Типовою для багатьох підприємств є проблема неефективного управління ризиками (запізніле їх ідентифікування та нейтраліза-ція) та оперативного виявлення і використання додаткових шан-сів поліпшення діяльності, наслідком чого може бути зменшення потенціалу розвитку та фінансова криза. З метою своєчасної іде-нтифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрям розвитку окремих показників, внутрішніх і зовнішніх параметрів діяльності підприємства, вжиття превентивних заходів доцільно впроваджувати систему раннього попередження та реагування (СРПР). Система раннього попередження та реагування — це особ-лива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про по-тенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприєм-ство як з боку зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Згідно з найновішими підходами до побудови системи контролінгу на підприємстві у СРПР інтегруються елементи як стратегічного, так і оперативного контролінгу. Сама ж СРПР повинна логічно вписуватися в систему планування та контролю. Система раннього попередження і реагування виявляє та ана-лізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для підприємства чи до втрати потенційних шансів. Першочерговим завданням системи ранньо-го попередження є своєчасне виявлення ознак кризи на підпри-ємстві, тобто прогнозування можливого банкрутства. З іншого боку, за допомогою цієї системи виявляються додаткові шанси для суб’єкта господарювання. На базі СРПР і будується система управління ризиками, яка включає ідентифікацію ризиків, їх оці-нку та нейтралізацію. Процес створення системи раннього попередження і реагу-вання може складатися з таких етапів: 1. Визначення сфер спостереження — встановлення об’єктів внутрішньої і зовнішньої діагностики. До основних сфер спосте-реження в рамках внутрішньої діагностики належать: фінансова, виробнича, збутова, організаційна. Зовнішня діагностика побудо-вана на аналізі ситуації на ринку (клієнти, конкуренти, кон’юнктура), макроекономічної ситуації в країні та економіко-правових умов діяльності підприємства. 2. Вибір індикаторів раннього попередження, які можуть ука-зувати на розвиток того чи іншого негативного процесу. 3. Розрахунок граничних значень індикаторів і безпечних ін-тервалів їх зміни. У ході даного етапу розраховується, напри-клад, зона безпеки, тобто позитивна різниця між фактичною ви-ручкою від реалізації та виручкою від реалізації, що відповідає точці беззбитковості; величина продуктивності праці, яка забез-печує конкурентоспроможність підприємства; рівень фінансових показників, достатній для підтримки стабільної ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання; розрахунок частки ринку, необхідної для забезпечення планового рівня рентабель-ності, тощо. 4. Формування конкретних аналітичних завдань для аналіти-чних центрів. До таких завдань можуть належати прогнозування банкрутства підприємства, SWOT-аналіз, бенчмаркінг та ін. 5. Формування інформаційних каналів: забезпечення інформа-ційного зв’язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами — керівниками всіх рівнів. 6. Узагальнення одержаних аналітичних висновків та підго-товка пропозицій і рекомендації щодо розвитку сильних сторін та нейтралізації слабких, що є основою розробки проектів управ-лінських рішень. Розрізняють дві підсистеми СРПР: система, орієнтована на внутрішні параметри діяльності підприємства, та система, оріє-нтована на зовнішнє середовище. Предметом дослідження останньої є завчасне прогнозування загроз, передусім з боку ко-нтрагентів, держави, конкурентів тощо. Яскравим прикладом застосування даної підсистеми СРПР є проведення банківськи-ми працівниками аналізу підприємств-позичальників у рамках оцінки їх кредитоспроможності. Внутрішньо орієнтована підси-стема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків і шансів, які криються всередині підприємства. В своєму розвитку дана під-система пройшла три покоління: перше було зорієнтовано в ос-новному на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; друге — на визначення симптомів; третє — на виявлення пер-шопричин. Найскладнішим завданням, яке слід вирішити в процесі орга-нізації системи раннього попередження та реагування, є підбір індикаторів раннього попередження та визначення критеріїв їх інтерпретації. У науково-практичній літературі здебільшого вирі-зняють такі блоки індикаторів : • загальноекономічні — індикатори, які дозволяють своєчасно виявити зміни в тенденціях розвитку кон’юнктури економіки в цілому (використовуються результати досліджень відповідних науково-дослідних економічних і соціологічних інститутів); • ринкові індикатори — дають змогу виявити тенденції на ри-нках, на яких здійснює свою діяльність підприємство; • технологічні індикатори — дають інформацію щодо появи на ринку нових продуктів, методів, процесів тощо; • соціальні індикатори — демографічна ситуація в країні, вар-тість робочої сили, рівень мінімальної заробітної плати тощо; • політичні індикатори — вплив на діяльність підприємств, які мають політичну природу, зокрема тенденції в економічному законодавстві, політика протекціонізму тощо; • внутрішні індикатори — система показників, які розраховуються на базі внутрішнього (управлінського) обліку та звітності. Комбінація показників, які слугують внутрішніми індикато-рами раннього попередження, підбирається з урахуванням мож-ливостей прогнозування на їх основі фінансового стану підпри-ємства та загрози банкрутства. Згідно з найновішими розробками у сфері фінансового контролінгу як ключовий внутрішній інди-катор раннього попередження рекомендується використовувати показник Free Cash-flow. Цей показник є результатом руху гро-шових коштів у рамках операційної та інвестиційної діяльності й оперативно сигналізує про проблеми в сфері збуту, виробництва, управління оборотними активами тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИСТЕМА РАННЬОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ І РЕАГУВАННЯ (СРПР)» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
