ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Міжнар. договір У. - укладений у письмовій формі з іноз. державою або іншим суб'єктом міжнар права, який регулюється міжнар правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо)
Міжнар. договори У. укладаються:
-Президентом України або за його дорученням - від імені У.;
-Кабміном або за його дорученням - від
імені Уряду У.;
-Мін-вами та іншими центр. органами виконавчої влади, держ. органами - від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів.
Від імені У. уклад. міжнар.і договори У.:
а)політ., мирні, територіальні і такі, що стосуються держ. кордонів, розмежування виключної (морської) економ. зони і континентального шельфу У.;
б)що стосуються прав, свобод та обов'язків людини і громадянина;
в)про участь України в міждерж. союзах та інших міждерж. об'єднаннях (організаціях), сис-мах коллективно їбезпеки;
г) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил У. до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноз. держав на територію У., умови їх тимчасового перебування, вкл. терміни виведення, фінансово-економ., еколог та ін. наслідки і компенсації;
ґ) про використ. території та прир. рес. У.;
д)яким за згодою сторін надається міждерж. х-р.
Від імені Уряду України укладаються міжнародні договори У з економ, торг, наук-техн, гуманітарних та ін питань, віднесених до відання Кабміну
Міжвідомчими є міжнар договори У. з питань,віднесених до відання міністерств та інших центр органів виконавчої влади.

74. Ох-зуйте МЕП як галузь МП.
Розглядаючи співвіднош МЕП з МП, слід зазначити, що перше базуеться на нормах i принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що міжнар. публічне право є основою МП. Це пояснюеться тим, що суб'ектами міжнар. публічного права е держави, їx угруповання та міжнар. орг-ції, які виступають одночасно i відповідними суб'ектами МЕВ. Сис-ма міжнар. норм i принципів, які регулюють відносини між державами i міжнар. орг-ціями, процес орг-ції i здійнення міжнар. ек. співроб., становить самостійну галузь міжнар. публ. права — МЕП. МЕП не є абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебувае у ф-онально-стрр-них i взаемно обумовлених зв'язках з іншими галузями МП — правом зовн. відносин, правом міжнар. договорів, правом міжнар. орг-цій, міжнар. повітряним правом, міжнар. морським правом, міжнар. еколог. правом, Міжнар. авторським правом, міжнар. космічним правом та ін
Як складова МП МЕП може i повинно розглядатися як самостійна правова сис-ма, галузь права. Воно мае свої складові ел-ти.
Структура системи МЕП:
—галузі — інститути — норми і принципи
Галузь права — сук-ність норм МЕП, які регулюють певну сферу у МЕВ (транспортне право)
Інститути — сук-ність норм МЕП, які регулюють певни види МЕВ (повітряне, річкове, залізничне)
Принципи — це конкретні правила поведінки які мають найвищу юр. силу
Систему курсу МЕП можна роздiлumu на Заг. й Особл. ч-ни.
У Заг. ч-ні об'еднані норми, які визначають сам предмет правового регул. МЕП, його джерела i принципи, дають уявлення про суб'ектів МЕВ i, зокрема, про державу як основного суб'екта МП. У Заг. ч-ні також розглядаються правовий статус міжнар. ек. орг-цій, питания правового регулювання діяльності(ТНК), міжнар. ек. договорів та забезпечення їх виконання, перевезень та інших напрямів міжнар. співроб.
В межах Особливої частини мае вивчатися міжнар. торг. право, міжнар. вал. право, міжнар. трансп. право, питания міжнар.-правового ре-гулюв. промисл., с/г i науково-техн. співроб.

75.Ох-зуйте МЕВ як предмет МЕП
МЕВ є склад частиною сис-ми існуюч м\н відносин. Поняття "МЕВ” широке, вкл міждерж відносини, в яких суб'єктами виступають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами можуть бути м\н орг-ції. Під міжн. відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. М\н віднос-ни регламент-ся нормами м\н права. МЕВ виник і встановл передусім між державами. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями.
М\н ек віднос— це особл форма суспілн-виробнич зв’язків між окремими державами, між держ-ми і м\н організаціями,між м\н орг-ми. За змістом м\н ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і м\н орг-цій, які є суб’єктами м\н ек від-н,2)суспільно-політичний устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм.
Кожна з держав, вирішуючи свої внутір, а тим більше зовн. проблеми, вступае в ек. відносини з іншими державами та міжнар.ек. орг-ціями. Це зумовлюеться значною к-кістю чинників, серед яких, окрім pівня розвитку ек-ки, можна виділити МПП, прир.і та клімат. умови, географ. положения, доступ до морських шляхів, наявн. труд. та прир. рec.
3 огляду на ці та ін чинники держави вступають у певні відносини або безпосередньо, або через створені для цього угруповання країн, міжнар. ек. орг-ції.
Отже, нині важливою передумовою реалізації ек. потенціалу будь-якої держави, а також найголовнішюю гарантією забезпечення її наці. безпеки стае активна участь цієї держави у міжнар. економ. співробітництві на основі належного дотримання принципів i норм міжнар. права, всебічного розвитку передусім міждерж. торговельних зв'язків та взаемопроникнення економік.

76.Охарактеризуйте основні концепції МЕП
1. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.
Висновок: норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.
2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини.
3.Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корецьким, розгляд-я м\н госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права.
Аналіз існ концепцій – МЕП - це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і м\н орг-ціями, між м\н орг-ціями в процесі м\н ек спів роб., що є самост галуззю м\н публ права.

77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій МЕП
1. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.
Висновок: норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.
2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини.
3.Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корецьким, розгляд-я м\н госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права.
Аналіз існ концепцій – МЕП - це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і м\н орг-ціями, між м\н орг-ціями в процесі м\н ек спів роб., що є самост галуззю м\н публ права.

78. Ох-зуйте сучасні підходи тощо між нар.—правового регулюв діяльн ТНК
Між нар.-правове регулюв. діяльн. ТНК як на рег., так і на універс. рівні сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є між нар.-правові документи, які використ. для регулювання діяльності ТНК.
Міжн.-прав.рег-ня діял-ті ТНК на регіон. рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост.роз-ку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встан-ня нового міжн.ек.порядку, в межах якого здійснювалося б прав.рег-ня діял-ті ТНК. У дан.випадку йдеться про міжн.-прав.регул-ня діял-ті ТНК універс.характеру.
Хартія ек. прав та обов'яз-в(1974р.) закріпила полож-ня,спрям-ні на обмеж-ня діял-ті ТНК. В 1974 р. були створені міжуряд.комісії 00Н з ТНК і Центр по ТНК, які приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК. Цей проект має 6 частин(І-преамбула і цілі; II-визнач-ня і сфера застос-ня;III-діял-ть ТНК; А-заг. і пол.положення, Б-ек.,фін. і соц.положення, В-над-ня гласності інф-ції;IV-режим ТНК;V-міжуряд.співроб-во; VI-здійсн-ня кодексу повед-ки).
У проекті Кодексу сформульов. прин-пи діял-ті ТНК, які мають прогрес.х-р:
-повага суверенітету країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть;-підпорядк. законам цих країн; врахув ек.цілей і завдань пол-ки, що пров-ся в цих кр-х;
-повага до соц.-культ.цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть;
-невтруч. у вн.справи та ін.
За дотриманням норм Кодексу повинна здійс-ти нагляд спец.комісія ООН, а також центр ООН по ТНК. Розпочала діяльність група 77 з вивчення та узаг матеріалів, що розкрив зміст, форми і методи діяльн ТНК. Були виявлені ТНК, які втручаються у внутрішні справи країни, де розрташ їх філії, і доведено, що вони намагаються поширити на цих територіях дію законів тих країн, де розташовані центри.

79. Переваги багатостор. Ек. співроб. і його інституц. форми
Аналіз ек-ки будь-якої країни світу дає підстави зробити висновок про те, що на сьо- годні немає країни, яка б була не пов'язана в межах спів роб. з іншими країнами. Адже за нинішніх умов між нар. поділу праці практично неможливо здійснювати розвиток ек-ки без використ. переваг між нар. співроб. Багатостор. економ. співроб. це таке, до якого залучені більше ніж дві держави.
Переваги -вир-цтво технолог. складної і неможливої в одній державі (через нестачу ресурсів, напр.) продукції, -участь у МПП, -розв. нац. ек-ки, -НТП
-виходи на нові ринки,-подолання проблеми нестачі ресурсів,-усун перепон для руху ф-рів вир-цтва
Форми багатостор. спів роб:
—У галузі промисловості (Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі 1975, ЮНІДО, Лімська декларація і План дій 1975)
— У галузі с/г (ФАО, ІФАД, Всесв. Прод. рада)
—У галузі н/т співроб. (Центр з питань науки і техн 1981;Консультант комітет з науки і техн з метою розв; Конвец ООН з морьск. Права 1982; Досягн. науки і техн. та їх вплив на міжнар. безпеку 1996)
ИЛИ ЖЕ
Форми багатостор співроб
Зона преферен. торгівлі - початкова стадія регі. інтеграц. процесу. Країни такого угрупов. лібералізують торгов. відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими тов. та посл. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиний механізм оподаткув. при перетині товаром кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для ІМ товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком. Полегшуються умови для руху ф-рів вир-цтва. (СНД)
У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Простір інколи створ. для певного класу тов. і посл.Кожна країна - член вільного торг. простору - вільна встановлювати будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. ЄАВТ,НАФТА. Митний союз усуває бар'єри в торг. тов. серед країн-учасниць, передб. спільну торг. політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовн. тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим митом при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного союзу. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками митного союзу згідно з певними встановленими пропорціями.
"Спільний ринок" ЄЕС, МЕРКОСУР, Андський пакт, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії. Спільний ринок не має торг. бар'єрів і х-зується спільною зовнішньо торг. політикою. Крім того, у сп. ринку мобільними є чинники вир-цтва між країнами-учасницями. Обмеження на імміграц., еміграц. та переливання к-лу через кордони усунені. Чинник мобільності дозволяє більш ефективно використовувати працю, капітал і технологіюю Але підвищ. продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Через цю обставину виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних частинах земної кулі. ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньо торг. і вир-чої діяльн., але й інтеграції ек політики. Країни-учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення тов., пос.г, чинників вир-цтва повинні гармонізувати гр.-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники ек. союзу повинні використ. спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету.

80.Поняття і осн. правові форми співроб. держав в сфері міжнар. кредитних відносин.
Ек. розвиток багатьох країн нерідко гальмується через відсутність коштів. У такому разі виникає потреба у кредитах, які можуть надаватись іншими країнами в межах ек. спів роб. Правовою основою відносин, що виникають при цьому, є між нар кредитні угоди(дог) —угоди між держ.-кредитором і держ.-боржником, на підставі яких держ.-кредитор надає держ.-боржнику певну сумму грошей або поставляє їй товари, а держ.-боржник повинна в певний строк погасити сумму боргу на передбачених умовах і виплатити %
Практика міжнародного ек. спів роб. виробила ряд видів організації валютно-кредитних відносин. Найбільш типовими на сьогодні є чотири:
1) за торговельн. і платіжними угодами, які передбач. здійсн. кредитних операцій на основі двостороннього клірингу;
2) за угодами про ек. і промис.-техн. спів роб.;
3) за міждерж. угодами про поставки товарів на компенсаційних засадах;
4) за спеціальними кредитними угодами.
Особливості двостороннього клірингу під час регулювання кредитних відносин за торговельними і платіжними угодами: ця
форма вал.-кред. зв'язків базується на відповідних умовах міждерж. угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здій-сн. клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжнародні розрахун-ки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірингових розрахунків.
Угоди про економічне і промислово-технічне співробітництво використ. у разі поставок устаткування, машин і технології для спорудження великих об'єктів. В них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види між нар. угод. Одна з них — це угода або програма співробітництва, в якій обумовлюються питання кредитування (загальна сума кредиту, його призначення, процентна ставка тощо). На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди.
Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (компенсаційно-кредитні угоди) укл. на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. За отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка виготовляється підприємством — об'єктом кредитування.
Спеціальні міждержавні кредитні угоди (позика в іноземній валюті) передбач. надання країною-кредитором (позикодавцем) країні-позичальникові певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повернення позики та інші умови.
У ряді випадків країни-кредитори вимагають визначити гаранта щодо іноземних кредитів.

81.Поняття і особл. предмету правового регулювання між нар. валют.права.
Міжнар. валютні відносини є важливою ч-ною сис-ми міжнар. економ. відносин. Сьогодні практично неможливо уявити міжнар. економ. спів роб. в усіх його напрямах (торговельне, виробн., наук.-техн., інвестиц. тощо) без використ. валюти.
Валюта—гр. одиниці країни, які беруть участь у міжнар ек співробітн.
МВП зародилося на основі міжнар. публ. і міжнар. приватн. права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розшир. і поглибл. міжнар. ек. співроб. МВП має свій предмет правового регулюв. — міжнар. валютні відносини. Вони виникають з приводу вал. цінностей, що обертаються у сфері міжнар. співроб. держав або інших суб'єктів. До вал. коштів належать іноз. валюта готівкою, платіжні док-ти (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) в іноз. валюті, цін. пап. (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності. Вал. відносини регулюються і міжнар. приватн. правом, коли вони виникають за участі недерж. юр. осіб, громадян. Для регулювання міжнар. валютних відносин використ. міжнар.-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах. МВП— це сис-ма міжнар.-правових норм, що регул. міжнар. валютні відносини.
Норми міжнар. вал. права мають свої джерела, в яких вони юр. виражені, закріплені: міжнар. договори, рішення міжнар. організацій, судова й арбітражна практика, міжнар. звичаї.
Міжнар.і договори — найпошир. джерело МВП

82. Поняття і х-ка предмету регулюв. МЕП.
М/н ек віднос є склад частиною сис-ми існуюч м\н відносин. Поняття "м\н віднос” широке вкл міждерж відносини, в яких суб'єктами висту-пають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами можуть бути м\н організації. Під м. відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держ. і виникають між ними. М\н відносини регламент-ся нормами м\н права. Міждерж ек відносини виник і встановл передусім між державами. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями.
Предметом МЕП є м/н ек відносини.
МЕВ— це особл форма сусп.-виробнич зв’язків між окремими держ.,між держ. і м\н орг-ціями,між м\н орг-ми. За змістом м\н ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і м\н орг-цій, які є суб’єктами м\н ек від-н,2)сусп.-політ. устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм.
Кожна з держав, ви-рішуючи свої вн., а тим більше зовн. проблеми, вступае в ек. відносини з іншими держ. та міжнар. ек. орг-ціями. Чинники, серед яких, окріім pівня розвитку ек., можна виділити МПП, прир. та клімат. умови, географ. положения, доступ до морських шляхів, наявн. Труд. та прир. pec.
3 огляду на ці чинники держ. вступають у певні відносини або безпосередньо, або через створені для цього угруповання країн, міжнар. економ. орг-ції. Отже, нині важливою передумовою реалізації ек. потенціалу будь-якої держави, а також найголовнішюю гарантією забезпечення її нац. безпеки стае активна участь цієї держ. у міжнар. ек. співроб. на основі належного дотримання принципів i норм МП, всебічного розвитку передусім міждерж. торговельних зв'язків та взаемопроникнення ек-к.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП