Особливості організації аудиту в агропроми-словому комплексі України
Система аудиторської діяльності включає статус ауди-тора, кваліфікаційні вимоги до аудиторів, організаційні структу-ри аудиторської діяльності. Визначення статусу аудитора включає права й обов’язки аудитора в системі відносин між господарюючими суб’єктами, кредитно-фінансовими органами та державою. На законодавчому рівні це забезпечує правове становлення аудиторів у суспільстві та їх захист державою, що, з одного боку, є основною умовою його незалежності, а з другого — гарантом повної об’єктивності аудиторських висновків. Встановленням кваліфікаційних вимог до аудиторів визна-чають: • право займатися аудиторською діяльністю; • розробку стандартів і норм аудиту; • організацію підготовки та перепідготовки аудиторських кадрів; • формування методичного забезпечення; • регламентацію умов оплати праці. Організацією та управлінням аудиторської діяльності в країні займаються держава і професійні організації. Держава встанов-лює лише правовий статус аудиторських фірм та вимоги до здій-снення аудиту, а методику його проведення визначають профе-сійні організації. Досвід країн з ринковою економікою свідчить, що характерною там є саме така практика організації зовнішньо-го аудиту. Регулювання аудиторської діяльності органами державного управління спостерігається в усіх країнах, відмінності існу-ють тільки в масштабах і методах. Головною складовою організаційної структури аудиторсь-кої діяльності мають бути аудиторські фірми. Рівень економіч-ного розвитку країни диктує створення аудиторських фірм. За-вданням держави є законодавче забезпечення їх організації та розвитку. Професійні організації аудиторів засновуються аудито-рами та аудиторськими фірмами на добровільних засадах. На-прями та порядок їх діяльності визначають засновники і члени професійних організацій. На етапі становлення багатоукладної економіки сільського господарства велику роль відіграють державні органи управління. Аудит обслуговує систему управління та обліку підприємств і регламентується значною мірою державою. Однак вплив держави на розвиток аудиту має бути меншим і стосуватись тільки зако-нодавчого регулювання, нормативно-методичного забезпечення виконання законодавчих актів та допомоги в організації підгото-вки кадрів державними навчальними закладами. Основні положення регулювання і здійснення аудиту в Украї-ні закладені у Законі України «Про аудиторську діяльність». За-коном визначено також правові основи функціонування Спілки аудиторів України (САУ) та Аудиторської Палати України (АПУ). Їх діяльність докладно регламентується розробленими цими ор-ганізаціями статутами. У 1996 р. бухгалтерами та аудиторами України засновано ще одну професійну організацію — Федерацію професійних бухгал-терів і аудиторів України (ФПБАУ). Членами цієї організації мо-жуть бути особи з вищою освітою за фахом та стажем роботи в сфері бухгалтерського обліку й аудиту не менш як два роки, а асоційованими членами — бухгалтери та аудитори за таких са-мих умов при здачі іспитів. Мета ФПБАУ — сприяння підвищенню престижу професії, створення стандартів бухгалтерського обліку, розробка положень про-фесійної етики та професійної освіти. Передбачається сертифікація членів ФПБАУ, для чого потрібно скласти кваліфікаційні іспити. Ряд провідних аудиторів підтримують створення єдиної профе-сійної організації. Вони вважають, що для збереження чистоти про-фесії, підняття авторитету аудиту потрібна саме така організація, яка функціонуватиме як регулююча структура, що є вимогою часу. Ці загальні організаційні основи аудиторської діяльності не можуть врахувати особливості галузевого аудиту. Тому у підго-товці нормативно-методичних регламентів, які розкривали б га-лузеві особливості виконання тих чи інших нормативних актів, важливою є діяльність міністерств. При тимчасовій відсутності управління з аудиторської діяльності з боку професійних органі-зацій такі методичні регламенти певною мірою виконуватимуть роль стандартів і норм постановки обліку, звітності й аудиторсь-кого контролю. Розвиток аудиторської діяльності в галузі має ре-гулюватися на основі законодавчої ініціативи Міністерства агро-політики України. Відсутність незалежної інформаційної інфраструктури в галузі породжує постійне відставання агропромисло-вого комплексу в сфері обліку, оподаткування, фінансів. Виходом з цієї ситуації має стати формування в кожному регіоні незалежних аудиторських служб, що взяли б на себе інформацій-не забезпечення підприємств агропромислового комплексу в галузі бухгалтерського обліку, фінансів, економіки. Аудиторська фірма — це організація аудиторів, що має ліцензію на здійснення аудиту. Згідно із законодавством України для здійснення аудиторської діяльності має бути щонайменше один аудитор, у якого є кваліфікаційний сертифікат. Основні функції аудиторських фірм такі: • експертиза фінансово-господарської діяльності та стану майна підприємства (найбільш поширена функція); • перевірка достовірності бухгалтерського обліку та фінансо-вої звітності (функція, пов’язана із визначенням рівня організації бухгалтерського обліку, перевіркою відповідності чинному законодавству внутрішніх і зовнішньоекономічних операцій); • прогнозування фінансово-господарської діяльності підпри-ємства (реалізується за домовленістю із замовником); • наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємств (функція спрямована на розробку методичних вказі-вок та аналіз планування і здійснення внутрішнього аудиту); • налагодження бухгалтерського обліку; • надання консультацій з обліку, зовнішньоекономічних опе-рацій, оподаткування (консультаційна функція) тощо. З метою налагодження зразкового обліку та контролю на під-приємствах, що обслуговуються аудиторськими фірмами, вони повинні здійснювати свою роботу в співпраці з місцевими фінан-совими, податковими та контрольно-ревізійними органами. Як показує міжнародний досвід, аудиторська діяльність може здійснюватись за різними організаційними формами. Найбільш поширені — це індивідуальна аудиторська діяльність, господар-ські товариства та професійні корпорації. Індивідуальна аудиторська діяльність передбачає діяль-ність аудитора-одноосібника, який має і сертифікат, і ліцензію на здійснення аудиту. Такий аудитор виступає як приватний підприємець. Господарські товариства можуть бути за формою акціонер-ними товариствами, товариствами з обмеженою відповідальністю (ТОВ) тощо. Такі організаційні форми найбільш поширені. Харак-терними для них є партнерство, де на чолі фірми стоїть один або кілька незалежних аудиторів, що мають сертифікати. Дозвіл на здійснення аудиторської діяльності має бути один на фірму. Професійні корпорації передбачають об’єднання багатьох аудиторських фірм з метою забезпечення принципу незалежності. Такі об’єднання менш поширені, ніж господарські товариства. Однак у світі загальновідомі транснаціональні компанії такі як «Делойт енд Туш», «Прайс Уотерхауз Куперс», «Ернст енд Янг» виконують дуже великий обсяг послуг, причому в межах бага-тьох країн. Професійні корпорації в сфері аудиту з метою забезпечення принципу незалежності створюються за умови дотримання пев-них обмежень. У США ці обмеження передбачено Правилом 505 Кодексу професійної поведінки АІСРА, а саме: • власники фірм повинні бути практикуючими аудиторами; • управління фірмою здійснюється тільки одним із її власників або директорів; • акції фірми мають належати або передаватися у власність лише аудиторам; • працівники фірми, що не отримали сертифікату, не мають права обіймати керівні посади, до повноважень яких входить ви-рішення професійних проблем; • усі працівники фірми зобов’язані дотримуватися норм пове-дінки, встановлених АІСРА. У країнах з ринковою економікою переважна більшість ауди-торських фірм є невеликими. В США 95 відсотків аудиторських фірм мають штат до 25 осіб. Значний обсяг аудиторських послуг надають загальновідомі компанії — «Прайс Уотерхауз Куперс», «Ернст енд Янг», «Де-лойт енд Туш», «КПМДжі». Їх річний дохід обчислюється у сот-нях мільйонів чи більйонах доларів. Деякі із названих міжнаціональних аудиторських фірм уже роз-почали діяльність з участю українських учасників. Так, представни-ки України і міжнародної аудиторської фірми «Ернст енд Янг» ство-рили фірму «Ернст енд Янг Україна», представництво якої знаходиться у Нью-Йорку, деякі інші мають свої представництва в Києві. Законодавством України встановлено також ряд обмежень щодо діяльності аудиторських фірм. Аудиторська фірма не пови-нна займатися комерційною діяльністю, в її складі повинен пра-цювати хоча б один сертифікований аудитор, керівником ауди-торської фірми може бути лише сертифікований аудитор, у статутному капіталі фірми не менш як 70 відсотків має становити частка засновників (учасників, акціонерів), що є аудиторами. Порівняння вимог України і США до функціонування ауди-торських фірм свідчить, що в нашій країні вони набагато прості-ші. Це відбивається на професійності аудиторських фірм, а отже, на послабленні принципу незалежності. Серед існуючих в Украї-ні аудиторських фірм близько 15 відсотків — одноосібники. Професійні корпорації в Україні тільки-но починають ство-рюватися і переважно із зарубіжними фірмами. Спостерігаються окремі приклади об’єднання аудиторських фірм у корпорації із фірмами, що надають юридичні та консультаційні послуги з пи-тань обігу цінних паперів, сприяють розширенню сфери консуль-таційних послуг аудиторів та ефективному обміну знань. Найбільша частка аудиторських фірм функціонує у формі гос-подарських товариств, і ця тенденція збережеться у майбутньому, а частка аудиторів-одноосібників буде поступово зменшуватись. Це обумовлюється зростанням конкурентної боротьби на ринку аудиторської діяльності. У середньому в складі аудиторських фірм працює лише два сертифікованих аудитори, що свідчить про низьку забезпеченість вітчизняних аудиторських організацій кваліфікованими кадрами. До роботи залучаються несертифіковані, проте кваліфіковані фа-хівці з питань обліку, фінансів, оподаткування, права та ін. Сільське господарство є специфічною галуззю. Це зобов’язує аудиторські фірми будувати свою діяльність на основі загальних нормативно-правових актів та стандартів, що регулюють аудит, а також галузевих особливостей організації управління, обліку, оподаткування, звітності, економічних природних умов. Перева-жне розміщення аудиторських фірм України у м. Києві та проми-слових регіонах ускладнює ефективне та постійне обслуговуван-ня аграрних підприємств. Тому виникла потреба формування системи аудиту на рівні кожного регіону. Аудиторські фірми слід організовувати в місцях концент-рації сільськогосподарських підприємств. Низовими центрами зосередження аудиторських фірм мають бути районні та обла-сні центри, що дасть змогу враховувати не тільки напрям діяльності клієнта-замовника, а й регіональний напрям. Зважаючи на відомі причини, аудиторські фірми у таких місцях мають бути невеликими за розміром із штатом працівників до 8—12 осіб. Організаційною формою аудиторських фірм мають бути това-риства з обмеженою відповідальністю або приватні підприємст-ва, засновані однією особою. Останні будуть ефективними для сільськогосподарських підприємств. Це обумовлюється тим, що сільськогосподарські, переробні та сервісні підприємства розки-дані територіально, тому формувати портфель замовлень на аудит та безпосередньо здійснювати перевірки важко. Можливий інший метод організації роботи аудиторів у сільсь-кому господарстві: 1) створення великих аудиторських фірм у формі акціонерних товариств, ТОВ, які б мали значну кількість працівників з від-криттям філій у місцях більш наближених до замовників; 2) створення спеціалізованих дочірніх підприємств. Останні мають переваги перед господарськими товариствами, що прояв-ляються в інформаційно-методичному та кадровому забезпеченні роботи аудиторських фірм. Головні аудиторські фірми матимуть значно більше замовників та можливості залучати для проведен-ня аудиту кваліфікованих фахівців. Завданням головної аудиторської фірми є: • забезпечення філій нормативною, методичною інформацією; • допомога у формуванні кадрів; • складання типових планів, програм аудиторських перевірок; • розробка форм робочої документації. Реалізація цих завдань забезпечить ефективність організації діяльності філій. З правового погляду відносини між головною аудиторською фірмою та філіями мають регулюватися положенням про філії, де визначено: правовий статус, умови та порядок проведення розра-хунків тощо. Структура аудиторської фірми та її спеціалізація, напрям дія-льності визначається управлінським апаратом. Враховуючи спе-цифіку сільського господарства, більш доцільним буде створення спеціалізованих аудиторських фірм. Основою виділення структурних підрозділів аудиторських фірм і їх спеціалізація є функціональні ознаки фірми. У великих за роз-міром аудиторських фірмах створюються підрозділи за такими напрямами: • аудит річної звітності; • консультування з питань аудиту, складання фінансової звіт-ності, оподаткування; • ведення й відновлення бухгалтерського обліку та ін. Аудиторська фірма як головна організаційна ланка аудиту може забезпечити необхідну якість аудиту через перевірку про-фесійної компетенції працівників, їхню поведінку, сумлінне ви-конання обов’язків, недопущення фінансових інтересів у взаємовідносинах із клієнтом. У вітчизняних аудиторських фірмах через відсутність жорсткої конкуренції та відповідних професійних нормативів вимоги щодо якості аудиту не реалізуються, хоча певний контроль на рівні аудиторської фірми проводиться. Першо-черговим завданням має бути правове забезпечення, розробка положення про структурні підрозділи, посадові інструкції, де ви-значаються обов’язки, функції, відповідальність та права праців-ника конкретного рівня спеціалізації й посади. Такий підхід забезпечить контроль за діяльністю працівників та стимулюватиме підвищення якості аудиторської діяльності. Певні напрями розвитку аграрного аудиту уже є в Україні. На об-слуговуванні сільськогосподарських підприємств спеціалізується аудиторська фірма «ФАП», що створена на базі Інституту аграр-ної економіки в Києві, аудиторські фірми «Колосок» та «Нива-Аудит» в Рівному, «Рось-Аудит» в Білій Церкві, «Агропромау-дит» в Харкові та ін. Аудиторські перевірки сільськогосподарських підприємств здійснюються на договірній основі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості організації аудиту в агропроми-словому комплексі України» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
