ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 14
Гостей: 14
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Слідчі комісії створюють, як правило, на паритетних засадах сторін, що сперечаються. Завдання комісій — виявити фактичні обставини конфліктів. Узгоджувальні комісії утворюються за процедурою, яка практично аналогічна процедурі слідчих комісій. Завдання узгоджувальних комісій полягає у досягненні згоди з предмета конфлікту
У Хартії 1974 р. зафіксовано, що жодна держава не може застосовувати відносно іншої держави будь – яких примусових заходів з метою отримання вигоди. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі (серпень 1975 р.). В ньому, зокрема, сказано, що держави - учасниці будуть розв'язувати спори між ними мирними засобами; добросовісно використовувати так засоби як переговори, обстеження, посер-ва, примирення арбітраж; утримуватись від будь-яких дій, котрі можуть погіршити становище. Питання правового захисту інтересів сторін урегульовано і в окремих конвенціях. Так, Конвенція ООН про договори міжнар купівлі-продажу товарів,1980р. містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень договору продавцем і покупцем На забезпечення виконання зобов'язань міжнародних економічних договорів спрямована діяльність Міжнар Арбітражу, Міжнар Суду та деяких інших міжнар структур.Арбітражний розгляд міжнар спорів передбачений рядом міжнар-правових документів, серед яких можна назвати Гаазьку Конвенцію про мирне розв’язання міжнародних зіткнень 1907, З агальний акт про мирне розв’язання міжнародних спорів 1928, Статут ООН, статуту регіональних міжнародних організацій, Зразкові правила арбітражного процесу 1958, арбітражні договори та інші угоди між окремими країними. Арбітражний розгляд різних спорів, зокрема і спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань МЕД, є одним із засобів їх мирного розв'язання. Слід виділити дві різновидності Міжнар арбітражу. Перша-Міжнародний арбітраж, який передбачається у міжнародних договорах на випадок розгляду спорів, пов'язаних з їх невиконанням. Друга - Міжнар арбітраж, який створюється для розгляду і розв 'язання конкретного спору.
Компетентний суд держави-учасниці має право розгляде спір, коли на його території:а) відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження; б) здійснюється торгова, промислова або інша господ діяльність підприємства-відповідача; в) має місце дія або інша обставина, яка стала підставі для відшкодування збитків. Компетентні суди держав — учасниць СНД розглядають справи і в інших випадках, якщо є письмова згода сторін про передачу спору цьому суду.
Водночас слід зазначити, що й національне законодавство багатьох країн також спрямоване на забезпечення належного виконання міжнародних та зовнішньоекономічних договорів. Якщо взяти, наприклад, Закон України "Про ЗЕД", то його шостий розділ містить норми , які передбачають відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.
Майнова відповід-сть застосовується у формі матеріальн відшкодув прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.Кримін відповідальність у зовнішньоек діяльності застосовується у випадках, передбачених кримінальним зак-вом Укр.

134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.
Даний закон втратив чинність згідно із ЗУ «Про режим іноземного інвестування» 19 березня 1996р.

135.Сутність МЕВ, їх зміст та значення.
М/н ек віднос є склад частиною системи існуюч м\н відносин. Поняття "м\н віднос” широке, включає міждержавні відносини, в яких суб'єктами виступають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами можуть бути і м\н організації. М\н віднос-ни регламент-ся нормами м\н права. Міждерж ек відносини виник і встановл передусім між державами як політич формами орг-ції суспіл-тва, що виражають обумовлену ек ладом певну політ владу ек-но. пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями. М\н ек віднос— це особл форма суспілн-виробнич зв’язків між окремими державами,між держ-ми і МО,між МО. За змістом м\н ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і м\н орг-цій, які є суб’єктами м\н ек від-н,2)суспільно-політичний устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм. Розвиток політ та соц-ек ситуацій в конкретних країнах певною мірою впливлє на стан м\н ек відносин. Напр, сьогодні однією з причин повільного входження до міжнар ринку країн колишнього СРСР є його несплачені борги, близько 77 мрд дол. За м\н мірками це не значна сума. Однак розвал ек-ки, який спричинів різке падіння експорту неминуче веде до банкрутства, що негативно впливає на розвиток м\н ек віднос. Це та інш ситуації слід врах при побудові м\н ек відносин.

136.Сутність та знач принц найб сприяння в МТ.
Кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співр-ва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі); держ на взаємн основі надають одна-одній переваги та пільги стосовно ставок мита і митн зборів,податків, якими користув-ся будь-як 3тя держ. Додержання цього п-пу дає можливість ставити в однакове положення держави та інші суб'єкти МЕВ. Цей п-п знайшов своє закріїїлення в Принципах 1964 р. і Хартії ек прав і обов'язків держав 1974 р. Так, згідно з ними – міжнародна торгівля повинна бути взаємовигідною і здійснюватися на основі режиму найбільшого сприяння; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговим інтересам інших країн. Практична реалізація принципу найбільшого сприяння здійснюється через його закріїїлення у відповідних договорах, угодах та інших міжнародних актах. Практика міжнародних економічних відносин має приклади, які свідчать про недодержання цього принципу з боку окремих держав. Так, у середині 80-х років режим найбільшого сприяння був наданий США понад 120 країнам світу, однак у ньому було відмовлено СРСР, що певною мірою негативно позначилося на експорті його товарів. Це була не лише одна із форм політичного тиску, а й акт дискримінаційного характеру. Одночасно слід підкреслити, що в окремих випадках як виняток із принципу найбільшого сприяння є надання країнам, що розвиваються, преференційних поступок. Це — правомірні винятки, передбачені Принципами і Хартією.

137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта МЕП.
Держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економічним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. Держави можуть бути різними за своїми соціально-економічними системами, політичним режимом, формою правління та формою державного устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжнародно-правових відносин і, зокрема, міжнародних економічних відносин.
До ознак будь-якої держави слід віднести такі: 1) публічна влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова система; 6) правова сист. Д як суб'єкт МП здійснює безпосередні зносини з іншими Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності МОрг в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, ек , екологічній, інформаційній, технічній, культурній і спортивній сферах .
Незалежно від того, хто є конкретним учасником МЕВ, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно міжнародного економічного права наділена всім обсягом правоздатності.
Вона, а не хто іїшіий, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з міжнар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юридичною особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Україна як держава є самостійним суб'єктом у здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин. Вона укладає необхідні міжнародно-правові договори та угоди, бере участь у діяльності міжнародних економічних організацій. Використовуючи свої права у міжнародних економічних відносинах, вона намагається належним чином виконувати взяті на себе відповідно до договорів та угод зобов'язання.

138.У чому полягає принципова різниця між ГАТТі СОТ
СОТ, є спадкоємицею ГАТТ, що діяла з 1947 р. СОТ почала свою діяльність з1995р. та покликана регулювати торгово-політичні відносини учасників СОТ на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатобічних торгів переговорів (1986-1994 р.). Ці документи і є правовим базисом сучасної МТ. Угода про СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на багатобічні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торг посл і питання торговельних аспектів прав інтелект вл-ті) і має набагато більші повноваження в зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами організації. Невід'ємною частиною ВТО є унікальний механізм вирішення торгівельних суперечок.
ГАТТ планувалась як частина Міжнар торговельної організації, але угода з МТО не була ратифікована, і ГАТТ усі роки діяла як тимчасовий орган. З метою підвищення статусу міжнар торгів правил і забезпечення відкритості торгівельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається загальною процедурою між нар торгівлі товарами та послугами та правилами інтелект власності. Всесвітня ж торгів організація втілюватиме в життя конкретні домовленості останнього раунду переговорів.
Країни, що вступають до ВТО визначаються як «члени», а члени ГАТТ тільки як «договірні сторони», оскільки спочатку ГАТТ розглядалась як договір між державами, а не як міжнародна організація. ВТО на відміну від ГАТТ має статус юрид особи.
До членства у ВТО ставляться більші вимоги, ніж до членства в ГАТТ. Так, країни, що є договірними сторонами, мають виконувати домовленості цієї угоди, але на наих не поширюються правові наслідки, що витікають с ГАТТ. Дія цих документів поширюється тільки на ті країни, що їх підписали.

Члени ГАТТ не зв’язані угодами з послуг (ГАТС) та торговельними аспектами прав інтелектуальної власності (ТРІПС). СОТ створена на основі ГАТТ. Ця організація стала правонаступницею ГАТТ. ГАТТ – система багатосторонніх угод ,а СОТ є постійно діяюча організація. Якщо правила ГАТТ поширювалися лише на торгівлю товарами, то СОТ займається товарами, послугами та інтелектуальною власністю. На відміну від ГАТТ членство в СОТ як правило передбачає обов-кову участь держави у всіх уодах(в ГАТТ ця умова не обов-ва).

139.У яких основних джерелах закріплюються принц і норми МТрП: загальна хар-ка.
Між нар трансп право-система принципів і норм, що регулюють правовідносини, які виникають між суб’єктами МП у зв’язку з використанням транспортних засобів у процесі міжнар ек співр-ва. Міжнар транспортні перевезення є необхідною умовою успішного розвитку МЕВ, мається на увазі перевезення сировини, матеріалів, устаткування, с/г-кої продукції та ін. вантажів, а також перевезення пасажирів різними видами транспорту.Джерелами міжнар трансп права є міжнар. договори, угоди з питань транспорту, акти міжнар. організацій (асоціацій, конференцій, палат та комісій). Найбільш поширеними є міжнар договори з питань транспорту. Вони укладаються від імені та за дорученням уряду центральними органами управління транспортом – міністерствами та ін. установами, які здійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом. За кількістю країн, які беруть участь у подібних міжнар. договорах, їх можна поділити на багатостор та двостор. До багатостор договорів у сфері міжнар. транспорту відносяться : Конвенцію про відкрите море (1958), Угода про Міжнар. спілку залізниць (1922р.), Чикагську конвенцію з питань цивільної авіації (1944р.), Конвенцію про договір міжнар. дорожнього перевезення вантажів (1956р.) і протоколу до неї 1978р. Міжнародні транспортні договори можуть бути різного змісту, в них обов’язково враховується специфіка виду транспортних засобів.

140.Укладення міжнар ек договорів за зак-вом Укр.
Міжнар ек договори складаються відповідно до ЗУ Про міжнар дог Ук 2004 року, а Зовнішньоек договір (контракт) складається відповідно до ЗУ Про ЗЕД 1991 року та інших законів Укр з урахуванням міжнар договорів Укр.
Порядок укладання міжнар ек-х- Пропозиції щодо укладення від імені України, Уряду України між нар договорів України подаються відповідно През У або Каб Мін Укр. Пропозиції щодо укладення міжнар дог Укр подаються Мін-м закорд справ Укр. Інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, а також Верх Суд У, Нац банк Укр, Генеральна прокуратура Укр подають пропозиції щодо укладення міжнар договорів Укр разом з Мін закорд справ Укр. Рада міністрів АРК, обласні державні адміністрації подають пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України через Мін закорд справ Укр. Пропозиції про укладення міжнар дог Укр подаються після проведення Міністерством юстиції Укр правової експертизи щодо відповідності проекту міжнар дого Конституцта законам Укр. Рішення про провед перегов і про підпис міжнар дог Укр. приймаються:а) щодо міжнар договорів, від імені Укр,— През Укр;б) щодо МД, від імені Уряду Укр,— КМУ;в) щодо міжвідомчих договорів — у порядку, встановленому КМУ. Потім- надання згоди України на обов'язковість для неї міжнар договору. Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід’ємною частиною якого є текст міжнародного договору. Голова Верховної Ради України підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закорд справ Укр, якщо договором передбачено обмін такими грамотами. Затвердження- підлягають міжнародні договори Укр, які не потребують ратифікації, якщо такі договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах През Укр або Каб Мін Укр. Приєднання України до міжнародних договорів або їх прийняття.Потім Міжнар дог набирають чинності для Укр після надання нею згоди на обов’язковість міжнар договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбач договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

141.Україна на шляху до СОТ: охар-те особливості сучасного етапу.
Відповідно до завдань ПрезидУкр та пріоритетів діяльності Уряду України, основним пріоритетом зовнішньоек політики Укр є набуття членства у СОТ, що інтенсифікує розвиток зовнішньоек діяльності країни завдяки отриманню режиму найбільшого сприяння, який діє в системі СОТ, дасть змогу вирішити проблему застосування торговельно-обмежувальних заходів до української продукції, сприятиме створенню передбачуваного середовища для залучення іноз інвестицій, що в цілому забезпечить стале зростання нац економіки. Робота щодо забезпечення вступу України до СОТ передбачає три основні складові, а саме:
• гармонізація національного зак-ва відповідно до норм СОТ; • завершення багатостор переговорів та підготовка звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ; • завершення двостор переговорного процесу з доступу до ринків товарів та послуг.
На сьогодні Україна завершила двосторонні переговори зі всіма країнами-членами Робочої групи, крім Киргизстану, який залишається єдиним членом Робочої групи, у переговорах з яким протягом року не досягнуто прогресу з огляду на триваючі вимоги Киргизької сторони. Наприкінці травня 2006 року Україна отримала черговий запит Киргизстану щодо доступу до ринку товарів, який, ураховуючи вимоги щодо зв‘язування тарифів на нульовому рівні, набагато випереджає амбіції поточного раунду переговорів СОТ.
Киргизька сторона, висуваючи в останніх трьох тарифних запитах зростаючі вимоги, відверто затягує двосторонні переговори з доступу до ринку, намагаючись вплинути на завершення переговорного процесу з вступу України до СОТ.
Протягом 2005 – першого півріччя 2006 років підписано низку двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг:
• у 2005 році (10) з Сальвадором, Республікою Молдова, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором, Перу, Китаєм. Крім того, отримано письмове підтвердження про прийняття позиції України від Марокко та Румунії;
•у 2006 році (8) з Гондурасом та Домініканською Республікою (послуги), США, Вірменією, Панамою, Австралією, Єгиптом, Колумбією. Крім того, парафовано двосторонній протокол з доступу до ринків товарів та послуг з Тайванем.
З початку 2006 у рамках забезпеч вступу до СОТ також здійсн низку заходів, а саме :
• здійснюється робота над п‘ятою редакцією проекту Звіту Робочої групи, яка цілком може стати док-том, на основі якого в найближчому майбутньому можна сформувати остаточний Звіт Робочої групи; •проведено багатостороннє засідання з питань державної підтримки сільського господарства України та консультації з питань державної підтримки сільського господарства з делегацією Австралії. Позиція делегації України у питанні захисту зобов‘язань щодо сукупних обсягів підтримки сільського господарства залишається одним з основних стримуючих чинників завершення переговорів про набуття Україною членства в СОТ. Без підготовки компромісних рішень щодо розрахунку обсягів державної підтримки сільського господарства завершення опрацювання проекту Звіту Робочої групи буде значно ускладнено;
•проведено двосторонні консультації щодо формування остаточної редакції проекту Звіту Робочої групи з делегаціями США та ЄС;
•проведено раунд двосторонніх переговорів з Колумбією та Киргизстаном; •проведено консультації з Секретаріатом СОТ щодо консолідації зобов’язань України, остаточної редакції проекту Звіту Робочої групи, завершення двосторонніх переговорів з країнами-членами СОТ та подальшого плану дій в рамках Робочої групи. •визначено основні проблемні питання переговорного процесу та заходи щодо їх врегулювання; •розробляються проекти нормативно-правових актів, прийняття яких необхідне для приведення національного законодавства у відповідність до вимог угод СОТ.
У той же час, під час останнього засідання Робочої групи було визначено основні проблемні питання, які стримують сьогодні завершення переговорного процесу і стосуються: •підвищення прозорості режиму підтримки мінімальної ціни на цукор білий відповідно до зобо‘язань щодо незастосування заборонених інвестиційних заходів у сфері торгівлі;• приведення у відповідність з нормами угод СОТ розміру сплати за ліцензію, що видається на здійснення господарської діяльності, пов’язаної з обігом, виробництвом та торгівлею алкогольними напоями;• скасування заборони на експорт відходів і брухту кольорових металів ;• зниження експортного мита на відходи та брухт чорних металів; формування зобов’язань України щодо експортн мита на деякі види с\г продукції (велика рогата худоба та шкіряна сировина);• скасування обмежень на створення та діяльність прямих філій іноземних банків в Україні та прийняття відповідного законодавства; • забезпечення недискримінаційних умов у сфері оподаткування вітчизняних та іноземних сільгоспвиробників; • відміни експортних субсидій на експорт молока та молочних продуктів; •приведення у відповідність з нормами та принципами угод СОТ тарифів на залізничні перевезення;
• скасування заборони восьмирічного обмежувального періоду на ввезення трансп засобів на територію Укр та неможливості встановлення перехідного періоду для зазначеної сфери правовідносин з огляду на категоричну позицію країн-членів СОТ.
Окрема робота проводиться щодо здійснення аналізу прогнозу впливу вступу України до СОТ на галузі національної економіки. Так, на виконання розпорядження КМУ від 30.08.06 „Про затвердження Плану невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері” наразі міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади вживаються заходи щодо проведення галузевого аналізу з метою підготовки національної економіки до функціонування в умовах членства в СОТ та визначення ризиків, що можуть з’явитися для національної економіки в цілому та окремих галузей після вступу України до СОТ.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП