Серед комп’ютерних телекомунікацій особливе місце посідають глобальні мережі ЕОМ. Їх розвиток почався наприкінці 60-х рр. у США. Першою була мережа ARPANET (1968 — 1969 рр.; Advanced Research Projects Agency’s Network), створена фірмою BBN (Bolt, Beranek, Newman). Вона почала діяти 1971 р. як мережа для спілку-вання науковців різних інститутів, що працювали над військовими проблемами. Основним завданням було створення мережі, яка могла б розширюватися, а приєднання чи вихід з ладу одного з вузлів не впливав би на роботу інших. Однак, через деякий час унаслідок пе-ревантаженості мережі виникла необхідність у її перетворенні. У 1984 р. мережа розділилася на дві: MILNET — для військового відомства і ARPANET — для невійськового використання. Однак застарілі технології ARPANET не дозволяли використовувати її для широкомасштабного доступу до суперкомп’ютерів. З огляду на це Центр перспективних наукових обчислень (Office of Advanced Scientific Computing) розробив мережу NSFNET із висо-кошвидкісними телефонними каналами, що з’єднали шість супер-комп’ютерів у різних куточках країни. Ця мережа стала основною магістральною структурою для Internet. У 1990 р. Міністерство оборони США офіційно оголосило про ліквідацію мережі ARPANET як такої, що виконала свої завдання і застаріла. Зараз система Internet має координаційний центр у Стенфордському університеті в Каліфорнії (SRI-NIC), і до неї приєднано чи-мало глобальних мереж різних держав. Відомими є також такі мережі, як: ALONA — університет Гаваїв — перша мережа з передачею па-кетів радіоканалами. BITNET (1981 р.) — об’єднана мережа Йєльського і Нью-Йоркського університетів. Зараз охоплює більшість університетів та наукових закладів США і Європи (декілька тисяч вузлів). Викорис-товує виділені канали. Протокол IBM. EARN — Європейська час-тина Bitnet. UUСP (1978 р.) — мережа Unix-machine. USENET (1979 р.) —мережа для поширення новин і проведення телеконференцій. У Європі вона називається EUNET, у Японії — JUNET. RELCOM — мережа для обміну повідомленнями електронної пошти, пересилання файлів і под. по країнах СНД. FIDONET (1974 р.) — аматорська мережа ПЕОМ. Об’єднує ко-ристувачів з усього світу, один із її основних принципів — безплат-ний обмін інформацією. Є також спеціалізовані мережі, такі як: CompuServer — мережа комерційної інформації, що має доступ до більш як 1700 баз даних. Надає різноманітні платні послуги (за-мовлення квитків, місць, літератури). На території України першими глобальними мережами були: Експрес-2 — для бронювання квитків; охоплює всю мережу за-лізниць, є мережею з комутацією повідомлень. Сирена — для авіаперевезень; використовує відомчий зв’язок і ви-ділені канали Міністерства зв’язку, є мережею з комутацією пакетів. ГСВЦ — мережа органів статистики, змішана. При Міністерстві економіки на базі Інституту проблем інформа-тики 1987 р. було створено мережу ВИККИ (з ієрархічно розміще-ними центрами комутації), своєрідну біржу з інформацією про під-приємства — що вони продають і купують. Ця мережа підтримує базу даних комерційних і виробничих пропозицій підприємств. Звер-нення до мережі забезпечується через спеціальні центри зв’язку. Мережа має чотири рівні: 1) регіональні (обласні) або галузеві цен-три; 2) міські (районні) центри; 3) комерційні центри; 4) центри кін-цевих користувачів. База даних комерційно-виробничих пропозицій має розділи: «ку-плю», «продам», «поміняю», «орендую», «здам в оренду», «вироб-ляю» і т. ін. Ця мережа отримує інформацію низки російських бірж, має вихід на Relcom. У 1994 р. створено комп’ютерно-інформаційну мережу СВІТ (раніше — УкрТекос, вузол мережі Текос у СНД на базі Міністерства енергетики). У ній інформація про підприємства України та закордонні переділена на блоки типу: «Ресурс України»— адреси і продукція підприємств, «Попит-пропозиція», «Курси валют» і т. ін., надається комерційна та законодавча інформація, що надходить що-денно. Мережа містить архів із січня 1993 р. про законодавчі акти, що їх скасовано чи припинено, та чинні закони з 1991 р. Мережа на-дає послуги електронної пошти і дошки оголошень. В Інституті проблем реєстрації інформації пропонується абоне-нтська мережа комп’ютерної телегазети «Все-всім», яка має 64 роз-діли, створюється на основі відомостей, що надходять з Internet, пе-редається телевізійним каналом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розвиток телекомунікаційних мереж» з дисципліни «Телекомунікації в бізнесі»
