Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юри-дичної особи з часу його реєстрації НБУ в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ. Засновниками КБ можуть бути українські та іноземні юридичні і фі-зичні особи, за винятком профспілкових і політичних організацій, спілок і партій, громадських фондів, рад усіх рівнів, їх виконавчих органів, офшорних компаній і банків. Офшорні компанії і банки не можуть бути засновниками заснов-ників КБ. Мінімальний розмір статутного фонду: 1) для банків з національним капіталом — не менше 1 млн євро; 2) для банків з іноземним капіталом, якщо частка іноземного ка-піталу становить менше 50%, — не менше 5 млн євро; якщо частка іноземного капіталу 50% і більше, — не менше 10 млн євро; 3) якщо у формуванні статутного капіталу банку беруть участь підприємства з іноземними інвестиціями (спільні підприємства, час-тка іноземного капіталу в яких перевищує 50%) і частка таких під-приємств у статутному капіталі банку становить 10% і більше, міні-мальний розмір статутного фонду має бути не менше 3 млн євро. Статутний фонд КБ формується лише за рахунок власних коштів акціонерів. Забороняється формування статутного капіталу за раху-нок бюджетних коштів, коштів, отриманих у кредит і під заставу. Частка будь-якого із засновників банку не повинна перевищувати 35% статутного фонду банку. Внески засновників, акціонерів до статутного капіталу КБ здійс-нюються у грошовій формі в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті (для нерезидентів). Для створення КБ створюється ініціативна група із засновників або інших осіб. Ця група бере на себе вирішення всіх питань, пов’язаних зі створенням банку. Для формування статутного фонду до реєстрації комерційного банку в регіональному управлінні НБУ за місцем створення КБ за-сновникам відкривається тимчасовий рахунок. На цей рахунок ко-жен із засновників вносить визначену установчими документами ча-стку статутного фонду. Підставою для відкриття такого рахунку є заява на відкриття рахунку та установчий договір. До моменту реєстрації комерційного банку статутний фонд пови-нен бути сплачений: для банків відкритого типу — в розмірі 30%, за-критого типу — 50%. Після реєстрації банку зібрані кошти перерахо-вуються з тимчасового рахунку КБ на кореспондентський рахунок. У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам банку у тижневий строк за їх заявою. Для реєстрації КБ орган управління банком (рада банку) або уповноважена установчими зборами особа у двотижневий строк пі-сля аудиторської перевірки фінансового стану засновників подає до регіонального управління НБУ за місцем створення банку такі до-кументи: • заяву про реєстрацію; • установчий договір; • статут банку; • протокол установчих зборів; • економічне обґрунтування створення банку, включаючи розра-хунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат та прибутку ба-нку на кінець першого року його діяльності; • висновок аудиторської організації про фінансовий стан і плато-спроможність засновників банку; • бухгалтерську і фінансову звітність акціонерів; • документи про наявність професійно придатних перших керів-них осіб банку; • копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію (100 неоподатковуваних мінімумів); • копію звіту про проведення відкритої передплати на акції; • угоду про надання приміщення для розміщення банку (оренда не менше ніж на п’ять років); • установчі документи засновників, учасників банку; • копію свідоцтва про державну реєстрацію засновників; • копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного КБ. Протягом наступних двох тижнів регіональне управління НБУ перевіряє зазначені документи і разом з висновком про доцільність створення банку передає їх до НБУ. В НБУ документи розглядають департаменти: банківського нагляду, валютного регулювання, юри-дичний, а у разі необхідності й інші підрозділи. Вони готують про-позиції та висновки щодо реєстрації КБ і передають їх для розгляду: ― правлінням НБУ, якщо банк створюється за участю іноземно-го капіталу; ― комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків, якщо банк створений тільки за участю національного капіталу. Реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідного запису у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у місячний термін з дня отримання документів. До розгляду питання про реєстрацію банку кандидати на посаду голови правління і головного бухгалтера проходять співбесіду в НБУ. НБУ може відмовити у реєстрації КБ у разі: ▲ порушення порядку реєстрації КБ; ▲ невідповідності статуту та інших установчих документів чин-ному законодавству; ▲ незадовільного фінансового стану засновників; ▲ професійної непридатності рекомендованого керівництва банку; ▲ відсутності відповідної матеріально-технічної бази. Якщо у діючому банку відбулися зміни в установчих докумен-тах, то вони повинні бути зареєстровані в НБУ. Процедура реєстра-ції змін і доповнень аналогічна процедурі реєстрації банку. Комерційні банки можуть відкривати філії і представництва, які мають бути зареєстровані в НБУ. Філія банку — це банківська установа, яка не є юридичною осо-бою. Вона діє на підставі окремого положення, виступає від імені голо-вного банку, має свій субкореспондентський рахунок і МФО, здійснює банківські операції на основі довіреності головного банку і дозволу, виданого регіональним управлінням НБУ за місцем знаходження філії. Представництво банку — це установа банку, яка не є юридич-ною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується, не має права здійснювати банківські операції. Відкриває поточний рахунок у НБУ. Територіально відокремлене безбалансове відділення банку здійснює лише розрахунково-касове обслуговування клієнтів та вкладні операції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Порядок реєстрації комерційного банку» з дисципліни «Банківські операції»
