Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
У вирішенні завдань психологічної роботи беруть участь різні суб’єкти, кожен з яких виконує свої специфічні функції. Разом з тим ефективність цієї роботи забезпечується лише спільними, скоординованими зусиллями всіх її суб'єктів. Це зумовлює необхідність поєднання двох рівнів організації і здійснення заходів психологічної роботи: перший — рівень застосування методів і технологій спеціального психологічного дослідження та впливу, які здійснюються кваліфікованими спеціалістами; другий — рівень заходів, які реалізуються посадовими особами в рамках організаторської, навчально-бойової, виховної роботи на підставі врахування інформації, отриманої від психологів-фахівців. Таким чином, особливого значення набуває проблема взаємодії заступників командирів з виховної роботи (психолога) з командирами, які згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних сил України відповідають за виховання і навчання підлеглого особового складу (табл. 16-1). Адже слід спеціально акцентувати увагу на особливості взаємодії командира і його заступника з виховної роботи (психолога), яка обумовлена необхідністю «руху» між ними інформації психологічного характеру задля якісного виконання поставленого завдання та збереження при цьому психічного здоров'я військовослужбовців. Успіх психологічної роботи визначатиметься бажанням командира використовувати цю інформацію в інтересах справ та його вмінням її кваліфіковано застосувати. Кожному із них слід пам'ятати, що ця інформація є інформацією особливого характеру, бо вона стосується конкретної людини, її життя і здоров'я, долі і життєвих перспектив, внутрішнього світу. Тому невміле або неетичне її використання може заподіяти більше шкоди,
Табл. 16-1. Специфіка взаємодії командира і заступника з виховної роботи (психолога) Дії командира Дії заступника з виховної роботи (психолога) І. Пізнавальний етап — з'ясування отриманого завдання; — збір об'єктивної інформації про об'єкт, його оцінювання і прогнозування подальшого розвитку; — формування бажаної концептуальної моделі стану об'єкта; — виявлення методів, форм і технологій впливу на об'єкт з метою виконання отриманого завдання надає командиру необхідну інформацію про: — психологічні фактори, які впливають на виконання поставленого завдання; — морально-психічний стан особового складу, ступеня його психічної готовності і стійкості до виконання завдання; — стан, особливості й можливості психологічного забезпечення виконання завдання 2. Етап ухвалення рішення — вибір перспективних і поточних цілей, основного напряму дій; —- визначення плану і технології діяльності підлеглих щодо виконання завдання; — визначення оптимальних умов і термінів їх виконання; — вибір ефективних засобів, прийомів і методів діяльності
дає рекомендації і пропозиції щодо: — раціонального розподілу і використання воїнів у процесі виконання завдання; — способів впливу на мікро групи, окремі категорії особового складу в інтересах виконання завдання; — змісту та особливостей психологічної підготовки до виконання завдання та його психологічного супроводження 3. Етап організації виконання рішення — доведення службових завдань, розподіл функцій підлеглих у процесі виконання завдання; — стимулювання діяльності підлеглих; — узгодження і координація дій, підтримання всіх форм дисципліни, здійснення поточного контролю за виконанням завдання; — забезпечення необхідних умов діяльності; — розвиток професійно важливих якостей, підтримання оптимальних міжособистісних взаємин
в інтересах розв'язання завдання надає методичну допомогу посадовим особам, а також особисто організує і провадить такі заходи психологічної роботи: -— психодіагностику та експертизу; — психологічне консультування; — психологічну освіту і навчання; — психотерапію, психокорекцію і психореабілітацію 4. Етап оцінки результату —- оцінка відповідності отриманого результату цілям і нормативним вимогам; — оцінка діяльності підлеглих — оцінка дієвості заходів психологічного забезпечення та участі різних посадових осіб у їх здійсненні
ніж користі. Ця обставина має орієнтувати всіх суб'єктів психологічної роботи на дотримання етичних норм діяльності, бо психологічна діяльність — це одна найвідповідальніших професій, де необхідно неухильно дотримуватися норм професійної етики. Згідно з «Етичним кодексом психолога» (ухваленим на І установчому з'їзді психологів України 18 грудня 1990 р.) офіцери як суб'єкти психологічної роботи мають; — забезпечувати конфіденційність психологічної інформації, яка стосується клієнта, не допускати її оприлюднення; — вміти зберігати довіру підлеглих, правильно орієнтуватися у внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктах; — не застосовувати таких психологічних технологій, які можуть заподіяти шкоду психіці клієнта; — не застосовувати адміністративних заходів щодо військовослужбовця на основі отриманої про нього психологічної інформації без її всебічного і ретельного аналізу; — поважати особисту гідність і недоторканність особистості кожної людини (найповніше відображені у Загальній декларації прав людини); — не примушувати військовослужбовців проходити психічне обстеження або брати участь у корекції їхнього життєвого стилю, особистісних і індивідуальних рис, поведінки без їхньої добровільної згоди на це проходження; — провідним правилом роботи суб'єктів психологічної роботи має бути принцип «не зашкодь». У зв'язку з цим виникає проблема відповідальності командира як суб'єкта психологічної роботи. Вивчення й аналіз статутів, керівних документів дає можливість сформулювати найзагальніші положення, які розкривають права та обов'язки командирів щодо організації психологічної роботи у підрозділі (частіші) (рис. 16-1 і 16-2). Командир мае право *знайомитися з основними результатами дослідницької та психотерапевтичної роботи, яку здійснює психолог *запитувати необхідну психологічну інформацію у вищих психологічних служб *особисто отримувати психологічну допомогу у вигляді психологічної діагностики, консультування і психотерапевтичного впливу Практичний досвід свідчить, що психологічна робота у військах буде ефективною, якщо командир особисто цікавитиметься запланованими заходами, відповідатиме за її керівництво й організацію на основі пропозицій посадових осіб, які відповідають за здійснення цієї роботи, ставитиме завдання підлеглим щодо планування відповідних заходів, підтримки здорового морально-психічного стану особового складу, згуртування військових підрозділів, поліпшення військової дисципліни й правопорядку. Отже, психологічна робота у військовій частині й підрозділі спрямована на оптимізацію психологічних умов життєдіяльності особового складу, які сприяють підвищенню ефективності функціонування психіки військовослужбовців і перебігу різних соціально-психологічних явищ військового колективу під час виконання специфічних завдань військової діяльності. Ефективність цієї роботи залежить, з одного боку, від творчої взаємодії ЇЇ суб'єктів, а з іншого — від діяльності фахівців психології. Обов'язки командира як суб'єкта психологічної роботи *консультуватися з психологом про можливі психічні наслідки своїх дій і рішень, які зачіпають інтереси особового складу *опиратися у здійсненні кадрової політики на результати професійно-психологічного відбору військовослужбовців *при плануванні заходів бойової й мобілізаційної готовності, бойової підготовки та інших видів діяльності особового складу передбачати їх психологічне забезпечення *контролювати діяльність своїх підлеглих з проблем реалізації ними завдань психологічної роботи *забезпечувати участь психолога в організації несення вартової служби, бойового чергування *оптимально використовувати ефективні форми психологічної роботи *під час провадження повсякденної діяльності особового складу передбачати заходи зміцнення психічного здоров'я воїнів *знати основні психічні показники і критерії різних видів діяльності особового складу Рис. 16-2. Обов'язки командира як суб'єкта психологічної роботи
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи» з дисципліни «Військова психологія»
