Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фі-нансується за рахунок коштів власників і власних засобів підпри-ємства. Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності господарських структур за рахунок ка-піталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпо-ративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким ан-тиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні до-тації, субсидії, субвенції. Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації під-приємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є мобілізація ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Спокусли-вим для фінансистів є те, що для залучення коштів на основі збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб; ресурси, вкладені у власний капітал підприємства, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду. Тим часом працівники фінансових служб підприємств, фінан-сові менеджери, бухгалтери, інші фахівці, які займаються прак-тичною фінансовою роботою, стикаються зі значними трудно-щами при спробі використати вказаний метод фінансування. Для успішного здійснення операцій з власним капіталом підприємст-ва та ефективного використання даної форми фінансування на практиці фінансистам слід оволодіти такими блоками питань: • цілі, порядок та умови збільшення (зменшення) статутного і власного капіталу; • резерви підприємства, їх види, значення та порядок форму-вання; • додатковий капітал: порядок його формування та викорис-тання; • оподаткування операцій, пов’язаних зі збільшенням (змен-шенням) статутного капіталу, додаткового капіталу, здійсненням реінвестицій у корпоративні права. У науково-практичній літературі досить часто можна зустріти такі поняття, як «власний капітал», «додатковий капітал», «ста-тутний капітал», «номінальний капітал». Для чіткого розуміння процесів, які будуть охарактеризовані далі, необхідно чітко іден-тифікувати ці поняття. Власний капітал підприємства — це підсумок першого роз-ділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості ак-тивів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складо-вими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємст-ва. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він — основа для визначен-ня фінансової незалежності підприємства, його фінансової стій-кості та стабільності. Для більшості підприємств основним елементом власного ка-піталу є статутний (номінальний) капітал — сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. У відповідній статті ба-лансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про йо-го збільшення або зменшення мають бути зареєстровані у Держа-вному реєстрі господарських одиниць i за вартістю відповідати даним фінансової звітності, зокрема балансу. Це та сума капіта-лу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ, ТОВ) не-суть матеріальну відповідальність перед його кредиторами. Саме тому зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів не допускається. В окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, жит-лово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал форму-ється за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукуп-ність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для забезпечення розви-тку господарської діяльності підприємства пайовиками можуть вноситися додаткові пайові внески на добровільних засадах. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов’язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю. Важливими складовими власного капіталу є резерви, які мо-жуть бути сформовані у формі додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок чистого прибутку). Особливості їх формування та використання будуть розглянуті в наступному підрозділі. Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу ві-дображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємс-тво, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку на-водиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У цій статті показується прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, ви-плати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу. Нерозпо-ділений прибуток (збиток) може включати реінвестований у під-приємство прибуток звітного і минулих періодів. Порядок використання нерозподіленого прибутку як внутрішнього джере-ла фінансування підприємств наводиться у розд. 4. Сума непокритого збитку звітного і минулих періодів наво-диться в дужках та вираховується при визначенні величини влас-ного капіталу, аналогічно до вилученого капіталу. Останній ви-никає, якщо підприємство викуповує у власників акції власної емісії (або частки) з метою подальшого їх анулювання чи пере-продажу. За позицією «Вилучений капітал» відображається фак-тична собівартість відповідних корпоративних прав. Сума вилу-ченого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу. Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні: 1. Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання. 2. Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазна-чено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу від-повідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим бі-льших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність. 3. Захисна функція. У той час, як попередня функція харак-теризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існу-вання факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу мо-жуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збит-кової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства. 4. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Вне-сками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цін-ними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінан-сування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та поте-нціал довгострокового фінансування, з іншого. 5. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезавру-ється (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капі-талу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встано-вленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації. 6. Функція управління та контролю. Згідно із законодавст-вом власники підприємства можуть брати участь в його управ-лінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товарис-тва, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник конт-рольного пакета його корпоративних прав. Володіння контроль-ним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну полі-тику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та май-ном підприємства.
Таблиця 1 ФУНКЦІЇ ТА ЦІЛІ ЗБІЛЬШЕННЯ (ЗМЕНШЕННЯ) СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ Функції статутного капіталу Цілі збільшення Цілі зменшення • заснування та введення підприємства в дію • реалізація інвестицій-ного проекту • згортання діяльності • відповідальність і га-рантії (забезпечення кредитоспроможності) • виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу • підвищення ринкового курсу корпоративних прав • захисна функція • проведення санації • санація балансу (одержання санаційного при-бутку) • управління та контролю • поглинання чи при-дбання контрольного па-кета інших підприємств • концентрація капіталу в руках активних влас-ників • фінансування та забезпечення ліквідності • поліпшення ліквідності та платоспроможності • приведення у відпові-дність обсягів власного капіталу та майна • рекламна (репрезента-тивна) функція • модернізація чи роз-ширення виробництва • вирішення конфліктів між власниками • база для нарахування дивідендів • оптимізація дивіденд-ної політики • проведення певної ди-відендної політики 7. Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статут-ний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку поста-чальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал. Функції статутного капіталу, а також цілі його зменшення та збільшення у систематизованому вигляді згруповані в табл. 3.1. Абсолютна та відносна величини власного капіталу підприємс-тва залежать від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до за-лучення позичкових коштів. Основні переваги і недоліки фінансу-вання за рахунок власного капіталу пояснюються, виходячи з його функцій, цілей зменшення та збільшення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА СКЛАДОВІ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
