Задача консультанта - допомогти клієнентові виявити свое істинне „Я" i знайти в собі мужжсть стати цим „Я". Р.Мей Термін "консультант" за словником С.Г.Ожегова має кілька значень: 1) рада спеціалистів; 2) порада спеціаліста; 3) установа, що дає поради. У прикладній психології успішно використовувалися вci три зазначені форми консультації. А от сутність консультування у практичнії психології довго дискутувалася, бо вважалося, що надавати допомогу особистості у вирішенні її психологічних проблем можна тільки у рамках психотерапівтичної практики. Однак існування так званого психологічного, або, точніше, психотера-певтичного консультування як самостіїної галузі психологічної допомоги можна аргументувати так: а) філософія консультативної роботи диктуе повну відмову від концепції хвороби i розглядає людину, котра звернулася по допомогу такою, що мае психологічні труднощі; б) консультування i психотерапія оріснтоваш на piзні етапи взаємодії психолога i клієнта: превентивна консультативна робота може запобігти більш серйозним психотерапевтичним наслідкам; в) якщо психотерапія спрямована "вглиб", на виршення інтраперсональних проблем, то консультування охоплює більш різнопланове коло інтерперсональних проблем клієнтів; г) психолог-консультант виступає радше медіатором (посередництво) або фасилітатором (підвищення продуктивності) ресурсних можливостей кліента у розв'язанні його проблем; д) діагностична спрямованість консультування значно розширюе спектр різноманітних професійних моделей діяльності консультанта. Спостерігається певний універсалізм у використанні ним як підходів, так i методів, що урізноманітнює консультативну роботу i суттево відрізняє її від психотерапії, яка зазвичай дотримуеться одного напряму (Горностай П.П., Васьковская С.В., 1994) Отже, специфіка психологічного консультування як окремого виду психолопчної допомоги визначаеться особливостями проблематики, немедичною парадигмою в розумінні клієнта, змістом
9 i методами діяльності. Цілі ж консультування на відміну від немедичної психотерапії (особисте и соціальне здоров'я) чи медичної психотерапії (психічне i соматичне здоров'я) лежать в площині особистого благополуччя клієнта. Таким чином, індивідуальне консультування це вид спеціально організованого спілкування, у процесі якого психолог-консультант допомагє клєнтові дослідити i прояснити свою життєву сітуацію, актуалізувати додаткові сили i здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин. Результатом консультування може вважатись інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей), або, як вважають екзистенціалісти, сповнена розумінння, підтримки i співпереживання "зустріч", яка, можливо, стане поворотним моментом у пpoцeci життетворчості. Для консультування характерний білш м'який психологічний вплив на людину, коротша тривалість роботи (5-6 зустрічей). Завданнями консультування є переважно: • надання психолопчної інформації; • інтеграція особистості, подолання внутрішньої конфліктності та узгодження її інтересів; • активізація психічних pecypciв кліента; • подолання особистісних обмежень та освоения нових поглядів на власну життеву ситуацію; • професійні підтримка i порада; • смислотворення та перебудова iepapxii цінностей; • створення основи для формування інсайтів з приводу "глухих кутів життя" та допомога у розв'язанні гострих життєвих проблем; • вироблення адекватних форм поведінки в різних життєвих ситуаціях та інш. Питания про цілі консультативної роботи дискутується и досі чи не в ycix сучасних психотерапевтичних напрямах. Однак виділення психологічного консультування з надр психотерапії та надання йому статусу самостійного виду психолопчної допомоги, на нашу думку, стало визначною віхою у розвитку практичної допомоги людству взагалі. Недарма ж серед трьох основних цілей консультування - допомога іншим у їхньому самопідсиленні, особисисний розвиток самого консультанта та створення здорових мікро- и макросистем для функцюнування індивідів -головною метою вважаеться особистісне зростання консультанта як гаранта того, що в сустльстві розширюється база для формування нового ставлення до життя. Адже психолог-консультант, на відміну від психотерапевта, стоїть ближче до пересічної людини i, маючи високий рівень усвідомлення себе i CBOЇХ проблем, зможе навчити цього багатьох інших.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Індивідуальне консультування як вид діяльності» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
