Аудиторська перевірка потребує попереднього озна-йомлення з підприємством для врахування специфіки його діяль-ності та зумовлених нею особливостей. Відповідно до нормативу 10 «Знання бізнесу клієнта» метою аудиту є надання роз’яснення необхідності отримання аудитором знання бізнесу підприємства. Нормативом визначено основні дже-рела отримання інформації про бізнес клієнта та її використання. Аудитор повинен отримати інформацію про бізнес клієнта з тим, щоб встановити й осягнути події, операції та практичні дії, які, на думку аудитора, можуть серйозно вплинути на фінансову звітність або на процес проведення аудиту чи на складання ауди-торського висновку. Попередньо інформацію про галузь економічної діяльності та про форму власності підприємства, систему управління і види здійснених операцій аудитору треба отримати до прийняття про-позиції від клієнта щодо проведення аудиту. Більш докладну ін-формацію про бізнес підприємства аудитор повинен отримати до початку проведення процедур перевірки. Аудитор може отримувати інформацію про галузь економіч-ної діяльності підприємства з різних джерел. Основні з них такі: • попередній досвід співпраці з підприємством та робота в економічній галузі; • бесіди з працівниками підприємства; • бесіди з фахівцями служби внутрішнього аудиту та аналізу звітів про проведення процедур внутрішнього аудиту; • бесіди з іншими аудиторами, а також з юрисконсультами та іншими радниками, які надавали послуги підприємству або пра-цювали в цій сфері; • бесіди з обізнаними особами, які не входять до штату пра-цівників даного підприємства (постачальники, конкуренти та ін.); • публікації про конкретну галузь діяльності підприємства; • законодавчі акти та розпорядження, що значною мірою впливають на діяльність підприємства; • результати відвідування офісів підприємства та виробничих приміщень; • документація підприємства. Аудитор повинен скласти перелік питань, які слід з’ясувати і вивчення яких забезпечить необхідні знання про діяльність підприємства. Орієнтований перелік таких питань передбаче-но національним нормативом аудиту. Їх слід з’ясувати під час проведення аудиторської перевірки. В кожному конкретному випадку перелік питань для з’ясування аудитором має бути уточненим. Нормативом аудиту виділено три групи основних питань, які потрібно з’ясувати: 1) загальні економічні чинники; 2) важливі умови, що мають вплив на економічну діяльність клієнта; 3) інформація про підприємство. Найбільшу увагу слід приділити тим питанням, що безпосере-дньо стосуються підприємства. Ознайомлення з підприємством-клієнтом слід починати з вивчення установчих документів: стату-ту та установчого договору, а також протоколів засідань пайови-ків-засновників чи акціонерів. В установчих документах зазначе-но всі види діяльності, якими займається підприємство. Велике значення будуть мати бесіди з керівниками підприєм- ства-клієнта, оскільки дадуть вони змогу чіткіше визначити основні напрями аудиторської перевірки. Для досягнення поставленої мети аудитор може вільно допов-нювати чи вилучати з переліку будь-які елементи. Плануванню аудиту передує попереднє ознайомлення з ре-зультатами діяльності та структурою підприємства, специфічни-ми особливостями галузі, а також з’ясування чинників (подій, угод, заходів), які, за оцінками аудитора, можуть впливати на ха-рактер фінансової інформації. Аудитор досліджує зміни в управлінні підприємством, органі-заційній структурі діяльності підприємства-клієнта, чинному за-конодавстві, господарській діяльності, що мають вплив на діяль-ність підприємства, вивчає можливі фінансові труднощі та бухгалтерські проблеми, склад засновників підприємства, нові (відкриті чи закриті) підрозділи підприємства-клієнта, поточні або прогнозовані зміни в технології виробництва й наданні по-слуг, процес виробництва і збуту, зміни в бухгалтерському обліку та системі внутрішнього контролю. Ознайомлення зі звітністю (основними показниками) допомо-же встановити масштаби діяльності підприємства-клієнта та її результати за період, що підлягає перевірці. За співробітництво аудитора з підприємством протягом тривалого часу накопичуєть-ся зовнішня інформація щодо підприємства, проте слід пам’ятати, що публікації можуть бути упередженими та перекручувати фак-тичний стан підприємства, а це обумовлює певний ризик для ауди-тора. Аудитор повинен мати власну незалежну думку про клієнта. Ризиком для аудитора може бути також отримання замовлення на проведення аудиту від підприємства з сумнівною репутацією. Для складання власної незалежної думки про діяльність під-приємства важливе значення має знання про галузь господарської діяльності. Це є інформаційна база, на підставі якої аудитор дає свою професійну оцінку бізнесу підприємства. Розуміння особ-ливостей діяльності в конкретній галузі та належне використання цих знань допомагає аудитору при оцінюванні різноманітних ви-дів ризиків та виявленні проблем, плануванні й проведенні ква-ліфікованого і ефективного аудиту, оцінки аудиторських даних, забезпечення кращого рівня обслуговування підприємства. Під час проведення аудиторської перевірки аудитор складає висновок з багатьох питань, причому важливу роль у цьому про-цесі відіграє інформація про діяльність підприємства. Наприклад, під час оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внут-рішнього контролю, аналізу підприємницького ризику та відпо-відної реакції й дій керівництва, розробки загального аудиторсь-кого плану та програми аудиту, визначення розміру суттєвості та процесу оцінки відповідності вибраного розміру суттєвості, оцін-ки фактичних даних аудиту для встановлення їх відповідності та з’ясування придатності відповідних тверджень фінансової звіт-ності, оцінки бухгалтерських кошторисів та роз’яснень керівниц-тва, визначення ділянок, де окремі міркування аудитора та його практичний досвід можуть виявитися необхідними, визначення споріднених сторін та операцій, які вони проводять, виділення інформації, яка призводить до конфліктів (наприклад, роз’яснень або тлумачень українських законодавчих актів подвійного зна-чення), визначення незвичайних обставин (наприклад, фальсифі-кація даних і невідповідність вимогам чинного законодавства та обліковим нормам, непередбачене співвідношення статистичних даних про операції з поданими фінансовими результатами), про-ведення інформаційних запитів та оцінки отриманих відповідей, розгляду відповідності облікової політики розкриттю інформації в фінансовій звітності. Аудитор повинен забезпечити знання діяльності підприємства асистентами, залученими до роботи, що полегшить проведення аудиторської перевірки. Для ефективного використання інформації, яка стосується ді-яльності підприємства, аудитор має проаналізувати, який вплив вона має на фінансову звітність у цілому та чи узгоджуються дані фінансової звітності з даними аудитора про таку діяльність. У процесі аудиторської перевірки аудитору потрібно внести відповідні коригування та проаналізувати інформацію, зібрану раніше, в тому числі дані в робочих документах попередніх ро-ків. Завданням аудитора є аналіз та виявлення змін, що мали міс-це після проведення останнього аудиту. Ознайомлення з підприємством-клієнтом потребує також ви-значення обсягу господарських операцій та зумовлену ним кіль-кість виписаних первинних документів, особливо за грошовими та розрахунковими операціями, оскільки вони підлягають суцільній перевірці. Слід оглянути підприємство, місце зберігання матеріа-льних цінностей, ознайомитися з розташуванням структурних під-розділів. Важливе значення має вивчення зв’язків підприємства з постачальниками і покупцями, дотримання ними господарських договорів, своєчасності розрахунків між ними та підприємством. На основі проведеного первісного вивчення підприємства мо-жна встановити обсяг аудиторської перевірки та її тривалість. Відповідно до обсягу аудиторської перевірки та її складності (кі-лькість видів діяльності і виробництва продукції, проведення ін-вентаризації матеріальних цінностей тощо) визначають вартість аудиту, яка має бути обґрунтована відповідними розрахунками. Погоджена сума, включаючи ПДВ, зазначається в договорі на проведення аудиторської перевірки. Дуже важливо встановити чітку послідовність проведення ау-диту та правильно розподілити обов’язки між аудиторами. Визначаючи ділянки обліку, що досліджуватимуться в процесі аудиту, потрібно, по-перше, виділити найважливіші з них, які мають принципове значення для правильного відображення дія-льності підприємства та формування фінансових результатів. По-друге, слід при цьому обґрунтувати, що інші ділянки господарсь-кої діяльності підприємства вирішального впливу на кінцеві фі-нансові результати не мають. Отже, у перші дні перевірки аудитори повинні визначити стан тієї чи іншої ланки діяльності та обліку на підприємстві і встано-вити той обсяг робіт, який за мінімальних витрат часу на переві-рку забезпечить аудиторам максимум необхідних відомостей для складання обґрунтованого аудиторського висновку. За помилковий вибір ланок перевірки та неправильні висновки за результатами пе-ревірки відповідальність цілком і повністю несуть аудитори. Для кожної ланки аудиторської перевірки слід визначити її характер — суцільна вона чи вибіркова. Суцільну перевірку здій-снюють щодо касових, банківських документів, авансових звітів; первинну документацію на заробітну плату або матеріали доці-льно перевіряти вибірково. Проте дорогі та дефіцитні матеріали краще перевіряти суцільно. Перевірка має встановити збереже-ність і раціональність використання матеріалів. Для кожного аудитора бригади визначено перелік питань, що потребують перевірки, з урахуванням кваліфікації та досвіду. Аудиторам-початківцям доцільно доручати суцільну перевірку касових документів та авансових звітів; досвідченим фахівцям — звітність та Головну книгу, їх зв’язок з поточним бухгалтерським обліком, з обліковими регістрами, визначення обґрунтованості записів на бухгалтерських рахунках за даними первинного обліку. Тривалість аудиторських перевірок може бути різною, однак встановлено, що інтенсивна робота аудиторів не шкодить отри-манню точних результатів. У ННА № 06 «Документальне оформлення аудиторської пере-вірки» підкреслено доцільність і необхідність документального оформлення планування аудиту.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ознайомлення з об’єктом аудиту» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
