Уподобання окремого споживача на ринку товарів визначають його бажання придбати товар, а бюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість придбання. Процес виявлення бажання та можливостей завжди відбувається в певний проміжок часу за інших незмінних умов. Такими є основні контури моделі в теорії попиту і пропозиції, що посідає одне з найважливіших місць у поясненні по-ведінки ринкових суб’єктів як на мікро-, так і на макрорівні. Функ-ція, на якій базується модель попиту, має вигляд , (5.1) де QD — обсяг (величина) попиту на товар, одиниць за проміжок ча-су; P — ціна на товар, грош. од. Обсяг (величина) попиту є саме такою кількістю товару, яку ба-жає і може придбати споживач (споживачі) в певний проміжок часу за деякою ціною (з діапазону можливих цін) за інших незмінних умов. Умови, в яких формується попит, характеризують середовище, в якому здійснюють свій вибір споживачі. Основними чинниками (де-термінантами) попиту, окрім ціни даного товару (5.1), вважаються: — ціни товарів-замінників (PIC, ..., PNC); — ціни доповнюючих товарів (PIK, …, PNK); — дохід споживачів (I); — уподобання споживачів (М); — очікування споживачів щодо змін на ринку (О); — природні (зовнішні) умови споживання (Z). Зазначені чинники (PIC, ..., PNC; PIK, ..., PNK; I; M; O; Z), що їх на-зивають неціновими детермінантами попиту, визначають умови, в яких формується попит. Внаслідок їх впливу змінюється попит у цілому (або умови попиту). Не за кожним з них можна визначити кількісно міру впливу, але напрям змін — напевне.
Рис. 5.1. Лінія попиту Математичне дослідження моделі попиту здійснюється за функці-ональною залежністю, що враховує вплив одного з наведених вище чинників, найчастіше — цінової детермінанти (5.1). Таку залежність для певного товару можна вивести в результаті спостережень, якщо абстрагуватися від впливу інших детермінант (прийняти їх дію за незмінну). Попри всю різноманітність визначуваних таким чином конкретних функцій попиту їх об’єднує обернений характер залеж-ності, а саме: зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки. Цю емпірично визначену залежність називають законом попиту. Графічно така залежність має вигляд лінії з від’ємним нахилом (рис. 5.1). Якщо змінюється ціна товару, то спостерігається зміщення вздовж лінії попиту (а ® в), а якщо змінюється якась з нецінових детермінант — зміщення самої лінії попиту (D1 ® D2). Ці зміни діагностуються по-різному і називаються, відповідно, змі-нами обсягу попиту та змінами умов попиту (або попиту в цілому). Передбачення напряму і величини коливань попиту під впливом різних чинників здійснюється за допомогою спеціального показни-ка — еластичності як міри реагування. Еластичність попиту харак-теризує ступінь реакції споживачів на коливання однієї з детермі-нант попиту, найчастіше кількісно визначеної: ринкової ціни товару, доходу споживача, ціни на взаємозв’язаний товар. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та доходом, перехресну еластичність, які кількісно визначаються коефіцієнтами. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні ціни товару на 1%. У за-гальному випадку . (5.2) Оскільки обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності — величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютне значення коефіцієнта. Роз-різняють попит нееластичний (Ер < 1), одиничної еластичності (Ер = 1) та еластичний (Ер > 1). У разі абсолютної нееластичності (ЕР = 0) лінія попиту розміщена паралельно осі ординат, у разі абсо-лютної еластичності вона паралельна осі абсцис. Формула для обчислення Ер така: . (5.3) Якщо процентні зміни ціни та обсягу попиту досить великі, тоб-то такі, що ведуть до істотного просування вздовж кривої попиту, наприклад, від а до b (рис. 5.2), то коефіцієнт Ер обчислюється за формулою дугової еластичності. Для цього використовується: ; . (5.4) Цінова еластичність попиту впливає на обсяг загального виторгу від реалізації товару. Сукупний виторг у будь-якій точці кривої попиту, наприклад, в точці А (рис. 5.2), можна визначити у вигляді площі прямокутника, утвореного перпендикулярами від даної точки з обома осями. За умов різної еластичності попиту зміна ціни викликає відпові-дну реакцію покупців на зміну обсягу покупок і сукупного виторгу. Так, при зниженні ціни за еластичного попиту обсяг покупок різ-ко зростає, зростає і сукупний виторг (рис. 5.2, а). При зниженні ці-ни за нееластичного попиту попит зростає дуже повільно, а сукуп-ний виторг спадає (рис. 5.2, в). За одиничної еластичності площі прямокутників однакові, оскільки зміни висот і основ компенсують одна одну (рис. 5.2, б).
Рис. 5.2. Взаємозв’язок ціни товару, еластичності та виторгу продавця Існує загальне правило: якщо попит нееластичний, то сукупний виторг продавця змінюється в тому ж напряму, що й ціна. За елас-тичного попиту напрями зміни цих величин протилежні. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (EXY) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (Х) на зміну ціни іншого товару (Y). EXY показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на то-вар Х за зміни ціни товару Y на 1%. Методика аналогічна (5.3) та (5.4). Для незалежних товарів EXY = 0, для замінників EXY > 0, для взаємодоповнюючих товарів EXY < 0. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (EI) характеризує мі-ру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу спожи-вача. EІ показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на то-вар за зміни доходу споживача на 1% . Методика аналогічна (4.3) та (4.4). Якщо ЕІ > 0, товар вважається повноцінним; якщо ЕІ < 0, товар вважається «неповноцінним». Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхіднос-ті (0 < EI < 1) та предмети розкоші (EI > 1).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РИНКОВИЙ ПОПИТ» з дисципліни «Мікроекономіка»
