ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Фінансова санація та банкрутство підприємств

ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРНУ AEG-TELEFUNKEN
Оскільки у вітчизняній практиці немає більш чи менш повча-льних прикладів фінансової санації підприємств з використанням різних форм фінансування, звернемося до зарубіжного досвіду, розглянувши санаційні заходи концерну AEG-Telefunken (Німеч-чина), спрямовані на відновлення платоспроможності та прибут-ковості підприємства до порушення справи про банкрутство (до-судова санація). З’ясуємо, як під час провадження справи про банкрутство укладається й виконується мирова угода, розкриємо механізм санаційної реорганізації підприємства.
На початку 80-х років через невдалу політику в галузі вироб-ництва та збуту побутового обладнання й устаткування для атом-них електростанцій концерн Telefunken опинився у фінансовій кризі. Незадовго перед тим у 1979 році в результаті значних зби-тків, що спіткали це підприємство, більш як половина основного капіталу була непродуктивно витрачена. Компанія змушена була вдатися до радикальних оздоровчих заходів. На позачергових зборах акціонерів, які відбулися 15.01.80, була розглянута та ух-валена першопочаткова санаційна концепція концерну, що базу-валася на трьох блоках санаційних заходів .
1. Реструктуризація активів та структурна перебудова виробництва:
• закриття нерентабельних структурних підрозділів та філій;
• перепрофілювання на прибуткові види діяльності;
• продаж частини фінансових вкладень концерну в корпорати-вні права інших підприємств.
2. Заходи щодо зниження витрат:
• довгострокові програми зниження витрат виробництва та по-ліпшення їх структури;
• програми ощадливого використання всіх наявних ресурсів;
• скорочення непродуктивних робочих місць (до кінця 1980 року їх було скорочено близько 13 000).
3. Реструктуризація пасивів.
Позачергові збори акціонерів, маючи на меті вирівняти неза-довільні позиції балансу та мобілізувати фінансові ресурси для здійснення організаційно-технічних санаційних заходів, прийня-ли рішення про двоступінчасту фінансову санацію підприємства. У процесі реструктуризації пасивів було виконано описану далі роботу.
3.1. Щоб «оздоровити» баланс, статутний капітал було змен-шено у відношенні 3:1 конверсією (об’єднанням) акцій. Відпові-дний санаційний прибуток досяг 620 млн DM, і його було спря-мовано на покриття балансових збитків.
3.2. Далі статутний фонд збільшували у відношенні 1 : 1 емісі-єю додаткових акцій; курсом емісії — 150 DM за одну акцію но-мінальною вартістю 50 DM. Через неможливість вільного розмі-щення нових акцій на ринку капіталів за таким високим курсом емісії (300% до номіналу) уся емісія була викуплена банківським консорціумом, члени якого були засновниками концерну. Саме тому на загальних зборах було вирішено відмовитися від викори-стання переважних прав на купівлю акцій нової емісії. У резуль-таті зазначеної операції на підприємство було залучено 930 млн DM власного капіталу, з них 310 млн статутного фонду і 620 млн додаткового капіталу (у вигляді емісійного доходу). Зміни розмі-ру та структури власного капіталу, досягнені завдяки санаційним заходам, ілюструє табл. .1.
Таблиця .1
САНАЦІЯ БАЛАНСУ КОНЦЕРНУ АЕG-TELEFUNKEN
Показник (до і після санації) Сума, млн DM
Статутний капітал
Статутний капітал перед санацією 930
Зменшення статутного капіталу (3 : 1) – 620
Статутний капітал після зменшення 310
Збільшення статутного капіталу (1 : 1) +310
Статутний капітал після санації 620
Резерви
Резерви (резервні фонди) перед їх ліквідацією 499
Ліквідація резервів – 499
Резерви після ліквідації 0
Резерви, сформовані за рахунок ажіо + 620
Спрямування частини новоутворених резервів на покриття збитків – 138
Показник (до і після санації) Сума, млн DM
Резерви після санації 482
Власний капітал після санаційних заходів 1002
Збитки
Балансовий збиток перед санацією 1257
Санаційний прибуток у результаті зменшення статутного капі-талу 620
Ліквідація старих резервів 499
Часткова ліквідація нових резервів 138
Сума покриття збитків 1257
Балансовий збиток (прибуток) після санації 0

3.3. Узявши до уваги надзвичайно високі збитки та гострий дефіцит ліквідних засобів, акціонери на своїх позачергових збо-рах, що відбулися 23.06.81, прийняли рішення про мобілізацію фінансових ресурсів додатковим збільшенням статутного капіта-лу на 250 млн DM. Проте біржовий курс акцій підприємства зно-ву впав нижче за номінальний (43 DM за одну акцію номіналь-ною вартістю 50 DM). За таких обставин законодавство не допускає збільшення статутного капіталу.
3.4. Для поліпшення становища скористалися ще одним ін-струментом санації — конверсійними облігаціями. Була здійсне-на їх емісія на загальну суму 155 млн DM за умови конверсії об-лігацій у звичайні акції протягом двох років з відношенням 2 : 1. Відповідне збільшення статутного капіталу становило 77,5 млн DM. Крім того, зробили емісію звичайних облігацій на суму
315 млн DM. Загалом у результаті випуску різних видів облігацій вдалося залучити 470 млн DM.
3.5. Наприкінці жовтня 1981 року з кількома банками-кредиторами, які одночасно були і власниками корпоративних прав підприємства, домовилися про списання заборгованості за про-строченими кредитами на загальну суму в 250 млн DM.
3.6. Щоб уникнути неплатоспроможності, з рядом кредиторів дійшли згоди стосовно пролонгації кредитів на суму понад
2 млрд DM строком на 8 років. Водночас з одним із кредитуючих банків — співвласником підприємства уклали угоду про списан-ня заборгованості на суму 240 млн DM.
Проте масивне залучення капіталу з різних джерел не допомо-гло підприємству уникнути фінансової неспроможності. Заходи щодо структурної перебудови виробництва, зниження витрат та підвищення конкурентоспроможності продукції не були достат-ньо ефективними. Через те, що виробничі потужності багатьох підприємств концерну були недозавантажені, виробництво пра-цювало неритмічно, а продукція не знаходила своїх ринків збуту, підприємство й далі зазнавало великих збитків. Тим часом майже всі резерви довіри кредиторів до компанії були вичерпані. Банки більше не мали наміру списувати борги та надавати нові кредити, а виробничі партнери вимагали погашення кредиторської забор-гованості. У серпні 1982 року керівництво підприємства змушене було звернутися до суду із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство. Було вирішено здійснити фінансове оздоров-лення в судовому порядку. Підприємство мало намір, поки про-вадиться справа про банкрутство, укласти мирову угоду з креди-торами, щоб виграти час, необхідний для проведення санаційних заходів виробничо-технічного та організаційного характеру.
Хронологія провадження справи
про банкрутство та укладання мирової угоди
концерном AEG –Telefunken
09.08.82. Керівництво концерну звернулося до суду Франкфу-рта-на-Майні із заявою щодо порушення справи про банкрутство з пропозицією укласти під час провадження справи мирову уго-ду. Необхідність цих заходів обгрунтовувалася так.
1. Підприємство є неплатоспроможним — усі можливості одержати кредити для обслуговування поточних зобов’язань ви-черпані.
2. Розроблену керівництвом підприємства санаційну концеп-цію можна реалізувати лише в тому разі, якщо буде пролонгова-но чи списано існуючу кредиторську заборгованість, тобто укла-дено мирову угоду.
До заяви додавалися відповідні документи:
• інформація про фінансово-майновий стан підприємства;
• список всіх кредиторів та дебіторів;
• санаційна концепція;
• проект мирової угоди.
Останній містив такі пропозиції:
1) вимоги кредиторів у сумі до 10 000 DM включно погаша-ються відразу в повному обсязі;
2) вимоги, сума яких перевищує 10 000 DM, погашаються в розмірі 40% (але не менш як 10 000 DM);
3) залишок заборгованості погашається протягом 18 місяців після укладення мирової угоди.
10.08.82. Банківський консорціум у складі Dresdner Bank, Deutsche Bank та WestLB надав концерну оперативну фінансову допомогу в сумі 200 млн DM, задовольнивши його прохання що-до 1,1 млрд DM лише частково.
Підприємство намагалося мобілізувати фінансові ресурси, не-обхідні для виконання стартових умов мирової угоди, оскільки інакше кредитори могли не підписати її, а вимагати оголошення боржника банкрутом.
12.08.82. Зустріч правління концерну з представниками 50 зарубіжних кредиторів, загальна сума заборгованості перед якими досягла близько 1,8 млрд DM. Основну частину цієї су-ми (близько 1,5 млрд DM) становили позики, що їх було нада-но іноземним дочірнім компаніям, поручителем яких виступа-ла материнська компанія — концерн AEG -Telefunken. Оскільки проти нього було порушено справу про банкрутство, іноземні кредитори зажадали негайного погашення заборгова-ності. Оскільки дочірні підприємства не мали змоги оператив-но погасити кредити, усі претензії були спрямовані на адресу материнської компанії, що істотно ускладнило укладання ми-рової угоди.
15.08.82. Керівництво концерну звернулося до федерального уряду Німеччини із заявою щодо одержання державної гарантії на суму 1,1 млрд DM.
17.08.82. Біржовий курс акцій концерну впав на 20%. Це сталося через те, що поширилися чутки про відмову банківсь-кого консорціуму надати кредит у розмірі 1,1 млрд DM, необ-хідний компанії для укладання мирової угоди. Якби так було насправді, виникла б реальна загроза оголошення боржника банкрутом.
Цього самого дня стало відомо, що Міністерство фінансів, з огляду на велике народногосподарське значення концерну, а та-кож з мотивів збереження робочих місць повідомило, що концерн може отримати державну гарантію на суму 1,1 млрд DM. Проте цьому має передувати масштабна аудиторська перевірка діяльно-сті концерну та наявної в нього концепції санації.
На той час потреба концерну у фінансових ресурсах для укла-дання мирової угоди перевищувала 2 млрд DM.
18 — 19.08.82. На засіданні членів банківського консорціуму було прийнято рішення про надання концернові кредиту в розмі-рі 1,1 млрд DM на таких умовах:
1) 700 млн DM перераховуються підприємству відразу;
2) решта 400 млн DM — після того, як буде прийнято остато-чне рішення про надання підприємству державної гарантії на су-му 1,1 млрд DM;
3) персонал підприємства та профспілки мають брати активну участь в його санації.
30.08.82. До Міністерства фінансів надійшов позитивний ви-сновок аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльно-сті концерну та концепції санації.
01.09.82. Кабінет міністрів прийняв рішення надати концерну AEG -Telefunken державну гарантію на суму 1,1 млрд DM. Підста-ви для цього дав висновок аудиторської перевірки компанії, в яко-му зазначалося, зокрема, що для укладання мирової угоди концер-ну необхідно мати в розпорядженні 2,66 млрд DM. Загалом заборгованість концерну становила близько 4 млрд DM, з яких близько 1,2 млрд планувалось пролонгувати в результаті укладан-ня мирової угоди; 1,1 млрд планувалося залучити під державні га-рантії; 1,1 млрд надавався банківським консорціумом; 600 млн пе-редбачалося залучити під надані урядом експортні гарантії.
Зауважимо, що в політичних та економічних колах Німеччини надання концерну AEG -Telefunken державної гарантії було част-ково засуджено, оскільки це суперечило законам ринкової конку-ренції.
31.10.82. Почато розгляд справи про укладання мирової угоди. На цей час фінансові проблеми щодо укладання та виконання мирової угоди були вирішені. Компанія отримала необхідну їй відстрочку у виконанні платіжних зобов’язань та час для прове-дення реструктуризації виробництва.
18.03.83. Суд затвердив підписану кредиторами мирову угоду. В результаті підписання угоди концерн погасив заборгованість на суму 2,6 млрд DM, решту заборгованості (1,4 млрд) було пролон-говано на 18 місяців.
18.09.84. Зобов’язання, які випливали з мирової угоди, кон-церн AEG-Telefunken виконав.
Проте ця угода не допомогла концерну здійснити санацію, оскільки відповідна концепція містила серйозні не виявлені під час санаційного аудиту прорахунки у виробничій та збутовій програ-мах. Підприємства концерну і далі зазнавали збитків від основної діяльності. Компанія більше не мала ні моральних ні фінансових можливостей вести конкурентну боротьбу. Поступово окремі під-приємства концерну поглинули їх виробничі партнери, зокрема материнську компанію — концерн Daimler-Benz AG (спочатку він придбав невеликий пакет акцій, потім заволодів контрольним па-кетом і зрештою остаточно «проковтнув» боржника).
Хронологія реорганізації та ліквідації
концерну AEG-Telefunken
14.10.85. Прийнято рішення про збільшення статутного капі-талу на суму 250 млн DM. Усю емісію викупив концерн Daimler-Benz AG. Після цього він став власником 24,9% корпоративних прав компанії.
12.02.86. Антимонопольне відомство дало дозвіл на те, щоб кон-церн Daimler-Benz AG викупив контрольний пакет акцій концерну AEG-Telefunken, оскільки останній перебував у затяжній фінансовій кризі. Після цього Daimler-Benz AG придбав великий пакет акцій і став власником загалом 56% корпоративних прав AEG-Telefunken.
27.07.88. На загальних зборах акціонерів було прийнято рі-шення про викуп у ряду акціонерів їхніх пакетів акцій концерном Daimler-Benz AG. Після цього частка останнього сягнула 80,2% статутного капіталу.
01.01.89. Увесь комплекс засобів, які забезпечували діяльність AEG у галузі літакобудування та космічних технологій, було продано Deutsche Aerospace AG.
31.12.91. Прийнято рішення про відокремлення та продаж двох великих структурних підрозділів AEG: підприємство з виробництва кабелю було продано французькій Alcatel-Gruppe, а підприємство з виробництва електроприладів — шведській фірмі Atlas Corpo.
31.12.92. У зв’язку зі збитковою діяльністю, яка тривала понад 10 років, було вирішено припинити діяльність у сфері виробниц-тва офісної оргтехніки та комунікацій. Провідне підприємство AEG Olumpia Office GmbH довелося закрити.
01.01.96. Прийнято рішення про остаточне поглинання конце-рном Daimler-Benz AG підприємства, про долю якого йдеться. Цьому передувала низка відокремлень структурних підрозділів та продажу їх виробничим партнерам. Остаточно акції AEG було обміняно на акції Daimler-Benz AG. Після цього правління та на-глядова рада AEG припинили виконувати свої функції. Фірма AEG була ліквідована як юридична особа.
Проаналізувавши історію санації та ліквідації концерну AEG-Telefunken, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, санаційні заходи у фінансовій сфері мають здійснюватися син-хронно із реструктуризацією організаційно-виробничої сфери. По-друге, вибір на користь санації підприємства (на противагу ліквідації) має базуватися лише на висновках санаційного аудиту, а той, у свою чергу, повинен бути неупередженим і вільним від усякого впливу. Інакше санація означатиме лише відстрочення ліквідації підприємства і нічого крім додаткових збитків для кре-диторів, власників та держави не принесе.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРНУ AEG-TELEFUNKEN» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Аэродинамическая труба
СТРУКТУРА ГРОШОВОГО ОБОРОТУ ЗА ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІСТОМ ТА ФОРМОЮ ПЛАТ...
ФОРМИ ТА ЗАГАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ
Соціальна взаємодія, соціальні відносини та соціальний контроль
Аудит збору на обов’язкове державне пенсійне страхування


Категорія: Фінансова санація та банкрутство підприємств | Додав: koljan (24.02.2011)
Переглядів: 1650 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Замовити дипломну курсову реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП