ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

30. МЕП як галузь МЕП.
Для урегулювання МЕВ суб’єкти корист-ся нормами МЕП. Існує багато концепцій МЕП, серед яких особливо чікто виділяються дві. Перша — це кон-ція анг. юриста Г. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи. Аналогічно П. Верлорен ван Темаат, вважає, що до предмета МЕП не можуть вкл націон норми, які регулюють зовн ек зв'язки і норми м\н приват права. П. Піконе,П. Вейля, В.Леві. Висновок полягає в тому, то норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними. 2. Фішера і Фікентшера. Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини. Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корсцьким, розгляд-я м\н госп право як комплексна міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права. Аналіз існ концепцій – МЕП - це система норм і принципів, які регул відносини між державами, між державами і м\н організаціями, між м\н організаціями в процесі м\н ек співробітництва, що є самост галуззю м\н публ права. міжнародне економічне право – це система норм і принципів, які регулюють відносини між державами, між державами і МО, між МО в процесі міжнародного економічного співр-ва. Як складова МП МЕП може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи — підсистеми, які слід у даному випадку називати підгалузями та правовими інститутами. Незважаючи на те, що МЕП ще перебуває на етапі свого становлення і розвитку, сьогодні вже можна вести мову про його окремі підгалузі. Залежно від змісту відносин, які регулюються, у системі міжнаро ек права виділяють міжнар торговельне право, міжнар валютне право, міжнар інвестиц право, міжнар трансп право, а також комплекси норм, які покликані регламентувати міжнародно-правові відносини промислового і с\г співр-ва, співр-ва в галузі науково-технічного прогресу та ін.

31.Міжнар інвестиц право:пон,сутн,основні джер. МІП-сист міжн-правових норм і принц, що регул інвест віднос в процесі між нар економ співр-ва і є складовою частиною МЕП. Інвестиц-будь-як вид майна, яке можуть передавати фіз та юр особи для відповідного його вкладання одн держ в ек-ку інш-ї. Об’єкти інвест: матер-но-майнові; немайнові;грошові. Залежно від спрямування інвестицій їх можна поділити на реальні, які використовуються з метою підвищ ек, виробн-го, матер-техн потенціалу, та фінансові, характерні для фінанссфери, коли І вкладаються в облігації, векселі, акції та інші ЦП. І. можуть бути прямими, та непрямими. Перші дають змогу інвестору брати участь в управлінні об'єктом, що ним інвестується. Всі інші інвестиції можна віднести до непрямих, так званих «портфельних», коли спостерігається вкладення коштів до набору «портфеля всіляких цп». Залежно від того, хто інвестує капітал, І. можуть бути держ та приватн. В міжнар інвест-х віднос вагому роль відіграє держава, оскільки може виступати з одного боку, безпосередньо експортером капіталу, а з іншого — гарантом вивезення приватного капіталу.. Джерела МІП: двостор міжнар угоди (про сприяння та захист І, про усунення подв оподаткув, торгов угоди- в них йдеться про заохочення і взаємний захисит І або про сприяння та взаємн захист І.); багатостор міжнар угоди (Конвенц про поряд виріш інвест спорів між держ та іноз особ,1965р.; Сеульська Конв про заснув Багатостор агентства з гарантув інвест-БАГІ,1985р.; Угода щодо торгів аспектів інозінвест -ТРІМС, що діє в сист-мі СОТ). Певну роль в регулюв інвест діяльн відігр і нац-не зак-во держав (ЗУ про режим іноземн інвестув,1996р.; ЗУ про ЗЕД -91р- зі змінами щороку в т.ч в 2006; ЗУ про господ тов.-ва,2005р.)

32.Міжнар митне право як складова МЕП.
ММП-підгалузь МЕП,яка включ в себе сист норм і принц, що регулюють відносини між державами з митних та пов’яз з ними питань міжнар економ спів-ва. Під митною справою відповідно до ст. З, Митного кодексу У.(прийнятого ВРУ у 2002р.) розуміють порядок переміщення через митний кордон України товарів і трансп засобів, митне регулювання пов'язане з установленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та поруш-м митн правил.
На сьогодні уже склалася система норм і принципів міжнародного права, які регулюють відносини між державами в процесі їх співр-ва у митних питаннях. У них беруть активну участь і міжнар організації, напр. митні союзи, Всесвітня митна організація. Зазначені норми і принципи, закріплені у відповідних міжнародних договорах, а також у спеціальних угодах з митних питань та в інших джерелах, становлять зміст між-народного митного права. Розглядаючи питання про місце ММП в системі між нар права, слід зазначити, що існують різні точки зору. Так, окремі вчені ММП вважають самостійною галуззю між нар права. Дехто під ММП розглядає самостійну галузь міжнар права, яка складається з принципів і норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнар права в процесі їх співр-ва з митних і пов'яз з ними питань міжнар екон, торговельн, трансп зв'язків і туризму. Інші розгляд-ть ММП, як пов'язане з іншими галузями і підгалузями міжнар права, тобто воно має комплексний характер, хоча й не заперечують, що його слід віднести до МЕП. Інші вчені розглядають ММП як підгалузь МЕП. ММП слід розглядати як складову МЕП у зв'язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання МЕВ. А те, що окремі його норми і принципи можуть входити до міжнародного торгов, міжнар трансп права, права зовнішн відносин, є скоріше за все винятком із загального правила і вказує на системний взаємозв'язок різних галузей і підгалузей міжнар права. Навіть окремі міжнародні ек.договори складно відмежувати від їх галузевої належності, наприклад, договір про торгівлю і мореплавство. До речі, у цих договорах нерідко вирішуються і митні питання. Джерела: - міжн договори, унів-ні (Конвенц про створ Ради митн співр-ва,50р.; Митна Конвенц про спрощ і гармоніз митних поцед,73р.; МК про Мперевез вант-в із заст.кн. МТД,75; Конвент ООН про міжнар змішані перевезення вантажів, 80р.) так і рег-ні (-багатостор угоди, що склад-ся на регіон-му рівні-Угода про співр-во та взаємодопомогу у митних справах в рамках СНД,94р.). займається митн питанн +Всесв митна орг-я(-реком,акти.-зел, черв канали), СОТ, , Конф ООН з торг і розв -юнктад; регіон-ні орг-ії-СНД. Конт-да- це ввез,вивез тов або тр.зас, істор,культ цін, збр з прихов від митн контр або поза митн кон у ∑>1000 неоп мін дох гр(17тис);. Вільн зон-анклав на нац митн тер, розт-ся біля портів(ввоз,пер-бл і вивоз без митн збор); Зон ВТ- угод 2х і > д для усун переш у митн відн.Вл митна політ.(між кр-член СНД); Мит С-провед єдин митн політ, усун переш для тов.-обм, всер і поза чл.-країн.

33.Міжнар торгов право – складова част МЕП.
МТгП — це система між нар-прав-х норм і принц, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнар торгівлі, і є складовою част МЕП. Якщо МЕП—галузь міжнар права, то МТгП—його підгалузь.
При розгляді сис-ми МЕП зверталася увага на те, що його особл. частина об'єднує сис-му прав.норм і принц-в, які регулюють міжн.торгівлю, міжн. валют. відн-ни, міжн.перев-ня та ін. важл. напрями міжн.експівроб-ва. Як і б.-я.право, МТгП має свої джерела: -міжн.дог-ри і, зокрема, міжн.торг.дог-ри; міжн.торг.звичаї, в яких відтворена практика міжн.торг.відносин; -судов.прецеденти міжн.арб-жів і судів; -нац.закон-во кр-ни,якщо воно за згодою держав викорис-ся для рег-ня міжн. торг.відносин; -міжн.-прав.акти міжн.організацій. Найпошир. і осн.джерелом права в цій галузі прав.рег-ня є міжн.торг.договір.
Сис-ма МТгП склад-ся з окрем.інститутів. В них визначені: поняття і сис-ма МТгП; прав.прин-пи здій-ня міжн.торгівлі; сис-ма органів, які виконують функції упр-ня міжн.торгівлею; між.орган-ції у галузі міжн.торгівлі, міжн.торг.договори та угоди; міжн.-прав.рег-ня угод у галузі зовн.торгівлі; міжн.-прав.режим торг. портів; міжн.-прав.режим морс., залізн., річк. і повітр.торг.шляхів; між.-прав. засоби розгляду торг.спорів. Принципи МТг: недискр, найб.спр, нац.реж, взаємн-ті, дост.до ринк інш кр., сприян конк-ції. Гатт(1947-48,139 кр); СОТ(94-95,142кр);Угод про регул взаємовідн держ СНД в гал торг-ек сп-ва,92р.; Конв ООН про дог міжн куп-прод,80(88)р.-У з 91. Конв про право МД.; Міжнар торгів центр,64р., ЮНКТАД.

34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.
МТП - систему міжнар-правових принц і норм, що регулюють віднос між держ у процесі викор-ня різних видів трансп у сфері міжнар екон співр-ва. Міжнар трансп перевез є необхідною умовою успішного розвитку МЕВ: перевезення сировини, матеріалів, устаткування, с/г продукції та ін вантажів, а також перевез пасажирів різними видами трансп.
Джерелами МТП є міжнар. договори, угоди з питань транспорту, акти міжнар. організацій (асоціацій, конференцій, палат та комісій). Найбільш поширеними є міжнародні договори з питань транспорту. Вони укладаються від імені та за дорученням уряду центральними органами управління транспортом – міністерствами та ін. установами, які здійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом. За кількістю країн, які беруть участь у подібних міжнар. договорах, їх можна поділити на багатостор та двостор.До багато-х дог у сф МТП: Конв про відер море,58р.; Угода про Міжнар. спілку залізниць (1922р.), Чиказьку конвенцію з питань цивільної авіації (1944р.), Конвенцію про договір міжнар. дорожнього перевез вантажів,1956р.Морсь:Закон прав про судно; Конв про відкр море-58; Статут ООН; Брюс конв1910; Лонд конв 54; Про риб-во та охор живих рес-сів. Про конт-ний шельф,58. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82. Річк: Белг-ка конв 48- Дунай; Дун-ка комісія. Братисл-ка угод-55; Бухарес-ка уг -61. Міжн Морськ Орг-59-спец уст ООН. Залізн.: Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп. Авто: Багатост Конв про врегул авторуху між країн,49. Міжн спілка автотрансп 47. Спілк автодорожн служб залізниць50. Авіа: Чиказ конв з пит цив авіа,44. Угод про викор пов тр,92. М авіатр асоціац-19. М орг-ція цив авіа (ІКАО)-44.

35.Міжнар арбітраж як засіб розв’яз міжнар ек спорів. Арб-й розгляд спорів, зокрема і спорів, пов’яз з невикон або неналежн викон зобов’язань між нар ек догов, є одним зі способів мирного розв’яз. Є 2 види МА:1-МА, який передбачається у міжн договорах на випадок розгляду спорів, пов'язаних з їх невиконанням. 2-МА, який створюється для розгляду і розв'язання конкретного спору. Арбітраж як один із засобів розв'язання спорів передбачений у багатьох міжнар-правових док-тах. Відповідно до ст. 33 Статуту 00Н сторони, які беруть участь у будь-якому спорі, продовження якого може загрожувати підтриманню миру і безпеки, повинні намагатись розв'язати його мирними засобами. У цій нормі Статуту 00Н закладені основи мирного врегулюв спорів, зокрема і використання можливостей Міжнар арбітражу. Арбітражний суд грунтує своє рішення на відповідних принципах і нормах міжнар публічн права. Його рішення, прийняті більшістю голосів, будуть остаточними і матимуть обов'язкову силу. Арбітражн розгляд як один із засобів розв'язання спорів передбач-й Декларацією про принципи міжнародного права (1970 р.) та Манільською деклар про мирне розв'язання міжнар спорів. Інші міжнар-правові документи закріплюють положення щодо мирного, арбітражного урегулювання між нар ек-х спорів. Необхідність розгляду спорів міжнародного характеру арбітражем обумовила потребу розробки Кодексу арбітражного процесу,що розроблявся неодноразово. Комісія між нар права ООН, створ 47р зробила чимало для розв’яз і урегул арб-х спорів(У 1958 р. на десятій сесії Комісії міжн права був прийнятий кінцевий варіант документа про арбітражний процес, який називався "Зразкові правила арбітражного процесу”). Уряди держав- учасниць СНД (крім Азербайдж ) підписали 92 р. Угоду про порядок розгляду спорів, які пов'язані із здійсн господ діяльн. Відпов до цієї Угоди встановлено порядок розгляду господ спорів між суб'єктами, які знаходяться в різних державах — учасницях СНД. Господарюючі суб'єкти (підпр-ва, об'єднання, організації, громадяни-падприємці) кожної держави-учасниці СНД користуються на території іншої держави-учасниці правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, рівним з господарююч суб'єктами іншої держави. Арбітражі бувають постійні та тимчасові (ad hoc). Є Міжнар-й суд МТПалати, Лондонськ Третейський суд, Міжнар арб-й суд в Парижі, Америк-ка арбітр-на Асоціація, Арб Суд СНД.

36. МВФ в системі міжнар ек орг-цій.
МВФ— міжурядова валютно-кредитна орг-я, створена на основі угоди 44 країн ще у 44 р в Бреттон-Вудсі. Розпоч діяльн-46р. Нині до МВФ входить понад 170 країн світу. МВФ створений для регулювання валютно-розрахункових відносин між державами і здійснення фінансової допомоги країнам-членам через надання їм за виникнення валютних труднощів, зумовлених порушенням рівноваги платіжних балансів, позик в іноземній валюті. В своїй діяльності МВФ керується статутом, відомим під назвою Статті угоди МВФ (Статті). Фонд здійснює свою діяльність як спеціалізована установа ООН. У 1992 р. до МВФ були прийняті 14 із 15 республік колишнього СРСР в т.ч.Укр(крім Азербайдж). Це відкриває їм шлях до західних кредитів. МВФ був створений для сприяння міжнар спів-ву в галузі валютно-фінансових і торг-х відносин у першу чергу країн-учасниць. Він надає кредити із активів фонду, який формується за рахунок внесків країн-учасниць. Залежно від суми внеску (квоти) країни-члени мають відповідну кількість голосів, що має важливе значення для вирішення питань діяльностіМВФ.Штаб-квартира-Вашингт.
Цілі:*сприяти міжн співр забез-м мех-му для консульт та погоджених дій стосовно міжн вал-х питань; * сприяти збаланс зрост міжн торг для підвищ рівня зайнят та реальних дох населення, розв-ку вир можлив-й кр-членів; *сприяти стаб-ті валют і впорядкованим вал відносинам та запобіг конкур-му знец-ю валют; *сприяти створ багатостор сист-ми плат-в та переказів по поточних опер і прагнути до лікв вал-х обмеж; *тимчасово надавати спільні рес фонду кр-членам (за відпов гарантій) з метою виправлення ними порушень рівноваги їхніх плат балансів, уникаючи заходів, які моглиб завд шкоди на нац або міжн рівнях; *скор терміни і масшт дефіциту плат балансів. Організац стр-ра. Вищій кер орг - Рада кер-х (при Раді: Тимчас комітет Ради кер-х з питань св вал сист, Комітет створ МВФ/МБРР), за пот справи відп Викон рада, яка обир директора-розпорядника (веде пот справи, призн вищих посад осіб МВФ); департаменти функц-х і спец послуг; Допоміжні підрозд. Мех-ми підтр: звичайні:політика траншей (транш=25% квоти кр-члену. Для отр першого траншу кр повинна викон сер-ні умови з подол трудн з плат балансом); мех розшир фінансув (для підтр середньострпрограм, для подол трудн з плат бал через макроек та стр-ні пробл; 1-3 роки). Спеціальні мех-ми: фонд компенс-го фінансув і фінансу у випадку непередб обст надають рес-си для компенс нестачі надх-ні від експорту, покриття втр за посл і покриття збитків через значний ріст цін на зено, що імпорт, якщо обст не зал від цих кр. Для фінансув поповн запасів сиров. Надзв допом: надання доп у формі закуп оварів, необх кр-членам, що мають робл плат бал-у через раптове і непередб стих лихо. Мех для кр з низьким рівнем дох: 1)надання стр-ї перебуд-и ресурсів на пільг умовах для підтр сер-строк макроек перебудови і стр-х реф-м у членах з низьким рівнем приб-в, що стик з затяжними пробл плат бал-у; 2)над фін доп через Розшир фонд стр-ї перебуд, що створ для надан пільг-х кред для кр, що розв. При поданні позик на >25% часкової квоти члена, МВФ дод 2 принц * кр-член має довести реальність поверн грошей протягом норм-го терм погашення; *кожний член ,що позич вал в іншої держ-чл поверне поз як тільки виріш-ся пробл плат.

37.Міжн-прав-й звичай як джерело МЕП.
МЕП це сист норм і принц, які рег-ть віднос між держ-ми і МО, між МО в процесі міжнар ек співр-ва. Є такі джерела:міжнар договори, рішення МО, міжнар-прав звичаї. Найважл-договори,Не менш важл джер МЕП є міжнар-прав звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВідн. Вони викор-ся з мовчазної згоди сторін і, як правило, не мають свого формального закріплення в жодному договорі або угоді. Такі норми, як правило, виникають і розвив-ся в процесі тривалої практики міжн-х відносин. М\Н звичаї, як певні регулятори м/н від-н, часто викор-ся в галузі торгов. мореплавства та деяк. інш. Тривале викор-ня правил, закладених у міжн-х звичаях, веде до переростання їх у міжн.-правові норми.Т.ч, звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП. Т.ч., звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП. Для прикладу можна послатися на таке: держави мають невід’ємний суверенітет над своїми природн ресурс і багатствами. Враховуючи його часте викор-ня у сфері МЕВ, воно споч. було закріплене в резолюції Генер. Асамблеї Оон, а потім у ряді м\н актів і т.ч. перетвор-сь у норму МЕП.

38.Міжнар суд ООН як засіб розв’яз міжнар ек спорів. Міжн суд- гол судов орган ООН, до юрисдикції якого входять всі питання, що перед-ся йому державами, а також всі пит, передбач статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. Відповідно до Статуту ООН у 1945 був створений міжнар Суд у складі 15 суддів, шо обираються Радою безпеки і ГА ООН (незалежно) абсолютн більшістю голосів строком на 9 років. Кожні три роки склад суду оновлюється на третину. Судді можуть обиратись із громадян будь-якої країни — члена ООН, але не більше одного представника від країни. Міжнародний суд ООН розглядає лише міжнародні правові спори (при згоді сторін, між якими виник спір).Лише держави можуть розпочинати справи в Суді й бути сторонами в справах, що розбираються Судом. Цим правом володіють держави-члени ООН (188 держав) і одна держава,що не є членом ООН (Швейцарія), які стали учасниками Статуту Суду. Суд має компетенцію розглядати будь-яку суперечку, лише якщо відповідні держави визнали його юрисдикцію.Розгляд містить у собі письмове судочинство, у ході якого сторони подають юридичні папери й обмінюються ними, і усне судочинство, що складається з відкритих слухань, на яких представники й повірники звертаються до Суду. Після усного розгляду Суд засідає при закритих дверях і потім виносить своє рішення на відкритому засіданні. Рішення є остаточним й оскарженню не підлягає. Якщо одна з держав не виконує рішення, інша сторона може звернутися до Рада Безпеки ООН. Суд виносить рішення на підставі діючих міжнародних договорів і конвенцій, міжнародних порядків, загальних принципів права й в якості допоміжного заходу - на підставі судових рішень і доктрин найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права. У межах ЄЕС був створений свій Суд, поклик-й розглядати спори між кр- член ЕС. Для розв'язання міждерж ек спорів між держ-учасницями СНД 1992 р. на основі Угоди Ради глав цих держав був створений Економічний Суд СНД (Туркменіст і Укр цієї Угоди не підпис). Суд покликаний вирішувати спори щодо відповідності нормативних та інших актів держав — учасниць СНД, що стосуються ек питань, угод та інш актів співдружності. За наслідками розгляду спору Економічний Суд приймає рішення, в якому фіксується факт порушення країною-учасницею угод і визнач-ся заходи, які рекоменд-ся вживати відповідн державі з метою усунення порушень та їх насл. Держава, стосовно якої прийнято рішення Суду, забезпечує його виконання.
На Суд покладена подвійна функція: розв’язання у відповідності до міжнародного права юридичних суперечок, переданих на його розгляд державами, і винесення консультативних висновків по юридичних питаннях, переданих йому належним чином вповноваженими на те міжнародними органами й установами.

39.МЕОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел МЕП.
Існує ряд інших МО у галузі торгівлі окремими видами товарів (кавою, цукром, каучуком тощо). які створені у різні роки шляхом укладення між. товарних угод. Так, у 1933 р. виникла МО з торгівлі пшеницею, у 1940-бавовною; у 1962 р.- кавою, у 1977 р- цукром, у 1979 р- каучуком і маслиновою олією, МО з тропічної деревини. Основною метою таких угод є попередження або пом'якшення різких коливань цін, співр-во в певній галузі, ліквідац торгів бар’єрів і недобросов-ті та дискримінац-ї політики в інтересах всіх учасників, зміцнення cвітов продовольч безпеки, провед міжурядов консульт і переговорів. Міжн товарним угодам властива багатостор-ть. В них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпортери, на які покладені певні обов'язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивозу відповідних товарів, і вона зобов'язана її дотримуватися. Що стосується, напр, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнар товарн угоди, зобов'язана купити у країни-експортера певну кількість пшениці у кожному с\г році. В угодах визначається макс. і міні.рівень цін. У межах угод регулюється питання про між.систему запасів відповідного товару, яка передбачає їх поділ на нац; квазіміжнар і міжнар(буферні). Нац.запаси-це запаси товару, які зберігаються і контрол-ся країнами-експортерами; квазімі запа зберігаються і контр-ся теж країнами-експортерами, але їх розподіл здійснюється відповідно до міжнародних норм; щодо між. запасів, то вони зберігаються на складах МО створених на основі відповідних товарн угод. Основними постійно діючими органами між.товарних угод є Міжнародна рада;Виконавчий комітет; Виконавч директор.
Самостійну групу МЕО складають країни- виробники сировини, в межах яких здійснюється координація дій країн, що розвиваються, в галузі виробництва і торгівлі відповідними видами сировинних товарів. До таких організацій належить, наприклад, Організація країн-експ-рів нафти-ОПЕК, 1960 р. Вона об'єднує 13 основних нафтодобувних країн Азії, Африки і Лат. Амер. На ці країни припадає 70 % запасів нафти, 60-видобутку й 90 % експорту нафти в капіталіст-му світі. Гол цілями ОПЕК є захист інтересів країн, що розв-ся й одночасно є експ-рами нафти, від експлуатації міжнар фінанси-м капіталом, підвищ доходів від добування нафти, заохоч розвитку нафтового госп-ва. Найвищим органом ОПЕК є Конференція міністрів, яка скликається не менше як два рази на рік; безпосереднє керівництво здійснює Рада директорів; поточну роботу проводить секретаріат; штаб-квартира у Відні.Є й інші міжнародні організації, що об'єднують країни-виробники сировини-їх бл 20.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП