Метод «надбавки» полягає у визначенні кредитної ставки як су-ми відсоткових витрат залучення коштів на грошовому ринку та надбавки. Надбавка включає премію за кредитний ризик та прибу-ток банку. Здебільшого такий метод ціноутворення використовуєть-ся для надання кредитів великим фірмам на короткі строки (до 30 днів), включаючи кредити «овернайт». З розвитком ринку комер-ційних паперів великі компанії дістали змогу самостійно залучати кошти, не користуючись послугами банків. Це спонукало банки до зниження кредитних ставок з метою збереження вигідної клієнтури. У США багато банків пропонують кредити великим корпораціям на короткі терміни за низькими ставками, розрахованими за методом «надбавки». У такому разі маржа звичайно становить 0,35 — 0,75%, у результаті чого кредитна ставка стає нижчою за прайм-ставку. До-сить значні суми таких кредитів дозволяють банкам одержувати прибутки навіть за мінімального рівня відсотків. Практика встановлення незначних надбавок під час визначення кредитних ставок за цим методом сприяла його поширенню та по-пуляризації. Дослідження показали, що близько 90% кредитних портфелів 48 найбільших банків США становлять кредити, надані за ставками, нижчими за прайм-рейт. Витрати залучення коштів визна-чаються ставками грошового ринку, які й слугують основою для розрахунків кредитних ставок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОД «НАДБАВКИ»» з дисципліни «Фінансовий менеджмент банку»
