ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Важливе значення мають питання, пов'язані з користуванням протоками. Вони мають різний міжнародно-правовий режим. Користування протоками Гібралтарською, Балтійс-ю, Магеллановою і Лаперуза є вільним і безмитним. Щодо режиму Чорном-х проток, то він визначений спеціальною Конвенцією 1936 р.
Відповідно до неї прохід через ці протоки у мирний час для вcix торговельних суден вільний, але потребуе дотримання певних сан. норм. Судна підлягають сан.огляду з боку представників влади Туреччини. Якщо стан судна відповідае сан. нормам, що засвідчено відповід-ними документами, то воно може не зупинятись у протоках i йти своїм курсом. Якщо ж нi, то мае зробити зупинку для ретельного сан. огляду, а також сплатити вартість наданих послуг. У paзi війни i за умови, що Туреччина буде нейтральною країною, зберігаеться принцип вільного проходу як для воюючих, так i нейтральних країн. Якщо ж Туреччина буде воюючою країною, то вона пропускав судна лише тих країн, які не перебувають з нею у стані війни. Відповідний міжнар.-правовий режим мають канали: Суець-кий, Панамський, Кільський. Прохід через Панамський канал регулюеться правилами, встановл. США, i договорами, укладеними США з іншими державами. Незважаючи на формальне право вільного проходу через цей канал (судна будь-якої держави), адміністрац. каналу мае право на свій розсуд за наявності певних підстав (неналежний сан. стан, небезпечн. вантаж) заборонити цей прохід.
Конкретним міжнародно-правовим режимом наділені і порти.Згідно з положеннями Барсе-лонської конференції (1921 р.) флоти всіх країн вільно користуються будь-яким відкритим портом. Крім того, всі збори в портах мають здійснюватися на умовах рівності і в розумних межах. Lex flagi – закон прапора

68. Особл. правового регулюв. міжнар. Співроб. в галузі науки і техн.
Важливу роль у розвитку міжнар. Наук.-техн. співроб. відіграла резолюція Ген. Асамблеї ООН (1996 р.) «Досягнення науки i техніки та їх вплив на міжнародну безпеку». У ній рекомендуеться державам-членам ООН вивчити шляхи вдосконал міжнар. правових норм, що стосуються передання високих технол. i мають військове застос.
Функціі в галузі науки i техніки:
-розроблення поліики у галузі науки i техн.:
-прогнозування напрямів НТП
-здійсн. програм наук. досліджень;
-орг-ція регіон. міжнар. зв'язків;
-забезп. діяльності наук.-техн. праців-ників;
-інформаційна діяльність
Конференція ООН з питань застос. досягнень науки i техн. в інтересах менш розвинутих краін. Проведення Конференціі стало важливим заходом, спрямованим не лише на використ. досягнень НТП для задовол. потреб краін, що розв., а й пов'язаних з інтеграц. зусиль учених cвітy в iнтepecax загального прогресу. Це підтвердила й 2га конферен. ООН_з питань_науки i техн. з метою розвитку (Відень, 1979 р.). Вона прийняла Програму діі щодо використання досягнень науки i техн. для економ. розв. всіх краін, особливо для тих, які розвив.Програма передб. не лише зміцнення icнуючих міжнар. відносин у галузі науки i техн., а й перегляд іх стр-ри, підвищення ролі ООН у цьому важливому на-прямі Міжнародного співробітництва.
Міжурядовий комітет з науки i техніки з метою розвитку (1979 р). До його ф-цій входить: надання допомоги Ген. Асамблеі в розробленні директивних принципів для пого-дження політики органів, організацій i підрозділів ООН щодо наук техн діяльності, виявлення першочергових завдань з оперативного планування розвитку науки i техніки на нац., субрег., регіональному, міжрегі. i міжнар. рівнях i підготовки оперативного плану здійснення Віденськоі Програми..
Допоміжним органом Міжурядового комітету з науки й техн.з метою розв. став Консультативний комітет з науки і техн. з метою розвитку, заснований (ЕКОСОР) у 1980 р. Головним завданням цього комітету е надання Міжуряд. комітету консультат. послуг у галузі науки и техн.
Генеральною Асамблеею у межах Секретаріату ООН був створений Центр з питань науки i техніки з метою розвитку. На нього покладено вивчення питань, пов'язаних з досягненнями науки i техн. i вибором альтернативних шляхів розвитку країн наданням ім допомоги у використанні можливостей, що виникають у зв'язку з новими напрямами науки та техн.; зі створ. внутр. науково-технічного потенціалу краін, які розвив.
ЮНЕСКО розробляе спец. наук. програми. Програма розвитку ООН (ПРООН). Особливого значения ця програма надае питаниям науково-тех-нічної допомоги краінам, що розвив. В іі рамках здійсн. сприяння у переданні технолог. для державного i приват. секторів, направления до цих краін експертів, консультантів, сприяння підготовці науково-технічних кадрів тощо.
Крім того науково-технічне співробітництво регулює ряд багатосторонніх договорів:
Договір про принципи діяльн.і держав щодо дослідж. i використ. космічного простору, у т. ч Місяця та інших небесних тіл (I966 p).
Угода 1967 р. про врятув космонавтів, повернення космон-в i повернення об'ектів, запущених у космічний npocтip
Конвенція 1971 р. про міжн. відповідальність за шкоду заподіяну космічним об’єктам.
Конвенція 1974 р. про реестрац. об'ектів, які запускаються в космічний npocтip.
Конвенція ООН з морського права 1982

69. Особл. прав регулюв міжнар. Співроб. у галузі с/г в сучасних умовах.
Практично держави вcix континентів вступають у міжнар. економ.і відносини, пов'язані iз обміном продукцією с/г. Сприяння розвитку цих відносин, удосконаленню їх міжнар.-правового регулюв. — завдання ряду міжнародних економічних організацій. Практично вci регіональні ек. комісії ЕКОСОР займаються питаниями організації міжнар. спів роб. в галузі с/г
Продовольча i с\г організація ООН (ФАО). 1945р. До складу ФАО нині входить понад 174 країни світу й 1 міжнар орг-ція — ЄС.
ЦІЛІ : -підвищ. п родуктивн. с/г i покращ. умов життя сільського насел. -полішення харчування i підвищ. життевого рівня населения; -вивч. світ. продов. становища i кон'юнктури на світ. ринку важливих прод. товарів; -розробл. для країн-учасниць рекомендац. у галузі виробн. i збуту с/г продукції; -надання техн. допомоги країнам-членам, -сприяння наук. дослідж. у галузі с/г . -визнач. політики щодо між уряд. угод з окремих с/г товарів.
На Всесвітній продовольчій конференцій, що відбулась у Римі (1974 р.), зазначалося, що кількістъ тих, хто голодуе, недоїдае, збільш. Вона досягла 550 млн oci6.
Всесвітню продовольчу Раду (ВПР) 1974 р, Вона е вищим органом ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань.
ВПР розглядае проблеми, пов'яз.і з продовольством у світі, i розроб. певні рекомендац. У процесі своеї діяльн. вона співроб. з Прод. i с/г організаціею ООН, Міжнар. фондом с/г розвитку та іншими орг-ціями системи ООН.
На сесіях ВПР були вироблені пропозицї, спрямовані на зупинення тенденції до посилення голоду. За її участю у 1980 р, був створений Міжнар. Надзвич. Прод. резерв.
Міжнародний фонд сільскогосподарскього росзвтку(ІФАД) 1976 р— міжнар. спеціаліз. установа ООН. ств. з метою збільш. виробн. прод. харчування. ІФАД надае на пільгових умовах кредити. Нині він підтримує 75 % проекта, а решту фінансуе разом із Всесвітнім банком, МАР i різними банками розвитку (Африк., Азіатськ., Міжамерикан. та Іслам.). Кредити ІФАД видаються під проекти, пов'яз. із здійсн. контролю над водними рес-сами, комплексним розвитком сільськ. районів. Вони видаються також дрібним фермерам під розвиток тваринництва, поставку i розподіл добрив. Допомога ІФАД надаеться лише державам — його членам, яких налічуеться понад 160.
Відповідні функції щодо міжнародного с\г співроб виконують Міжнар. асоціація з контролю якості насіння, Міжафрикан. бюро з грунтів i економіки с/г, Міжнар. комісія з перероблення с/г продуктів, Міжнар. бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнар. комітет з чаю .
Основним засобом правового регулювання міжнар. співробітництва у галузі с/г е двосторонні договори (угоди). Всесв.i конференц. з агарної реформи i розв. сільських районів (1979 р.). Всесв. конференц. з розвитку i рац. використ. рибних pecypciв (1974 р.), Міжнар. Конференц. з питань харчування (1994 р.).

70.Особл. правового регулюв. співроб. держав в сфері міжнар. інвестицій.
Важливе значення в регулюванні міжнародних інвестиційних відносин належить багатостороннім міжнародним угодам. Однією з них є Конвенція 1965 р. про порядок виріш. Інвестиц.х спорів між держ. та іноз. особами.
До компетенції Центру належить виріш. правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиц., між Договірною держ. (або будь-яким уповноваж. її органом, про який Договірна держ. повідомила Центр) та особою іншої Договірної держ., за наявності письмової згоди учасників спору про його передання для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди, не вправі відмовитися від неї в односторонньому порядку.
Сеульська конвенцію 1985 р. про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (БАГІ). воно є юр. особою та має такі права: укладати контракти; придб. й прод. рух.е й нерух. майно; порушувати судові справи.
Для досягнення цієї мети Агентство надає гарантії, в тому числі спільне й повторне страх. від не комерц. ризиків щодо інвестиц., що мають місце у якій-небудь державі-члені, з інших держав-членів; здійсн. відповідну додатк. діяльн. стос. сприяння потоку інвестиц. у держави, які розвив., й між ними, а також корист. іншими додатк. повноваж., які можуть знадобитися для реалізації даної мети.
Угода щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (ТРІМС) містить сис-му відповідн. стимулів та обов'язків стосовно діяльності ТНК на територ. певної держ. з тим, щоб не ігнорувались їхні інтереси, насамперед економі. у цій Угоді сформул. Найважлив. вимоги щодо поведінки ТНК як інвесторів, а саме: 1)вимога місцевого значення, згідно з якою іноз. інвестор зобов'язаний продавати на місц. ринку частину вироблених на територ. країни прийняття товарів або послуг у розмірі встановл. мін. % від кінцевого валового продукту чи розвивати відповідну виробничу галузь у даній державі; 2)експортні вимоги, які зобов'язують інвестора експорт. частину виробл. прод-ції на таких умовах: а) не менше визначеного мін. обсягу виробл. продукту,
б) установл. абсолютної к-кості кінцевого продукту, в) визнач. к-кості, яка б компенсувала імпортні закупівлі іноз. інвестора.
До інших вимог, які визначені у цій Угоді та є обмежувальн. заходами для іноз. інвестицій, можна віднести такі: передання технологій; дотрим. принципу рівного доступу господа-рюючим суб'єктам країни, в яку надходять інвестиції, до інвестиц. проекту; вимоги надання роб. місць, місця розташув., фінансування, якими встановлюються особливості використання місцевих труд. ресурсів, номінальний розмір п-ва, правила залучення місцевих фінанси. рес-сів тощо.
Важливі положення містить Хартія економічних прав і обов'язків держав 1974 р: наці. контроль над іноз. інвестиціями є формою реалізації державою її невід'ємного суверенітету.

71.Особлив. правового режиму іноз. інвестицій на території У.
«Про режим іноземного інвестування» 1996
Іноземні інвестори-перелічені суб'єкти інвестиц. діяльності на території У.: -юр. особи, ств. відповідно до законод. іншого, ніж законод. У; -фіз. особи, які не мають постійного місця проживання на території У; -іноз. держави, -міжнар. урядові та неурядові організації; -інші іноземні суб'єкти інвестиц. діяльності,. Іноземні інвестиції — це всі види цінностей, що вклад. безпосередньо іноз. інвесторами в об'єкти інвест. діяльності згідно з чинним законод. У. з метою отримання прибутку або досягнення соц. ефекту.
П-во з іноз. інвестиц.и — це п-во будь-якої органі-зац.-правової форми, ств. за законами У, іноземна інвестиц. у стат. фонді якого становить 10%.
Іноз. Інвестиц. можуть здійсн. у вигляді:
•іноз. валюти, що визнається конвертов. НБУ
• валюти У-при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи будь-які інші об'єкти інвест. відповідно до законод. Ук. за умови сплати податку на прибуток (доходи); •будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; •акц., обліг., ін.х цін. пап., корпорат. прав
•грош. вимог та права на вимоги виконан. договірних зобов'язань, які гарант. першокласн. банками і мають в-ть у конверт. валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнар. торговельними звичаями; •будь-яких прав інтелект. вл., в-ть яких у конверт. валюті підтверджена відповідно до законів (процедур) країни інвестора або міжнар. торговельних звичаїв, а також підтверджена експертною оцінкою в У., у т. ч. легалізовані на території У. авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промисл. зразки, знаки для товарів і послуг, «ноу-хау» •прав на здійсн. госп. діяльності, у т. ч. права на користування надрами та використання прир. ресурсів, наданих згідно із законод. або договорами, в-ть яких у конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів (процедур) країни-інвестора або міжнар. торговельних звичаїв.
Іноз. інвестиц. можуть здійсн. у таких формах:
•часткової участі у п-вах, які створюються спільно з укр. юр. і фіз. особами, або придбання частки діючих п-в; •ств. п-в, що повністю належать іноз. інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноз. юр. осіб або придбання у власність діючих п-в повністю; •придбання не забороненого законами У. нерух. чи рух. майна, , прямим одержанням майна та майнових комплексів або у вигляді цін. пап.; •придбання самостійно чи з участю українських юр. або фіз. осіб прав на користування землею та викорис. прир. рес. на терит. У.;
•придбання інших майнових прав; господ. (п-цької) діяльн. на основі угод про розподіл проду-кції;
•в ін. формах, які не заборонені законами У.
Іноз. інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвест. діяльні. (виробн. кооперац., спільн. вир-цтво тощо), не пов'язану зі створ. юр. особи, згідно із законод. У. Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бух. облік і складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), а також відкрити окремі рахунки в установах банків У. для проведення розрах. за цими договорами (контрактами).
Іноз. інвестиц., використ. в спец. вільних економ. зонах. Специфіка їх регулюв. визнач. законод. У. про спеціальні вільні економ.і зони. Правовий режим іноземних інвестицій, який установлюється у таких зонах, не може створ. умови інвестування та здійснення госп. діяльності менш сприятливі, ніж передбачені Законом «Про режим іноз. інвестув.».
П-ва, створ. за участі іноз. інвестиц., а також об'єкти (результати) спільної діяльності на територ. У. за участі іноз. інвестиц. без ств. юр. особи, в т. ч. на основі договорів про вир-чу ко-операцію, спільне вир-цтво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюв. та оподаткув. за правилами, визначеними законод. У. з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, ство-рених без участі іноземних інвестицій, за винятком випадків, коли законами У. встановлено пільговий порядок оподаткування п-в, створених без участі іноземних інвестицій.

72. Ох-зуйте ЄС як специф суб'єкт МЕП
Договір про створ. ЄС було підписано в 1992 р. в Маастрихті (Нідерланди) керівниками держав-членів Євр. Співтов. У 1993 р. договір набрав чинності. 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконал. варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди.
На сьогодні ЄС являє собою найвищий ступінь європ-ї ек-ї і політ-ї інтеграції. До його складу входять 27 держав. ЄОВС, ЄЕС, ЄВратом складають ЄС і проводять: 1.Спільн. зовн. політику і політику у сфері між нар. безпеки. 2.Співробітн. у внутр. та правовій політиці.
Цілями ЄС стало:
-Утворення тісного союзу народів Європи;
-Сприян. збалансов. та довгострок. ек. прогресу;
-Посилення ек-го та соц-го співробітництва;
-Утворення ек-го та вал. союзу і створення єдиної валюти (вже утворена-євро); -Утвердж. власної ідентичності в міжнар. сфері, особливо шляхом проведення спільн. зовн-ї політики; -Розвит. співроб. у сфері юстиції та вн. Справ.
Неоднозначність його рис та ознак, відсутність аналогів цьому утворенню у практиці Міжнар. відносин е причиною існування різноманітних поглядів на його місце в сис-мі учаснків між нар. відносин.
Хоча варто зазначити, що це об'еднання ще й досі мае немало рис, які дають змогу розгля-дати його як МО. Напр., його основу становлять три між-народні організ.:ЄЕС, ЄOBC та Євроатом. Правовою підвалиною існування всіх трьох організацій є міждерж. договори про іх створ.: Договір про створ. ЄOBC 1951 р., Договір про створення ЄЕС i Договір про створення Євроатому від 1957 р.
Органами управл. ЄС є Європ. рада, Європ. парламент, Рада Європ. союзу, Європ. комісія та Європ. суд.
Діяльність ЄС регулюеться т.зв. правом ЄС, яке е великим за обсягом нормат. масивом, що охоплюе значну к-ть різноманітних норм, які різняться юр. силою, iepapxiчними зв'язками, сферою дії, а також іншими ознаками. Kpiм цього, праву ЄС притаманна значна специфіка, яка полягае в тому, що це право е автономною сис-мою, яка мае основу в міжнародному правопорядку i межуе за своею природою, з одно-го боку, з міжнар. правом, а з іншого — з нац.
Склад джерел права ЄС : «первинне право» і «вторинне право». «Первинне право»-три установчi договори: Паризький договір про (ЄОВС) 1951 p. i два Римські договори 1957 р-проЄЕС та Євроатом з протоколами, декларац. та іншими док-тами, які е додатками до них; док-ти, якими до них вносились зміни та доповн., зокрема Маастрих. Дог. 1992 р., Амстердам. дог. 1997 р., договори про приеднання до ЄС нових членів, а також міжнар. договори співтовариств i джерела, які належать до т. зв. неписаного права (загальновизн.принципи i норми, що належать до звичаевого міжнар. права, а також зaгaльнi принципи права, закрплені в конституціях держав-членів). Вторинне право ЄС регламент, директива, рішення, рекомендаціі та висновки.
Регламент признач. для загальн. застос. Biн e обов'язковим в ycix його частинах i підлягае прямому застосуван. в ycix державах-членах.
Директива також е обов'язковим актом, але містить положения, заходи щодо виконання яких держави встановл. самостійно.
Рішення, як i регламент, е обов'язковим у цілому для тих, кому воно адресоване, однак від останнього воно відрізняеться вищим ступенем конкретизації своїх положень.
Рекомендацї та висновки не е обов'язковими. Однак відповідно до Договору про ЄOBC рекомендацї мають обов'язкову силу i e анало-гом директиви в рамках ЄC та Євроатому.
Останнім джерелом втор. права ЄC e рішення Суду ЄC, які мають силу прецеденту.
Право ЄC, як i будь-яка інша сис-ма права, мае у своему складі нормативні акти piзної юр.і сили. Відповідно до Амстердам. договору іерархія нормат. актів у ЄC мае 6 рівнів: 1) установчі акти; 2) заг. принципи; 3) міжнар. договори; 4) вторинне право співтовариств; 5) Міжінституційні угоди i подібні акти; 6) угоди між державами-членами.

73. Ох-зуйте існуючі відмінності між між нар. ек. договором та зовнішньоек. угодою.
На підставі ЗУ Про міжнар договори Укр, 2004 та ЗУ Про ЗЕД діяльність 1991 (останні зміни у 2006)
Зовнішньоек договір (контракт)-матеріаль. оформл угода 2 або більше суб'єктів зовнішньоек. діяльності та їх іноземн контрагентів, спрямов на встановл, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоек. діяльності;
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоек. договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших ЗУ та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоек. договір (контракт) укладається відповідно до цього та інших ЗУ з урахуванням міжнар. договорів У
Суб'єкти зовнішньоек діяльності при складанні тексту зовнішньоек договору (контракту) мають право використ. відомі міжнар. звичаї, рекомендації міжнар. органів та орга-цій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими ЗУ
Зовнішньоек. договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоек. діяльн або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнар. договором У чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоек. договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону.
Для підписання зовнішньоек договору (контракту) суб'єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу держ влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбач. ЗУ
Суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоек договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені ЗУ.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП