ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

50. Основні аргументи що визначають переваги вступу до СОТ.
Сьогодні безперечн є те, що Укр необхідно прискорити інтеграцію до світового ек співт-ва. Одн з найважл кроків у цьому процесі є вступ до СОТ. Переваги: *подолан дискримінац-го ставлдо Укр у світовій антидемпінговій політиці; *вдосконал нац зак-ва; *посил авторитету Укр. у міжнар ек політиці; *забезпеч дієвих мех.-мів правов захисту інвестицій та інновацій, творчого і науков потенціалу; *Членство в СОТ є передумовою вдосконалення режиму торгівлі з ЄС та забезпечення поступової інтеграції України до ЄС. *Членство в СОТ є чинником збільшення прямих іноземних інвестицій (це спостерігається по країнах ЦСЄ і Балтії, які набули членства в СОТ і знаходяться на шляху до ЄС). *Членство в СОТ є чинником створення реальних ринкових засад і підвищення конкурентспром-ті економіки України. *Членство в СОТ дозволить вирішити проблему антидемпінгових санкцій; *розшир експортн потенціал; *прискор реструктуризац та модернізац націон вир-ва; *відкриття широких можл-тей щодо виходу на ринки більш ніж 140 країн - членів організації. Інтенсивна робота з удосконал внутр правопорядку, стимулом до якої став процес входження до СОТ, необхідна передусім Укр.:-впорядкування зак-ва у найваж галузях шляхом прийняття цивільного, кримінальн, процесуального, податков, митн кодексів; -розбудова сучасної сумісної системи технічн стандартів, які сприятимуть реалізації укр продукції на міжнар ринку і перешкоджатимуть вир-ву та ввез недоброякісної продукції; -модернізація системи технічн регулюв (стандартизац, санітарн нагляду); -трансформація механізму підтримки та субсидув с\г; -прийн пакету законів, якими впровадж механізм захисту вітчизнян вир-ка від недобросов імпорту; -вдосконаля митного зак-ва; -модернізація системи кодів товарів та Митного тарифу; -послідовне усунення прогалин у зак-вчому захисті прав інтелект вл-сті; -скасування перешкод іноземним капіталовклад-м у ряді галузей; Вступ України до СОТ є умовою початку переговорів про створення зони вільної торгівлі між Укр та ЄС.

51.Націон інтереси Ук. у МЕВ та правові засоби їх забезпеч.
Вирішення Укр-ю, як і будь-якою іншою держ, важливих соц-ек, політ та інших завдань неможливе без її участі у міжнар ек співр-ві, в діяльності МО без урахування світового досвіду, досвіду становл і розвитку окремих країн.Участь нашої держави у міжнар співр-ві, зокрема і вМЕВ, на основі норм і принципів МП є досить важливою. Таке співр-во Укр з країнами світу, МО є вагомою умовою успішного розв'язання багатьох проблем не лише зовнішньополіт, зовнішньоек хар-ру, а й внутр-го. ЗУ «Про ЗЕД» 91 р, визначив порядок експорту та імпорту товарів, капіталів і робочої сили, реалізації різних форм наукової та науково-технічної кооперації, міжнародні засади фінансових операцій та інвестиційної діяльності, спільного підприємництва як на території України, так і поза ЇЇ межами. ЗУ «Про міжнар договори Укр»2004 р. регулює широкий спектр питань. що стосуються укладення і виконання між нар договорів з участю нашої держави. Виходячи насамперед із потреби забезпеч нац інтересів наша держ налаг-є міжнародні, ек віднос. Так, за майже 12 років незалежності вона налагодила відносини з 166 країнами, стала членом близько 60 МО, учасником майже 50 багатостор ек догов, уклала і виконує понад 2 тис. двостор угод. Активну участь бере Укр в роботі Конфер ООН з торг та розв, МіжнТоргоЦентру,Європ ек комісії ООН, є член ГУАМ, співр-чає зі СВ.Банком, МВІ.. Багатостор агентства з інвестиційних гарантій, Світов орг інтелект вл-ті, Міжнародного агентства з атомної енергії. У поступово інтегр-ся в європейські та трансатлантичні структури з мстою входження до європ ек простору, налагоджує диплом-ні відносини, гармонізує нац зак-во відп-но до норм МП. До головних завдань: налагодження відносин з ЄС. Країни, які бажають стати членом ЄС, повинні мати економіку, що відповідає певним ринковим критеріям. Що стосується Укр,то кризові явища в її економіці, недосконала правова база гальмують просування Укр шляхом ринкових реформ, а тому унеможливлюють її входження до ЄС у найближчі роки. Підписання 1994 р. Угоди про партнерство та співр-во між Україною і Європ Співтов-ми та (чин1998) створило для цього сприятливі умови. ЄС також шукає шляхи зближення та поліпшення двостороннього співробітництва з Укр. Нині активно розвивається договірно-правова база еко відносин Укр-ЄС, яка дає можл-ть регулювати їх на міжнародно-правовому рівні. Зокрема, були підписані: Угода про торгівлю текстильною продукцією (1993 p.); Європейська стратегія тривалої, конкурентоспроможної та безпечної енергетики (Зелена Книга Комісії Європейських Співтовариств марта 2006 года; Спільна заява саміту "Україна - ЄС" 2005 року; Угода між Європейським Союзом і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз;ПЛАН ДІЙ "Україна - Європейський Союз" Європейська політика сусідства 2005 р.
Співр-ва України та ЄС:Напрямки: торгівля та інвестиції; ек, фінанси та стат-ка; енергет, ядерні пробл та навкол середов; митне й прикордонне співр-во, боротьба з «відмиван» коштів і наркобізнесом; транспорт, телекомунікації, наука та технол; освіта і навч; вугільна, сталеливарна, гірнича галузі пром-ті та сировинні матеріали. За ініціативою Укр почалося обговорення питання про можливість створення у найближчі роки зони вільної торгівлі між нашою державою та ЄС. Однією з гол передумов інтеграції України в ЄС є адаптація її законодавства до європ права. Усе це повинно сприяти тому, що держава найближчим часом повинна стати асоційованим, а потім- повноправним членом ЄС. Враховуючи ту роль, яку відіграють МО в різних сферах міжн співр-ва, багато держав світу стають їх членами. Це стосується й Укр, яка є сьогодні самостійним і суверенним суб'єктом міжн відносин. Уже в 1994 р. вона була членом близько 40 МО, причому до 20 із них вступила протягом 1993—1994р. Участь Укр у МО вимагає від неї, звичайно, відповідної участі у формуванні їх коштів. Так, за один рік членства в 00Н наша країна сплачує близько 19 млн $. Але водночас членство в МО забезпечує як пряму, так і побічну вигоду.

52. Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. з МЕП.
Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Це процес наближення, приведення у відповідність норм нац зак-ва з нормами МП або з зак-вом інш країн. Укр є європ-ю країною та безпосередньо межує з інш європ кр, тому гармонізація нац.зак-ва відіграє важл роль у розвитку ек.віднос з цими країнами. Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Створення та розвиток нац правової основи міжн співр-ва- один із чинників, який сприяв визнанню Укр, встановленню з нею дипломатичних відносин біля 166 держав світу. Вона співпрацює нині більше ніж із 60 МО. Укр. є членом таких МО: Конференції ООН, ОргЧорнЕкСпівр-ва, МОП, ЦентрЕвропІніціатива, МВФ,СОТ, ГУАМ, Св.Банк,ЄБРР. Основн питанн гарм-ції закладені в ст. 9 та 18 КонстУ. Досліджуючи питання гармонізації нац законодавства з міжн правом, головне- правильно визначити механізм їх розв’язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до міжн стандартів. Це надзвичайно важливо, якщо взяти до уваги, що конституція є основою, правовим фундаментом розвитку нац законодавства. Через втілення в зак-ві України норм і принципів міжнар права ним держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою системою, а й і національними правовими системами держав світу. За роки незалежності нашої держави її органами державної влади укладено понад 2 тис, міжнародних договорів. Участь ВРУ у цьому процесі регламентовано Конст України, згідно з якою виший законодавчий орган нашої держави уповноважений надавати згоду на їх обов'язковість. Реалізуючи свої конституційні повноваження, парламент України ратифікував або дав згоду на приєднання до 580 міжнародно-правових актів з питань розширення та активізації міжнародних політичних і зовнішньоекономічних зв'язків нашої держави, отримання міжнародних позик і кредитів, захисту прав і свобод людини і громадянина, діяльності України в рамках міждержавних організацій, направлення підрозділів Збройних сил України до іншої держави чи допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України тощо. Ратифікаційна діяльність парламенту України мас тенденцію до зростання. Вищий зак-чий орган У. ратифікував або надай згоду на приєднання до 209 багатостор угод, укладених у рамках ООН, СНД, Ради Європи, ОргЧорнЕкСпівр-ва, Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі та інших міждержавних об’єднань. Це свідчить про серйозну ратифікаційну роботу парламенту нашої держави, що дає можливість розглядати міжнародні договори не лише як джерело міжнародного права, а й як джерело права України. Укр. вирішила інтегруватися до ЄС в перш полов 90х рр.Для цього було розробл і прийн ряд нормат-х актів: Стратегія інтегр У до ЄС,99р; Концепція адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС,99р.; «про запровадж мех.-му адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС»,98р.+ ЗУ проЗЕДзміни від 2002р., ЗУ про між нар догов-и Укр 2004.

53. Орг-ції країн–виробн сировини в системі МО(ОПЕК).Самост груп міжн ек орг-й склад країни-виробн сиров, в межах яких здійсн коорд дій країн, що розвив-ся, в гал вироб-ва і торг відповід видами сировин тов. До таких орг-й належ, напр, Орган-я країн-експор-в нафти- ОПЕК, створ в 1960 р. Устав затв в 1961. Вона об'єд 13 осн нафтодоб-х країн Азії, Африки і Лат. Америки (Алжир, Венес,, Індонез, Іран, Ірак, , ОАЕ й Сауді Ар). На ці країни припадає 70% запасів нафти, 50% видобутку, 90% експорту нафти в світі. Головн цілями ОПЕК є захист інт-ів кр, що розвив й одноч є експ-ми нафти, від експл-ції міжн фін капіталом, підвищ-ня дох від доб-ня нафти, всіляке заохоч розв-ку нафт госп-ва. ОПЕК реком-є країнам-учасн сам-но дослід і розробл нац нафт род-ща, а також спрям-ти зусилля на досяг конт-лю над нафт пром своїх країн. Цілі: *коорд і уніф нафт політ д-членів; *визнач найбільш ефект індив і колект засобів захисту їх інтер; *знаход способів і зас забезп-я стаб-ті цін на св ринках нафти для недопущ їх непотрібних і шкідливих коливань; *постійне приділ уваги інтересам кр-вироб нафти і необхідності забезп-я: стійких їх доходів, ефект і рентаб регулярн постач кр-спож; справедл доходів від інвест в нафтову пром-ть; охорони навк сер. 70-х ОПЕК досягла істот підв цін на нафту, що над можл країн-учасн створ крупні вал-фін резер, спрям значні кошти на потреб соц-ек розв. Найв орг ОПЕК є Конф-я мін-в, яка склик-ся не менше як 2 рази на рік; безпосер керів-во здійсн Рада дирек; поточ роб пров секрет; штаб-кварт у Відні. Дія-ть: обговор з кр-нечленами можливостей співпр (світовий попит на нафту все більше задов нечлени ОПЕК. Для сприяння стабіл міжн-го ринку нафти обговорює варіанти реагування і пристосув своєї політики. 1976 ОПЕК створила Фонд міжн розв-ку ОПЕК - багатостор фін інститут в галузі розв. З 1991 ОПЕК, ІПЕК, ЄС і Міжн енергет-не агенство проводять зустр для обміну інф-й, пром співроб і т.д. Є й інші МО, що об'єднують країни-вир-ки сировини-їх близько 20.

54.Орг-но-прав форми міжнар митн співр-ва.
У процесі співр-ва держав з митних питань вироблено ряд орг-но-прав форм, які викор-ся у цій сфері. Вільна зона – анклав у нац митній тер-рії, яка розташ-ся поблизу міжнар мор порту або аеропорту. У цю зону без митних форм-стей надходить товар іноземн походж, тут вони переробл-ся а потім експ-ся без втруч митних властей. Сьогодні вони наз спец митн зонами.Відп-но до Митн Кодексу У-це митн режим, згідно з яким до товарів, які ввоз-сяна територ відпов-х типів спец-х ек зон з-за меж терит У, і до тов, які вивоз-ся з території зазнач-х зон за межі митн територ країни, не застос-ся заходи тарифн ыі нетарифн рег-ння. Вони є частиною тер У, на яких запров-ся спец митний режим. Зони вільної торгівлі створюються на осн угоди 2- і більше держав, за якою усуваються всі перепони в торг зв-ках між ними. Ці угоди дають право визн-ти власну пол.-ку стосовно д-в які не є уч-ми угоди. Митний союз створ-ся д-вами-учасницями з метою проведення спільної політики в галузі зовн ек відносин і митного зак-ва та ус-ня перешкод на шляху тов-обміну між кр-учасницями. Митний союз як ек об-ння д-в має пр-пи: наявність єдиної митної тер-рії, наявність однотипного мех.-му рег-ня ек-ки(ринк пр-пи). Усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць, передбачає спільну торговельну політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовнішнього тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим митом при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного союзу. Зона преференц торг- початкова стадія регіонального інтегращиного процесу. Країни такого угруповання лібералізують тов віднос між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими товар та посл. Полегшуються умови для руху факторів ви робництва. У вільному торгов просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Кожна країна - член вільного торгов простору - вільна встановл-ти будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. Спільний ринок не має торговельних бар'єрів і хар-ся спільною зовнішньо торг політ.Обмеження на імміграцію, еміграцію та переливання капіталу через кордони усунені. Чинник мобільності дозволяє більш ефективно використовувати працю, капітал і технологіюю Але підвищення продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Прикладом успішної політики спільного ринку може слугувати ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньоторгов виробничої діяльності, але й інтеграції ек політики. Країни - учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення товарів, послуг, чинників виробництва повинні гармонізувати грошово-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники економічного союзу повинні викорис-товувати спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету= ЄС, НАФТА, СНД.

55.Орг-но-прав форми співр-ва держ в сфері валютн відн.
Правовою основою відносин, що виникають при наданні кредитів, є міжн кредитні угоди, під якими слід розуміти угоди між держав-кредитором і держав-боржн-м, на підставі яких держава-кредитор надає державі-боржнику певну суму грошей або поставляє їй товари, а держава-боржник повинна в певний строк погасити суму боргу на передбач-х договором умовах і виплатити певну суму в межах % ставки за користав кредитом. 4 типи організації М вал-кред відносин: 1)за торговими і платіжними угодами, які передбачають здійснення кредитних операцій на осн двостороннього клірингу; 2)за угодами про ек і промислово-технічне співробітництво; 3)за міждерж угодами про поставки товарів на компенсаційних засадах; 4) за спеціальними кредитними угодами. Двосторонній кліринг-форма валютно-кредитних зв'язків базується на відповідних умовах міждержавних угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здійснювати клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжн розрахунки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірингових розрахунків. Угоди про ек і промисл-техн співр-во використовуються при поставці устаткув, машин і технології для спорудж крупних об'єктів, характерним для них є те, що в них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. підписують 2 види міжнар угод- На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди. Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах(компенсац-кредитн угод) укладаються на крупно-масштабні, міжгалузеві роботи й послуги.За отрим-не в кредит устаткування кредиторам поставл-ся на відповідну суму прод-я, яка виготовл-ся підпр-вом-об’єктом кредитування. Спеціальні міждержавні кредитні (позика в іноземн валюті) угоди передбач надання країною-кредитором країні-позич-кові певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повернення позики та інші умови.

56.Орг-но-прав форми участі держав у МЕВ.
Головним суб’єктом МВ, зокрема ек-х є Держ. Це випливає з того, що будь-яка Держ може самост мати МВ з іншими держ. Крім того на основі багатостор угод держ створює МО, які теж є самост-ми суб’єктами міжнар-правових відносин. Але їх складовою все ж таки виступає Держава. Держава – це політ форма орг-ції сусп-ва, яка виражає обумовлену економ ладом політ владу пануючого класу або всього нараду. Держ має право здійсн міжнар діяльн-ть, яка не заборонена принципами МП і є первинним суб’єктом МП. Ознаки Держ: наявн-ть територ, населення, держ аппарат, суверенітет, система права, податкова система, військо тощо. Організац-ні форми співр-ва: - МЕк співр д-ви з д-вою; - співр-во д-ви з МО, зокрема з економічними(на правах повноправного членства); - співр-во д-ви з МО, зокрема з економічними (на правах асоційованого членства); - співр-во д-ви з групою д-в; - співр-во д-ви в рамках МО з іншими державами які є її членами; - співр-во держ через певну МО з іншими державами які не є її членами.

57.Особл-ті між нар- співр-ва в сфері пром-ті і його прав- рег-ня.
За нинішніх умов міжн поділу праці практично неможливо здійснювати розвиток промисл вир-ва, окремих крупних під-в та об'єднань без використ переваг міжн співр-ва. Необхідн регулюв цих відносин, яке здійсн за допом міжнар-правлвих актів, міжнар договорів та інш засобів: Заключний акт Наради з безпеки і співр-ва у Європі, 75 р.:пром співр-во, яке грунтується на ек інтересах, може створити стійкі зв'язки, зміцнюючи тим самим довгостр ек співр-во в цілому, прискорюючи ек розвиток усіх, хто бере участь у такому співр-ві. Важливе місце відіграють акти, які приймаються МЕОрг (Конфер з торгівлі і розвитку, Комітет з промисл розвитку Ек і Соц Ради 00Н- ЮНІДО, 65р; 00Н з пром розвитку, регіональні комісії Ек і Соц Ради 00Н та ін. Ці МО приділяють увагу питанням організації міжн пром співр-ва. Комітет з пром розвитку Ек і Соц Ради 00Н-центральний координуючий орган у сфері допомоги промисл розвитку країн, що розв, проводить консультац з питань прискор проми розвитку країн, розробляє робочі програми щодо індустріалізації та підготовки рекомендацій щодо їх подальшої розробки, проводить дослідж і семінари з питань найефективн застосув промисл методів вир.ва в країнах, що розв-ся, та виконує деякі інші ф-ції(входять кр-члени ООН). Одним із інструментів регулюв міжн. відносин у галузі промислового співр-ва є двостор договори та угоди. +Лімська декл-я-75, прийн-та ЮНІДО( про право здійснення кожн держави власн-го суверенітету над своїми прирордн рес).Інформ-й банк з пром техн-гії-81.

58.Основні (загальні) принц МЕП: понят, джер і перелік
Принцип- це керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльності.Джерелами є: Статут ООН; Деклар-я про принцими МП,70р.; Хартія ек прав і обов’язків держав,74р..Принц поділ-ся на основні та спец-ні. До осн п-пів МЕП віднос. п-пи МП, бо МЕП є галуззю МП. 1. П-п мирного співіснування - один із провідних і важл п-пів міжн права, його галузей, зокрема і МЕП. Він міцно вкорінився в політ і правовій термінології ООН, у ряді резолюцій її ГА, інших міжн-прав доках. 2. П-п суверенної рівності держав визнаний Статутом ООН і закріплений у міжн договорах і деклараціях. Термін "суверенітет" у широкому розумінні означає незал-ть держави, її право самостійно вирішувати свої внутр і зовн справи, без втручання в них б-я іншої держави. 3. П-п співр-ва держав є основою побудови і розвитку міжн відносин у різних сферах і галузях- держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політ, ек і соц сис.м, у різних галузях міжн відносин з метою підтримання міжн миру, безпеки і сприяння міжн ек стабільності та прогресу, заг добробуту народів. 4. П-п невтручання має дещо похідний характер стосовно таких п-пів, як повага суверенітету і суверенної рівності держав. Статут ООН забороняє втручання у справи, які стосуються внутр компетенції будь-якої держави, навіть ООН. 5. П-п сумлінного виконання міжн зобов'язань ще іноді розглядають як п-п поваги міжн зобов'язань. 6. П-п взаємної вигоди - один із загальновизнаних п-пів МП, яким найчастіше керуються у МЕВ. Цей п-п тісно пов'язаний з таким п-пом, як суверенна рівність держав. В Хартії ек прав і обов’язків держав 1974 р. ці п-пи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. 7. Принцип рівноправ’я і само визнач народу закріплен у Статуті ООН. Всі народи мають право вільно визначати без втруч іззовні політ, ек, соц, культурн розвиток. 8. Принцип розгляду міжн спорів мирними засобами. Всі спори мають виріш. у спосіб, що не піддає загрозі міжн мир, безпеку, справедливість. 9. Принцип утримання у своїх міжн відносинах від погрози застосув сили або її застосув як проти територіальної недоторканності і політ незалежності б-якої. держави. Погроза, застос сили - порушення норм МП і Статуту ООН; не повинні застосов-ся як засіб регулюва міжн питань.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП