Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання Кримінально-процесуальний закон встановлює не тільки зміст судового розгляду, а й визначає його розпорядок – зовнішню сторону організації судового процесу та форму поведінки всіх його учасників, що становить судовий ритуал, етикет. Це викликано завданням забезпечити повагу до суду як органу правосуддя, що діє від імені держави, підкреслює його авторитет і важливість здійснюваної судом функції, має суттєве виховне значення і в той же час створює сприятливі умови для ефективного проведення судового розгляду. Всі учасники судового розгляду, а також всі присутні в залі судового засідання повинні незаперечно виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні. За звичаєм, при виході суддів, усі присутні в залі судового розгляду підводяться, звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи, стоячи вислуховується і вирок суду (ст.341 КПК). Відступати від цього правила можна лишу з дозволу головуючого і не інакше, як з поважних причин – наприклад, через стан здоров’я. Особи, молодші шістнадцяти років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду. Підтримання порядку під час судового розгляду покладається на головуючого (ст.,271 КПК). Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій він змушений буде залишити залу судового засідання. При по92
Глава 3. Загальні положення судового розгляду
вторному порушенні порядку судового засідання підсудного за рішеням суду можна видалити із залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому разі вирок після його винесення негайно оголошується підсудному. Але видалення підсудного без достатніх на те підстав буде істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що обов’язково тягтиме скасування вироку через порушення його права на захист (п.З ч.2 ст.370 КПК). В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником, головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні прокурором чи захисником розпорядженням головуючого розгляд справи за рішенням суду може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити цих осіб іншими. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. За непідкорення розпорядженням головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною першою статті 1853 Кодексу України про адміністративне правопорушення (ст.272 КПК). При прояві неповаги до суду чи судді суди в необхідних випадках повинні реагувати окремими ухвалами чи постановами, а якщо в таких діях є ознаки злочину, передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу, наприклад, погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст.377 КПК) під час судового розгляду – вирішувати у встановленому законом порядку питання про порушення кримінальної справи. Усі попередження головуючого у зв’язку з порушенням порядку судового засідання та непідкорення його розпорядженням із зазначенням, кому саме, їх зміст мусить бути відображений в судовому протоколі в тому порядку, в якому вони виносилися. При видаленні підсудного із залу судового засідання тимчасово в ухвалі суду (постанові судді) обов’язково вказується, на який час він видаляється чи на який етап (частину) судового розгляду.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розпорядок судового засідання» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
