Відповідно ст 28 Закону України «Про заставу» право застави припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання у разі загибелі заставленого майна, у разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно, у разі примусового продажу заставленого майна, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави Крім того, відповідно до ст 29 Закону України «Про заставу», у разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченої заставою грошової вимоги відповідна сума вноситься заставодавцем у депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Якщо внесена в депозит сума повністю покриває борг, застава припиняється Розглянемо вищеназвані підстави припинення застави В момент виконання заставодавцем основного зобов'язання застава припиняється і заставодержатель повинен повернути боржнику заставлене майно При частковому виконанні заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в первісному обсязі Можливе виникнення обов'язків дострокового повернення заставного зобов'язання Так, у разі припинення юридичної особи (заставодавця) заставодержатель одержує право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою Наступною підставою припинення застави є загибель заставного майна Якщо загибель предмета застави виникла з вини заставодавця (наприклад, в результаті пожежі загинула худоба), в цьому випадку можлива заміна застави Разом з тим предмет застави повинен бути річчю з родовими ознаками Предмет застави може загинути внаслідок незалежних від учасників заставного зобов'язання причин Ризик випадкової загибелі заставленого майна несе його власник, тобто заставодавець або третя особа, які надали це майно Однак сторони в договорі або закон можуть встановити, що ризик випадкової загибелі несе заставодержатель (наприклад при передачі йому майна в заклад) При цьому зобов'язання, забезпечені припиненою заставою, продовжують існувати Сторони можуть укласти нову угоду про заставу Якщо застава застрахована і настає страховий випадок заставодержатель, незалежно від того, хто є страхувальником, має переважне право на задоволення своїх вимог з страхового відшкодування Крім цього, право застави припиняється, якщо заставодержатель придбав право власності на заставлене майно У цьому випадку право на заставу трансформується в право власності, але це не завжди вигідно попередньому заставодержателю при перезаставі, оскільки він повинен як власник задовольнити інших заставодержателів, але при наявності в нього першості вигідніше бути заставодержателем своєї власності і задовольнити свої вимоги в першу чергу Наступною підставою припинення права застави є примусовий продаж заставленого майна. Це право виникає з моменту настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, при умові, що інше не передбачене законом або договором Порядок звернення стягнення, а також порядок реалізації заставленого майна був нами розглянутий в попередньому матеріалі Останньою підставою припинення застави є закінчення терміну дії права, що складає предмет застави, тобто виникає необхідність з боку заставодавця виконати своє зобов'язання перед заставодержателем у зв'язку з закінченням терміну застави Закон України «Про заставу» передбачає захист прав сторін при заставі шляхом надання їм державних гарантій Якщо після укладення договору застави законодавство встановлює правила, що погіршують стан заставодавця, заставодержателя або одного з них, умови договору зберігають силу на весь строк його дії У разі прийняття Україною або Автономною Республікою Крим законодавчих актів, які припиняють заставне право або право заставодавця на заставлене майно, збитки, завдані заставодержателю в результаті прийняття цих актів, відшкодовуються йому в повному обсязі Україною або Автономною Республікою Крим Спори про відшкодування збитків вирішуються судом У разі вжиття державою заходів до примусового вилучення заставленого майна або майнових прав (націоналізація, реквізиція, конфіскація, накладення секвестру, а також інших заходів, аналогічних за своїми наслідками), держава відшкодовує збитки заподіяні заставодержателю внаслідок здійснення цих заходів У разі припинення права власності на заставлене майно або припинення заставлених майнових прав у зв'язку з рішенням державного органу або органу місцевого чи територіального самоврядування, не спрямованим безпосередньо на вилучення заставленого майна чи заставлених майнових прав, в тому числі рішенням про вилучення земельної ділянки, на якій розташовано заставлені будинок, інші будівлі, споруди чи багаторічні насадження, збитки, завдані заставодержателю в результаті цього рішення, відшкодовуються заставодержателю в повному обсязі цими органами Спори про відшкодування збитків вирішуються судом, арбітражним судом Якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і територіального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається судом або арбітражним судом недійсним Збитки, завдані заставодержателю в результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який ви дав цей акт Таким чином, ефективність права застави визначається не лише правовою захищеністю інтересу кредитора, якістю предметів застави, але й загальним фінансовим станом позичальника Цей висновок означає, що застава майна позичальника не виключає прийняття до уваги його власної кредитоспроможності
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Припинення застави» з дисципліни «Банківське право України»
