ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

12.Договірні і інституційні механізми розв’язання міжнар інвестиційних спорів.
Важливе значення в регулюванні міжнар інвестиційних відносин, як зазначалося, належить багатостор міжнар угодам. Конвенція 1965 р. про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Особливу увагу в Конвенції відведено питанню заснування і функціонування Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів між державами та особами інших держав через примирення та арбітраж. До Центру входять Адміністративна рада та Секретаріат. До компетенції Центру належить вирішення правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиціями, між Договірною державою (або будь-яким уповноваженим її органом, про який Договірна держава повідомила Центр) та особою іншої Договірної держави, за наявності письмової згоди учасників спору про його передання для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди, не вправі відмовитися від неї в односторонньому порядку. Примирювальна комісія складається з одного або непарної кількості посередників, що призначаються за згодою сторін. До обов'язків Комісії належить з'ясування обставин, за яких між сторонами виник спір. Вона також має докласти зусиль для прийняття прийнятного для обох сторін рішення. З цією метою Комісія користується правом розглядати спір на будь-якій стадії та час від часу пропонувати їм умови, за яких спір може бути врегульований. Сторони зобов'язані добросовісно співробітничати з Комісією, щоб вона могла виконувати покладені на неї обов'язки, і серйозно ставитись до її рекомендацій.
Будь-яка Договірна держава або її особа може звернутися до арбітражної процедури. Для цього вона направляє відповідну письмову заяву Генеральному секретарю. Рішення арбітражу є обов'язковим для сторін і не підлягає апеляції або іншому способу оскарження, за винятком передбачених у Конвенції. Договірна держава визнає рішення арбітражу, прийняте відповідно до цієї Конвенції, як обов'язкове та таке, що забезпечує виконання грошових зобов'язань, покладених рішенням арбітражу, в межах своєї території так само, якби це було остаточне рішення її судового органу.
Кожний склад Комісії або арбітражу визначає розмір виплат, які здійснюються як винагорода та з метою відшкодування витрат їх членам у межах, періодично встановлюваних Адміністративною радою, і після консультацій з Генеральним секретарем. Примирювальна та арбітражна процедури розгляду спору проводяться в місці знаходження Центру, якщо в подальшому не буде передбачене інше.Будь-який спір між договірними державами з приводу тлумачення або застосування Конвенції, не вирішений за допомогою переговорів, передається на розгляд Міжнародного суду ООН через подання однією зі сторін відповідної заяви, якщо ці держави не домовилися про інший спосіб вирішення спору. Також як приклад багатостор угоди можна розглянути Сеульську конвенцію 1985 р. про заснування БАГІ. У главі І розглядаються статус і цілі створюваного Агентства, визначається що воно є юридичною особою та має такі права: укладати контракти; придбавати й продавати рухоме й нерухоме майно; порушувати судові справи. Глава IX присвячена питанням урегулювання спорів щодо тлумачення та застосування даної Конвенції, спорів між Агентством та державами-членами, а також спорів з участю держателів гарантії або перестрахування.

13.Еко комісія ООН для Європи (ЄЕК): мета створ та основні напрями діяльності.
Економічна Комісія ООН для Європи називають Європейською Економічною комісією. Вона створена у 1947 році відповідно до резолюції 1 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1945 року. (як тимчасовий орган ООН з ек-ного відродження Європи. Штаб-квартира знах-ся в Женеві.) у складі ЄЕК –55 держав членів, в тому числі і Україна. Мета створення: сприяння погодженню дій країн Європи, спрямованих на їх ек-й розвиток, підтримка та зміцнення ек-х звязків та відносин між європейськими країнами., а також іншими країнами світу. Напрями д-сті:1. Сприяння розвиткові європейської торгівлі; 2. Довгострокове ек-не планування та прогнозування; 3. Науково-технічне співробітництво і захист довкілля. Якщо раніше головним завданням Комісії було сприяння співробітництву між країнами різних соц-політичних систем, то нині спеціалісти ЄЕК особливу увагу приділяють розробці рекомендацій і проектів допомоги в ринковому реформуванні ек-ки крїн Східної Європи та СНД. Потреби і пріоритети країн з перехідною ек-ю враховані в плані дій Комісії як сам-й напрям д-сті. ЄЕК співпрацює як з установами ООН (ФАО, ЮНІДО, МФ, МБРР), так і з багатьма урядовими та неурядовими міжнародними орган-ми (ЄС, ЄАТ, ОЕСР, ІСО, СНД, ОЧЕС тощо) Найвищим органом ЄЕК є пленарна сесія, що скликається щорічно. У складі комісії створені галузеві комітети. Крім цього, у складі комісії функціонують 3 спец. Органи, що займаються проблемами науки та техніки, ек-ки та з/середовища. ЄЕК щорічно звітує перед ЕКОСОР, яка координує роботу Комісії і керує нею, затверджує її робочі програми.

14.ЕКОСОР в системі МЕО.
Ек-на і соц-на Рада була створена у 1946 році як один з головних органів ООН, покликканий розвязувати конкретні завдання м-го ек-го співр-ва. Вона складається з 54 членів, що обираються ГА ООН на 3 роки. Постійні члени Ради Безпеки обираються до ЕКОСОР на кожен черговий строк. 1.Рада проводить дослідження і складає доповідь з м-х питань у галузях ек-ки, соц. І культ-го життя, освіти, охорони здоровя, а також подає відповідні рекомендацції ГА ООН. 2.Вона також бере участь у підготовці проектів конвенцій і скликає м-ні конференції з питань, що входять до її компетенції. 3.Подає інформацію Раді Безпеки ООН і допомагає їй у роботі. Найвищим органом ЕКОСОР є чергова сесія , яка скликається 2 рази на рік. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку. При ЕКОСОР діє 5 регіональних ек-х комісій ООН: Ек-на і СОц. Комісія ООН для Азії і Тихого океану, Ек-на комісія ООН для Африки, Ек-на комісія ООН для Європи, Ек-на Комісія ООН для Зах. Азії ті ЕК ООН для Латин. Америки та Карибського басейну. Крім того, при ЕКОСОР діє понад 20 постійних комітетів і комісій . Регіональні ек-ні комісії створені і функц-ть під керівництвом ЕКОСОР. Їх основним завданням є сприяння проведенню погоджених заходів з ек-го співробітничтва країн відповідного району. З цією метою вони зд-ть необхідні дослідження, поширюють інформаційні та статистичні матеріали. Постійно діючим органом комісій є їх секретаріати, до складу яких входять різні комітети. Суттєвим для правового статусу цих комісій є те, що вони, на відміну від допоміжних органів ЕКОСОР, мають ширшц і самостійнішу компетенцію. Вони, наприклад, мають право давати рекомендації д-м відповідного регіону без затіердження їх ЕКОСОР.

15.Європейська валютна система: загальна характеристика, правові основи функціонування і участі в ній.
ЄВС була створена в 1977 році з метою стабілізації валютних курсів а також зменшення економічної залежності країн-учасниць від дестабілізуючого зовнішнього впливу. Вона базується на 3 елементах: 1).зобов-ня країн-учасниць підтримувати коливання ринкового курсу своїх валют у межах діапазону, 2).Є фонд валютного співробітництва, який баз на кошику нац валют, 3).механізм надання кредитної і фін допомоги тим урядам, які переживають фін труднощі при підтримці курсів нац валют. Цілями є: забезпечити досягнення економ інтеграції; створити зону Є стабільності з власною валютою; відокремити спільний ринок від експансії долара. ЄВС – це сукупність економ відносин пов’язаних з функціонуванням валюти в рамках економ інтеграції. Ресурси формуються за рахунок виділення кожною країною 20% своїх золотих та 20% доларових резервів у формі постійно поновлюваних кредитів. Розрах-валютна одиниця з 1975 – ЕКЮ, яку замінила ЄВРО.

16.Європейське співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
Договір про створення ЄС було підписано в 1992 році в Маастрихті(Нідерланди) керівниками держав-членів Європ-го співтовариства. 1 листопада 1993 року договір набрав чинності. 2 жовтня 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконалений варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди. Підписанню угоди про ЄС передував досить тривалий процес побудови європейської інтеграційної моделі. На сьогодні ЄС являє собою найвищий ступінь європ-ї ек-ї і політ-ї інтеграції. До його складу входять 28 держав: Австрія, Бельгія, Великобританія,Греція, Данія, Ірландія, Іспвнія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція, Болгарія, Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словакія, Словенія, Чехія, Естонія. ЄС базується на 3 засадах: 1. Європейське співтовариство (ЄОВС, ЄЕС, ЄВратом) з доповненнями, та формами спвробітництвка, передбаченими угодою про ЄС. 2. Спільна зовнішня політика і політика у сфері міжнародної безпеки. 3. Співробітництво у внутрішній та правовій політиці. Цілями ЄС стало: Утворення тісного союзу народів Європи; Сприяння збалансованому та довгостроковому ек-му прогресу; Посилення ек-го та соц-го співробітництва; Утворення ек-го та валютного союзу і створення єдиною валюти (вже утворена-євро); Утвердження власної ідентичності в міжнар-й сфері, особливо шляхом проведення спільної зовн-ї політики; Розвиток співробітництва у сфері юстиції та внутр-х справ; Збереження та примноження спільтних надбань.
ЄС зазнало подальшого розширення. Число його членів перейшло з 26 до 28. З нового року приєдналися до ЄС Болгарія і Румунія. ЄС поступово трансформується з м-ї оррг-ції, з ек-го та політ-го союзу західноєвропейських країнв обєднання д-в з єдиною валютою, громадянством, кордонами, єдиною зовнішньою та внутрішньою політикою. Європарламент з кожним роком перебирає повноваження головної законодавчої інституції на тереторії 28 д-в, Європейська комісія дедалі більше нагадує наднаціональний уряд.

ЄВС була створена в 1977 році з метою стабілізації валютних курсів а також зменшення ек залежності країн-учасниць від дестабілізуючого зовн впливу. Вона базується на 3 елементах: 1).зобов-ня країн-учасниць підтримувати коливання ринкового курсу своїх валют у межах діапазону, 2).Є фонд валютного співробітництва, який баз на кошику нац валют, 3).механізм надання кредитної і фін допомоги тим урядам, які переживають фін труднощі при підтримці курсів нац валют. Цілями є: забезпечити досягнення ек інтеграції; створити зону Є стабільності з власною валютою; відокремити спільний ринок від експансії $. ЄВС - це сукупність ек відносин пов’язаних з функціонуванням валюти в рамках ек інтеграції. Ресурси формуються за рах виділення кожною країною 20% своїх золотих та 20% доларових резервів у формі постійно поновлюваних кредитів. Розрах-валютна одиниця з 1975 – ЕКЮ, яку замінила ЄВРО.

17.Загальна характеристика Європейської конвенції про державний імунітет.

18.Загальна хар-ка і сфера застосув Конвенц про догов міжнар купівлі-продажу товарів 1980 р.
Значну роль у розвитку МТ відносин мають положення К-ї 00Н про договори міжнар купівлі-продажу1980 р. Це- один із найзначніших уніфікованих міжнар-правових актів, в якому втілені останні досягнення наукових досліджень і практики в цій галузі.
К-я складається з 101 статті та 4 частин (сфера застосування та заг положення; укладання договору; купівля-продаж товарів; заключні положення). К-я застосовується до договорів купівлі-прод товарів між сторонами, комерц п-ва яких знаходяться в різних країнах. К-я не застосовується при продажу: а) товарів, які купуються для особистого, сімейного, домашн використання; б) з аукціона; в) фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів та грошей; г) суден водного і повітряного транспорту; електроенергії. К-я регулює виключно укладання договора куп-прод і ти права і обов’язки продавця і покупця, що виникають з такого договора. Конвенція не застосовується по відношенню до відповідальності продавця за нанесені товаром пошкодження чи смерть б-якої особи. Згідно до к-ції договір куп-пр доказується б-якими засобами, включаючи докази свідків і не потребує обов’язкового укладання у письмовій формі. К-я урегульовує питання правового захисту інтересів сторін і містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень договору продавцем і покупцем. Напр, відповідно до ст. 45 цієї К-ї, якщо пр-ць не виконає яких-небудь своїх зобов'язань щодо договору або вказаної К-ї, пок-ць може здійснити ряд прав, передбачених нею (замінити товар, заявити про розторгнення договору, відмовитися від приймання товару). Відповідні засоби захисту передбачені К-єю і у разі порушення договору з боку пок-ця.

19.Загальна хар-ка Конвенції 1965 р. про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
Важливе значення в регулюванні міжнар інвестиційних відносин, як зазначалося, належить багатостор міжнар угодам. Однією з них є Конвенція 1965 р. про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. 10 глав.. Глава І називається «Міжнародний центр по врегулю ванню інвестиційних спорів», глава II — «Компетенція Центру», глава III — «Примирення», глава IV — «Арбітраж», глава V — «Заміщення та відвід Посередників або Арбітрів», Глава VI — «Витрати», глава VII — «Місце розгляду спору», глава VIII -«Спори між Договірними державами», глава IX — «Поправки»; Глава X — Заключні положення. Особливу увагу в Конвенції відведено питанню заснування і функціонування Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів між державами та особами інших держав через примирення та арбітраж. До Центру входять Адміністративна рада та Секретаріат. До компетенції Центру належить вирішення правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиціями, між Договірною державою (або будь-яким уповноваженим її органом, про який Договірна держава повідомила Центр) та особою іншої Договірної держави, за наявності письмової згоди учасників спору про його передання для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди, не вправі відмовитися від неї в односторонньому порядку. Будь-яка Договірна держава або її особа може звернутися до арбітражної процедури. Для цього вона направляє відповідну письмову заяву Генеральному секретарю. Арбітраж складається з одного або непарної кількості арбітрів, призначених за згодою сторін. Рішення арбітражу є обов'язковим для сторін і не підлягає апеляції або іншому способу оскарження, за винятком передбачених у Конвенції. Примирювальна та арбітражна процедури розгляду спору проводяться в місці знаходження Центру, якщо в подальшому не буде передбачене інше. Будь-яка договірна держава має право запропонувати поправку до цієї Конвенції. Текст її повинен бути переданий Генеральному секретарю не пізніше 90 днів до початку зборів Адміністративної ради, на яких пропонується розгляд такої поправки. Вона має бути розглянута і негайно передана ним усім членам Адміністративної ради. Конвенція відкрита для підписання державами — членами МБРР. Вона також відкрита для підписання будь-якою іншою державою — учасницею Статуту Міжнар суду, стосовно якої Адміністративна рада більшістю в 2/3 голосів її членів прийме рішення про запрошення до участі у Конвенції. Кожна держава законодавчим або іншим способом у міру необхідності забезпечує дію положень цієї Конвенції на своїй території. Конвенція діє на всіх територіях, міжнародні зв'язки яких перебувають у віданні договірної держави, за винятком тих, які остання виключила зі сфери дії Конвенції через письмове повідомлення її депозитарію або в момент ратифікації, прийняття чи схвалення Конвенції або в подальшому. Кожна з договірних держав має право денонсувати цю Конвенцію через письмове повідомлення її Депозитарію. Денонсація набирає чинності через шість місяців після отримання вказаного повідомлення. Акти про ратифікацію, прийняття, схвалення цієї Конвенції, а також поправки до неї депонуються в Банку, що є її депозитарієм. Депозитарій передає завірені копії даної Конвенції державам — членам Банку, а також будь-якій державі, запрошеній її підписати.

20.Загальна хар-ка правов забезпеч виконан зобов’язань і засобів розв’яз міжнар ек спорів.
Аналіз багатьох міжнар-правових документів дає можливість зробити висновок, що до засобів, які найчастіше використовуються при розв'язанні спорів мирним шляхом у процесі виконання зобов'язань, які випливають з МЕВ, належать дипломатичні переговори, посередництво, створення погоджувальних комісій, розгляд справ у Міжнар арбітражі та у Міжнар суді, а також суді Європейського економічного співтовариства.
Серед засобів забезпечення вирішення між нар спорів ек характеру найпошир є здійснення диплом-х переговорів. Вони ведуться від імені держави їх главами, главами урядів, міністрами закордонних справ, спеціально призначеними для цього дипломатичними працівниками. Як свідчить практика, ефективність дипломатичних переговорів з приводу міжнар ек спорів, як і інших спорів, буває високою лише за умови, якщо вони ведуться на ґрунті взаємної поваги суверенітету сторін, їх рівності, сприяння зміцненню миру.
При посередництві у розв'язанні спорів між сторонами бере участь третя держава. В одному випадку ця держава виступає з пропозицією щодо примирення сторін, між якими ведеться спір, сприяє здійсненню дипломатичних переговорів. Цей вид посередництва називається добрими послугами -третя держава на запрошення сторін, між якими виник спір, виступає як посередник і веде переговори з ними з метою примирення сторін. Цей вид посередництва заведено називати особистим посередництвом. У ряді випадків для розв'язання спорів створюються погоджувальні комісії на паритетних засадах, тобто з рівною кількістю представників від сторін, між якими виник спір. Ці комісії обстежують і аналізують ситуацію, вивчають причини виникнення спору та пропонують шляхи його припинення. На підставі одержаних матеріалів формулюють свої висновки та пропозиції, що передаються урядам держав, між якими виник спір.
Арбітражне вирішення міждержспорів ек хар-ру є також одним із мирних засобів їх розв'язання. Нині арбітражне вирішення міжнар ек спорів широко використовується у практиці міжнар співр-ва. У 1907 р. була підписана Конвенція про заснування Постійної палати Третейського суду. Відповідно до вказаної Конвенції звернення до арбітражу — це справа добровільна і не обов'язкова для держав, між якими виник спір. Але якщо вони вже звернулися до послуг арбітражу, то повинні підкоритись його рішенню. Арбітражний розгляд різних спорів, зокрема і спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань міжнародних економічних договорів, є одним із засобів їх мирного розв'язання. Слід виділити дві різновидності Міжнародного арбітражу. Перша — це Міжнародний арбітраж, який передбачається у міжнародних договорах на випадок розгляду спорів, пов’язаних з їх невиконанням. Друга — це Міжнародний арбітраж, який створюється для розгляду і розв'язання конкретного спору.
Міжнародний суд ООН розглядає лише міжнародні правові спори (за згоди сторін, між якими виник спір). У межах функціонування ЄЕС був створений свій Суд, який покликаний розглядати спори між країнами-членами ЄЕС. Крім того, до компетенції цього Суду входить установлення відповідності законів країн-членів положенням Договору про Європейське Економічне Співтовариство. Рішення цього Суду є обов'язковими для країн — членів ЄЕС, і їх виконання забезпечується, у разі необхідності, примусовим способом. До компетенції Економічного суду СНД належить розгляд міждержавних економічних спорів, що виникають у процесі виконання економічних зобов'язань, передбачених угодами, рішеннями Ради глав держав, Ради глав урядів Співдружності та інших її інститутів. Суд покликаний вирішувати спори щодо відповідності нормативних та інших актів держав — учасниць Співдружності, що стосуються економічних питань, угодам та іншим актам Співдружності й інші спори, пов'язані з виконанням угод і прийнятих на їх основі інших актів Співдружності.

21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
У системі МЕВ важливе місце посідають відносини, пов'язані з організацією і здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів різними видами транспорту (залізничним, автомобільним, повітряним, морським, річковим). Міжнар трансп перевез — це необхідна умова успішного розвитку МЕВ. Перевезення сировини, матеріалів, устаткування, с\г продукції та інших вантажів, передбачених міжнар договорами та угодами, — це один із засобів їх реального виконання. Від чіткого урегулювання міжнар відносин у галузі транспорту багато в чому залежать результати міжнар співр-ва в різних його напрямах. Ці відносини, які виникають між державами, національними органами управління транспортом, МО, регулюються відповідними міжнар принципами і нормами. Їх система і відображає зміст міжнародного транспортного права як підгалузі, складової МЕП.
Міжнар транспортним правом - систему міжнар-правових принципів і норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі використання різних видів транспорту у сфері міжнародного ек співр-ва. Принципи і норми міжнар транспортного права дістають своє юридичне закріплення у різних джерелах: міжнар договорах та угодах з питань транспорту, актах МО (асоціацій, конференцій, палат, комісій тощо). Найбільш поширеними є міжнародні договори з питань транспорту. Вони укладаються від імені і за дорученням уряду центральними органами управління транспортом — міністерствами та іншими установами, які здійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом. За кількістю країн, які беруть участь у подібного роду міжнародних договорах, їх можна поділити на багатосторонні і двосторонні. До багатосторонніх договорів слід віднести, наприклад, Конвенцію про відкрите море, підписану у 1958 р. 13 державами; Угоду про Міжнародну спілку залізниць (1922 р.), Чиказьку конвенцію з питань цивільної авіації (1944 р.). До цього виду угод слід віднести й угоди, укладені між окремими країнами Співдружності незалежних держав. Міжнародні транспортні договори можуть бути різного змісту, в них обов'язково враховується специфіка виду транспортних засобів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП