У країнах з ринковою економікою дані отримують з різних джерел, які різняться залежно від типу та ступеня деталізації, охо-плення, періодичності, концепцій та визначень, покладених в ос-нову очікуваної інформації, а також одиниць виміру, вартості отримання і якості інформації, своєчасності результатів. Узагалі, статистичні дані з праці отримують з трьох основних груп джерел. 1. Перепис населення та обстеження домашніх господарств: • перепис населення та житла; • вибіркові обстеження робочої сили; • вибіркові обстеження доходів і витрат домашніх госпо-дарств; • вибіркові обстеження зайнятості в неформальному секторі. 2. Перепис і обстеження підприємств/одиниць виробничої дія-льності: • перепис підприємств/одиниць виробничої діяльності; • вибіркові обстеження зайнятості і заробітної плати; • вибіркові обстеження заробітної плати за професіями та кі-лькістю вакантних місць; • вибіркові обстеження зайнятості в неформальному секторі. 3. Адміністративні джерела: • записи (реєстри) служби зайнятості; • реєстри страхування на випадок безробіття; • документація служб соціального забезпечення; • відомості про заробітну плату в державному секторі та осо-бисті листки обліку кадрів; • відомості податкової інспекції; • записи інспекції праці; • облікові списки членства в організаціях робітників і підпри-ємців. З огляду на те, що система збирання даних у країнах з адмініс-тративно-командною економікою переважно базувалася на без-перервній обов’язковій звітності, що охоплювала всі одиниці го-сподарської діяльності державного сектору економіки, наступним завданням статистики праці стало впровадження зовсім нових джерел збирання даних, спроможних охопити як держав-ний, так і приватний сектори економіки. За визначенням, джерела групи 1 і 2 потребують відповідно проведення регулярних вибіркових обстежень домашніх госпо-дарств і підприємств/одиниць виробничої діяльності. На прак-тиці це означає перехід від системи суцільної статистичної звіт-ності до нової системи отримання даних, що базується на сучасних засобах ведення статистичних робіт, включаючи ме-тоди випадкового формування вибірки для збирання первинної інформації. У національній статистичній практиці, як і в країнах колиш-нього СРСР, основним джерелом відомостей про склад робочої сили та її характеристики була інформація підприємств, установ та організацій. Офіційно безробіття до 1991 р. не існувало. У наш час в Україні система збору інформації реформується шляхом упровадження нових сучасних методів статистичного вимірювання на вибірковій основі замість суцільних спостере-жень. Статистика праці сьогодні є інтегрованою системою показ-ників, які ґрунтуються на таких джерелах інформації: • державна статистична звітність (місячна, річна) підпри-ємств, установ та організацій; • вибіркові анкети обстеження промислових підприємств; • державна статистична звітність (місячна, квартальна) служб зайнятості населення; • вибіркові обстеження домашніх господарств. Важливим кроком до підвищення інформаційного рівня ста-тистичної інформації є впровадження сучасних технологій її об-робки. Це дасть змогу ефективніше використовувати первинну звітність, застосовуючи на її основі додаткові групування, розра-хунки, оцінки, що сприятиме поглибленню аналізу та розширен-ню програми публікацій. Реалізація вищеназваних напрямів дає змогу покращити забезпеченість статистичною інформацією як основних її користувачів, так і громадськості з питань економіч-ної активності населення, зайнятості, безробіття, професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, її вартості, тривалості робочого часу тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА СТАТИСТИКИ ПРАЦІ» з дисципліни «Статистика праці»
