ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

142.Україна як суб’єкт МЕП.
В 1991 році ВРУкр прийняла закон про зовнішньоек діяльність. Він заклав основу правового регулювання міжнар ек діяльності. Терміну МЕД в українській термінології відповідає ЗЕД. ЗЕД - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;
Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні ЗЕД керуються такими принципами:
Пр-м суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД, що полягає у: виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами, що діють на території України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі МЕВ;Пр-м свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які не заборонені законами України; додержанні при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів ЗЕД одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;Пр-м юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні ЗЕД; забороні будь-яких, крім передбачених законами дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом; Пр-м верховенства закону, що полягає у: регулюванні ЗЕД тільки законами України; забороні застосування дій місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України; Пр-м захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно із законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її територіі, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
Пр-м еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
У. як суб’єкт МЕП має особливості обумовлені конституцією і нац законодавством. Відповідно до Констит. У. земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші прир ресурси, які є в межах території У, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) ек зони є об’єктами права власності укр народа. Від імені укр народа право власника здійснюють органи держ влади та органи місцевого самоврядуван-ня у межах визначених Констит-ю. У ст. 13, при цьому держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності і госпо-дарювання, соц спрямованість ек-ки. Всі суб’єкти права власності визнаються рівн перед з-ном. Земля є осн нац багатством, що перебуває під особл. охороною держ.
Ст 14 К-ї У. визначає умови зовн зносин держ ЗЕД. Митні справи визначаються виключно з-нами У. Те саме має місце і при використанні її ек, природних та інфраструктурних ресурсів. КМУ організовує і забезпечує здійснення ЗЕД держ-ї митн справи. Поряд з цим у Деклар-ї про держ суверенітет У. від 16 липня 1990 року розділ 10 (міжн. відн) зазначалося, що У., як суб’єкт МП здійснює безпосередні зносини з інш держ-ми, укладає з ними договори, обмін з ними торг представництвами, бере участь у діял.ті МО в обсязі необхідному для ефективного забезпечення нац інтересів в ек, еколог, інформац, наук-техн, та інших сферах. У. виступає рівнопр учасником міжн спілкування, бере участь у заг-євр процесі та європ стр-рах, участь У. в діял.ті МО значно розширює її можливості в міжн ек співроб-ві. Виходячи з положень з-нів У. “Про ек самостійність У”. від 3 08 1990, “Про ЗЕД” від 16 квітня 1991, У. є самост. суб’єктом у здійсненні і регулюванні міжн відносин.

143.Форми участі держав у МЕВ.
МЕВ-особлива форма суп-виробничих зв’язків між окремими державами, між держ та МО та між МО-ми. Сучасні МЕВ є системою економічних зв’язків, які хар-ся: 1. виходом за межі національних господарств 2. взаємодією юр і фіз осіб, держав і міжнар організацій 3. визначеністю форм 4. різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення. Виділяють такі форми МЕВ: міжн вал від-ни; фін- кред; виробниче співроб-во; науково-технічне співроб; трудові від-ни; міжн торгівля товарами та послугами; міжн трансп від-ни.
Формами МЕВ є:1. між нар торгівля товар, посл, продукт інтелект вл-ті. 2. між нар рух капіталу у вигл прямих і портф-х інвестиц, кредитів, офіц допомоги розвитку 3. між нар трудова міграція.
Зона преференційної торгівлі - початкова стадія регіонального інтегращиного процесу. Країни такого угруповання лібералізують товельні відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими (але не всіма) товарами та послугами. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиний механізм оподаткування при перетині то варом кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для імпопту товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком. Полегшуються умови для руху факторів ви робництва. (СНД)
У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Простір інколи створюється для певного класу товарів і послуг. Кожна країна - член вільного торговельного простору - вільна встановлювати будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. Найвідомішим вільним торговельним простором є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північно-Американська асоціація вільної торгівлі між США, Канадою та Мексикою — НАФТА (1994 р.), яка еволюціонує в бік спільного ринку. Митний союз усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць, передбачає спільну торговельну політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовнішнього тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим митом при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного союзу. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками митного союзу згідно з певними встановленими пропорціями. "Спільний ринок" ЄЕС - яскравий, але не єдиний приклад економічної ефективності митного союзу. На всіх континентах існують регіональні союзи у формі митних союзів: ЄАВТ, "МЕРКОСУР", Андський пакт, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії. Спільний ринок не має торговельних бар'єрів і характеризується спільною зовнішньоторговельною політикою. Крім того, у спільному ринку мобільними є чинники виробництва між країна-ми-учасницями. Обмеження на імміграцію, еміграцію та переливання капіталу через кордони усунені. Чинник мобільності дозволяє більш ефективно використовувати працю, капітал і технологіюю Але підвищення продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Через цю обставину виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних частинах земної кулі. Прикладом успішної політики спільного ринку може слугувати ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньоторговельної і виробничої діяльності, але й інтеграції ек політики. Країни - учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення товарів, послуг, чинників виробництва повинні гармонізувати грошово-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники економічного союзу повинні викорис-товувати спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету. Серед найвідоміших регіональних об'єднань слід назвати ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, ЄАВТ та СНД.

144.Хар-ка основних принципів МЕП.
Принцип- це керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльності.Джерелами є: Статут ООН; Деклар-я про принцими МП,70р.; Хартія ек прав і обов’язків держав,74р..Принц поділ-ся на основні та спец-ні. До осн п-пів МЕП віднос. п-пи МП, бо МЕП є галуззю МП
1.П-п мирного співіснування — один із провідних і важливих п-пів міжнародного права, його галузей, зокрема і МЕП. Він знайшов своє втілення у багатьох міжнародно-правових актах, які регулюють відносини між окремими країнами світу. Він міцно вкорінився в політичній і правовій термінології ООН, у ряді резолюцій її Генеральної Асамблеї, інших міжнародно-правових документах.
2.П утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будб-якої держави
3.П-п суверенної рівності держав визнаний Статутом ООН і закріплений у міжнародних договорах і деклараціях. Термін "суверенітет" у перекладі з французької буквально означає "верховенство", "верховна влада". У більш широкому розумінні він означає незалежність держави, її право самостійно вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави.
4. П рівноправ’я і самовизначення народу
5. П-п співробітництва держав є основою побудови і розвитку міжнародних відносин у різних сферах і галузях. Цьому п-пу присвячений спеціальний розділ Декларації 1970 р., де сказано, що держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політичних, економічних і соціальних систем, у різних галузях міжнародних відносин з метою підтримання міжнародного миру, безпеки і сприяння міжнародній економічній стабільності та прогресу, загальному добробуту народів.
6.П-п невтручання має дещо похідний характер стосовно таких п-пів, як повага суверенітету і суверенної рівності держав. Статут ООН забороняє втручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави, навіть ООН.
7.П-п сумлінного виконання міжнародних зобов'язань ще іноді розглядають як п-п поваги міжнародних зобов'язань. І це цілком зрозуміло, адже якщо не буде поваги до існуючих міжнародних зобов'язань, то мало надії на їх належне виконання. Цей принцип знайшов чітке закріплення у Заключному Акті загальноєвропейської наради.
8.П-п взаємної вигоди — один із загальновизнаних п-пів міжнародного права, яким найчастіше керуються у міжнародних економічних відносинах. в Хартії 1974 р. ці п-пи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. Недодержання цього п-пу у МЕВ спричиняє дискримінацію, нерівноправність і нееквівалентність обміну, врешті-решт, призводить до політичної і ек залежності, особливо ще недостатньо розвинутих країн.
9. П розгляду міжнародних спорів мирним шляхом

145.Хар-ка правових засад забезпеч виконанМЕДог.
Як свідчить практика міжнар ек співробітництва, абсолютна більшість міжнар ек договорів, а отже і зобов'язань, що закріплюються в них, виконується належним чином.Це відповідає між нар правопорядку.
Так, у главі шостій Статуту ООН передбачені мирні засоби розв'язання всіх спорів між державами, зокрема і спорів міжнародного економічного характеру. Держави, між якими виникли спірні питання, з метою забезпечення міжнародного миру і безпеки повинні передусім намагатися вирішувати їх шляхом дипломатичних переговорів. У Хартії 1974 р. зафіксовано, що жодна держава не може застосовувати відносно іншої держави будь – яких примусових заходів з метою отримання вигоди. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співр-ва в Європі (серпень 1975 р.). В ньому, зокрема, сказано, що держави - учасниці будуть:розв'язувати спори між ними мирними засобами ; добросовісно використовувати так засоби як переговори, обстеження, посередництва, примирення арбітраж; утримуватись від будь-яких дій, котрі можуть погіршити становище.
Питання правового захисту інтересів сторін урегульовано і в окремих конвенціях. Конвенція ООН про договори між нар купівлі-продажу товарів (1980 р.) містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень договору продавцем і покупцем
На забезпечення виконання зобов'язань міжнар ек договорів спрямована діяльність Міжнар Арбітражу, Між нар Суду. Арбітражний розгляд міжнар спорів передбачений рядом міжнар-правових документів, серед яких можна назвати Конвенцію про мирне розв’язання міжнар зіткнень 1907, З агальний акт про мирне розв’язання міжнар спорів 1928, Статут ООН, статуту регіональних МО, Зразкові правила арбітражного процесу 1958, арбітражні договори та інші угоди між окремими країними.
Водночас слід зазначити, що й національне законодавство багатьох країн також спрямоване на забезпечення належного виконання міжнародних та зовнішньоекономічних договорів. Якщо взяти, наприклад, Закон України "Про ЗЕД", то його шостий розділ містить норми , які передбачають відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.
Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Кримінальна відповід-сть у зовнішньоек діяльності застосовується у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

146.Хар-ка спеціальних принципів МЕП.
Під принципом взагалі заведено розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Група спеціальних принципів МЕП відтворює специфіку правового регулювання у міжнар-економ сфері. Ці принципи знайшли своє закріплення в:Декларації про вста-новлення нового міжнар ек порядку, 1974 р., Хартії економічних прав та обов'язків держав 74р, Заключному акті загальноєвропейської наради.
1. П-п розвитку міжнар ек і науково-технічних відносин між державами. Він закріплений у Статуті ООН, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, Конференції з торгівлі й розвитку та ін. З цих міжнародно-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів ООН є розвиток міжнародних економічних і, особливо, торгових відносин, усунення штучних перепон у цій справі. 2.П-п юр рівності і недопустимості ек дискримінації держав. Цей п-п є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у міжнародних економічних відносинах, як і вона іншим державам. 3.П-п свободи вибору форми організації зовнішньоек зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. Цей п-п закріплений у ст. 4 Хартії 1974 р. 4.П-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх ек діяльністю "Кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію"(Хартія 1974р.) +Декларація 1974. 5.Відповідно до п-пу найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). 6.П-п національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб'єктом МЕВ, Юр. і фіз. особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юр та фіз особи першої держави, тобто іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб'єктів.

147.Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток МЕВ.
Кожна держава здійснює свою митну політику як ситему принципів та напрямів її діяльності у сфері забезпечення своїх ек інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифн заходів регулюв, передусім зовнішн торгівлі. Під митною справою відповідно до ст.3 Митного Кодексу Укр.(2002) розуміють порядок переміщення через митний кордон Укр товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з установленням та справленням зборів та податків, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил. І в інших державах, в основному, так само розуміють зміст митної справи. Уже склалась система норм і принципів МП, які регулюють відносини між державами в процесі їх співр-ва у митних питаннях. У них беруть активну участь і міжнародні організації, наприклад митні союзи, Всесвітня митна організація. Зазначені норми та принципи закріплені у відповідних міжнар договорах, а також у спеціальних угодах з митних питань та інших джерелах, становлять зміст. ММП.. ММП слід розглядати як складову МЕП у зв’язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання МЕВ. Окремі його норми і принципи можуть входити до міжн торгового, міжн трансп права, права зовн відносин, що є скоріше за все винятком із загального правила і вказує на системний взвємозвязок різних галузей і підгалузей МП. Отже, під ММП слід розуміти підгалузь МЕП, яка включає в себе систему норм та принципів, що регулюють відносини між державами з митних і пов’язаних з ними інших питань міжн економ співр-ва.
Джерела: Конвенція про створення Ради митного співр-ва (1950), Міжн конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур(1973), Конвенція про номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах(1950).

148.Що мають спільного і в чому полягає відмінність заг і спец принц МЕП?
Під принципом взагалі заведено розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Принц поділ-ся на основні та спец-ні. Група спеціальних принципів МЕП відтворює специфіку правового регулювання у міжнар-економ сфері. Джерела спец-ні: Хартія ек прав і обов’язків держав,74р., Декларац про встановл нового ек порядку 74р.1. П-п розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами.
2.П-п юр рівності і недопустимості ек. дискримінації держав. 3.П-п свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків 4..П-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю.5.Відповідно до п-пу найбільшого сприяння. 6.П-п національного режиму.
Основні (загальні) принципи МЕП. До них відносяться принципи МП, бо МЕП є галуззю МП. Тому і принципи МП є заг принципами і для МЕП. Джерелами основн є: Статут ООН; Деклар-я про принцими МП,70р.1.П-п мирного співіснування
2.П утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будб-якої держави. 3.П-п суверенної рівності. 4.П рівноправ’я і самовизначення народу 5. П-п співробітництва держав.6.П-п невтручання .7.П-п сумлінного виконання міжнародних зобов'язань. 8.П-п взаємної вигоди. 9. П розгляду міжнародних спорів мирним шляхом

149.Яким чином і чому членство України в ЄС передбачає умову попереднього вступу до СОТ?
Членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів із створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції Укр. до ЄС шляхом підготовки та укладення Угоди про асоційоване членство України в ЄС. Тому з набуттям членства України в СОТ вже буде забезпечено виконання низки передумов, необхідних для інтеграції в ЄС. Рівноправність умов участі України у СОТ та ЄС буде гарантувати рівень адаптації українського технічного законодавства до законодавства ЄС та угод СОТ, впровадження міжнародних та європейських стандартів, застосування процедур оцінки відповідності згідно з європейською та міжнародною практикою. ЄС визнає фундаментальну роль, яку може відіграти членство в СОТ для економічних реформ України. При цьому обидві сторони отримають взаємні вигоди, оскільки вступ України до СОТ забезпечить вищий рівень економічної стабільності та передбачуваності України та створить кращі умови доступу для європейських підприємств, які прагнуть ввозити свою продукцію в Україну або розпочати в Україні підприємницьку діяльність. З іншого боку українські експортери матимуть гарантовані канали експорту на всі ринки членів СОТ. Тому ЄС підтримує швидкий вступ України в СОТ і її рішення приєднатися до СОТ до кінця 2006 року. У березні 2003 року Україна та ЄС завершили двосторонні переговори про доступ до ринку, необхідний для вступу України в СОТ. ЄС також підтримав прискорення багатостороннього процесу переговорів щодо вступу України в СОТ, особливо початок роботи над підготовкою звіту робочої групи в жовтні 2003 року. ЄС також проводить неофіційні двосторонні переговори з Україною з цього питання.
Швидкість вступу України до СОТ залежить від її здатності реформувати свою економічно-торгову систему для приведення її у відповідність до правил СОТ, а також завершити процес підписання двосторонніх угод із рештою членів СОТ.
ЄС продовжить надавати технічну допомогу для підтримки створення необхідної регуляторної та інституційної спроможності та забезпечення дотримання Україною її майбутніх зобов’язань у рамках СОТ.

150.Які документи МР можна віднести до джерел МЕП і за якими ознаками.
Одним з предметів дискусій, які ведуться в межах МЕП, є питання про те, чи є рішення МО джерелом МЕП. Рішення МО є правовими актами, містять у собі відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата. Їх можна розглядати як джерело МЕП. Рішення МО, як правило, мають рекомендаційний характер. Відповідно до Статуту ООН її Генеральна Асамблея з основних питань діяльності ООН формує лише рекомендації. Такі норми не є імперативними. Їх виконання не може здійснюватися примусово. Вони надають правомірності діям, які були б неправомірними за відсутності рекомендаційної норми. Напр., Конференція ООН з торгівлі та розвитку 1964 р. рекомендувала надавати преференційні митні пільги країнам, що розвиваються. Якби не було цієї рекомендації, то винятки на користь країн, що розвиваються, з режиму найбільшого сприяння були б незаконними. Західні фахівці з МП назвали рекомендаційні норми “м’яким законодавством” (тобто не обов’язковим, але таким, що має юридичне значення). Як свідчить досвід, резолюції ГА ООН використовують при розробці міжнародних договорів. Текст рекомендацій трансформується в текст статей договору. Положення резолюцій часто набирають обов’язкового характеру з огляду на те, що відбувається процес створення норм права за допомогою звичаю. Резолюції можуть застосовуватись і для констатування чи тлумачення чинних міжнародно-правових норм. Рішення окремих організацій мають обов’язковий характер. Наприклад, рішення Ради Європейського Союзу є обов’язковими для держав—учасниць. Фундаментальними для МЕП є такі прийняті ГА ООН у 1974 р. документи, як Хартія ек прав та обов’язків держав, Декларація про новий міжнародний економічний порядок, Програма дій щодо встановлення нового міжнародного економічного порядку, а також резолюція ГА ООН 1979 року “Об’єднання і прогресивний розвиток принципів і норм МП, які стосуються правових аспектів нового міжнар ек порядку”.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП