Глава 33
РОЗРАХУНКОВІ І КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
Стаття 380. Розрахунки між організаціями
Платежі за зобов'язаннями між державними організаціями, колгоспами й іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями провадяться в порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації відповідно до закону зберігають свої кошти. Порядок і форми розрахунків визначаються законодавством Союзу РСР.
Розрахунки готівкою між державними організаціями, колгоспами та іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями допускаються у випадках і межах, встановлюваних законодавством Союзу РСР.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 20.05.85 р. N 278-XI)
Стаття 381. Розпорядження коштами, що зберігаються на рахунках юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у банках
Юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності розпоряджаються коштами, що зберігаються на їх рахунках у банках, згідно з цільовим призначенням цих коштів.
Без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.
При задоволенні претензій додержується черговість, встановлена законодавством України.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 24.12.87 р. N 5095-XI;
у редакції Закону України від 03.12.96 р. N 556/96-ВР)
Стаття 382. Кредитування організацій
Кредитування державних організацій, колгоспів та інших кооперативних та інших громадських організацій провадиться згідно з затвердженими планами шляхом видачі цільових строкових позичок Державним банком СРСР й іншими банками СРСР в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР.
Кредитування однієї організації іншою у натуральній або грошовій формі, в тому числі видача авансів, допускається лише у випадках, встановлених законодавством Союзу РСР.
Умови і порядок кредитування одним колгоспом іншого при поданні виробничої допомоги встановлюються Радою Міністрів Української РСР.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 20.05.85 р. N 278-XI)
Стаття 383. Банківські позички громадянам
Позички громадянам видаються банками СРСР у випадках і в порядку, що визначаються законодавством Союзу РСР.
Стаття 384. Вклади громадян у кредитних установах
Громадяни можуть зберігати кошти в державних трудових ощадних касах та в інших кредитних установах, розпоряджатися вкладами, одержувати по вкладах доход у вигляді процентів або виграшів, провадити безготівкові розрахунки відповідно до статутів кредитних установ та виданих у встановленому порядку правил.
Держава гарантує таємницю вкладів, їх збереження і видачу за першою вимогою вкладника.
Порядок розпорядження вкладами, внесеними в державні трудові ощадні каси та в інші кредитні установи, визначається їх статутами і зазначеними у частині першій цієї статті правилами.
Стаття 385. Звернення стягнення на вклади
Стягнення на вклади громадян у державних трудових ощадних касах і в Державному банку СРСР може бути звернено на підставі вироку чи рішення суду, яким задоволено цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, рішення суду чи постанови народного судді про стягнення аліментів (при відсутності заробітку або іншого майна, на яке можна звернути стягнення) або рішення суду про поділ вкладу, який є спільним майном подружжя. Конфіскація вкладів громадян у зазначених кредитних установах може бути проведена на підставі вироку, що набрав законної сили, або винесеної відповідно до закону постанови про конфіскацію майна.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 01.03.85 р. N 8520-X)
Глава 34
ДОРУЧЕННЯ
Стаття 386. Договір доручення
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Стаття 387. Винагорода за договором доручення
Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лише в тому разі, коли вона передбачена договором або затвердженими в установленому порядку правилами. Громадяни не можуть одержувати винагороду за виконання договору доручення, крім випадків, прямо зазначених у законі.
Стаття 388. Виконання доручення відповідно до вказівок довірителя
Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення відповідно до вказівок довірителя.
Повірений вправі відступити від цих вказівок, якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав своєчасно відповіді на свій запит.
В цьому разі повірений зобов'язаний повідомити довірителя про допущені відступи, як тільки повідомлення стало можливим.
Стаття 389. Особисте виконання доручення повіреним
Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення особисто. Він вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові) лише у випадках, коли він уповноважений на те за договором або примушений до того силою обставин з метою захисту інтересів довірителя.
В цьому разі повірений відповідає тільки за вибір заступника.
Довіритель вправі у будь-який час відвести заступника, обраного повіреним.
Стаття 390. Обов'язки повіреного
Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення;
2) по виконанні доручення без зволікання подати довірителеві звіт з доданням виправдувальних документів, якщо це вимагається характером доручення;
3) без зволікання передати довірителеві все одержане в зв'язку з виконанням доручення.
Стаття 391. Обов'язки довірителя
Довіритель зобов'язаний без зволікання прийняти все виконане повіреним відповідно до договору.
Довіритель зобов'язаний також, якщо інше не передбачено договором:
1) забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконання доручення;
2) відшкодувати повіреному фактичні витрати, які були необхідні для виконання доручення;
3) по виконанні доручення сплатити повіреному винагороду, якщо вона належить (стаття 387 цього Кодексу).
Стаття 392. Припинення договору доручення
Договір доручення припиняється, крім загальних підстав припинення договорів, також внаслідок:
1) скасування його довірителем;
2) відмови повіреного;
3) смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з них недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення юридичної особи, що бере участь у договорі.
Довіритель вправі скасувати доручення, а повірений відмовитись від нього у всякий час. Угода про відмову від цього права недійсна.
Якщо доручення припинилось внаслідок причин, зазначених вище, то в разі необхідності захисту інтересів повіреного припускається, що доручення зберегло чинність, поки повірений не дізнався або не повинен був дізнатися про припинення доручення.
Якщо повірений відмовився від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості замінити його чи інакше забезпечити свої інтереси, повірений зобов'язаний відшкодувати завдані припиненням договору збитки.
Стаття 393. Наслідки припинення частково виконаного договору
Якщо договір доручення припинений до того, як доручення виконано повністю, довіритель зобов'язаний винагородити повіреного відповідно до виконаної роботи, якщо винагороду передбачено договором або затвердженими у встановленому порядку правилами, а також відшкодувати понесені ним витрати. Це правило не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він дізнався чи повинен був дізнатися про припинення доручення.
Стаття 394. Обов'язки спадкоємців повіреного
В разі смерті повіреного його спадкоємці зобов'язані повідомити довірителя про припинення договору доручення і вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя.
Такі ж обов'язки лежать на ліквідаторі юридичної особи, яка була повіреним.
Глава 35
КОМІСІЯ
Стаття 395. Договір комісії
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.
За договором комісії на продаж сільськогосподарської продукції колгосп (комітент) доручає організації споживчої кооперації (комісіонерові) продати на комісійних началах лишки сільськогосподарської продукції, що залишилися після виконання колгоспом зобов'язань по продажу сільськогосподарської продукції державі.
Комісійні магазини укладають з громадянами договори комісії на продаж у порядку роздрібної торгівлі прийнятих від них нових і тих, що були в користуванні, речей, за винятком предметів, прийняття яких заборонено правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 20.05.85 р. N 278-XI)
Стаття 396. Форма договору комісії
Договір комісії повинен бути укладений у письмовій формі.
Договір комісії на продаж сільськогосподарської продукції може бути укладений шляхом видачі колгоспові накладної організацією споживчої кооперації, що приймає продукти. В договорі (накладній) зазначається найменування продуктів, дата їх прийняття, ким здані продукти, їх кількість і якість, а також продажна ціна, встановлювана за погодженням сторін, і строки розрахунків.
Недодержання письмової форми тягне за собою наслідки, передбачені статтею 46 цього Кодексу.
Стаття 397. Права і обов'язки комісіонера за угодою з третьою особою
За угодою, укладеною комісіонером з третьою особою, набуває права і стає зобов'язаним комісіонер, хоча б комітент був названий в угоді або вступив з третьою особою в безпосередні відносини по виконанню цієї угоди.
Стаття 398. Право власності комітента
Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.
Стаття 399. Виконання комісійного доручення
Взяте на себе доручення комісіонер зобов'язаний виконати на умовах, найбільш вигідних для комітента.
Якщо комісіонер укладе угоду на умовах більш вигідних, ніж ті, що були зазначені комітентом, вся вигода надходить комітентові, якщо в договорі комісії не передбачено інше.
Організація споживчої кооперації, що прийняла сільськогосподарські продукти від колгоспу для комісійного продажу, при необхідності їх реалізації за межами району своєї діяльності вправі укласти договір субкомісії з іншою організацією споживчої кооперації.
Організація споживчої кооперації, що прийняла сільськогосподарські продукти для комісійного продажу, видає колгоспові аванс у межах, встановлених законодавством Союзу РСР.
Стаття 400. Відступи від вказівок комітента
Комісіонер вправі відступити від вказівок комітента у випадках, передбачених статтею 388 цього Кодексу.
Комісіонер, що продав майно за ціною більш низькою, ніж призначена йому комітентом, зобов'язаний відшкодувати останньому різницю, якщо він не доведе, що не було можливості продати майно за призначеною ціною і продаж за нижчою ціною запобіг ще більшим збиткам.
Якщо комісіонер купить майно за ціною вищою, ніж призначена йому комітентом, комітент, що не бажає прийняти таку покупку, зобов'язаний заявити про це комісіонерові без зволікання по одержанні повідомлення про укладення угоди з третьою особою. В противному разі купівля визнається прийнятою комітентом. Якщо комісіонер повідомить, що приймає різницю в ціні на свій рахунок, комітент не вправі відмовитися від укладеної за його рахунок угоди.
Стаття 401. Ціна речей, що продаються комісійними магазинами
Продажна ціна речі, прийнятої комісійним магазином, визначається угодою сторін, але не повинна перевищувати державних роздрібних цін на відповідні речі.
Продажна ціна антикварних і унікальних речей та творів мистецтва визначається комісійним магазином за спеціальною оцінкою.
Ціна речі, не проданої у встановлений правилами строк (стаття 395 цього Кодексу), може бути знижена за згодою з комітентом. Якщо комітент не з'являється для переоцінки речі за викликом, магазин знижує ціну відповідно до правил.
Продажна ціна лишків сільськогосподарських продуктів, прийнятих організацією споживчої кооперації від колгоспів для продажу на комісійних началах, визначається угодою сторін.
Стаття 402. Виконання угоди комісіонером з третьою особою
Комісіонер повинен виконати всі обов'язки і здійснити всі права, що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання третьою особою угоди, укладеної ним за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер приймає на себе поруку за виконання третьою особою цієї угоди (делькредере).
В разі порушення третьою особою угоди, укладеної з ним комісіонером, комісіонер зобов'язаний без зволікання повідомити про це комітента, зібрати і забезпечити необхідні докази.
Комітент, повідомлений про порушення третьою особою угоди, укладеної з ним комісіонером, вправі вимагати передачі йому вимог комісіонера до цієї особи за зазначеною угодою.
Стаття 403. Відповідальність комісіонера за збереження майна комітента
Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату або пошкодження майна комітента, яке знаходиться у нього, коли не доведе, що втрата або пошкодження сталися не з його вини.
Якщо при прийманні комісіонером майна, яке надіслано комітентом або надійшло до комісіонера для комітента, в цьому майні виявляться пошкодження або нестачі, які можуть бути помічені при зовнішньому огляді, а також в разі заподіяння ким-небудь збитку майну комітента, що знаходиться у комісіонера, комісіонер зобов'язаний вжити заходів до охорони прав комітента, зібрати необхідні докази і про все без зволікання повідомити комітента.
Комісіонер, який не застрахував майна комітента, що знаходиться у нього, відповідає за це лише у випадках, коли комітент наказав йому застрахувати це майно або страхування його обов'язкове в силу закону.
Стаття 404. Звіт комісіонера
По виконанні доручення комісіонер зобов'язаний представити комітентові звіт і передати йому все одержане по виконаному дорученню, а також передати комітентові за його вимогою всі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонером з цією третьою особою.
Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня одержання звіту. В противному разі звіт, при відсутності іншої угоди, вважається прийнятим.
Сума, виручена від продажу сільськогосподарських продуктів, з відрахуванням виданого авансу, встановленої комісійної винагороди і витрат, зроблених комісіонером за рахунок комітента, повинна бути сплачена колгоспу в строки, передбачені договором. Остаточний розрахунок за прийняті на комісію сільськогосподарські продукти провадиться не пізніше трьох днів після їх продажу.
В разі укладення договору субкомісії (стаття 399 цього Кодексу) видача авансу і остаточний розрахунок провадяться за бажанням колгоспу комісіонером або субкомісіонером.
Виплата грошей комісійним магазином комітентові, за вирахуванням належної магазинові комісійної винагороди, провадиться не пізніше трьох днів після продажу речі.
