Аверсія ризику — негативне ставлення до ризику, що доходить до не-
визнання його значення і ролі, а також виявляється як проти-
дія ризиковій діяльності.
Авіаційне страхування — страхування ризиків, пов’язаних із викори-
станням авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування кос-
мічних ризиків виділяється в окремий вид.
Авізо — банківське повідомлення про зміни у стані взаємних розра-
хунків або про переказування грошей, надсилання товарів.
Авуари — різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви),
за рахунок яких можуть здійснюватися платежі та погашатись
зобов’язання їх власників.
Агент страховий — фізична або юридична особа, яка діє від імені
страхувача і в межах наданих ним повноважень.
Адендум — документ, є додатком до страхового договору, в якому
зазначаються зміни в умовах страхування.
Аквізиція — укладення нових договорів страхування.
Активи — економічні ресурси компанії (фірми) у формі основного та
оборотного капіталу, нематеріальних активів, що використо-
вуються у виробничій діяльності з метою одержання доходу. На
292
практиці розміри активів підприємства визначаються загаль-
ною сумою активу балансу на певну дату.
Активи на акцію — відношення активів до загальної кількості акцій.
Активи страхувача — кошти страхувача, що інвестовані в цінні па-
пери, придбану нерухомість, інші матеріальні цінності, розмі-
щені на рахунках у банках.
Актуарні розрахунки — система математичних і статистичних методів
розрахунку страхових тарифів.
Акцепт — (у страхуванні) погодження однієї сторони страхових відно-
син з пропозиціями іншої сторони про укладення договору стра-
хування або перестрахування на умовах, що відповідають цим
пропозиціям.
Акціонерна страхова компанія (АСК) — організаційно-правова фор-
ма страхової організації, заснована шляхом продажу акцій.
Андеррайтер — (у страхуванні) відповідальна особа страховика, упов-
новажена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій
і прийняття ризиків на страхування (перестрахування), оформ-
люванні страхових полісів, оцінки ризиків, визначанні ставки
премій та інших умов страхування.
Ануїтет — договір страхування пенсій або ренти, за яким виплачуєть-
ся визначена річна сума доходу упродовж життя ануїтета
замість попередньої сплати одноразової страхової премії.
Асистанс — перелік послуг (у рамках договору страхування), які на-
даються в потрібний момент через медичне, технічне, юридич-
не і фінансове сприяння.
Асортимент страхового ринку — набір видів страхових послуг, що
пропонуються страхувальникам у певній країні, регіоні.
Акціонерне товариство — компанія, що створена юридичними осо-
бами, має статутний фонд, розподілений на певну кількість
акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність
за своїми зобов’язаннями тільки власним майном. Акціонер-
не товариство може бути відкритого типу, якщо акції роз-
повсюджуються шляхом відкритої передплати або купівлі-про-
дажу на фондових біржах, або закритого, якщо акції не мо-
293
жуть розповсюджуватися вільно. Діяльність акціонерних то-
вариств в Україні регулюється Законом України “Про госпо-
дарські товариства” від 19.09.91.
Акція — цінний папір, що засвідчує частку її власника у статутному
фонді акціонерного товариства відкритого або закритого
типу, який дає право на участь в управлінні й одержанні відпо-
відної частини його прибутку у формі дивідендів. Розрізняють
акції іменні та на пред’явника, привілейовані та прості. Поря-
док випуску й обігу акцій регулюється Законом України “Про
цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91.
Аналіз кон’юнктури інвестиційного ринку — вивчення особливостей
інвестиційного ринку або окремих його сегментів і змін, які від-
буваються на ньому в момент спостереження порівняно з попе-
реднім періодом.
Аудиторська служба — організація, що здійснює на підставі дого-
вору на платній основі позавідомчий незалежний контроль за
дотриманням встановленого порядку виконання фінансово-
господарських операцій, бухгалтерського обліку і звітності
господарських організацій шляхом ревізій та перевірок, а та-
кож експертні й інші послуги з аналізу фінансових аспектів
діяльності підприємств.
Б
Баланс — зведення показників, що характеризують активи, пасиви й
акціонерний капітал компанії на певний момент часу (звичай-
но рік).
Бенефіціар — особа, на користь якої страхувальник уклав договір
страхування, третя сторона — одержувач виплати за страхо-
вим полісом.
Біндер — тимчасова форма угоди між страхувальником і страхува-
чем з приводу наступного укладання страхового договору.
Бонус — знижка, що її надає страхувач із суми страхової премії за
оформлення договору страхування на особливо вигідних умо-
вах.
294
Бонус-малус — система підвищень і знижок, що застосовується у стра-
хуванні, здебільшого транспортних засобів.
Бордеро — перелік об’єктів, прийнятих на страхування, у частині,
що передається цедентом у перестрахування (перестраховику).
Брокер страховий — юридична або фізична особа, що має дозвіл ви-
ступати посередником між страхувальниками і страхувачами,
діє від імені і за дорученням страхувальників.
Брутто-премія — загальна сума страхових внесків, визначена на
підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу).
Брутто-ставка — сума визначеної нетто-премії і навантаження на
ведення справи.
Банківський відсоток — мінімальний відсоток за короткострокови-
ми авансами комерційних банків або інвестиційних дилерів.
Банкрутство — встановлена в судовому порядку фінансова не-
платоспроможність певної юридичної чи фізичної особи, тобто
її нездатність здійснювати розрахунки за своїми зобов’язан-
нями. Процедури, пов’язані з банкрутством, регулюються За-
коном України “Про банкрутство” від 14.05.92.
Безризикові інвестиції — розміщення капіталу в об’єкти інвестуван-
ня, для яких відсутній ризик можливих фінансових втрат. У
практиці розвинених європейських країн до таких об’єктів
інвестування, як правило, зараховують державні урядові об-
лігації.
Бізнес-план — основний документ, де стисло в загальноприйнятій
послідовності розділів викладено основні характеристики ре-
ального інвестиційного проекту. Бізнес-план покликаний пе-
реконати інвестора в ефективності передбачуваних інвестицій.
Біржа — інститут ринку цінних паперів, який організовує, контро-
лює і регулює процес купівлі-продажу цінних паперів, пере-
важно акцій.
Біржа праці — державний заклад, що регулярно здійснює посеред-
ницькі операції на ринку праці.
Біржова ціна — ціна на товари і послуги, реалізовані в порядку
біржової торгівлі, що формується на основі співвідношення
попиту і пропозиції.
295
Біржове котирування — курси цінних паперів або ціни товарів
біржової торгівлі, які реєструє і публікує котирувальна комі-
сія відповідної біржі.
Біржовий курс — остання ціна, за якою різні об’єкти інвестування
(цінні папери, об’єкти нерухомості, дорогоцінні метали та ін.)
продавалися (купувалися) на відповідній біржі.
Бони — боргові зобов’язання, що випускаються державою, окреми-
ми закладами й організаціями; паперово-грошові знаки
дрібної вартості, що тимчасово випускаються в обіг як
розмінні монети.
Брокер — фірма або окрема особа, пов’язана з фірмою. Купує і про-
дає цінні папери за дорученням клієнта, не стаючи їх власни-
ком. Одержує за це комісійні.
В
Валові інвестиції— загальний обсяг коштів, інвестованих у нове бу-
дівництво, придбання засобів виробництва та на приріст то-
варно-матеріальних запасів у певному періоді.
Валове утримання — сумарний обсяг зобов’язань, узятих страхува-
чем на свій ризик за всіма договорами страхування.
Відкритий ковер — форма автоматичного страхування вантажів на
тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів.
Взаємне страхування — форма страхового захисту, за якої страхуваль-
ники, які мають споріднені майнові інтереси та ризики, одно-
часно є членами страхового товариства.
Вид страхування — страхування однорідних об’єктів від характерних
для них небезпек.
Вигодонабувач — особа, визначена страхувальником для отримання
належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (за-
страхований) не буде здатний скористатися ними самостійно
(див. Бенефіціар).
Викупна вартість — сума, на яку може претендувати власник полісу
зі страхування життя в разі дострокового припинення дії полісу.
296
Відповідальність цивільна — передбачений законодавством вид відпо-
відальності громадян і організацій перед третіми особами
(фізичними і юридичними), яким може бути заподіяний збиток
внаслідок якоїсь дії або бездіяльності винного у заподіянні
шкоди.
Відшкодування страхове — сума, що виплачується страхувачем
на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на
об’єктах страхування майна і відповідальності.
Вексель — письмове боргове зобов’язання строго встановленої фор-
ми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право
після закінчення терміну зобов’язання вимагати від боржника
сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло-
вексель (особисте зобов’язання боржника) і переказний вексель
(наказ боржника третій особі).
Венчурні підприємства — малі підприємства у сфері наукових дослід-
жень, інженерних розробок, створення і впровадження нововве-
день.
Випуск — будь-які цінні папери, що мають однакові характеристики.
Акт розміщення цінних паперів.
Відплив капіталу — переведення капіталу в значних розмірах у краї-
ни зі сприятливішим інвестиційним кліматом з метою уник-
нення оподаткування за вищими ставками, за негативних
наслідків інфляції, ризику експропріації тощо. Основною ме-
тою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його
розміщення в обраних країнах.
Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні дже-
рела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів).
До основних внутрішніх джерел належить частина чистого при-
бутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амор-
тизаційних відрахувань (амортизаційний фонд).
Вторинний розподіл, або пропозиція цінних паперів — торгівля цінни-
ми паперами, які пройшли первинний розподіл, з метою про-
дажу їх публіці.
“Вуличний” сертифікат — акціонерний сертифікат, виписаний на ім’я
інвестиційного дилера або брокера, але який фактично нале-
жить особі, яка сплатила гроші й акції.
297
Г
Графік інвестицій — загальний обсяг інвестицій, розподілений за кон-
кретними термінами інвестування. Такий графік складається під
час розробки бізнес-плану та оперативного плану реалізації
інвестиційного проекту.
Гарантія страхова — письмове поручництва страховика за свого
клієнта щодо його кредитоспроможності.
Генеральний поліс — письмова угода з фіксованою страховою сумою,
розмір якої дозволяє покрити страхуванням кілька відправлень
вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано
страховику.
Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефек-
тивність інвестицій у вигляді повернених інвестору коштів.
Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибу-
ток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів.
Грошовий ринок — ринок цінних паперів із строком погашення до
трьох років. Основним товаром тут є казначейські білети уряду.
Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вар-
тістю компанії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відоб-
ражені в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації
фірми, завойовані нею маркетингові позиції на ринку, відпра-
цьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи,
здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці
вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми),
що продається.
Д
Девальвація — зниження в законодавчому порядку офіційного курсу
національної валюти щодо іноземних валют або міжнародних
розрахункових одиниць.
Декларація страхова — заява страхувальника про об’єкт страхуван-
ня і характер ризику.
298
Депо премій — частина страхової премії, що належить перестрахува-
чеві, але тимчасово утримується перестрахувальником з метою
підвищення гарантії своєчасного виконання зобов’язань, перед-
бачених договором перестрахування.
Державне обов’язкове страхування — форма страхування, при якій
визначені законодавством страхувальники сплачують страхові
внески за рахунок державного бюджету.
Детальний сертифікат — документ, що містить характеристику кож-
ного випадку перестрахування, прийнятого перестрахувачем
від цедента.
Диверсифікація — у страхуванні здійснюється з метою зменшення ри-
зику і отримання більшого прибутку шляхом: а) одночасного
розвитку кількох, не пов’язаних один з одним видів стра-
хування, розширення страхувачем спектра страхових послуг;
б) поширення активності страхувачів за межі основного бізне-
су, що досягається розміщенням активів (із додержанням існу-
ючих нормативів) серед різних, не пов’язаних між собою
об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).
Дисклоуз — прийнята в багатьох країнах норма страхового права,
згідно з якою страхувальник зобов’язаний негайно сповісти-
ти страхувача про будь-які чинники, що можуть мати істотне
значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.
Диспаша — (у морському страхуванні) розрахунок витрат, пов’яза-
них із загальною аварією і розподіл їх між учасниками морсь-
ких перевезень, який складає диспашер.
Диспашер — фахівець у галузі морського права, який здійснює роз-
рахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном,
вантажем і фрахтом.
Добровільне страхування — форма страхування, що здійснюється на
підставі добровільно укладеного договору між страхувачем і
страхувальником.
Договір перестрахування — угода між двома страховими компанія-
ми, з яких одна — перестрахувальник — зобов’язується пере-
дати ризики, а друга — перестрахувач — прийняти ризики у
перестрахувальника.
299
Договір страхування — угода між страхувальником і страхувачем, яка
передбачає зобов’язання страхувача в разі настання страхово-
го випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або
іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник
зобов’язується сплатити страхову премію у визначені строки.
Додаткова комісія — надбавка, що виплачується цеденту на покрит-
тя витрат, пов’язаних із залученням нових страхувальників.
Додаткова премія — додатковий страховий внесок, що сплачується
страхувальником за те, що до умов страхування вносяться до-
даткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною
небезпекою.
Демпінг товарний — продаж товарів на зовнішніх ринках за нижчи-
ми, ніж на внутрішньому ринку, цінами.
Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження
у фінансово-кредитні заклади.
Депозитарій — заклад, що бере на зберігання гроші, документи, цінні
папери та інші цінності.
Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює
відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з
активами інвестиційного фонду й облік руху активів фонду
на підставі депозитного договору. Діяльність депозитарію
інвестиційного фонду в Україні регулюється Указом Прези-
дента “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” від
19.02.94.
Депозитний відсоток — сума доходу, одержуваного інвестором у разі
передавання коштів на зберігання відповідно до встановленої
ставки відсотка.
Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються державними та
місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджет-
них коштів, позабюджетних фондів, залучених коштів, а та-
кож державними підприємствами та закладами за рахунок
власних і залучених коштів.
Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобо-
в’язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або
нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умо-
300
вах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і
порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.
Дефляція — штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошо-
вої маси, здійснене урядом з метою зниження темпів інфляції.
Диверсифікація — одночасний розвиток багатьох непов’язаних або
слабко взаємопов’язаних видів виробництв, розширення об-
сягів діяльності, номенклатури продукції і послуг, асортименту
вироблених виробів у масштабі держави, галузі, регіону,
підприємства. Диверсифікація, як правило, супроводжується
глибокою трансформацією технології й організації виробниц-
тва.
Диверсифікація інвестицій — вид інвестиційної стратегії компанії
(фірми), спрямованої на розширення або зміну її інвестицій-
ної діяльності. Розрізняють галузеву, регіональну та інші фор-
ми диверсифікації інвестицій.
Дивіденд, дивідендний дохід — частина прибутку акціонерного това-
риства, яка щорічно (або з іншою періодичністю) розподі-
ляється між акціонерами відповідно до кількості та виду акцій,
якими вони володіють.
Дилер — особа (фірма), яка здійснює біржове або торгове посеред-
ництво за власний рахунок.
Дисконт — різниця між загальною (лицьовою) вартістю цінного па-
перу і його ринковою ціною.
Дисконтна політика — форма валютної політики, спрямована на ре-
гулювання валютного курсу, руху капіталів і платіжного ба-
лансу шляхом зміни відсоткових ставок за кредит.
Дисконтна ставка — ставка відсотка, за якою майбутня вартість гро-
шей зводиться до їх реальної вартості, тобто за якою здійсню-
ється процес дисконтування.
Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості грошей до їх
вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).
Довгострокова облігація — облігація з терміном погашення упродовж
десяти і більше років.
301
Довгострокові активи — матеріальні та нематеріальні активи ком-
панії з періодом використання понад рік. До довгострокових
активів належать основні фонди, незавершені капітальні
вкладення, довгострокові фінансові вкладення в усіх формах
та інші аналогічні активи.
Довгострокові пасиви — усі види залучених коштів з терміном пога-
шення основної суми боргу понад рік.
Е
Емісія — виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських
квитків, паперових грошей і цінних паперів.
Еквівалентність страхових стосунків — гарантоване забезпечення
страхових виплат страхувальникам за рахунок одержуваних
від них страхових внесків.
Економічні показники страхової діяльності:
• середня страхова сума (загальна страхова сума, поділена на
кількість застрахованих об’єктів);
• середній платіж на один договір (сума отриманих внесків, под-
ілена на кількість договорів);
• рівень виплати страхових сум і відшкодування (процентне
співвідношення між виплаченою сумою і сумою отриманих
страхових внесків);
• збитковість страхової суми — розмір виплат, які припадають
в середньому на 100 грошових одиниць страхової суми.
Ексцедент — залишок страхової суми, що утворюється понад влас-
не утримання страхувача або перестрахувача і повністю пе-
редається у перестрахування.
Ексцедент збитковості — договір непропорційного перестрахування
укладається страховою компанією для захисту себе за певни-
ми видами страхування на випадок, якщо загальні наслідки
здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитко-
вості, що врахований при визначенні премій за страховими до-
говорами.
302
Ексцедент збитку — договір непропорційного перестрахування для
захисту від великих збитків, вступає в дію, коли сума збитку
внаслідок страхового випадку перевищить обумовлену дого-
вором суму.
Ексцедентне перестрахування — форма пропорційного перестраху-
вання, застосовується, коли ризики, що приймаються на
страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються.
Ефективність страхових операцій — комплексне поняття, що вклю-
чає систему показників, які характеризують економічну
доцільність проведення страхування серед різних форм стра-
хування (особистого, майнового страхування і страхування
відповідальності):
