ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І РУХОМОГО МАЙНА ПІДПРИЄМСТВ
Нематеріальні активи — це об’єкти інтелектуальної, у то-му числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності підприємства. До нематеріа-льних активів належать право власності на винахід, право влас-ності на фірмове найменування, право користування земельною ділянкою, право власності на програми для ЕОМ, гудвіл та де-які інші. Експертне оцінювання вартості нематеріальних активів вико-нують такими методами: • визначенням теперішньої вартості відтворення; • капіталізацією прибутку для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання; • поєднанням обох зазначених методів. Нематеріальні активи за теперішньою вартістю відтворення оцінюють у тому самому порядку, який був описаний при оцінці вартості нематеріальних активів як складової цілісного майнового комплексу підприємства: у вигляді різниці між відновною вартіс-тю та проіндексованою сумою зносу. Норму зносу нематеріальних активів установлюють на підставі їх початкової вартості та визна-ченого терміну корисного використання (не більш як 10 років) або строку діяльності підприємства і затверджують розпорядницьким документом керівника підприємства. Цим методом оцінюють вар-тість нематеріальних активів, які перебувають на балансі підпри-ємства. Метод капіталізованої вартості застосовують переважно для оцінювання сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання й та-ких, на які не нараховується знос, наприклад на гудвіл. Згідно із цим методом вартість нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі, визначається як різниця між вар- тістю підприємства, визначеною за методом капіталізованої вартості (див. підрозд. 10.3), та балансовою вартістю активів, які входять до складу цілісного майнового комплексу підпри-ємства. Важливою складовою роботи з оцінювання вартості майна підприємства є оцінювання машин, обладнання, устаткування, оборотних засобів. Ці об’єкти активів належать до групи рухомо-го майна підприємства. Оцінювання вартості рухомого майна складається з кількох етапів: • ідентифікація об’єкта оцінювання; • визначення мети та очікуваного способу використання оцін-ки, а також умов, що обмежують її використання; • дефініція відповідної вартості та опис умов, за яких вона є дійсною; • збір, перевірка й узгодження всіх доступних даних, що мо-жуть бути корисними для визначення вартості; • визначення вартості об’єкта й умов фінансування, за яких оцінювання є ефективним. Оцінюючи рухоме майно, слід керуватися такими вимогами: • ураховувати можливості найефективнішого використання об’єкта; • ідентифікувати адекватний ринок, що відповідає меті оціню-вання; • враховувати ринкові умови на момент оцінювання; • враховувати дані про попередні факти продажу об’єктів оці-нювання; • використовувати всі загальновизнані методи оцінювання, за-стосування яких є фізично можливим і логічно не суперечить ме-ті оцінювання . Вартість рухомого майна оцінюють такими методами: ринко-вої вартості (з усіма його різновидами) та балансової вартості. Порядок використання цих методів було розглянуто раніше. Зауважимо, що в разі продажу на аукціоні рухомого майна, яке за даними бухгалтерського обліку є повністю зношеним або функ-ціонально застарілим, але придатним до експлуатації, приймається рішення про встановлення початкової ціни на нього в розмірі 30 % первісної вартості або здійснюється експертне оцінювання такого майна з урахуванням його фактичного фізичного зносу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І РУХОМОГО МАЙНА ПІДПРИЄМСТВ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
