Глобальні засоби масової комунікації як новий фактор міжнародних відносин
Існує багато причин, які привели до збільшення впливу мас-медіа на між- народну політику. Це, насамперед, технічні відкриття та технологічні зміни останньої чверті XX ст., які стали рушійними силами в глобальних процесах трансформації індустрій масової комунікації та інформації. Особливо важливі —розвиток НЗМК (супутникового, кабельного телебачення, телебачення з ви- сокою чіткістю зображення, відео тощо), диджиталізація, світова тенденція до спільних стандартів в комп'ютерних та телекомунікаційних індустріях, що при- вело до посилення конкуренції в постачанні комунікаційних продуктів та по- слуг, до конгломерування мас-медіа з комп'ютерними мультимедіа. Однією з найважливіших тенденцій кінця XX – поч. ХХІ ст. стає невпинно зростаюча концентрація глобальних ЗМК, зосереджена в декількох транснаціо- нальних медіа - корпораціях—«мультимедіа-імперіях». Невпинне і бурхливе зростання мультимедіа - імперій відбувається завдяки процесам концентрації і конгломерації, які властиві не тільки для індустрії мас - медіа. Виникає явище реальної влади медіакратії. Поняття "медіакратія" виникло наприкінці XX століття у західноєвропей- ській науковій рефлексії та журналістиці для позначення осіб, які не лише ма- ють у приватній власності і управляють медіа - та інформаційно - комунікацій- ними конгломератами, що були названі "мультимедіа - імперіями", а й концент- рують величезну медіа - владу, яка врешті - решт може конвертуватися і часто конвертується у владу політичну. Концепція медіакратії знайшла свою легітимацію і правове закріплення й у міжнародно - правових документах. Зокрема, в Резолюції 1003 Ради Європи (1993 р.)"Про етичні принципи журналістики", де в розділі "Функції жур- налістики та її етична діяльність"(параграфи 17 - 20) відзначається, що інфор- мація та комунікація, які за допомогою медіа здійснюються журналістами на основі нових технологій, мають вирішальне значення для розвитку людини і суспільства. Інформація та комунікація потрібні для демократичного життя, оскільки, якщо демократія має розвиватися і далі, вона повинна гарантувати громадянам участь у громадських справах. Така участь була б неможливою, як- би громадяни не отримували інформацію про суспільні справи, яку вони потре- бують і яку медіа повинні їм надавати. Важливість інформації, зокрема радіо - і теленовин, для культури та освіти висвітлено в Рекомендації Асамблеї №1067. її вплив на громадську думку незаперечний. Отже, ще на початку 1990 - х років не лише наукова й журналістська, а й європейська політична спільнота в особі Ради Європи розуміла загрози і виклики, які йдуть від медіакратії державній владі в цілому та державним інституціям зокрема. Оскільки Резолюція 1003 РЄ присвячена етичним принципам журналістики, зрозуміло, що в ній не розгля- даються соціальні та економічні підвалини такого явища, як медіакратія, не аналізується її генеза. Про загрози небаченої концентрації в медіа - сфері йдеться в Рекомендації 1641 (2004) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Громадське телерадіомов- лення", де в параграфі 1 констатується - "громадське телерадіомовлення, жит- тєво важливий елемент демократії в Європі, під загрозою. Йому кидають ви- клики політичні та економічні інтереси, що знаходить прояв у зростаючій кон- куренції з боку комерційних медіа, концентрації медіа, що призводить до фі- нансових труднощів громадського телерадіомовлення. Воно також стикається з викликами адаптування до глобалізації та нових технологій". Усі глобальні корпорації мають не лише свої інтереси у кількох медіа- секторах, але й інвестують капітали у стрімко зростаючі галузі "нової еко- номіки". Передусім, це сфери, пов'язані з Інтернетом та Інтернет - технологія- ми. Так, глобальний медіа - титан TIME WARNER злився з могутньою Інтернет - компанією АОВ. Перед цим до нього увійшла глобальна служба новин СNN,а її колишній засновник і власник Тед Тернер поновив контракт на роботу в ТIME WARNER на посаді віце - президента. Нестримне прагнення головних гравців до диверсифікації виробництва у глобальному медіа - секторі наприкін- ці 1990-х-на початку 2000-х рр. виявилося у серії стрімких придбань, злиттів, стратегічних партнерств (на астрономічні суми) з компаніями - провайдерами Інтернет - послуг, телекомунікаційними та комп'ютерними фірмами. При цьому суми, якими оперують при підписанні угод компанії, що зливаються або утво- рюють стратегічний альянс, сягають мільярдів доларів. До тих, хто наслідує стратегію десяти провідних глобальних конгломератів, належать корпорації, так би мовити, другого ярусу. Це чотири - п'ять десятків корпорацій - регіональних або національних велетнів. Вони втримують свої по- зиції на медіа - ринку завдяки національному протекторату у вигляді законода- вчої підтримки (прямої або завуальованої) уряду, а також тому, що займають вигідні ринкові ніші. Майже половина з них у Південній Америці, решта - в Японії та Західній Європі. У різних комбінаціях ці півсотні фірм контролюють більшість медіа у світі. Олігополістичний характер глобальних медіа - ТНК посилюється тим, що, крім утримання ними акцій своїх конкурентів, власники медіа - імперій часто входять до рад директорів провідних корпорацій. Як наслідок виникає трансфо- рмація і перерозподіл влади: мас - медіа, уособлені могутніми мультимедіа - імперіями, перестають перебувати в ролі підлеглих до політичних партій, а по- літичні партії, в свою чергу, опиняються великою мірою у залежності від медіа. Таким чином, аналіз трансформацій систем масової комунікації на початку XX1 ст. свідчить про їхні багатоаспектні складні впливи на міжнародні полі-тичні й економічні відносини в постбіполярному світі, а також окреслює деякі нові тенденції сучасних глобальних трансформацій
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Глобальні засоби масової комунікації як новий фактор міжнародних відносин» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
