Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть)
Виокремлення Вестфальського конгресу як точки від ліку чергового етапу в історії міжнародного права не ви падкове, воно пов’язане з особливим значенням цієї події в історії міжнародних відносин і міжнародного права. Мюнстерський і Оснабрюкський трактати, що закріпили Вестфальський мир, мали дуже важливі наслідки для всьо го людства. По перше, Вестфальський конгрес став першими міжна родними зборами, що не тільки мали на меті по новому організувати міжнародні відносини, а й прийняли рішен ня, які радикально вплинули на подальший розвиток міжнародного права. Сформульовані в Мюнстерському й Оснабрюкському трактатах міжнародно правові принципи стали визначальними на два наступні сторіччя. По друге, проведення Вестфальського конгресу збіглося з початком так званої епохи великих географічних відкриттів, що супроводжувалася стрімкою колонізацією європейськими державами нових земель. Саме в цей час були закладені підвалини найбільших світових колоніаль них імперій. Це означало різке скорочення, а потім і повне припинення самостійних міжнародно правових відносин у тих неєвропейських регіонах, де такі відносини зберігали ся. Метрополії приступили до масованої культурної екс пансії на нові землі. Тому саме ідеологія Вестфальського миру виявилася основою евроцентристської концепції міжнародного права. Як таке воно розвивалося до середи ни ХХ ст. Деякі елементи евроцентристської концепції збе реглися до наших днів. Які ж найважливіші наслідки Вестфальского миру для міжнародного права? Насамперед побудова нового міжна родного правопорядку. Історія раніше не знала таких гран діозних політичних катаклізмів, як розпад Священної Становлення та розвиток міжнародного права 23 Римської Імперії, внаслідок якого на карті з’явилися б де сятки нових держав. У Європі склалася принципово нова ситуація, що потребувала правового вирішення. Перед твор цями Вестфальського миру стояло завдання створити такий міжнародний правопорядок, в умовах якого висновки Кон гресу зберегли б свою силу. Новий правопорядок мав ґрун туватися на відносинах суверенних держав, і основи таких міжнародно правових відносин у загальному вигляді були закладені Мюнстерським і Оснабрюкським трактатами1. Далі, Вестфальський мир запровадив у міжнародне пра во принцип політичної рівноваги, що мав зафіксувати сфор моване в Європі співвідношення сил2. Нові кордони бага тьох європейських держав стали основою для більшості укладених згодом договорів. Правові гарантії збереження політичної рівноваги мали ґрунтуватися на використанні мирних засобів вирішення міжнародних суперечок і на можливості застосування колективних санкцій проти по рушника. По суті це означає, що джерела сучасних міжна родно правових принципів територіальної цілісності дер жав, непорушності державних кордонів, а також деяких інших принципів і норм сягають 1648 р. Крім цього, поло ження Мюнстерського й Оснабрюкського трактатів вплину ли на становлення та розвиток таких інститутів міжна родного права, як міжнародно правове визнання, міжнарод но правова відповідальність тощо. Трактати також уперше запровадили в міжнародне право деякі норми, що стосу ються статусу консулів, режиму міжнародних рік. За підсумками Конгресу була визнана незалежність Швейцарії та Нідерландів. Нарешті, рішення конгресів першої половини XVІI ст. вплинули й на розвиток інших норм та інститутів міжна родного права. У XVII—XVIII ст. отримав повсюдне визнан ня принцип свободи відкритого моря, виникло поняття те риторіального моря. Під впливом принципу суверенної рівності держав відбувався розвиток дипломатичного пра 1 Учення про державний суверенітет і його творця Ж. Бодена (1530— 1596) Європі були добре відомі. 2 Див.: История дипломатии. — Т. І. — М.: Госполитиздат, 1959. — С. 271. 24 Розділ 2 ва (з’явилися постійні посольства, одержали міжнародно правове визнання дипломатичні та консульські привілеї й імунітети). Відбулися зміни в бік пом’якшення правил і зви чаїв ведення війни. Разом із тим спосіб правління в державах був переважно тиранічним, що навіть при найбільш прогресивних на той час міжнародно правових нормах залишало міжнародні відносини непередбачуваними та небезпечними. На це звер тали увагу мислителі того часу. Фактично вже із другої по ловини ХVІІ ст. стало очевидно, що міжнародний правопо рядок потребує нової перебудови. Епоха Просвітництва була джерелом епохи Великої французької революції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть)» з дисципліни «Міжнародне право»
