Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
Утопічні ідеї мають тисячолітню історію. У досить виразній формі вони представлені в релігійних ученнях, викладені Плато-ном у «Політейї» та «Законах», де він описує модель ідеальної держави, побудованої на суспільному інтересі та рівності. Ідеї християнського комунізму, заснованого на принципах рівності та суспільнокорисної праці, описано в новозавітній книжці «Діяння апостолів». У пізньому середньовіччі (ХVI—XVIII cт.) в економічній думці Західної Європи відбуваються суттєві зміни, породжені розвитком мануфактурного виробництва. Великі географічні відкриття, погра-бування колоній прискорили процес нагромадження капіталу, зумо-вили швидке соціальне розшарування суспільства. У цю добу особ-ливо актуальними стають ідеї «справедливого» політичного, економічного та соціального устрою суспільства — соціалістичні утопії. Одним з найвидатніших представників утопічного соціалізму був Томас Мор (1478—1532), видатний мислитель-гуманіст, політич-ний діяч Англії доби Тюдорів, що був страчений за опозицію абсо-лютизму. Син багатого судді і сам юрист за освітою, Мор обіймав високі державні посади, але співчував бідним і бачив недоскона-лість тогочасного суспільного устрою. 1516 року Мор опублікував свою знамениту книжку «Утопія», де виступив як один із перших критиків капіталізму. У процесах перві-сного нагромадження капіталу він бачив першооснову всіх суспіль-них суперечностей, майнової нерівності, виступав проти приватної власності. Йому належить модель справедливого суспільства, побудованого на суспільній власності, зрівняльному розподілі благ за розумними потребами, планово-організованій і обов’язковій для всіх праці, су-спільному контролі, рівності. Управління в такому суспільстві здій-снюється обраними народом представниками. Ранні ідеї утопічного соціалізму поділяв італійський мислитель Томмазо Кампанелла (1568—1639), виходець із бідної селянської родини, монах-домініканець, один із лідерів боротьби за звільнення Італії від гніту іспанської монархії. Кампанелла близько 30 років просидів у в’язниці, де й написав свій знаменитий твір «Місто Сонця» (1623). У ньому він пропонує проект ідеальної утопічної держави — Міста Сонця. В основі цієї держави він бачить загальнонародну власність на майно (крім індиві-дуального житла) та господарство натурального типу. Його суспільс-тво — це конгломерат сільськогосподарських общин, до роботи в яких залучаються всі громадяни. Суспільно корисна праця є обов’язковою для всіх громадян, забезпечується їхньою високою свідомістю, не потребуючи додаткових стимулів. Саме завдяки цьому злидні буде переможено. Споживання в такій державі буде також суспільним, ви-ходячи з потреб. Відносини між людьми грунтуватимуться на прин-ципах дружби, взаєморозуміння, товариського співробітництва. Ні Томас Мор, ні Томмазо Кампанелла не ставили собі завдання знайти шлях до побудови такого суспільства. Вони обмежувались самим тільки описом утопічної держави з незвичайним устроєм, їхні утопії були більше політичними ніж економічними. Але обидва во-ни не бачили в «справедливому» суспільстві місця для приватної власності, праця в ньому є загальнообов’язковою, а розподіл — зрівняльним. В утопічних ідеях англійця Джерарда Вінстенлі, викладених ним у книзі «Закон Свободи» (друга половина ХVI ст.), з’являються нові мотиви — ідеться про «принцип економічної свободи». Автор захищає приватну власність, уважаючи, що причиною негативних явищ у суспільстві є нееквівалентний обмін. Він пропонує позбу-тись торгівців, здійснюючи натуральний обмін і розподіл під конт-ролем суспільства. «Кодекс природи» Мореллі побудовано на ключовій доктрині насильства. Насильство має бути спрямоване проти приватної влас-ності, економічних стимулів. Той, хто заважає знищенню приватної власності, сам має бути знищений. Створення «суспільства справед-ливості» деспотичним шляхом означає у Мореллі відновлення при-родного стану речей. Утопічні ідеї тоді ж було апробовано на практиці, зокрема в Па-рагваї (ХVІI ст.) близько 30 років існувала комуністична держава єзуїтів, яка зрештою розпалася через відсутність стимулів до праці. «Справедливе суспільство» різні автори бачили по-різному, але в цілому вже тоді окреслюються певні «обов’язкові» риси соціалістич-ного суспільства, які були розвинені згодом послідовниками утопій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму» з дисципліни «Історія економічних вчень»
