У трудовій діяльності необхідна цілеспря-мованість психічних процесів. Свідоме регулювання сприймань, мислення, процесів пам’яті, емоційних станів здійснюється во-лею людини. Воля — це активна сторона психічної діяльності, яка проявляється в свідомому регулюванні дій і вчинків лю-дини, спрямованих на досягнення поставлених цілей і пере-борення труднощів. Основна особливість вольової регуляції по-лягає у свідомій мобілізації особистістю своїх психічних і фізичних можливостей для переборення труднощів при здійснен-ні цілеспрямованих дій і вчинків. Переборення труднощів висту-пає необхідною умовою вольової дії. Вольова дія — це психічний процес, який є основою всякої цілеспрямованої діяльності. Воля забезпечує виконання двох взаємопов’язаних функцій — спонукальної і гальмівної. В них вона і виявляється. Спонукальна функція забезпечує активність людини і ха-рактер її дій відповідно до свідомо поставленої мети. Воля до-датково спонукає людину до дій, змінюючи їх зміст, значення, викликаючи переживання, пов’язані з передбачуваними наслід-ками діяльності. Гальмівна функція волі проявляється у стримуванні неба-жаних проявів активності. У вольових діях людини велику роль відіграють мотиви діяльності, те, що спонукає її до дій. Під-готовка вольової дії називається її мотивуванням. Найбільш характерним проявом волі є поведінка людини в умовах ризику. Ризик — це характеристика діяльності з непевними для суб’єкта наслідками і наявними у нього передба-ченнями щодо можливості цих несприятливих наслідків у випадку невдачі. Очікувані наслідки при ризику визначаються оцінкою ймовірності невдачі і рівнем негативних наслідків при цьому. Причиною ризикованої поведінки, яка передбачає вклю-чення волі, є розрахунок на виграш, очікувана величина якого в разі успіху перевищує рівень несприятливих наслідків при невда-чі. Мотивація успіху тут сильніша за мотивацію уникнення не-вдачі. Така поведінка характерна для бізнесменів, людей, зайня-тих індивідуальною трудовою діяльністю, в умовах ринкової економіки. При цьому важливо, щоб ризик був виправданим, тобто за умови невизначеності кінцевих результатів і можливості невдачі він повинен спиратися на зважування всіх «за» і «проти» при прийнятті вольового рішення. Особливе значення в ризико-ваній діяльності мають особистісні характеристики людини — здібності, навички, вміння. Вольові дії присутні не тільки в ризикованій діяльності. Повсякденна, особливо рутинна, нецікава робота також вима-гає вольових зусиль і якостей працівника. Вольове зусилля — це форма емоційного стресу, який мобілізує внутрішні ре-сурси людини (пам’ять, мислення, сприймання, уяву), створює додаткові мотиви до дій і переживається як стан значного напруження. Завдяки вольовим зусиллям гальму-ється дія одних і посилюється дія інших мотивів, переборю-ються зовнішні перешкоди (при розв’язанні складних завдань, втомі) та їх відображення у психіці у вигляді внутрішніх труд-нощів. Вольове зусилля відрізняється від сили мотивів. При незмінній мотивації ефективність праці завдяки мобілізації вольових зусиль може зростати вдвічі. Найбільший успіх дія-льності забезпечується тоді, коли сила мотивів і вольове зу-силля доповнюють одне одного. Свідома регуляція поведінки і діяльності людини залежить від її вольових властивостей. Такими властивостями є рішучість, са-мостійність, ініціативність, наполегливість, витримка, організо-ваність, сміливість і т. ін. У різних людей воля як свідома організація і саморегуляція діяльності, направлена на переборення труднощів, суто індивіду-альна. Інтенсивність проявів волі характеризується широким діа-пазоном — від сили на одному полюсі до слабкості на другому. Людина з сильною волею вміє переборювати труднощі і добива-тися поставленої мети. Слабовільні люди, навпаки, не виявляють рішучості, наполегливості, ініціативності. Вольові якості форму-ються в процесі праці, у спілкуванні з іншими людьми, а також шляхом самовиховання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Воля та її функції у процесі праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
