Крива інвестицій — графічне зображення залежності попиту на інве-
стиції від різних факторів: питомої ваги заощаджень у дохо-
дах; очікуваної норми прибутковості інвестицій; ставки позич-
кового відсотка; темпів інфляції тощо.
Кумулятивні преференційні акції— преференційні акції, випущені за
умови, що не виплачені на них дивіденди нагромаджуються і
будуть виплачені до того, як одержать дивіденди власники зви-
чайних акцій.
Купон — частина облігаційного сертифіката, яка окремо від нього
дає власнику право на одержання відсотка. Розмір відсотка і
дата його виплати зазначені на купоні.
Л
Лицьова вартість — вартість цінного паперу, зазначена на його ли-
цьовому боці. Звичайно виплачується власнику в момент по-
гашення і є індикатором ринкової ціни.
Ліга страхових організацій України — некомерційне громадське
об’єднання страхувачів.
Ліквідація збитків — комплекс робіт з визначення і виплати страхо-
вого відшкодування.
Ліквідність — а) здатність страхувача задовольняти претензії, заяв-
лені страхувальниками; б) показник того, як швидко можна
реалізувати матеріальні цінності і отримати гроші, необхідні
для покриття зобов’язань.
Ліміт відповідальності страхувача — страхова сума (страхове по-
криття), зафіксована в договорі або страховому полісі, яку зо-
бов’язується забезпечити (виплатити) страхувач при настанні
страхового випадку. Ліміт відповідальності може бути вста-
новлений по окремому виду страхування або по окремій стра-
ховій події.
Ліміт страхування — максимальна грошова сума, на яку можна зас-
трахувати матеріальні цінності і страхову відповідальність.
Лінія ексцедента — частка відповідальності в договорі ексцедента
суми, що дорівнює розміру власного утримання цедента.
314
Ліцензія на страхову діяльність — документ, що засвідчує право стра-
хової компанії брати на страхування (перестрахування) стра-
хові ризики певного виду.
Ллойд — міжнародний страховий ринок, розташований у Лондонсь-
кому Сіті; корпорація (об’єднання) юридично незалежних стра-
хувачів (синдикатів), кожен з яких самостійно приймає на стра-
хування ризики, виходячи зі своїх фінансових можливостей.
Лізинг — довгострокова форма оренди машин і устаткування, що од-
ночасно використовується як одне із джерел формування інве-
стиційних ресурсів.
Ліквідаційна вартість активів — ціна продажу повністю відаморти-
зованих активів (машин, механізмів, устаткування тощо) у разі
їх заміни на нові.
Ліквідність — здатність активів використовуватись як безпосередні
засоби платежу або бути готовими до швидкого перетворення
на грошову форму без втрати поточної вартості.
Ліквідність інвестицій — здатність об’єктів інвестування бути реалі-
зованими упродовж короткого терміну без втрати реальної
вартості.
Лістинг — внесення акцій компанії у список акцій, що котируються
на певній біржі. Не внесені в цей список акції продаються “з
прилавка”, на “вуличному” ринку.
Ліцензія —дозвіл, що видається компетентними державними органа-
ми на ведення деяких видів господарської діяльності, у тому
числі зовнішньоторговельних операцій (експортна й імпортна
ліцензія).
М
Маклер — посередник під час укладання угод на фондових, торго-
вих і валютних біржах, який виконує операції за рахунок
клієнтів і одержує грошову винагороду у вигляді комісійних.
Майнове страхування — вид страхування, в якій об’єктом страху-
вання є майно, що належить юридичним або фізичним осо-
бам.
315
Максимально можливий збиток — верхня межа збитку по одному
об’єкту страхування, імовірність появи якого внаслідок одного
страхового випадку досить значна.
Матеріальні факти — обставини, що впливають на розрахунки ан-
деррайтера при визначенні умов прийняття ним ризику.
Медичне страхування — підвид особистого страхування на випадок
втрати здоров’я від хвороби або внаслідок нещасного випадку.
Морське страхування — підвидів страхування суден, вантажів і фрах-
ту від різних видів небезпеки під час виконання рейсів.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) — фор-
ма об’єднання страхувачів, що здійснюють страхування цив-
ільної відповідальності власників транспортних засобів.
Маркетинг — система управління виробничою і збутовою діяльні-
стю, заснована на комплексному аналізі ринку і спрямована
на вирішення проблеми реалізації продукції шляхом цілесп-
рямованого формування попиту на продукцію і послуги.
Менеджмент — сукупність принципів, методів, засобів і форм управ-
ління виробництвом, розроблених і застосовуваних у США й
інших країнах з метою підвищення ефективності виробницт-
ва і збільшення прибутків.
Методи фінансування інвестицій — принципові підходи до фінансу-
вання окремих інвестиційних проектів або програм. До основ-
них методів фінансування інвестицій належать повне само-
фінансування, акціонування, кредитне фінансування, лізинг і
селенг, змішане фінансування.
Міждилерський, або “вуличний “, ринок, також торгівля “з прилавка” —
купівля-продаж цінних паперів (майже всіх облігацій і частини
акцій) по телефону, минаючи торговий зал біржі.
Місце — термін, що означає право брокерської фірми торгувати на
фондовій біржі й мати грейдерів у її торговому залі.
Моніторинг — систематичне спостереження за справжнім станом
справ фірми, підприємства, організації з метою порівняння з
бажаним.
316
Моніторинг інвестиційного ринку — механізм здійснення підприєм-
ством (фірмою) постійного спостереження макроекономічних
факторів розвитку інвестиційного ринку й окремих його сег-
ментів з метою оцінювання інвестиційного клімату та його по-
точної кон’юнктури.
Моніторинг реалізації інвестиційних проектів — механізм здійснен-
ня постійного спостереження за важливими поточними ре-
зультатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприєм-
ства (фірми) в умовах кон’юнктури інвестиційного ринку, що
постійно змінюється.
Мультиплікатор інвестиційних витрат — коефіцієнт, який показує,
у скільки разів сума приросту національного доходу перевищує
суму приросту чистих інвестицій в економіку країни. Модель
такого мультиплікатора розробив Д. Кейнс.
Н
Нарощування — метод приведення теперішньої вартості грошей до їх
вартості в попередньому періоді, який використовується для оц-
інювання майбутньої вартості інвестицій.
Навантаження — частина страхового тарифу, не пов’язана з форму-
ванням фондів для здійснення страхових виплат, йде на покрит-
тя виплат з ведення справи страхувача.
Незароблена премія — частина премії, що по договору страхування
або страховому портфелю припадає на залишок періоду стра-
хування.
Непропорційне перестрахування — форма організації договорів пере-
страхування, що передбачає відповідальність перестрахувача
понад обумовлений розмір збитку або збитковості, тобто відпо-
відальність перестрахувача не розраховується залежно від
відповідальності страхувача.
Нетто-премія — брутто-премія за мінусом навантаження.
Нетто-ставка — частина страхового тарифу, що призначена для
формування ресурсів страхувача для виплати страхових від-
шкодувань і страхових сум.
317
Нотис — а) стаття договору перестрахування, яка передбачає у ви-
падках, коли один з учасників договору (перестрахувач або
цедент) матиме намір змінити умови договору або припини-
ти його на наступний рік, він має надіслати своєму партне-
рові повідомлення про це не пізніше як за три місяці до закін-
чення терміну дії договору; б) повідомлення судновласника
фрахтівнику про час виходу судна в рейс або очікуване при-
буття в порт навантаження (розвантаження).
Незбалансований інвестиційний портфель — портфель, що складаєть-
ся з інвестиційних проектів та фінансових інструментів, які
значною мірою не відповідають меті його формування чи
фінансовим ресурсам.
Некумулятивний дивіденд — преференційний дивіденд, що не нагро-
маджується і не належить власнику в разі неоголошення ра-
дою директорів компанії.
Неплатоспроможність — нездатність компанії (фірми) оплатити у
визначений термін свої зобов’язання.
Новий випуск — пропозиція компанії або уряду для реалізації щой-
но випущених цінних паперів.
Ноу-хау — сукупність технічних, технологічних, комерційних та
інших знань, оформлених у вигляді технічної документації,
навичок і виробничого досвіду, що необхідні для організації
того чи іншого виду виробництва, але не запатентовані. Роз-
різняють ноу-хау науково-технічного, управлінського, комер-
ційного і фінансового характеру.
О
Облігація — сертифікат, що засвідчує факт заборгованості та зобо-
в’язання боржника виплатити кредитору певний відсоток від
боргу і погасити борг (амортизацію) після закінчення певно-
го періоду. Облігації можуть забезпечуватись активами або,
як у випадку з облігаціями держави, просто загальною плато-
спроможністю емітента.
318
Об’єкти страхування — майнові інтереси, які не суперечать чинно-
му законодавству:
• пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю і пенсійним за-
безпеченням страхувальника або застрахованої особи (особи-
сте страхування);
• пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням май-
ном (майнове страхування);
• пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної їм
шкоди особистості або майну фізичної або юридичної особи
(страхування відповідальності).
Облігаторний договір — форма договору перестрахування, згідно з
яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ри-
зик у перестрахування чи ні, так само й перестрахувач не має
права відмовити в перестрахуванні того чи іншого запропо-
нованого ризику.
Обов’язкове страхування — одна з форм страхування, при якій стра-
хові стосунки між страхувачем і страхувальником виникають
у відповідності з законом. На відміну від добровільного стра-
хування обов’язкове страхування не вимагає попередньої зго-
ди (укладення договору) між страхувачем і страхувальником.
Одержувач страхової суми — особа, якій у відповідності з догово-
ром виплачується обумовлена сума або її частина. Одержува-
чами страхової суми можуть бути або страхувальник, який ук-
лав договір, або застрахована особа, чиї життя і здоров’я є
об’єктами страхового захисту, або вигодонабувач, призначе-
ний страхувальником на випадок своєї смерті або загибелі.
Особисте страхування — вид страхування, в якій об’єктом страхо-
вих відносин є життя, здоров’я і працездатність людини.
Об’єкти інвестування — реальні інвестиційні проекти, об’єкти неру-
хомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед
інструменти фондового ринку), які є предметом інвестування.
Оборонні акції — акції компанії, яка відома стабільним надходжен-
ням і виплатою прибутку і продемонструвала відносний іму-
нітет до поганої кон’юнктури.
Оборотність активів — показник, що характеризує кількість оборот-
них активів компанії (фірми) у періоді, який розглядається.
319
Окупність інвестицій — процес повернення вкладених інвестицій-
них коштів через одержаний прибуток, амортизацію.
Оперативне управління інвестиційним портфелем — система заходів
щодо реалізації включених у портфель інвестиційних проектів,
моніторингу ефективності окремих об’єктів реального й фінан-
сового інвестування та підготовки рішень про поточне кори-
гування портфеля (шляхом “виходу” з окремих інвестиційних
програм і продажу окремих фондових інструментів).
Опціон — право придбати або продати цінні папери за певною ціною
у певний момент упродовж певного терміну. Це право, у свою
чергу, продається і купується. Воно є самостійним типом
цінних паперів.
Ордер — сертифікат, що дає власнику право купувати цінні папери
за наперед встановленою ціною у певний період. Ордер зви-
чайно випускається разом з акціями для того, щоб залучити
інвесторів до нового випуску.
Основна ставка відсотка — ставка, за якою комерційні банки да-
ють позички найкредитоспроможнішим клієнтам.
П
Період окупності — показник ефективності інвестицій, який харак-
теризує термін, упродовж якого вони скуповуються повністю.
Цей показник розраховується шляхом ділення загальної суми
інвестицій на середньорічний грошовий потік, приведений до
реальної вартості.
Перестрахувач — страхова організація, яка приймає об’єкти в пе-
рестрахування.
Перестрахувальна комісія — винагорода, що її сплачує перестраху-
вач цедентові за те, що той передає ризики (об’єкти, договори)
у перестрахування.
Перестрахувальна цесія — передача ризику іншій юридичній особі,
наприклад, страховому товариству.
Перестрахування — сфера страхових відносин — операція між дво-
ма страховими (перестрахувальними) компаніями, при якій
320
одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату
частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником,
іншій компанії (перестрахувачеві).
Подвійне страхування — одночасне повне страхування одного й того
самого об’єкта від одних і тих самих ризиків у кількох страху-
вачів, через що страхова сума значно перевищує страхову
вартість.
Пожиттєва страхова рента — різновид договору страхування жит-
тя, регулярний дохід, що виплачується застрахованій особі до
кінця її життя з фонду, нагромадженого за рахунок страхових
внесків.
Поліс (страховий договір, страхове свідоцтво) — письмова угода
між страхувальником і страхувачем, яка засвідчує, що стра-
хувач у разі настання страхового випадку бере на себе зо-
бов’язання виплатити страхову суму або в межах страхової
суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі,
зазначеній у полісі, за умови сплати страхових платежів у виз-
начені строки
Полісотримач — страхувальник.
Порто — поштовотелеграфні витрати, що відносяться кредитними,
торговельними та страховими організаціями, а також приват-
ними особами на своїх клієнтів.
Портфель відповідальності — загальна сума відповідальності стра-
ховика або перестрахувача за всіма діючими полісами.
Посередник — страховий брокер, або агент, через якого укладаєть-
ся договір страхування і вирішуються окремі питання щодо
врегулювання претензій.
Превенція — попереджувальна діяльність.
Превентивні заходи у страхуванні — сукупність здійснюваних стра-
хувачем або за його рахунок заходів, пов’язаних з поперед-
женням або зниженням руйнівного впливу можливих страхо-
вих випадків.
Прибутковість страхувача по страхових операціях — відношення
річної суми прибутку до річної суми зароблених премій.
321
Правила (умови) страхування — один з основних документів, які виз-
начають умови добровільного страхування. Відповідно до ви-
мог законодавства страхувач при укладанні договору страху-
вання повинен ознайомити страхувальника з Правилами стра-
хування.
Прибуток у тарифах — елемент тарифної ставки (брутто-ставки).
Прибуток у тарифах потрібно відрізняти від фактичного при-
бутку, одержуваного від страхових операцій.
Прибутковість страхової організації — перевищення прибутків над
витратами (витратами, включеними в собівартість страхово-
го продукту).
Прибуток від інвестицій — прибуток страхового товариства від
участі в діяльності нестрахового характеру.
Прибуток від страхових операцій — різниця між сумою зароблених
страхових премій і собівартістю їх надання.
Пропорційне перестрахування — включає договори квотного та ек-
сцедентного перестрахування, згідно з якими перестрахувач
отримує свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі
премій.
Податки — обов’язкові платежі, стягнуті державою з населення,
організацій і підприємств у законодавчо встановленому по-
рядку.
Показник поточної ліквідності — основний показник ліквідності ак-
тивів компанії (фірми), який характеризує відношення всіх по-
точних активів до всіх поточних зобов’язань.
Премія за ліквідність — додатковий дохід, який виплачується (чи пе-
редбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування
його ризиків, пов’язаних з низькою ліквідністю об’єктів інве-
стування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвес-
тицій.
Премія за ризик — додатковий дохід, який виплачується (чи перед-
бачений до виплати) інвестору понад рівень, який може бути
за безризиковими інвестиціями. Розмір премії залежить від
рівня ризику і визначається за допомогою моделі “лінії на-
дійності ринку”.
322
Преференційні акції — акції, власник яких має перевагу перед влас-
ником звичайних акцій під час розподілу дивідендів і майна
корпорації в разі її ліквідації. Він не має такої переваги перед
кредитором корпорації. Преференційні акції дають право го-
лосу тільки тоді, коли дивіденди на них не відновлювались. Зви-
чайно вони не дають права голосу, але приносять фіксовані
дивіденди і цим схожі на облігації.
Прибутковість інвестицій — показник, що характеризує відношен-
ня середньорічної суми чистого прибутку до обсягу інвестицій.
Він показує роль прибутку у формуванні загальної дохідності
інвестицій.
Прибутковість капіталу — показник, який характеризує відношен-
ня суми чистого прибутку в певному періоді до середньої вар-
тості власного капіталу в цьому ж періоді.
Прибуток на акцію — відношення річного балансового прибутку до
загальної кількості акцій.
Приватні інвестиції — вкладення коштів, які здійснюються грома-
дянами, а також компаніями (фірмами) недержавних форм
власності.
Прямі інвестиції — інвестиції, за яких вкладення капіталу в об’єкти
інвестування інвестор робить без допомоги фінансових посе-
редників.
Р
Реальна ставка відсотка — ставка відсотка, яка встановлюється з
урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв’яз-
ку з інфляцією.
Регрес — право страхувача на висунення у межах фактично сплаче-
ної суми відшкодування збитку, претензії до третьої сторони,
яка винна у страховому випадку, з метою отримання від неї
компенсації за нанесену шкоду.
Резерви збитків — елемент технічних резервів, по заявлених, але ще
не оплачених збитках.
323
Резерв незароблених премій — частина премій за договорами стра-
хування, що відповідає терміну страхування, який виходить
за межі календарного року.
Резерви страхові — фонди, утворювані страховими організаціями
для забезпечення гарантій виплат страхових сум і страхових
відшкодувань (фонд резервний, фонд страховий, резерви по
страхуванню життя, пенсій, запасні фонди, фонди майбутніх
платежів тощо).
Рентабельність страхових операцій — рівень підвищення прибутків
над витратами. Звичайно розраховується на основі відношен-
ня показника балансового прибутку до прибутку за певний
період (як правило, за рік).
Репресія — придушення випадкової події, явища.
Репресивні заходи у страхуванні — боротьба зі стихійним лихом з
метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкод-
ження застрахованих об’єктів.
Ретроцесія — процес подальшої передачі раніше прийнятих у пере-
страхування ризиків іншим перестрахувачем.
Ринок страховий — система економічних стосунків з надання стра-
хових послуг.
Ризик страховий — ймовірна подія чи сукупність подій, на випадок
яких здійснюється страхування.
Ризикова премія — частина страхової премії, яку страхувач призна-
чає для створення необхідного резерву з метою виплати стра-
хового відшкодування.
Ріторно — частина страхової премії, утримувана страхувачем у разі
розірвання договору.
Реальний рівень відсотка — номінальний рівень відсотка мінус рівень
інфляції.
Реальні інвестиції — вкладення коштів у реальні матеріальні й не-
матеріальні (інноваційного характеру) активи.
Реінвестування — переміщення капіталу з одних активів в інші —
ефективніші, діяльність у придбанні активів з метою одержан-
324
