Вихідною моделлю рівноваги на товарному ринку є модель еко-номічного кругообігу [15, с. 101], в якій товарний ринок відобража-ється як структуризована система, де домогосподарства і підприємс-тва взаємодіють через ринок ресурсів і ринок продуктів. Зазначена модель на цьому етапі вивчення дисципліни розгляда-ється на умовах чистого ринку, тобто без участі держави. В умовах чистого ринку взаємодіють лише домогосподарства і підприємства. На ринку ресурсів домогосподарства є продавцями, а підприємст-ва — покупцями. На ринку продуктів усе навпаки: підприємства є продавцями споживчих товарів та послуг, а домогосподарства — їх покупцями. Під час продажу своїх товарів суб’єкти ринкових відно-син отримують доходи, при купівлі їх — несуть відповідні видатки. Але слід брати до уваги, що товарний ринок не охоплює всіх ри-нкових відносин між домогосподарствами і підприємствами. Їхні відносини опосередковуються фінансовим ринком, за допомогою якого підприємства залучають у домогосподарств фінансові ресур-си, необхідні для інвестування. В основі економічного кругообігу лежить природне тяжіння рин-ку до рівноваги між доходами і видатками. Щоб зрозуміти, як ринок забезпечує цю рівновагу, звернімося до таких ринкових категорій, як сукупний попит і сукупна пропозиція. Сукупний попит (АD), як платоспроможний попит на реальний ВВП, залежить від рівня цін на кінцеві товари та послуги. Між су-купним попитом і ціною існує обернена залежність, і тому в графіч-ній моделі крива сукупного попиту прибирає вигляду від’ємно по-хилої лінії [15, с. 103]. Але сукупний попит істотно відрізняється від однотоварного по-питу (попиту на окремі види товарів). Однотоварний попит перебу-ває в оберненій залежності від ціни безпосередньо, а сукупний по-пит — опосередковано. Опосередкована залежність сукупного попиту від ціни виявляється завдяки трьом чинникам: ефекту відсоткової ставки, ефекту багатства, ефекту чистого експорту. Ме-ханізм впливу їх на сукупний попит розкривається в [15, с. 104—105]. Перелічені чинники називають ціновими. Крім них на сукупний попит впливають нецінові чинники: очікування, зміни в економічній політиці, зміни в світовій економіці. Про механізм впливу їх на су-купний попит див. [15, с. 106—107]. Графічно вплив їх відобража-ється зміщенням кривої сукупного попиту у відповідний бік [15, с. 106]. Сукупна пропозиція (AS) — це пропозиція реального ВВП. На неї справляють вплив ціни і нецінові чинники. Стосовно залежності сукупної пропозиції від ціни в теорії існує дві моделі: класична і кейнсіанська. Графічно вони показані на рис. 4.1 і 4.2.
Рис. 4.1. Класична модель Рис. 4.2. Кейнсіанська модель
В основі класичної моделі — положення про абсолютну гнуч-кість цін і зарплати. Спираючись на це положення, прихильники класичної моделі вбачають такий зв’язок між ціною і сукупною пропозицією. Якщо, наприклад, сукупний попит падає порівняно з потенційним ВВП, то, з одного боку, знижуються ціни; з іншого — одночасно падає попит на ринку праці та адекватно зменшується зарплата. Внаслідок цих одночасних змін прибутковість виробницт-ва не змінюється. Тому у підприємств не виникає мотивації до зменшення сукупної пропозиції. Вона залишається на рівні ВВПп, але при адекватно нижчій ціні і зарплаті. Звідси — висновок класичної моделі: сукупна пропозиція не залежить від цін. Тому на графіку крива AS прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП. Проте зауважимо, що така модель суперечить реальній економі-ці. Практика показує, що фактичний ВВП досить часто і на трива-лий період відхиляється від потенційного ВВП. Це означає, що ри-нок не може швидко відновити сукупну пропозицію на потенційному рівні. Лише в тенденції, в межах довгострокового періоду, динаміка фактичного ВВП може визначатися динамікою потенцій-ного ВВП. Тому класична модель — це модель сукупної пропозиції для довгострокового періоду. Зв’язок між ціною і сукупною пропозицією в короткостроковому періоді пояснює кейнсіанська модель. В її основі — положення про не-гнучкість зарплати протягом короткострокового періоду. Це поясню-ється існуванням колективних угод між профспілками і підприємцями, а також небажанням підприємців зменшувати зарплату, щоб уникнути зниження мотивації до праці та виникнення соціальних конфліктів. Отже, згідно з кейнсіанською моделлю, в короткостроковий період гнучкими є лише ціни, а зарплата тимчасово не змінюється. Якщо, наприклад, сукупний попит падає відносно ВВПп, то, за логікою цієї моделі, знижуються лише ціни, а зарплата тимчасово залишається стабільною. За цих умов прибутковість виробництва зменшується, що стимулює підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Звідси — висновок моделі: в короткостроковому пері-оді, протягом якого зарплата не змінюється, сукупна пропозиція пе-ребуває в прямій залежності від товарних цін. Тому на графіку кри-ва AS прибирає вигляду додатньо похилої лінії. Це означає, що кейнсіанська модель — це модель сукупної пропозиції для коротко-строкового періоду. Особливість короткострокової кривої сукупної пропозиції поля-гає в тому, що вона відбиває неоднаковий зв’язок між ціною і сукупною пропозицією в умовах різного рівня зайнятості. В цьому кон-тексті криву AS можна умовно поділити на три ділянки: горизонтальна, висхідна, вертикальна. На горизонтальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах глибокого падіння виробництва, збільшення сукупного попиту не ви-кликає зростання цін. Тому сукупна пропозиція збільшується адекватно зростанню сукупного попиту. На висхідній ділянці, яка відобра-жає економіку в умовах помірного падіння виробництва, збільшення сукупного попиту викликає як зростання цін, так і збільшення сукуп-ної пропозиції. На вертикальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах повної зайнятості, при збільшенні сукупного попиту сукуп-на пропозиція тимчасово збільшитися не може. Тому єдиним наслід-ком є зростання цін. Слід звернути увагу на те, що вертикальна ділян-ка короткострокової кривої сукупної пропозиції, зазвичай, збігається з довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Крім ціни, на сукупну пропозицію впливають нецінові чинники: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, податок на прибуток та субсидії підприємствам. Перші два чинники і субсидії впливають на середні витрати і, як наслідок, на валовий прибуток. Податок на прибуток впливає на чистий прибуток. Завдяки цьому вони стиму-люють відповідні зміни в сукупній пропозиції. В графічній моделі це викликає зміщення її кривої у відповідний бік [15, с. 114]. Внутрішньою властивістю ринкової економіки є постійне тяжін-ня до рівноваги між сукупним попитом і пропозицією. Тому модель «сукупний попит — сукупна пропозиція» є базовою моделлю еко-номічної рівноваги [15, с. 115]. Між сукупним попитом і сукупною пропозицією постійно виникає розбіжність. Але вона також постій-но відновлюється ринком. Найбільш нестабільним компонентом економічної рівноваги є сукупний попит. Якщо рівновага порушується падінням сукупного попиту відносно потенційного ВВП, то це викликає зниження цін, яке скорочує сукупну пропозицію до сукупного попиту. В такий спосіб забезпечується рівновага в короткостроковому періоді на умовах неповної зайнятості. Але довгострокова рівновага, яка від-повідає умовам повної зайнятості, не буде досягнута. Вона може відновитися лише з часом, якщо зарплата відреагує на падіння сукупного попиту і, як наслідок, зменшення попиту на ринку праці. Це зменшить середні витрати і збільшить прибутковість виробництва, що стимулюватиме зростання сукупної пропозиції до рівня потен-ційного ВВП. Одночасно збільшення сукупної пропозиції викликає зниження цін, що збільшить сукупний попит до рівня потенційного ВВП і урівноважить його з сукупною пропозицією на умовах повної зайнятості [15, с. 117]. Економічна рівновага може порушуватися і сукупною пропози-цією. Якщо вона порушується падінням сукупної пропозиції віднос-но потенційного ВВП, то ціни зростуть, а сукупний попит під їх впливом зменшиться до рівноваги з сукупною пропозицією в умо-вах неповної зайнятості. Це — короткострокова рівновага на умовах стагфляції. У довгостроковому періоді рівновага на умовах повної зайнятості може відновитися, якщо адекватно скороченню попиту на ринку праці зменшиться зарплата. Це збільшить прибутковість виробництва і стимулюватиме зростання сукупної пропозиції до рі-вня потенційного ВВП. Одночасно зменшаться ціни, що збільшить сукупний попит до рівня потенційного ВВП, внаслідок чого еконо-мічна рівновага відновиться на умовах повної зайнятості [15, с. 120]. Спроможність ринкового механізму до відновлення економічної рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому ви-значенню. Тому шлях до неї лише за допомогою ринкового механі-зму може бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими економічними і соціальними втратами. Щоб скоротити його трива-лість і зменшити втрати, необхідне державне втручання в економіку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сукупний попит та сукупна пропозиція» з дисципліни «Макроекономіка»
