ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ ТА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА
Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базуєть-ся на мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально-уречевлені засоби та послуги, що спро-можні задовольнити потреби, називають благами. Переважну біль-шість благ відносять до категорії економічних, створених людською працею в результаті альтернативного вибору використання обмеже-них ресурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись влас-ними потребами та наявними коштами. Загальною основою для зі-ставлення різноманітних варіантів заведено вважати корисність благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняття суб’єктивне, для різних споживачів корисність тих самих благ сут-тєво різниться. Споживання благ підвищує рівень добробуту споживача не одна-ковою мірою, що визначається особистими перевагами, уподобан-нями. Іноді в результаті вибору спостерігається зниження рівня доб-робуту внаслідок споживання антиблага — блага, що набуває негативної корисності (взагалі — забруднене повітря, вибірково — дим від паління цигарки для того, хто не палить). Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визна-чення функції корисності як певного співвідношення обсягів спо-живаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем: , (2.1) де — рівень корисності; — кількість споживаних благ, одиниць; — кількість видів благ. Вирізняють два основних підходи до формалізації вибору спожи-вачів, з яких випливають різні рівні кількісної порівнянності корисності благ. Це виражається кількісною (кардиналістською) та по- рядковою (ординалістською) функціями корисності. За кількісною функцією (2.2) можна простежити залежність між зміною кількості одиниць одного споживаного блага X за незмінної кількості інших благ і відповід-ною зміною рівня корисності, що також має кількісний вимір (ска-жімо, в умовних одиницях — ютилях). При цьому сумарна корис-ність усіх споживаних одиниць блага називається сукупною корисністю (TU), а прирощення сукупної корисності за збільшення споживання блага на одиницю — граничною корисністю (MU).
Рис. 2.1. Зміна сукупної та граничної корисності блага Х у процесі його пропорційного споживання За умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х споживач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цього блага зменшується, тобто гранична кори-сність кожної наступної одиниці блага Х знижується. Це емпіричне положення має фундаментальний характер, стосується всіх економічних благ і називається законом спадної граничної корисності. Закон є справедливим передусім для одного акту споживання (за годину, день, тиждень, місяць тощо), його дія для більшості благ розпочинається з другої одиниці. Проілюструвати дію закону можна за допомогою графіків сукупної і граничної корисності, що відповідають один одному (рис. 2.1). Рішення споживача щодо кількості, в якій варто споживати бла-га, завжди пов’язане з відмовою від якоїсь кількості інших благ зад-ля придбання однієї додаткової одиниці певного блага. Споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживання благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоби корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою: , (2.3) де MUX, MUY — гранична корисність, відповідно, блага X та Y, ютиль; PX, PY — ціна, відповідно, блага X та Y, грош. од. Рівняння (2.3) розглядається як основне в концепції споживчого попиту (в рамках теорії корисності) й означає досягнення споживачем стану рівноваги. Воно може бути перетворено наступним чином: , (2.4) Звідси можна зробити висновок, що за зміни ціни одного з благ, скажімо, Х, і незмінності доходу споживача та цін на інші блага вка-зана рівність порушується. Зменшення ціни блага Х означатиме за-цікавленість споживача у збільшенні його купівлі, а значить, падіння MUХ. Це буде продовжуватися до відновлення рівності (2.4). Очеви-дно, що так діятимуть усі споживачі: падіння ціни товару Х приведе до збільшення обсягу його попиту на ринку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ ТА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА» з дисципліни «Мікроекономіка»
