Безпосередність, усність, безперервність судового розгляду і незмінність складу суду.
Гласність судового розгляду Безпосередність, усність, безперервність судового розгляду і незмінність складу суду визначають форму передачі та способи сприйняття судом процесуальної інформації при розгляді кримінальної справи. Органічна єдність умов безпосередності, усності та безперервності судового розгляду дозволила об’єднати правила про них в одній статті (ст.257 КПК). Безпосередність судового розгляду. Відповідно до ч.І ст.257 КПК суд першої інстанції при судовому розгляді повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Це правило передбачає необхідність отримання суддями даних про всі обставини, що мають значення для справи, шляхом особистого сприйняття. При цьому, як правило, з першоджерел. Так, якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані (ч.З ст.68 КПК). Суд сам з участю учасників процесу допитує підсудних, потерпілих, свідків, заслуховує висновки експертів, оглядає речові докази, знайомиться з протоколами та іншими документами. Безпосередність забезпечує отримання судом найбільш точної, без перекручень і втрат інформації, дає можливість особисто ознайомитися з джерелами доказів про факти і обставини, що мають значення у справі, а тим самим сприяє всебічній та об’єктивній їх оцінці і прийняттю на цій підставі обґрунтованого рішення. Суд не має права замість безпосереднього сприйняття доказів обмежитися дослідженням письмових матеріалів справи із досудового слідства. Суд може оголосити такі матеріали лише в обмежених випадках, як правило, коли безпосереднє дослідження первісного доказу з тих чи інших причин виключається. Закон, зокрема, дозволяє оголосити показання свідка із досудового слідства або даних ним на суді у випадках:1) наявності істотних суперечностей між показаннями, які свідок давав на суді і під час досудового слідства або дізнання;2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих чи інших причин 46
Глава 3. Загальні положення судового розгляду
неможлива;3) коли суд звільнив свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов’язку з’явитися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних раніше (ст.292, 308 КПК). Аналогічні правила встановлені щодо допиту та оголошення показань потерпілого (ст.308 КПК). Суд з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, має право давати органу можливість, який провадив розслідування, виконати певні слідчі дії (ч.І ст.3151 КПК)1 . Але і протоколи допитів під час досудового слідства, і протоколи слідчих дій, крім протоколів допитів і очних ставок, та інші докази, в тому числі ті, що надійшли від органу, який виконував судове доручення, повинні також безпосередньо досліджуватися в судовому засіданні, і такі докази можуть бути покладені в основу вироку лише в результаті всебічної перевірки і підтвердження в судовому засіданні. Суд не може обґрунтовувати вирок доказами, які не були розглянуті в судовому засіданні (ч.2 ст.323 КПК). Безпосередність судового розгляду є передумовою і одним з проявів незалежності суддів, їхньої самостійності та неупередженості при прийнятті рішень у справі. «Тому вимога безпосередності судового розгляду виступає необхідним елементом його процесуальної форми»2. Безперервність судового розгляду. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку (ч.З ст.257 КПК). Безперервність судового розгляду сприяє послідовному, більш повному та цільному безпосередньому сприйняттю суддями та учасниками процесу досліджуваних доказів, а також створює умови для обґрунтованих висновків по справі, а в кінцевому підсумку для постановления законного та справедливого вироку. Закон не наділяє суд (суддю) правом розглядати до закінчення слухання іншої, нової справи. Розгляд інших справ у пе_______________ Слід зазначити, що нововведення ст.3151 КПК про судові доручення є досить спірними (Див., наприклад: Свиридов Б.Законодавчі парадокси. – ЮВУ, №41 (329), 13-19 жовтня 2001. – С. 10. 2 Михеєнко М.М., Hop В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К., 1999. – С.359. 1
47
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
рервах притуплює безпосереднє сприйняття даних розглядуваної справи, що містить загрозу винесення неправосудного рішення. Тому суд, оголосивши перерву для відпочинку, не має права проводити судове засідання по іншій кримінальній справі чи розглядати цивільну або адміністративну справи. Брати участь під час перерви у розгляді інших справ не може не тільки суддя, який розпочав розгляд справи одноособово, а й жоден з суддів чи народних засідателів при колегіальному її розгляді. Якщо ж під час перерви хтось з них усе ж брав участь у розгляді іншої справи, то судовий розгляд по першій не може бути продовжений. Розгляд такої справи слід починати заново1. Єдність стадій судового розгляду, важливість рішень, що приймаються за його результатами, унеможливлюють суд при розгляді кримінальної справи відволікатись для розгляду інших справ. Суд може лише для відпочинку, з інших поважних причин – (повторний виклик свідків, що не з’явились, витребування додаткових доказів тощо) робити перерви в судових засіданнях. А після останнього слова підсудного він не має права робити і цього (ст.320 КПК). Усність судового розгляду. Судовий розгляд проходить в усній формі. Цією рисою він істотно відрізняється від інших стадій кримінального процесу, в яких рішення приймаються головним чином на підставі письмових матеріалів справи. У ході судового розгляду вся інформація мусить передаватись і сприйматись на слух. Суд, всі учасники процесу, спілкуються між собою в усній формі. Підсудний, потерпілий, свідки дають показання і відповідають на запитання тільки усно, експерт оголошує свій висновок, а суд матеріали справи, перебігу і результатів огляду речових доказів та документів, обстановки та обставин місця події тощо в усній формі. Жоден доказ не може бути покладений в основу судового рішення, якщо його джерело та зміст не були представлені на суді в усній формі. Також усно роблять у суді свої заяви, клопотання і таке інше сторони судового розгляду. Вони, безперечно, мають право робити це в письмовій формі, але ці письмові документи мають _______________ 1
“Згідно з іншою точкою зору припис ч.З ст.257 КПК має рекомендаційний характер і суд сам вирішує, чи можна під час перерви розглядати інші справи. (Див.: Кримінальний процес України (За ред. Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця). – Х.,2000. – С.339.
48
Глава 3. Загальні положення судового розгляду
бути оголошені. Тільки усно суд заслуховує судові дебати та останнє слово підсудного. Мовою судового розгляду є українська або мова більшості населення даної місцевості (ч.І ст19КПК). Усність тим часом не виключає, а передбачає оформлення всіх процесуальних дій, рішень та їх змісту в письмовій формі, передусім у протоколі судового засідання, з повним фіксуванням судового процесу з допомогою технічних засобів, що робить можливим перевірку законності та обґрунтованості розгляду кримінальної справи та її результатів. Усність судового розгляду дає можливість усім присутнім у суді особам стежити за перебігом судового засідання, забезпечує можливість сторонам розуміти все, що відбувається, та брати активну участь у дослідженні доказів. Без усності не було б і гласності судового розгляду. Усність та гласність, крім усього іншого, забезпечують виховний вплив кримінального судочинства. Незмінність складу суду при судовому розгляді. Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відновлюється (ст.258 КПК). Закон передбачає лише один випадок можливості продовження слухання справи при вибутті одного із суддів, а саме: у справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його. Коли запасний народний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій спочатку, розгляд справи продовжується (ст.259 КПК). При розгляді кримінальної справи у складі трьох професійних суддів або двох професійних суддів і трьох народних засідателів при вибутті одного із професійних суддів розгляд справи завжди розпочинається спочатку. Зрозуміло, розгляд справи розпочинається спочатку, коли вибуває суддя, який розглядав справу одноособово. 49
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
Незмінність складу суду необхідна для забезпечення кожному судді безпосередньої участі в судовому розгляді справи, безпосередності в дослідженні доказів та у прийнятті рішення. Незмінність складу суду гарантує рівність суддів, забезпечує реальну колегіальність при розгляді та вирішенні справи колегією суддів. Порушення вимог закону про незмінність складу суду, як і винесення вироку незаконним складом суду, є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що в будь-якому разі є підставою для скасування вироку чи постанови (п.2, 13 ч.2 ст.370 КПК). Гласність означає, що розгляд справ у всіх судах відкритий. Виняток складають випадки, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Закритий судовий розгляд, крім того, допускається, як зазначалося вище, за мотивованою постановою (ухвалою) суду в справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, у справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошення відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, та в разі, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист. Слід зазначити, що більшість винятків із принципу гласності не суперечать визнаним Україною нормам міжнародного права, зокрема пакту «Про громадянські і політичні права», де сказано, що преса і публіка можуть не допускатися на судовий розгляд з міркувань моралі, громадського порядку, державної безпеки або коли цього вимагають інтереси приватного життя сторін (ст.14). Крім того, слухання справ у закритому засіданні суду здійснюється з дотриманням усіх правил судочинства, а вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно (ст.20 КПК). При відкритому судовому розгляді до залу судового засідання доступ для всіх бажаючих вільний. Лише особи, молодші шістнадцяти років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду (ч.4 ст.271 КПК). Гласність судового розгляду передбачає, що всі присутні в залі суду, в тому числі представники засобів масової інформації, мають право слухати і записувати все, що має місце в судовому 50
Глава 3. Загальні положення судового розгляду
засіданні, а останні застосовувати фото -, кіно - і відео - зйомки. Не заборонена і трансляція судового процесу із застосуванням технічних засобів. Однак застосування технічних засобів, які створюють завади по розгляду справи, відволікають учасників процесу, заважають їм зосередитись чи іншим чином перешкоджають веденню процесу або порушують права і законні інтереси сторін, чи коли воно здійснюється з метою тиску на суд, може бути судом заборонено. Значення принципу гласності багатопланове. По-перше, гласність значною мірою сприяє виховному впливу судових процесів не тільки на осіб, присутніх у залі суду, а й через публікації в пресі, передачі по радіо та телебаченню на найширші кола громадськості. Висвітлення ходу та результатів судового розгляду кримінальних справ у засобах масової інформації є, відверто кажучи, позапроцесуальною, соціальною гласністю. Але саме така гласність головним чином впливає на формування суспільної думки про стан правосуддя в державі. Тому суди (судді) мусять всіляко сприяти розширенню такого виду гласності і з розумінням ставитись до органів засобів масової інформації в їхньому прагненні висвітлювати діяльність суду. По-друге, цей принцип забезпечує можливість громадського контролю як за діяльністю самого суду, так і органів дізнання, досудового слідства тощо, оскільки в ході судового слідства безпосередньо, усно і гласно досліджуються зібрані ними матеріали справи, а також аналізується їхня діяльність щодо збору даних матеріалів. А тому присутні в залі суду можуть мати власну думку про всі обставини справи, законність провадження по ній, обґрунтованість та справедливість прийнятих рішень. По-третє, гласний процес дисциплінує суддів та учасників судового розгляду, стимулює їх до найбільш повного та ефективного використання наданих прав і виконання процесуальних обов’язків, чим сприяє здійсненню всіх інших засад кримінального судочинства, а в кінцевому підсумку виступає однією з гарантій зміцнення законності та виконання поставлених перед кримінальним судочинством завдань. Поєднання незмінності складу суду, безперервності, безпосередності дослідження доказів, усності та гласності скла51
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Безпосередність, усність, безперервність судового розгляду і незмінність складу суду.» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
