Контроль за правильністю розрахунків оплати праці й віднесення її на відповідні рахунки бухгалтерського обліку є од-ним із основних завдань аудиторської перевірки. В узагальненому вигляді план аудиту включає перевірку: • реальності зазначеної у звітності чисельності працівників; • достовірності визначення обсягів виконаних робіт; • правильності визначення середнього доходу одного пра-цівника і середньоспискової чисельності працюючих на під-приємстві; • виявлення занесених у документи обліку осіб, які не брали участі у виконанні робіт; • достовірності відображених у документах обліку виконаних робіт; • виявлення повторного включення до документів обліку пра-ці виконаних робіт; • встановлення законності доплат і надбавок до основної за-робітної плати; • правильності підрахунків підсумків згідно з первинними до-кументами; • дотримання законодавства про оплату праці та організацію ведення бухгалтерського обліку; • правильності віднесення витрат на оплату праці на собівар-тість продукції. Насамперед аудитор оцінює стан та ефективність внутрішньо-господарського контролю, що впливає на обсяг аудиторської пере-вірки. Основний спосіб перевірки — вибірковий. Для перевірки треба визначити зони найвищого ризику, обумовлені існуванням сільськогосподарського підприємства (спадковий ризик), поста-новкою внутрішньогосподарського контролю (ризик контролю) і ризиком з вини аудитора (детекційний ризик). Джерела аудиторської перевірки: статистична звітність, первинні документи — подорожні листки, товарно-транспортні на-кладні, реєстри і щоденники на оприбуткування продукції влас-ного виробництва, акти контрольних замірів відстаней, маршрутні карти автомобільних доріг, облікові листки трактори-стів, технологічні картки, акти на списання насіння, розрахунко-во-платіжні відомості й особові рахунки тощо. Перевіряючи чисельність працівників підприємства, аудитор звертає увагу на правильність визначення середньоспискової чи-сельності та її відображення у звітності. При перевірці чисельності працівників сільськогосподарсько-го підприємства аудитор має встановити правильність визначен-ня середньоспискової чисельності та відповідне відображення її в звітності. На основі розрахунку чисельності працівників переві-ряють правильність розрахунків з оплати праці. При перевищенні фонду оплати праці зіставляють фактичну чисельність працівників з чисельністю, що відображена в розра-хунку платежів з оплати праці. Окремо перевіряють правильність розрахунків середнього доходу одного працівника. Вибірково пе-ревіряють наявність трудових книжок працюючих. Контроль правильності обліку відпрацьованого часу прово-диться на основі перевірки правильності оформлення табеля об-ліку робочого часу та розрахунків відпрацьованого часу (табл. 7.1). На основі даних, наведених у табл. 7.1, слід скласти баланс використання робочого часу тваринниками підприємства за від-повідний рік (табл. 7.2). Дані балансу використання робочого ча-су є базою для розрахунків відносних показників використання робочого часу. Таблиця 7.1 ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТВАРИННИКАМИ ЗА КВАРТАЛ ПО ПІДПРИЄМСТВУ (90 календарних днів, 68 робочих) Середньоспискова чисельність тваринників 117 Книжки відпрацьованих людино-днів 7830 Простої, людино-днів 4 Кількість неявок на роботу, людино-днів 2696 У тому числі: чергові відпустки 258 відпустки у зв’язку з навчанням 30 відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами 15 хвороби 24 інші неявки, дозволені законом 2 відпустки з дозволу адміністрації 4 прогули 3 святкові й вихідні дні 2360 Кількість відпрацьованих людино-днів 58 726 У тому числі понад норму 779 Таблиця 7.2 БАЛАНС ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТВАРИННИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА за 2002 рік Рядок Показник Ресурси робочого часу, лю-дино-днів Рядок Показник Використа-но робочого часу, люди-но-днів 1 Календарний фонд 117 • 90 10 530 1 Відпрацьовано людино-днів 7830 2 Святкові та вихідні дні 2360 2 Разом неявки з поважних причин 71 У тому числі: 3 Табельний фонд (рядок 1 – рядок 2) 8170 відпустки на навчання 30 по вагітності та пологах 15 хвороби 24 інші причини, дозволені законом 2 4 Чергові відпустки 258 3 Разом втрати робочого часу 11 У тому числі: простої 4 прогули 3 відпустки з дозволу ад-міністрації 4 Максимально можливий фонд (рядок 1 + рядок 2 + + рядок 3) 7912 Коефіцієнт використання календарного табельного та макси-мально можливого фондів показує, яку частину цих фондів за-ймає фактично відпрацьований час. Із даних, наведених у табл. 7.2, видно, що календарний фонд був використаний тільки на 74 % (7830 : 10530 • 100 %), табель-ний — на 96 % (7830 : 8170 • 100 %), максимально можливий — на 99 % (7830 : 7912 • 100 %). За даними табл. 7.2 можна також зробити висновок, що серед кількості одиниць невикористаного часу з поважних причин най-більша частка припадає на хвороби, а серед втрат робочого ча-су — на простої. Фактично кожен тваринник за III квартал 2002 р. відпрацював 67 днів (7830 : 117). Середня встановлена тривалість за квартал становить 64,6 (7912 : 117) днів. Отже, встановлена тривалість робочого часу кварталу була використана на 99 % (67 : 67,6 • 100 %). Записи в регістрах з обліку розрахунків з оплати праці переві-ряють за схемою, наведеною на рис. 7.1. Перевірка правильності визначення обсягів виконаних робіт, ви-явлення приписок має бути сконцентрована на розрахунках основної й додаткової оплати праці (різних доплат, надбавок, премій) у галу-зях, виробничих підрозділах та за категоріями працівників. Основним способом виявлення достовірності обсягів викона-них робіт, наявності приписок є зіставлення робіт, зазначених у первинних документах з обліку праці з технологічними картками, документами щодо оприбуткування готової продукції та ін., а для будівництва — проведення контрольних обмірів виконаних робіт. Відповідно до обсягу виконаних робіт перевіряють розрахун-ки з працівником за виконані роботи та надані послуги. Аудитор повинен переконатись у правомірності нарахованої оплати праці по виробництву в цілому за категоріями працівників. Вибірковим методом проводиться перевірка правильності за-стосування тарифних ставок, розцінок та розрахунку сум нарахо-ваної заробітної плати. При виявленні порушень (зловживань) усі первинні документи мають бути перевірені в спеціальному по-рядку. Перевіряють також дотримання Положення про оплату праці, затвердженого підприємством, установлених норм, розці-нок у галузях, внутрішньогосподарських підрозділах, а також при виконанні окремих видів робіт за кожен місяць. Перевірка наведених документів спрямована на виявлення правди-вості відображення в них робіт, правильності визначених обсягів, строків виконання, складу виконавців, норм виробітку, розцінок, сум нарахованої оплати праці, включаючи основну оплату й надбавки. При перевірці оплати, нарахованої працівникам за встановле-ними окладами, аудитор має встановити правильність розрахунку відпрацьованого часу працівником і відповідність фактично отриманих сум величині окладу відповідно до штатного розпису (або за відпрацьованим часом згідно з наказом по підприємству). У разі виявлення браку у виконаних роботах аудитор переві-ряє правильність оплати. Аудитор повинен встановити, з чиєї ви-ни допущено брак, оскільки повний брак з вини працівника не підлягає оплаті, а не з вини працівника — оплачується за рівнем, нижчим 2/3 тарифної ставки встановленого окладу або розряду. При виплатах підприємства, що ґрунтується на мінімальному розмірі заробітної плати, аудитор повинен проаналізувати їх з метою встановлення відповідності мінімальній заробітній платі, враховуючи, що оплата праці працівників підприємства не має бути нижчою встановленого мінімуму заробітної плати. Перевірка розрахунків з оплати праці відповідно до виконаних робіт і передбачених принципів оплати поєднується з перевіркою реальності підсумків. Важливо встановити відповідність підсум-ків розрахункових і платіжних відомостей по заробітній платі, а також відповідність їм сум сальдо рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», де за дебетом відображуються утримані або ви-плачені, а за кредитом — нараховані суми. Віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції має здійснюватись відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», Рекоме-ндацій з планування обліку і калькулювання собівартості проду-кції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств та інших нормативних документів. Аудитор перевіряє відповідність відне-сених сум оплати праці встановленому порядку. Контроль правомірності віднесення на собівартість витрат, пов’язаних з оплатою праці, обумовлює перевірку обґрунтовано-сті включення витрат на оплату відпусток працівників. Аудитор повинен врахувати, що формування резерву на майбутню оплату відпусток не має обов’язкового характеру, резерв може формува-тись за рішенням підприємства і дотримуватись його потрібно протягом звітного періоду згідно з наказом про облікову політи-ку. При рівномірному розподілі відпусток протягом року фактич-ні витрати на оплату відпусток списуються на собівартість про-дукції у міру відправлення працівників у відпустку. Вибірково перевіряється наявність трудових книжок працюю-чих. Якщо підприємство використовує працю інвалідів 1 і 2 гру-пи, необхідно з’ясувати, чи є в наявності документи, що підтвер-джують інвалідність, та трудові книжки цих працівників. Контроль за правильністю обліку відпрацьованого часу про-водиться на основі перевірки оформлення табелів обліку часу та підрахунків відпрацьованого часу. У рослинництві завищення обсягів виконаних робіт (припи-сок) виявляється порівнянням даних в облікових листках тракто-ристів із технологічними картками, актами списання насіння, добрив і пестицидів, статистичною звітністю, документами на оприбуткування продукції при нарахуванні оплати праці за отриману продукцію тощо. На автотранспорті завищення обсягів виконаних робіт (при-писки) можливі за рахунок завищення перевезених вантажів і завищення відстані пробігу. Приписки першого виду виявляються порівнянням даних про перевезення вантажів у подорожніх листках і товарно-транспортних накладних, реєстрах та щоденниках на оприбуткування про-дукції власного виробництва із записами у книгах вагаря. Приписки другого виду виявляють порівнянням даних подо-рожніх листків з актами контрольних замірів відстаней, маршрутними картами автомобільних доріг тощо. На основі перевірки виконаних робіт аналізуються розрахунки виробітку за виконані роботи та надані послуги. Аудитор повинен переконатися у пра-вомірності нарахованої оплати в галузях, виробництвах і за кате-горіями працівників. Вибірково перевіряють правильність застосування тарифних ставок, розцінок і розрахунку сум нарахованої оплати праці. У разі виявлення порушень (зловживань) усі первинні документи мають бути перевірені суцільним методом (дотримання Поло-ження про оплату праці, затвердженого підприємством, встанов-лених норм, розцінок у галузях, внутрішніх господарських під-розділах та виконання окремих видів робіт за кожен місяць). Перевірка наведених документів спрямована на виявлення правдивості відображення у них робіт, правильності визначення їх обсягів, строків виконання, складу виконавців, норм виробітку, розцінок, сум нарахованої оплати праці, включаючи доплати й надбавки. З цією метою поряд з перевіркою документів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка інших взаємопов’язаних документів і облікових записів (Положення про оплату праці, но-рми виробітку, матеріали кваліфікаційної комісії, документи оприбуткування врожаю та іншої готової продукції, її транспор-тування й переробки). Випадки виявлених сумнівних операцій з’ясовують через опитування відповідних осіб, запити в інших організаціях, а також за допомогою контрольного обміру викона-них робіт (будівельні та інші роботи), якщо це можливо виконати у період перевірки. Перевірка оплати, нарахованої працівникам за встановленими окладами, зводиться до визначення відпрацьованого працівником часу і відповідності фактично одержаних сум окладу згідно із штатним розписом (або за відповідним наказом підприємства). Виплату заробітної плати за трудовими угодами, укладеними з приватними особами, що залучені для виконання будівельних і сільськогосподарських робіт, потрібно перевіряти за обсягом ви-конаних робіт, правильністю визначення розцінок та сум, випла-чених після закінчення робіт. Аудитор повинен перевірити зміст трудової угоди, наявність у ній даних про виконавця, дотримання строків виконання робіт, відповідність обсягу, наведеному в тру-довій угоді та акті приймання робіт, правильність і повноту про-ведення розрахунків за виконані роботи. Перевіряючи трудову угоду, аудитор особливо ретельно вивчає її зміст, передбачені розмір оплати праці та умови розрахун-ків згідно з Положенням про оплату праці конкретної категорії працівників і чинним законодавством, порядок розрахунків за оренду землі для вирощування цукрових буряків, баштанних, го-родніх культур, виконання будівельних та інших сільськогоспо-дарських робіт. Виявивши забраковані роботи, аудитор перевіряє правильність їх оплати, встановлює, з чиєї вини допущено брак, оскільки повний брак з вини працівника не підлягає оплаті, а не з вини працівника оплачується за рівнем, нижчим 2/3 тарифної ставки встановленого окладу або розряду. Виплати підприємства, що основані на мінімальному розмірі заробітної плати, аудитор повинен проаналізувати з метою вста-новлення відповідності мінімальній заробітній платі, враховую-чи, що оплата праці працівників підприємства не має бути ниж-чою від встановленого мінімуму заробітної плати. Перевірка розрахунків з оплати праці відповідно до виконаних робіт та передбачених принципів оплати поєднується з перевір-кою реальності їх підсумків. Важливо встановити відповідність підсумків розрахункових і платіжних відомостей на заробітну плату, а також відповідність їх сум сальдо рахунку 66 «Розрахун-ки з оплати праці», де за дебетом відображуються утримані або виплачені суми, а за кредитом — нараховані суми. Особливу увагу аудитор приділяє додатковій оплаті праці. Пе-ревіряються правомірність виплат відповідно до чинного законо-давства і Положення про оплату праці підприємства, правиль-ність нарахування виплат та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку. Важливо зосередитись на обґрунтовано-сті основних форм додаткової оплати — надбавках до тарифних ставок, доплатах за класність, стаж, суміщення професій, ненор-мований робочий день, підвищених розцінках тощо. Насамперед перевірці підлягають розрахунки у рослинництві, де додаткова оплата може становити значні суми. Останньою пе-ревіряється наявність підстав і обґрунтованості нарахування до-даткової оплати в рослинництві в цілому, максимальні нараху-вання її за основними видами культур, наявність стимулювання продажу пшениці сильних сортів, гібридного насіння кукурудзи, цукрових буряків, льону, конопель, хмелю, соняшнику, олійного маку, тютюну, махорки, ефірно-олійних культур, насіння карто-плі та овочів, для яких раніше існували особливості у нарахуван-ні додаткової оплати праці за перевищення планового і досягну-того за попередні п’ять років рівня продажу. Перевірка правильності додаткової оплати керівників і фахів-ців за збільшення виробництва окремих видів продукції передба-чає також перевірку достовірності прийнятих до розрахунку по-казників. Правильність нарахування надбавок і доплат у тваринництві перевіряють за встановленими підвищеними тарифними ставка-ми, доплатами за класність, оплатами за стаж. Для перевірки обґрунтування підвищених тарифних ставок аналізують Положення про оплату праці з метою виявлення від-повідності фактичних витрат передбаченим положенням; анало-гічно для доплат за класність — встановленим їх розмірам згідно з положенням про «Майстра тваринництва 1-го класу» (20 та «Майстра тваринництва 2-го класу» (10 %); доплат за стаж — на-явності відповідного стажу за трудовою книжкою. Правильність нарахування доплат за стаж роботи перевіряють на основі трудо-вих книжок, розрахунково-платіжних відомостей (ф. № 73) або Книги обліку розрахунків за оплату праці (ф. № 44). Перевірка додаткової оплати праці у тваринництві дає підста-ву для встановлення достовірності фактичних показників вироб-ництва і відповідності їх умовам встановлення надбавок, доплат, правильності їх застосування. Перевірка обґрунтованості фактичних виплат надбавок до тарифних ставок трактористам гусенич-них тракторів за класність проводиться порівнянням їх із вста- новленими розмірами (1 клас — 20 %, 2 клас — 10 %), аналогічно у разі виконання норм при двозмінній роботі підвищення тарифних ставок на 10 %. Правильність нарахування доплат за тривалу і безперервну роботу на одному й тому самому тракторі чи комбайні встановлюється на основі накопичувальних відомос-тей обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а), інвентарних карток (ф. № ОЗ-7), технічних паспортів тракторів, комбайнів. Мета перевірки — достовірність даних про тривалість загальної експлуатації машини конкретними механізаторами, правильність визначення річного виробітку в умовних гектарах і застосування надбавки. Другою формою додаткової оплати є впровадження підвище-них розцінок. Аудитору потрібно перевірити наявність положен-ня, яким передбачено підвищені розцінки, та встановити їх обґрунтованість. Особливо це стосується оплати праці механізаторів на збиранні врожаю. Обґрунтованість розцінок перевіряють порів-нянням дати облікових листків тракториста-машиніста та нако-пичувальних відомостей обліку роботи машинно-тракторного пар-ку, оперативного обліку чи статистичної звітності із затвердженими у підприємстві календарними строками підвищеної оплати. Правильність доплат за заміщення працівника встановлю-ється на підставі наказу керівника, тривалості заміщення понад 12 робочих днів та відсутності обов’язків заступника згідно із штатним розписом. Правильність нарахування надбавок трактористам-машиністам за класність, стаж роботи перевіряють звірянням зазначених у до-кументах класу і стажу роботи з даними трудових книжок, а та-кож з’ясовують відсутність нарахування надбавок за класність у разі виконання трактористами-машиністами кінно-ручних, ремонтних або господарських робіт, де надбавки не передбачено. Перевірка виплат премій працівникам ґрунтується на норма-тивах підприємства, якими затверджено порядок преміювання працівника і джерела його покриття. Перевіряють преміювання основних працівників сільськогосподарського підприємства і його адміністративно-управлінського складу. З цією метою аудито- ру слід проаналізувати зведені відомості нарахування оплати за складом і категоріями працівників (ф. № 58 с.-г.), а також розра-хунково-платіжні відомості, табелі обліку робочого часу, спеціа-льні розрахункові відомості, Положення про оплату праці та преміювання. Це дає змогу встановити правомірність виплат премій, дотримання загальних та спеціальних показників премію-вання, відповідність розмірів фактично отриманих премій вста-новленим положенням про оплату (преміювання), дотримання знижувальних показників (за приписки тощо). Перевіряючи преміювання за спеціальні показники, аудитор особливо уважно повинен вивчити обґрунтування преміювання: операторів машинного доїння — за якість молока, чабанів — за збереження поголів’я овець та настриг вовни тощо. Що стосуєть-ся преміювання керівників, то слід звернути увагу на дотримання Положення про оплату праці і умов преміювання, наявність фак-тів завищення окладів, необґрунтованого нарахування премій. Перевірка правомірності виплат премій за загальні показники базується на встановленні достовірності даних про кінцеві фінан-сові результати, досягнення прогнозованого рівня валового дохо-ду, про реалізацію продукції господарств в цілому і окремих га-лузях, виконання виробничої програми з виробництва зерна, молока, м’яса, продукції провідної (спеціалізованої) галузі та результатів продажу цукрових буряків у господарстві, бригадах, фермах, цехах. Віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції має здійснюватися відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», Рекоме-ндацій з планування обліку і калькулювання собівартості проду-кції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Контроль за правомірністю віднесення на собівартість витрат на оплату праці обумовлює перевірку обґрунтованості витрат на оплату відпусток працівників. Аудитор повинен врахувати, що формування резерву на майбутню оплату відпусток не є обов’язковим, резерв може формуватися за рішенням підприємства і до-тримуватися його потрібно протягом звітного періоду згідно з наказом про облікову політику. У разі рівномірного розподілу відпусток протягом року фактичні виплати на оплату відпусток списуються на собівартість продукції в міру використання пра-цівниками відпусток. Аудитор уважно вивчає виконання Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої 11 грудня 1995 р. стосовно того, як нарахована та виплачена працівникам у звітному періоді сума відпускних, що припадає на наступний звітний період, заносить-ся до складу фактичних витрат на оплату праці з відображенням на кредиті рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» у місяці, що настає за звітним. Одночасно з перевіркою правомірності нара-хування оплати праці, віднесення її на собівартість продукції пе-ревіряють правильність відрахувань до Пенсійного фонду і Фон-ду соціального страхування. Аудитор встановлює повноту і правильність проведених роз-рахунків за встановленими нормативами. Встановивши факти нарахування до фондів за пільговим відсотком, він зобов’язаний переконатися у наявності на підприємстві встановленого відсотка інвалідів. Після перевірки нарахування оплати праці з’ясовується пра-вильність проведених утримань. Насамперед перевіряють пра-вильність визначення прибуткового порядку на загальну суму оплати праці. Аудитор визначає відповідність ставок прибуткового податку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, ставкам, що застосовані в розрахунках утримань з оплати праці окремого працівника. Правильність визначення сукупного доходу, що підлягає опо-даткуванню, отриманого як у натуральній, так і в грошовій фор-мах аудитор перевіряє за повнотою оподаткування доходу та правомірністю застосування ставок оподаткування. Для виявлення пільгового оподаткування необхідно перевірити наявність підстав для цього (на основі яких документів воно прове-дене), а також правильність проведених розрахунків. Особливу ува-гу аудитору потрібно приділити перевірці повноти включення до оподатковуваного доходу сум матеріальної допомоги, а також ви-плат, не встановлених Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (1992 р.) № 13-92 з урахуванням доповнень та змін, а також Інструкції про прибутковий податок з громадян Головної державної податкової інспекції України, зареєст-рованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за № 64. Встановлюють також повноту й правильність проведених по закінченні року перерахунків прибуткового податку і відповідних донарахувань або утримань, повноту та своєчасність перераху-вань до бюджету нарахованих сум прибуткового податку підпри-ємства по закінченні кожного місяця. Не пізніше строку одер-жання в установах банків коштів на виплату сум, що належать працівникам, мають бути перераховані до бюджету суми нарахо-ваного і утриманого прибуткового податку за попередній місяць. Для цього звіряють дані платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку з фактично на-рахованими сумами податку. Перевіряють повноту й своєчас-ність інших утримань із заробітної плати. Паралельно з перевіркою утримання прибуткового податку із заробітної плати аудитор повинен встановити законність і правильність утримань за виконавчими листами, письмовими доручен-нями про переказ страхових внесків, договорами особистого страхування, виданими в рахунок оплати праці авансами, відшкодуваннями матеріального збитку, заподіяного матеріально відповідальними особами тощо. Джерелами перевірки є розрахункові, платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, книги особових рахунків, а також первинні документи. Слід пам’ятати, що загальний розмір усіх утримань з оплати праці за місяць не має перевищувати 20 %, а в разі утри-мання за кількома виконавчими листами за працівником зберіга-ється не менше як 50 % оплати праці. Крім того, аудитор переві-ряє своєчасність перерахування утриманих сум за призначенням. Недотримання законодавства карається сплатою штрафів і пені у значних розмірах. Після перевірки оплати праці встановлюється сума заробітку, не виплачена за звітний період, і порядок депонування, а також порядок обліку депонованих сум в аналітичному розрізі. Аудитор повинен з’ясувати дотримання встановленого порядку депону-вання: наявність відміток «Депоновано» у розрахунково-платіжній відомості складання реєстру депонованих сум, який слід по-рівнювати з розрахунковою відомістю і картками (книгами) обліку розрахунків із депонентами. Важливо встановити відповідність невиплаченої суми, зазна-ченої у картках (книзі), платіжним відомостям на виплату депо-нованих сум і розрахунковій відомості. Реальність виплати депо-нованої оплати праці виявляють порівнянням реєстрів, розрахункових, платіжних відомостей, книги обліку розрахунків із депонентами з касовими ордерами; тотожність підписів одержу-вачів встановлюють порівнянням їх у кількох платіжних відомо-стях за попередні періоди. Перевіряючи депоновану заробітну плату, аудитор враховує граничний строк позовної давності — три роки. У зв’язку з цим потрібно приділити особливу увагу з’ясуванню вірогідності ви-даної депонованої оплати праці особам, що звільнилися, а також тим, які досить довго її не одержували (можливо, ці кошти при-власнено). Аудитор повинен встановити повноту та своєчасність перерахування депонованих сум до бюджету після закінчення граничного строку позовної давності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит розрахунків з оплати праці» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
та «Майстра тваринництва 2-го класу» (10 %); доплат за стаж — на-явності відповідного стажу за трудовою книжкою. Правильність нарахування доплат за стаж роботи перевіряють на основі трудо-вих книжок, розрахунково-платіжних відомостей (ф. № 73) або Книги обліку розрахунків за оплату праці (ф. № 44). 