Сутність і види кредитування центральним банком діяльності комерційних банків
Центральний банк є банком банків, кредитором в останній інстанції, тобто, тільки він здатний задовольнити зростаючу потребу економіки в кредитних ресурсах. У разі, коли комерційні банки та інші кредитні установи використали всі інші можливості для розширення своєї ресурсної бази шляхом рефінансування активів на ринку цінних паперів або на міжбанківському кредитному ринку, вони звертаються до центрального банку. Центральний банк здійснює рефінансування комерційних банків, тобто кредитує банки на їх прохання у випадках тимчасової нестачі ресурсів. Рефінансування банків - операції з надання кредитів Національним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтримання ліквідності банків. Кредитування в останній інстанції запобігає виникненню ланцюгового ефекту - поширення кризи від комерційних банків, що тимчасово мають нестачу ліквідності, на фінансово стійкі банки, а також запобігає втраті довіри населення до надійності банківської системи в цілому. Кредити рефінансування центрального банку є для комерційних банків джерелом тимчасових ресурсів, необхідних їм для поповнення ліквідних коштів. Одначе доступ до цих кредитів є обмеженим і залежить від багатьох чинників, основними з яких є такі: стан грошово-кредитної сфери країни; фінансовий стан комерційного банку, який звертається по кредит. Економічна сутність кредитів рефінансування центрального бан- 101
ку на макроекономічному рівні полягає в тому, що через кредитування банківських установ: здійснюється емісія грошей в обіг; збільшується обсяг сукупної грошової маси в економіці. Це створює умови для розширення (експансії) кредитної діяльності комерційних банків. На мікроекономічному рівні кредити центрального банку сприяють: підтримці необхідного ступеня ліквідності комерційних банків; зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій; розширенню обсягу кредитування клієнтів банків. Суб'єктами рефінансування у більшості країн світу найчастіше є лише комерційні банки. При цьому кредити надаються фінансово стабільним комерційним банкам, що мають лише тимчасові фінансові труднощі (максимальний термін надання кредитів рефінансування у більшості країн становить один рік, при цьому більшість кредитів надається терміном до одного місяця). Кредити рефінансування центрального банку прийнято класифікувати залежно від: • форми забезпечення: о облікові; о ломбардні; • термінів використання: о короткострокові (від одного до кількох днів); о середньострокові (від місяця до року); • методів надання: о прямі кредити; о кредити, що надаються через аукціон; • цільового характеру: о коригувальні; о сезонні кредити. У нашій країні кредитором в останній інстанції є Національний банк України. Проводячи відповідну грошово-кредитну політику, він може підтримувати ліквідність комерційних банків здійсненням: • операцій з рефінансування банків; о постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт; о кредити рефінансування строком до 14 днів і до 365 днів; о операції прямого РЕПО; • депозитних операцій: о укладення депозитних договорів; о емісія депозитних сертифікатів Національного банку; о операції зворотного РЕПО; операцій на відкритому ринку з державними цінними паперами; надання стабілізаційного кредиту. 102 Національний банк здійснює регулювання ліквідності банків у межах визначених монетарних параметрів і в обсягах, потрібних для їх збалансування та управління грошово-кредитним ринком.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність і види кредитування центральним банком діяльності комерційних банків» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
