Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні у зв’язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або у зв’язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з’явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів (ч.І ст.280 КПК). Справа в будь-якому разі не може бути розглянута в даному судовому засіданні при неявці підсудного у випадках, коли явка його є обов’язковою (ст.262 КПК). Якщо в судове засідання не з’явиться прокурор або захисник чи коли при повторному невиконанні ними розпорядження головуючого їх заміна іншою особою неможлива без шкоди для справи (ч.2 ст.272, ст.289 КПК), справа підлягає обов’язковому відкладенню. В останньому випадку, а також при несвоєчасному врученні підсудному копії обвинувального висновку справа мусить бути відкладена, відповідно, для ознайомлення викликаними в судове засідання прокурором та захисником з матеріалами справи, а підсудному і особам, які вперше вступили в справу, – для надання часу та можливості підготуватися до участі в судовому засіданні (ст.254, 289 КПК). 108
Глава 3. Загальні положення судового розгляду
Відкладення розгляду справи можливе і при неявці в судове засідання потерпілого, свідків, експертів, інших учасників судового розгляду та викликаних осіб. В даному разі суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його залежно від того, чи можливо в даний момент без шкоди для з’ясування всіх обставин справи і дотримання прав та законних інтересів учасників процесу продовжити судовий розгляд (ст.290, 292 КПК). Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов’язаний до закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників судового розгляду і розв’язати їх. При цьому суд вживає необхідних заходів для повторного виклику осіб, що не з’явилися та для витребування додаткових доказів. Відкладення судового розгляду слід відрізняти від перерви в судовому засіданні. Перерва в судовому засіданні може оголошуватися для відпочинку, для підготовки учасників судового розгляду до судових дебатів. Судове засідання може перериватися для виклику нових свідків, витребування додаткових доказів, на час, необхідний експерту для проведення експертизи тощо. Під час перерви судді не мають права брати участь у розгляді інших справ. Після перерви суд у тому ж складі продовжує розгляд справи з того моменту, на якому була оголошена перерва. Коли справа розглядом відкладалася, її слухання з моменту відкладення можливе лише у тому ж складі суду та при неучасті жодного з суддів у розгляді інших справ. Якщо ці вимоги дотримані не були, новий судовий розгляд повинен починатися спочатку. Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів психічною або іншою тяжкою тривалою хворобою, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження у справі (ч.2 ст.280 КПК). Тобто, зупинення провадження в справі в суді пов’язане лише з неможливістю забезпечення участі в судовому засіданні підсудного. При його неявці в суд з інших причин, а також при неявці в судове засідання інших учасників процесу справа підлягає відкладенню. Коли підсудний ухилився від суду і місце його перебування невідоме, провадження у справі зупиняється до його розшуку. Одночасно із зупиненням справи розшук підсудного ого109
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
лошується ухвалою суду чи постановою судді, якими обирається чи змінюється щодо підсудного також відповідний запобіжний захід. Тяжкою тривалою хворобою є така хвороба, яка на довгий час виключає можливість підсудному брати участь в судовому розгляді справи. Наявність тяжкої тривалої хвороби підсудного, яка виключає розгляд справи, може підтверджуватись як довідками лікарів, так і даними судово-медичної експертизи. Психічна хвороба повинна бути встановлена шляхом призначення та проведення судово-психіатричної експертизи. При цьому якщо експерти прийдуть до висновку, що особа до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, суд може визнати таку особу неосудною і застосувати до неї примусові заходи медичного характеру (гл.34 КПК), а не зупиняти провадження до її одужання. Якщо у справі притягнуто до кримінальної відповідальності двох або більше осіб, а підстави для зупинення провадження стосуються тільки того, хто ухилився від суду чи захворів, суд зупиняє провадження у справі щодо цього підсудного і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних. Але якщо окремий розгляд не може забезпечити всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, захисту прав та законних інтересів усіх учасників судового розгляду, то повинно бути зупинено все провадження у справі. Справа, провадження в якій було зупинено, підлягає (може бути) судом закриттю у зв’язку із закінченням строків давності (ст.111, \ 282 КПК – ст.49 КК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відкладення та зупинення розгляду справи» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
