Соціальна допомога громадянам охоплює різні види забезпе-чення найменш захищених верств населення за рахунок держав-ного та місцевих бюджетів та добровільних пожертвувань і спла-чується людям, які зазнають нестатків, як на основі перевірки їх доходу та засобів існування, так і за певними критеріями, без перевірки доходу. Соціальній допомозі властиві такі основні характеристики, згідно з визначенням Міжнародного бюро праці: • фінансування та виплати соціальної допомоги забезпечу-ються державним та місцевим бюджетами; • соціальна допомога надається окремим категоріям громадян згідно з чинним законодавством; • при оцінці нужденності враховуються доходи та розміри особистого майна, але заощадження невеликих розмірів, як пра-вило, не беруться до уваги; • мета виплати соціальної допомоги — доведення рівня до-ходу особи до суспільно визначеного мінімуму з урахуванням низки факторів (складу сім’ї, інших виплат тощо). Розмір до-помоги не пов’язаний з попередніми доходами чи життєвим рівнем; • розмір соціальної допомоги на відміну від виплат по соціальному страхуванню визначається суб’єктивно виходячи зі ступеня та наявних ресурсів. Наданню соціальної допомоги передує встановлення наявнос-ті засобів існування у вигляді межі малозабезпеченості. Згідно із Законом України «Про межу малозабезпеченості» від 4 жовтня 1994 року, межа малозабезпеченості — це величина середнього сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадяни-нові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встанов-леному законодавством. Межа малозабезпеченості формується за допомогою нор- мативно-статистичного методу. Нормативним методом фор- мується набір продовольчих товарів, який визначається відпо-відно до соціальних норм споживання для осіб непрацездат- ного віку, що розробляються науковими установами й органі-заціями відповідного профілю. Вартість непродовольчих това-рів і послуг визначається відповідно до фактичних витрат сі-мей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вартість непродовольчих това-рів не може становити менше 15 % вартості продуктового на-бору. Мінімальний споживчий бюджет та величина вартості прожиткового мінімуму як інструменти соціальної політики можуть бути використані: • як орієнтири для регулювання доходів і витрат населення; • для обґрунтування розмірів оплати праці; • для оцінки матеріальних і фінансових ресурсів, необхід-них для реалізації поточних і перспективних соціальних про-грам; • для регулювання міжгалузевого зростання заробітної плати, співвідношення в оплаті праці за галузями. Для оцінки вартісної величини прожиткового мінімуму слід ви-користовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі. Зокрема, витрати на продовольчі товари можуть розраховуватись на основі середніх цін на продук-ти харчування, за якими ведуться подекадні систематичні спосте-реження в державній і кооперативній торгівлі і які друкуються в пресі (експрес-інформація Державного комітету статистики України), а також цін на ринках. Одним із важливих показників рівня життя населення є вар- тісна величина межі малозабезпеченості, яка розраховується за такою формулою: , де Ммз — вартісна величина межі малозабезпеченості, грн; — сума вартості споживання продуктів харчування, грн; Ц — ціна купівлі продуктів харчування фактична, грн; Nсп — споживання на душу населення продуктів харчування за тимчасовими нормами, кг на рік; — сума вартості непродовольчих товарів, грн; — вартість утримання житла, грн (квартплата та кому-нальні послуги, газ, електроенергія, радіо, телефон, телеантена); — сума інших послуг, грн. Для розрахунку прожиткового мінімуму (величини вартості межі малозабезпеченості) необхідно мати набір продуктів харчу-вання, які об’єднані в 11 укрупнених груп: хлібопродукти, картопля, овочі, фрукти і ягоди, м’ясопродукти, рибопродукти, яйця, цу-кор, кондитерські вироби, олія, маргарин. Тимчасовий набір продуктів харчування на рік розраховується на основі мінімальних розмірів споживання продуктів харчуван-ня для непрацездатного населення, які розробляються Науково-дослідним інститутом харчування МОЗ України. Грошову допомогу одержують непрацездатні громадяни — пенсіонери, середньодушовий сукупний дохід сімей яких не пе-ревищує величини вартості межі малозабезпеченості. Надання цієї допомоги може бути в матеріальній формі виходячи з конкретних умов нужденності особи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ГРОМАДЯНАМ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
