Окрім вище охарактеризованого номінального курсу акцій, у теорії і практиці досить часто оперують показниками балансово-го та ринкового курсу акцій. Показник балансового (розрахункового) курсу корпора-тивних прав характеризує структуру власного капіталу під-приємства. Він показує величину чистих активів, які припада-ють на одну акцію (частку, пай) і дорівнює вираженому в процентах відношенню між власним капіталом (ВК) і статутним капіталом (СК): Балансовий курс (БК) = • 100 %. (3.1) Приклад 1 Розрахуємо балансовий курс акцій підприємства, якщо власний капі-тал підприємства характеризують такі наведені в балансі дані, тис. грн:
Власний капітал підприємства становить 600 тис. грн. (550 + 30 + + 50 + 10 – 40). Балансовий курс акцій дорівнює 109 % (600/550) • 100 %.
Основними чинниками, які впливають на величину балансо-вого курсу, є величина капітальних резервів і резервів, сформо-ваних за рахунок прибутку, нерозподілений прибуток (непокри-тий збиток) і статутний капітал. Якщо балансовий курс вище за номінальний, тобто перевищує 100 %, то це означає, що власний капітал перевищує статутний капітал, отже, у підприємства сфо-рмований додатковий капітал, резерви та (або) є нерозподілені прибутки. У разі, якщо номінальний курс перевищує балансовий, тобто останній є меншим за 100 %, то це означає, що власний капітал підприємства є меншим за статутний капітал. Це можна спостері-гати лише тоді, коли підприємство має непокриті резервним капі-талом та іншими джерелами збитки. Якщо за даними фінансової звітності, яка подається на затвердження загальними зборами, власний капітал буде менше за статутний, то слід вжити заходів щодо санації підприємства, в т. ч. на основі зменшення статутно-го капіталу, залучення додаткових коштів, реорганізації тощо. Недоліком показника балансового курсу є те, що він харак-теризує не реальну вартість корпоративних прав підприємства, а бухгалтерську. Для надання цьому показнику більшої об’єктивності розраховують скоригований балансовий курс, який, окрім іншого, враховує приховані резерви (чи збитки) підпри-ємства. Скоригований балансовий курс = Власний капітал + приховані резерви 100. (3.2) Статутний капітал Балансовий курс є одним із чинників, який визначає інвес-тиційну привабливість корпоративних прав підприємства. За певних обставин він може стати відправною точкою для вста-новлення ринкового курсу. Балансовий курс може братися та-кож за основу при визначенні курсу емісії корпоративних прав. Ринковий курс акцій. Ринковий курс — це вартість, за якою акції можуть купуватися і продаватися на біржах, позабіржових торговельно-інформаційних системах та позабіржовому ринку. У країнах з розвинутим фондовим ринком ринковий курс акцій зде-більшого встановлюється на фондовій біржі. Фондова біржа — це організований інститут, який зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх ринкового курсу. Правила фондової біржі, окрім іншого, повинні передбачати порядок тор-гівлі на біржі та механізм формування цін, біржового курсу та їх публікації. Механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного папера називається котируванням. Котирувальна ціна — серед-ньовиважена ціна, яка розраховується протягом біржового дня (торговельної сесії) до моменту, визначеного правилами біржі. Курсова ціна — середньовиважена ціна за угодами, здійсненими з початку біржового дня (торговельної сесії) до моменту, визна-ченого правилами біржі. Ринковий курс залежить від співвідношення попиту та пропозиції на цінні папери. У свою чергу, покупці та продав-ці акцій при прийнятті відповідних рішень враховують такі чинники: • очікування щодо майбутньої прибутковості та ліквідності об’єкта інвестування, які формуються на основі аналізу інформа-ції про емітента, в т. ч.: а) інформації щодо поточних і прогнозованих дивідендних виплат; б) висновків аналітиків щодо якості фінансового стану емітента; в) оцінки перспектив у виробничо-господарській сфері підприємства; г) інших даних, які характеризують фінансовий стан і госпо-дарську діяльність емітента акцій. • можливі зміни курсу акцій під впливом факторів, не пов’язаних з прибутковістю чи ліквідністю емітента, наприклад у ре-зультаті прийняття рішень щодо додаткових емісій, виплати ди-відендів акціями, дроблення акцій тощо; • наявність і прибутковість альтернативних об’єктів інвесту-вання; • загальноекономічне становище в країні та тенденції його розвитку (кон’юнктура, зростання, стагнація тощо); • перспективи розвитку відповідної галузі; • політичний вплив через політико-економічні рішення та державну фінансову політику; • психологічні та спекулятивні чинники. Слід враховувати, що акції не всіх емітентів можуть бути до-пущені до торгівлі на організованому фондовому ринку. Внесен-ня акцій до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладення угод у торговель-но-інформаційній системі, називається лістингом. Згідно з нормативними актами правилами фондової біржі має бути передбачена наявність порядку допуску (лістингу) цінних паперів до офіційного та неофіційного котирування. Існує кілька методів встановлення ринкової ціни акцій. Роз-глянемо найпоширеніший з них. За цим методом на першому етапі встановлення курсу біржовий маклер (збирач замовлень) збирає всі біржові замовлення. Біржове замовлення — визначе-ний правилами біржі письмовий (на спеціальному бланку) або усний спосіб оголошення брокером/дилером відкритої пропози-ції на купівлю чи продаж цінних паперів, який є достатньою підставою для котирування та/або прийняття біржової угоди до виконання. Біржовий курс встановлюється на основі зіставлення біржових замовлень на купівлю та продаж акцій на такому рівні, за якого можна досягти максимального обсягу угод щодо купівлі-продажу цінних паперів. Приклад 2 Згідно з біржовими замовленнями на придбання та продаж акцій можливі такі обсяги операцій. Замовлення на купівлю (попит) Замовлення на продаж (пропозиція) Визначення можливих оборотів Кі-лькість (шт.) Макс. ціна (грн/шт.) Кіль-кість (шт.) Мін. ціна (грн/шт.) Курс (грн/шт.) Купі-вля (шт.) Про-даж (шт.) Обо-рот, кіль-кість (шт.) 40 80 100 200 150 80 50 найдешевше 500 510 520 530 540 550 50 70 90 120 180 140 80 515 520 530 540 550 560 найкраще 500 510 515 520 530 540 550 560 700 620 620 520 320 170 90 40 80 80 130 200 290 410 590 730 80 80 130 200 290 170 90 40
Замовлення на купівлю-продаж можуть бути лімітовані та неліміто-вані. За курсом 500 грн за одну акцію можуть придбати всі замовники: як ті, що вказали ціну 500, так і ті, що погоджуються на найдорожчу і найдешевшу ціни. Отже, загальний попит за вказаною ціною становить 700 шт. Однак пропозиція за цією ціною дорівнює лише 80 шт. (нелімі-товане замовлення). Таким чином, за курсом 500 грн може бути укла-дено угод лише на купівлю 80 акцій. Аналогічним чином проводяться розрахунки і за встановлення інших котирувальних цін. З таблиці вид-но, що найбільший обсяг угод буде укладено за курсу в 530 грн за одну акцію. Отже, шуканий курс становитиме 530 грн. За цього курсу попит перевищуватиме пропозицію. Будуть виконані всі замовлення на про-даж, ціна яких дорівнює 530 грн і нижче, а також нелімітовані замов-лення. Замовлення на купівлю будуть задоволені не повною мірою. Не-лімітовані замовленні і ті, ціна яких перевищує 530 грн, будуть виконані повністю, а замовлення за курсом 530 грн в обсязі 30 шт. залишиться невиконаним.
Підприємства, як правило, прагнуть максимізувати ринковий курс корпоративних прав. Чим цей курс вищий, тим більше мож-ливостей у підприємства залучити додатковий капітал на основі додаткової емісії. За високого ринкового курсу емітент може розмістити акції за достатньо високим курсом емісії та отримати значний емісійний дохід (ажіо). Навпаки, за низького ринкового курсу у підприємства можуть виникнути проблеми із залученням капіталу. Ринковий курс корпоративних прав підприємства майже ніко-ли не збігається з балансовим курсом. Окрім іншого, це зумовле-но тим, що сума власного капіталу майже ніколи не збігається із загальною ринковою вартістю акцій підприємства чи із вартістю, яку можна отримати в результаті продажу чистих активів або підприємства в цілому. Позитивну різницю між біржовим та ба-лансовим курсом акції можна інтерпретувати як ринковий інди-катор потенціалу прибутковості підприємства . З іншого боку, ця різниця може трактуватися як оцінка прихованих резервів, у т. ч. гудвілу, які є в розпорядженні підприємства, однак, недостатньо повно відображені в балансі. Окрім балансового та ринкового курсу акцій, у науково-практичній літературі досить часто можна зустріти показник кур-су акцій, визначений на основі розрахунку їх капіталізованої вартості. Зазначений курс розраховується як виражене у процен-тах відношення між капіталізованою вартістю (КВ) підприємства до його статутного капіталу (СК): Курс за капіталізованою вартістю (KKВ) = • 100 %. (3.3) Цей підхід побудований на концепції теперішньої вартості очікуваних майбутніх доходів від володіння корпоративними правами. Капіталізована вартість підприємства — це приведена до теперішньої вартості величина майбутніх доходів на основі їх дисконтування (див. розд. 9). За порівняно стабільних доходів підприємства та ставки дисконтування капіталізована вартість може визначатися за формулою: , (3.4) де r = р / 100 %; р — ставка капіталізації; ЧП — чистий прибуток підприємства.
Приклад 3.3. Стабільний середньорічний чистий прибуток підприємства стано-вить 100 тис. грн, ставка капіталізації — 12 %, статутний капітал — 550 тис. грн. Курс акцій, визначений за методом капіталізованої вартос-ті, дорівнюватиме: КВ = 100 000/0,12 = 833,3, ККВ = • 100 % = 151,5 %. Курс акцій, розрахований за методом капіталізованої вартості, характеризує «внутрішню» вартість акцій, яка формується на ос-нові очікуваних майбутніх доходів. Про ще один з видів курсів акцій — курс емісії — йтиметься у наступних підрозділах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Балансовий і ринковий курси акцій» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
