Термін "протиставлення" має два важливі технічні застосування: строго бінарне протиставлення (опозиція) та множинне або системне протиставлення. В першому випадку два елементи, які взаємно виключають один одного, але й взаємно визначають один одного, протиставляються концептуально, а тому належать один одному і не можуть бути протиставлені, згідно з правилами смислу, будь-якому іншому елементові в цій системі (так, може бути протиставлення "добрий/поганий", але не може бути протиставлення "добрий/мокрий"). Проте культурні системи мають тенденцію пов'язувати такі бінарні терміни в характерні комплекси неявної спорідненості (наприклад, "добрий/поганий", "чистий/нечистий", "раціональний/ірраціональний" тощо). В останньому випадку термін "протиставлення" позначає функціональне відношення між будь-яким елементом у системі та всіма іншими елементами, які до цієї системи належать. Жоден елемент такої системи не може мати в собі або поза собою ніякої цінності або значення, він не може навіть функціонувати як елемент у цій системі, крім як у залежності від своїх відносин до всіх інших елементів, яким він протиставлений (у просторі і в часі). Якщо навести мовний приклад, то, наприклад, елемент "гай" перебуває у структурному і диференцій-ному протиставленні до інших можливих (наведених) термінів, таких, як "край", "пай", "рай", "чай", а також до інших термінів системи в ко- 340 жному конкретному контексті, де він застосовується (такому, як, наприклад, це речення).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Протиставлення» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
