Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу
Інвестор завжди переслідує мету максимізації прибутку і ба-жає залучити позичкові кошти за щонайменшу ціну. Кредитори, в свою чергу, як власники або розпорядники капіталу прагнуть продати позичкові кошти якомога дорожче. Тому необхідний ре-тельний аналіз можливих джерел фінансування вартості. Звичайно, найкоротший шлях — залучити до справи інших інвесторів (фізичних та юридичних осіб) через емісію цінних па-перів і таким чином сформувати початковий капітал. Але це не завжди можливо, особливо для молодих (венчурних) фірм, пере-дусім через брак довіри до них інших інвесторів. Одержання суб-сидій від держави, особливо при гостродефіцитному бюджеті, та іноземних інвестицій також проблематично. Залишається єдине джерело — ринок позичкових капіталів. Тому інвестор, вируша-ючи на цей ринок, повинен вивчити і проаналізувати ціни на по-зичковий капітал, які відтворені у відсоткових ставках. Головними відсотковими ставками, що підлягають аналізу, мають бути: реальна; з урахуванням очікуваного рівня інфляції; вільна від ризику; базова; з урахуванням ризику неповернення боргу; бар’єрна; внутрішня норма дохідності та ін. Реальна відсоткова ставка віддзеркалює нормальний розви-ток стабільної економіки держави. Вона характеризує нормаль-ний приріст добробуту суспільства. Відсоткова ставка, яка враховує очікуваний рівень інфляції, призначена для відшкодування інвестору можливих витрат від знецінення вкладених капіталів внаслідок зростання цін на това-ри і послуги у вигляді інфляційної премії. Вільна від ризику (державна) ставка — ставка дивідендів, або відсотків, які обіцяють сплатити власникам державних цінних паперів. Ця ставка зазвичай на кілька пунктів вища від очікува-ного рівня інфляції. Базовою відсотковою ставкою вважається найнижча ставка комерційних банків, яку вони призначають для своїх найнадій-ніших клієнтів. Ця ставка, як правило, на кілька пунктів вища за вільну від ризику ставку. Бар’єрна ставка розраховується інвестором як мінімальна но-рма доходу, яку він прагне одержати від усіх своїх нових інвес-тицій. Прибутки, що мають бути отримані за нормою доходу, нижчою від бар’єрної ставки, не мають сенсу для інвестора через те, що вони тільки покривають витрати і видатки. Внутрішня норма дохідності — норма прибутку від нових ін-вестицій, за якої річні інвестиції і майбутні позитивні грошові потоки дорівнюють один одному. Це норма, що задовольняє ін-вестора. В окремих випадках для стримання інвестиційної актив-ності і вилучення вільних грошових коштів з обігу вона може бу-ти значно підвищена. За стабільної економіки ця ставка дещо вища за ставку по державних цінних паперах. Таким чином, намагаючись залучити якомога більше запози-чених коштів під забезпечення власних капіталів, інвестор аналі-зує всі переваги і недоліки залучених і запозичених коштів з ме-тою оптимізації структури джерел фінансування проектів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу» з дисципліни «Інвестиції»
