінні, то функція відображатиме залежність кількості пропонованої продукції тільки від її ціни: QSx = f(Px), де QSx — обсяг пропозиції товару «x», Px — ціна товару «x». Як і функція попиту, функція пропозиції показує не тільки ту кількість товару, яка виробники готові запропонувати за якоюсь певною ціною, але і кількості, які вони готові представити на ринку за кожної можливої ціни. Залежність обсягу пропозиції від ціни може бути різною, проте найтиповішої є наступна: чим вище ринкова ціна, тим більше обсяг пропозиції, і навпаки (тобто має місце пряма залежність). Функція пропозиції від ціни також може задаватися трьома способами: 1. Аналітичним: QSx = –a + b Px (наприклад: QSx = –2 + 2P). 161
Частина ІІ. Мікроекономіка
2. За допомогою таблиці: Таблиця 13.2 Функція пропозиції P (ціна в грн) 5 4 3 2 1 Q (обсяг пропозиції, од.) 110 100 80 50 10
3. Графічним: Р S
4
2
O 20 40 60 80 100 120 140 160
Q
Рис. 13.4. Крива пропозиції
Отримана лінія називається кривою пропозиції. Має звичайно позитивний нахил і опукла у бік об’єму (лінія попиту, як правило, опукла до початку координат). Як окремий випадок може використовуватися лінійний характер функцій попиту і пропозиції (прямі лінії). Звернемося тепер до нецінових факторів, що впливають на обсяг пропозиції. До них відносяться: — ціни на початкові ресурси; — технологічні можливості виробника; — ціни на інші товари; — податки і дотації; — число продавців на ринку; — очікування виробників. Ціни на початкові ресурси. Чим нижче ціна за витрати виробника на початкову сировину, матеріали, паливо, а також робочу силу, тим більшу кількість продукції за більш низькою ціною підприємець зможе запропонувати на ринок. Таким чином крива пропозиції зміститься управо і вниз. 162
Розділ 13. Попит та пропозиція, їх взаємодія
Технологічні можливості виробників залежать від розвитку науково-технічного прогресу. Чим вищий рівень прогресу, тим ефективнішим стає виробництво, тобто на кожну одиницю ресурсів, що затрачують, виробляється все більше кінцевої продукції. Крива пропозиції, отже, зміщується управо і вниз. Ціни на інші товари. Товари можуть знаходитися між собою відносно взаємозамінності і взаємодоповнюваності як в споживанні, так і у виробництві. Зокрема, зниження ціни на яловичину може спонукати фермерів більше вирощувати і пропонувати до продажу м’ясо птиці. І навпаки, підвищення ціни на яловичину приведе до скорочення пропозиції м’яса птиці. Отже, зміна цін на інші товари здатна зміщувати криву пропозиції. Число продавців. Чим більше виробників випускають даний вид товару, тим більше ринкова пропозиція зміщує криву управо. У міру зменшення числа виробників в галузі крива пропозиції зміщуватиметься вліво і вгору. Очікування виробників. Якщо в певній ситуації, наприклад, виробники зерна не хочуть продавати його ні державі, ні населенню, оскільки чекають, що надалі ціни на зерно підвищаться, і вони більш вигідно його реалізують, то крива пропозиції зерна в даний момент зміститься вліво і вгору. Але може виникнути і зворотна ситуація, коли виробники чекають падіння цін на зерно. Тоді вони старатимуться швидше його реалізувати, і на якийсь час пропозиція цього товару на ринку збільшиться, що зсуне криву пропозиції управо і вниз. Податки і дотації. Більшість підприємств розглядає податки як витрати свого виробництва. Тому підвищення податків збільшуватиме витрати виробника і скорочуватиме пропозицію, що у свою чергу викличе зсув кривої пропозиції вліво і вгору. Водночас дотації вважаються як би податком навпаки. Державні дотації фактично знижують витрати на виробництво продукції, тим самим збільшуючи пропозицію і зміщуючи його криву управо і вниз. При формуванні пропозиції велике значення має тип ринку (досконалої або недосконалої конкуренції). Hа експортних ринках важливу роль у визначенні обсягів пропонованої продукції грає курс національної валюти.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття пропозиції і чинники впливу на пропозицію» з дисципліни «Економічна теорія»
