виконанні роботи, зокрема м’язової, викликає в організмі працівника збільшення теплоутворення, що відображається на його терморегуляції. Основні зміни терморегуляції при роботі виражаються в підвищенні температури тіла і шкіри, а також у зміні тепловіддачі. У людини температура підтримується на постійному рівні (36,5…37,0 °С). Постійність ця забезпечується двома процеса-ми — теплоутворенням і тепловіддачею. Джерелом утворення тепла в організмі є окислювальні проце-си. Особливо багато тепла утворюється в м’язах під час роботи. Так, під час ходьби теплоутворення збільшується в 1,5—2 рази, а при інтенсивній м’язовій роботі — в 10 і більше разів. При охолодженні організму теплоутворення збільшується за рахунок посилення окислювально-відновлювальних процесів. Це так звана хімічна регуляція. Крім того, посилення теплоутворен-ня забезпечується мимовільним м’язовим тремором, що стано-вить механічну регуляцію. За низьких температур навколишньо-го середовища споживання кисню і теплопродукція можуть збільшуватися в 3—5 разів. Утворюване в організмі тепло не може бути подальшим дже-релом енергії і виводиться з нього через шкіру і легені. Тепловід-дача здійснюється шляхом конвекції, проведення, випроміню-вання та випаровування. Конвекція — це віддача тепла у навколишнє повітряне сере-довище. Проведення — це віддача тепла предметам, які безпосередньо прилягають до людини (одяг, взуття, інструменти). Випромінювання — це нагрівання навколишніх предметів, які мають нижчу температуру, шляхом поширення теплової енер-гії через повітряне середовище. Випаровування — це віддача тепла шляхом потовиділення. Випаровування 1 мл поту з поверхні тіла призводить до втрати 0,585 ккал тепла. В стані спокою при температурі 18—20 °С тепловіддача орга-нізму забезпечується за рахунок конвекції і проведення на 30 %, за рахунок випромінювання — на 45 % і за рахунок випарову-вання — на 25 %. При підвищенні температури зовнішнього се-редовища до 34—35 % тепловіддача здійснюється виключно шляхом випаровування поту. В умовах підвищеної температури, особливо при інтенсивній м’язовій роботі, коли в організмі пра-цівника збільшується теплоутворення, потовиділення може збі-льшуватися до 1 л за годину проти 0,5—0,7 л за добу. При високій температурі виробничого середовища у праців-ників відмічаються збільшення частоти пульсу до 140—180 уда-рів за хвилину, підвищення артеріального кров’яного тиску та підвищення температури шкіри. В деяких випадках можливий тепловий удар, тобто гіпертермія (перегрів організму) третього ступеня, що призводить до втрати свідомості, погіршення крово-обігу. Зауважимо, проте, що невелике підвищення температури тіла працівника на початку роботи позитивно впливає на орга-нізм: підвищуються збудливість нервових центрів, лабільність і працездатність. Роботами Донецького НДІ гігієни праці і профза-хворювань встановлено, що температура повітря +22 °С є тією ме-жею, вище якої знижується працездатність. Так, при температурі ви-робничих приміщень в межах 26—30 °С працездатність знижується наполовину порівняно з її рівнем при температурі +18°С. Утворення великої кількості тепла в організмі працівника під час роботи навіть при температурі 18—20 °С супроводжується інтенсивним потовиділенням. Так, при 20°С під час порівняно легкої фізичної роботи потовиділення становить 90 г/год, а при важкій — 400 г/год; при 25°С — відповідно 130 і 470 г/год.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Теплоутворення і тепловіддача» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
