ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Шпора

1.Визначте поняття, види основних джерел МЕП, охар-те їх особливості.
Можливість регулювання МЕВ досягається через застосування принципів та норм МЕП, які не є чимось абстрактним, вільно розташованим у просторі. Вони закріплюються у певних джерелах. При цьому оскільки МЕП є однією із галузей МП, остільки основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Крім того, система джерел МЕП включає і специфічні джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП. Це — рішення МЕО, конкретні договірні угоди щодо МЕСпівр (напр, торгов договір), міжнародні звичаї, судові прецеденти, на яких базуються рішення Міжнар арбітражу та Міжнар суду. Система джерел МЕП включає міжнародні договори і, зокрема, міжнародні економічні договори, а також міжнародно-правові звичаї, рішення (акти) міжнародних організацій, міжнародні кодекси поведінки. Отже, під джерелами МЕП слід розуміти систему МД (угод), рішень МО тощо, в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи МЕП. МЕДог є найбільш типовою та поширеною формою регулювання зв'язків між суб'єктами МЕВ. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами економічних цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутрішні справи іншої. МЕД — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Не менш важливим джерелом МЕП вважається міжнародно-правовий звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використовуються з мовчазної згоди сторін (мовчазний договір) і, як правило, не мають свого формального (письмового) закріплення в жодному договорі або угоді. Предметом дискусій, які ведуться в межах МЕП, є також і деякі питання, пов'язані з його джерелами. Одним із них є питання про те, чи є джерелом МЕП рішення МО. Оскільки вони, як правові акти, містять у собі відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата, їх можна і треба розглядати як джерела МЕП. До таких актів належать резолюції ГА ООН, а також її МО. Своєрідними джерелами МЕП є міжнародні кодекси поведінки. У цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діяльності (передання технологій — Кодекс поведінки у галузі технологій; контроль за обмеженням ділової практики — Кодекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою).

2.Визначте поняття принципів МЕП, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.
Принцип-керівна ідея, основоположна засада.Між нар ек діяльність базується нап-пах, які виражаються насамперед у нормах МП,а потім розвиваються інабувають відповідного специфічного змісту в МЕП. Саме ці п-пи,знаходячи своє закріплення у міжнародно-правових актах, і визначають закономірності правового регулювання міжнар відносин і МЕВ, відображають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку. Аналіз змісту системи п-пів МЕП дає можливість виділити дві їх групи: 1) основні (загальні) п-пи МЕП;2) спеціальні п-пи МЕП.До основних (загальних) п-пів МЕП слід віднести п-пи міжнародного права. І це зрозуміло, якщо врахувати, що МЕП є галуззю МП, тому і п-пи МП є загальними п-пами і для МЕП. Осн: 1) п-п мирного співіснування;2) п-п суверенної рівності держав;3) п-п співробітництва держав;4) принцип невтручання;5) п-п сумлінного виконання міжнародних зобов'язань;6) п-п взаємної вигоди; 7) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави; 8) принцип рівноправ’я та самовизначення народу; 9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами. Група спеціальних п-пів МЕП включає:1) п-п розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;2) п-п юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;3) п-п свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;4) п-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;5) п-п найбільшого сприяння;6) п-п національного режиму. П-пи МЕП є основою формування п-пів ЗЕД багатьох держав.

3.Гармонізація зак-ва Укр з МП як важлива умова ефективності МЕСпівр нашої держави з іншими країнами.
Гармонізація нац зак-ва будь-якої країни з МП, зокрема економічним, передбачає узгодження їх змісту. Розглядаючи питання гармонізації зак-ва Укр з МЕП, передусім необхідно мати на увазі, що воно є частиною МП, а це обумовлює потребу аналізу загальних проблем, пов'язаних із названою гармонізацією. Загальні підходи, властиві гармонізації права будь-якої країни з міжнародним, характерні і для гармонізації міжнар ек та інших галузей міжнаро права.
Сьогодні у світі практично не існує держав, які б, здійснюючи свою внутрішню та зовнішню політику, не співробітничали з іншими державами безпосередньо або через відповідні МО. Це, у свою чергу, вимагає від кожної з них виваженості порівняння своїх дій з діями інших держав, а коли потрібно, то й узгодження їх прийняттям спільних оптимальних рішень. Саме такий підхід до організації відносин з іншими державами юридично визначений Конст Укр, Декларацією про державний суверенітет Укр, ЗУ «Про між нар договори Укр» 2004р. та іншими нормативно-правовими актами. Однією з них, до того ж досить важливою, є проблема гармонізації зак-ва України з МП. Зрозуміло, що від ступеня відповідності національного законодавства будь-якої держави правовим міжнародним стандартам багато в чому залежить ефективність її міжнародного співр-ва з іншими державами та МО. Навіть вступ до окремих МО залежить поряд з іншим від того, наскільки та чи інша країна готова сприйняти інтеграційне законодавство цієї МО.
Досліджуючи питання гармонізації національного законодавства з МП, головне — методологічно правильно визначити механізм їх розв'язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до між нар стандартів. Наступним, на нашу думку, досить вагомим методологічним принципом гармонізації зак-ва нашої держави з МП є положення ст. 9 КонстУкр, де записано:«Чинні міжнар договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною національного зак-ва Укр». Таким чином, через втілення в законодавстві Укр норм і принципів МП наша держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою системою, а й з національними правовими системами держав світу. У процесі гармонізації національного зак-ва з МП не можна не враховувати ту обставину, що система останнього поділяється на публічне та приватне право, властиві їм галузі, правові інститути та норми. Тому виникає необхідність здійснення ґрунтовних досліджень зазначеної проблеми як на рівні національної, так і на рівні міжнародної правової науки. Досить непростим є питання практичної реалізації норм і принципів МП, які стали частиною національних правових систем. Усі знають, що практично в усіх державах реалізація норм матеріального права будь-якої галузі забезпечується, як правило, розвитком відповідних процесуальних галузей, їх норм. Якщо вести мову про міжнародне право, то його норми та принципи не завжди реалізуються через відповідні процесуальні норми. Отже, наявність процесуального механізму реалізації міжнарпринципів і норм слід також ураховувати під час розв'язання загальних проблем гармонізації зак-ва з міжнародно-правовою системою. Безумовно, з'ясування і практичне вирішення проблем гармонізації закон-ва Укр з МП є одним із важливих завдань не лише ВРУ, а й інших державних органів, їх посадових осіб, наукових установ, учених.

4.Дайте загальну хар-ку сучасної між нар валютної системи та її організаційно-правового механізму.
Міжнар вал система – це форма організації та регулювання валютних відносин, які закріплені в міжнародних угодах та обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.
Сучасна міжн вал система хар-ся зростанням курсу євро і дещо нестабільним положенням долара. Так само зростає число розрахунків, які проводяться у євро.
Розвинуті країни світу створили свій організаційно-правовий механізм валютних відносин. Його структурними ланками є самі держави або уповноважені ними відповідні державні органи. Сьогодні спостерігається тенденція посилення впливу окремих держав на міжнародні валютні відносини. Це пояснюється тим, що держави з метою уникнення кризових явищ намагаються розумно поєднувати стихійний розвиток валютних відносин з їх державним регулюванням. Уряд цих країн відіграє значну роль у визначенні державної валютної політики і проведенні її через свої державні (центральні) банки. У виробленні й реалізації валютної політики важливу роль виконують і неурядові структури міжнародного і національного характеру (комітети, спілки, комісії, банківські клуби тощо). Провідні країни вишукують найефективніші форми координації своєї валютної політики. Серед них — щорічні зустрічі керівників країн великої «вісімки» (США, Англії, Франції, ФРН, Італії, Канади, Японії, Росії). На зустрічах лідерів цієї групи обговорюються питання скоординованої валютної політики та шляхи її реалізації, розробляється загальний ек-й курс, виробляється єдиний підхід стосовно ключових проблем світогосподарських зв'язків. Значну роль у розвитку міжнародних валютних відносин відіграють міжнародні кредитні Організації і фонди, котрі, як правило, поділяють на шість груп.1) Організації і фонди як спеціалізовані заклади ООН (МВФ, МБРР, Спеціальний фонд ООН — СФ, Фонд капітального розвитку ООН, Міжнародна фінансова корпорація); 2) Міжнародні організації європейського континенту (Банк міжнародних розрахунків, Європейська валютна система, Європейський інвестиційний банк); 3) Азіатські міжнародні організації (Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розвитку, Азіатський кліринговий союз); 4) Африканські міжнародні організації (Африканський банк розвитку, Африканський фонд розвитку, Західноафриканська клірингова палата); 5) Міжнародні організації країн Латинської Америки (Міжамериканський банк розвитку, Карибський банк розвитку, організації Андської групи); 6) Міжнародні організації арабських країн (Арабська інвестиційна компанія, Арабський банк економічного розвитку Африки, Спеціальний фонд арабських країн для надання допомоги Африці).
Ці міжнародні кредитні організації і фонди створені на основі міжнародних угод відповідних держав, і їх функціонування регулюється міжнародно-правовими актами. Вони, як правило, мають право від свого імені укладати договори як із країнами-учасницями, так і з іншими країнами.

5.Дайте порівняльну хар-ку МЕП та МПривП.
Міжнар прив право регулює міжнар соціально-економічні відносини, спрямовані на реалізацію прав та обов’язків людини і громадянина, встановлює статус фізта юр осіб, забезпечує їх рівність у відносинах одна з одною тощо. МЕП право є галуззю МПривП і являє собою систему норм і принципів, які регулюють відносини між державами, між державами та МО, між МО в процесі міжн екон співр-ва. Розглядаючи співвідношення МЕП з МП, слід зазначити, що перше базується на нормах і принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що міжнародне публічне право є основою МП. Це пояснюється тим, що суб'єктами міжнарпублічного права є держави, їх угруповання та МО, які виступають одночасно і відповідними суб'єктами МЕВ. Система міжнародних норм і принципів, які регулюють відносини між державами і МО, процес організації і здійснення МЕСпівр, становить самостійну галузь міжнар публічного права — МЕП. Водночас слід мати на увазі й те, що МЕП не є та й не може бути абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебуває у функціонально-структурних і взаємно обумовлених зв'язках з іншими галузями МП — правом зовнішніх відносин, правом міжнар договорів, правом МО, міжнар повітряним правом, міжнар морським правом, міжнар екологічним правом, міжнар авторським правом, міжнар космічним правом та ін. Як складова міжнар права МЕП може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи — підсистеми, які слід у даному випадку називати підгалузями та правовими інститутами.

6.Дайте порівняльну хар-ку основних принципів МП і принципів МЕП
Аналіз змісту системи п-пів МЕП дає можливість виділити дві їх групи: 1) основні (загальні) п-пи МЕП;2) спеціальні п-пи МЕП. До основних (загальних) п-пів МЕП слід віднести п-пи міжнародного права. І це зрозуміло, якщо врахувати, що МЕП є галуззю міжнародного права, тому і п-пи міжнародного права є загальними п-пами і для МЕП. До цієї групи здебільшого включають такі п-пи: 1) п-п мирного співіснування;2) п-п суверенної рівності держав;3) п-п співробітництва держав;4) принцип невтручання;5) п-п сумлінного виконання міжнародних зобов'язань;6) п-п взаємної вигоди; 7) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави; 8) принцип рівноправ’я та самовизначення народу; 9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами. Група спеціальних п-пів МЕП включає:1) п-п розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;2) п-п юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;3) п-п свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;4) п-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;5) п-п найбільшого сприяння;6) п-п національного режиму. П-пи МЕП є основою формування п-пів зовнішньоекономічної діяльності багатьох держав.

7.Дайте хар-ку МВВіднос як предмету регулювання МВП.
МВП зародилося на основі міжнар публічного і міжнар приватного права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розширенням і поглибленням МЕСпівр.
Міжнародне валютне право має свій предмет правового регулювання — міжнародні валютні відносини. Вони виникають з приводу валютних цінностей, що обертаються у сфері міжнар співр-ва держав або інших суб'єктів. До валютних коштів відносяться іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо), в іноземній валюті цінні папери (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності. Валютні відносини, як відомо, регулюються і міжнар приватним правом, коли вони виникають за участю недержавних юр осіб, громадян.Для регулювання міжнар валютн відносин використовуються міжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах (напр, Ямайські угоди 1978 р. про перехід країн—членів Міжнародного валютного фонду до багатовалютної системи).

8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела МЕП.
Під міжнар договором, як правило, розуміють добровільну угоду між двома або кількома рівноправними державами чи МО щодо їхніх взаємних прав і обов’язків у політ, ек, культурних та інших відносинах. Між нар ек договір – це різновид міжнар договорів. ММЕД— це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в, яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Такого роду норми та принципи можуть міститися не лише в міжнар ек договорах, а і в загальнополітичних міжнардоговорах, які одночасно слід розглядати і як джерела МП в цілому. Україна як самостійний суб'єкт МЕВ вже уклала договори про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу з багатьма країнами світу, в яких, поряд з загальнополітичними принципами, містилися норми, що закріплювали загальні положення про економічне співр-во. Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнар договори можуть бути двостори і багатостор. В одних договорах закріплюються норми загального, універсального порядку, розраховані на тривале їх використання. До цієї групи належать торгові договори, угоди про товарооборот і платежі та деякі інші. До другої групи договорів відносяться такі, в яких обумовлені конкретні зобов'язання (напр, сприяти будівництву конкретних об'єктів). Звичайно, такі договори вичерпують свою юридичну силу, як правило, одноразовим застосуванням. Серед між нар договорів особливе місце посідають багатосторонні конвенції, що містять кодифіковані норми. Практика міжнаро ек співр-ва виробила певні види договорів, які застосовуються останнім часом, а саме: торгові договори, угоди про товарооборот, угоди про економічне і технічне співр-во, кредитні угоди.

9.Дайте хар-ку МЕО як суб’єкта МЕП.
Характерною рисою сучасного світового співтовариства є глобалізація МЕВ, а також взаємозалежність їх учасників. Унаслідок цього необхідною умовою реалізації ек потенціалу будь-якої держави є її участь у діяльності світового господарства. Важливим елементом зазначеної системи є МО, через які здійснюється міжнар співр-во в усіх напрямах. Нині у світі нараховується понад 4 тис, МО, з яких понад 300 — міжурядові. МЕО є різновидом МО і інституційними механізмами координації та регулювання співр-ва практично в усіх галузях МЕВ. Один з ефективних шляхів побудови багатостор ек співр-ва — створення МЕО, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, формуванню міжнармеханізмів з нагляду і контролю за їх виконанням, розробленню та встановленню норм, спрямованих на правове регулювання МЕВ. Система норм і принципів, які визначають правовий статус МО, їх органів-є правом міжна родних організацій. Ця система права складається із двох підсистем, так званого первинного і вторинного права. Установчі договори МО (здебільшого це статути) є правовим фундаментом їхньої діяльності і становлять сутність первинного права. Щодо вторинного права, то його системою є правові норми, які віддзеркалюють зміст правових актів, що приймаються МО та їхніми структурами в межах компетенції, закріпленої в міжнар договорах. Іншими словами, вторинне право є„«внутрішнім» правом, адже воно більше спрямоване на врегулювання відносин внут-рішньоорганізаційного характеру, що виникають у процесі діяльності певної організації.Усе викладене вище дає можливість зробити висновок, що під МЕО слід розуміти такі організації, які створені на основі міжнар договорів і проводять свою діяльність, спрямовану на організацію і здійснення міжнар ек співр-ва. Правоздатність, якою наділені МЕО, дає їм змогу укладати угоди як з окремими державами, так і з МО в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах. МЕО користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності.

10.Держава як основний суб’єкт МЕП.
Під суб'єктом права взагалі розуміють особи (фізичні і юридичні), які відповідно до закону наділені здатністю мати суб'єктивні права та юрид обов'язки, що дає їм можливість брати участь у відповідних правовідносинах. Головним суб'єктом МЕП є держава. Держава - політ форма організації суспільства, яка виражає обумовлену ек ладом політ владу пануючого класу або всього народу.
Держави можуть бути різними за своїми соц-ек с.мами, політ режимом, формою правління та формою держ устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжн-прав відносин і, зокрема, МЕВ.
До ознак будь-якої держави слід віднести такі: 1) публічна влада; 2) держ суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) держ апарат; 5) податкова система; 6) право.
Правосуб’єктність держави: - міжн правоздатність - здатність мати права і обов’язки з МП, бути суб’єктом правовідносин; - міжн дієздатність - здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов’язки з МП.
Д як суб'єкт МП здійснює безпосередні зносини з іншими Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності МОрг в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, ек , екологічній, інформаційній, технічній, культурній і спортивній сферах .Незалежно від того, хто є конкретним учасником міжнародних економічних відносин, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно МЕП наділена всім обсягом правоздатності. Вона, а не хто інший, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з між нар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юр особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Розглядаючи правовий статус держави як суб МЕП важливо звернути увагу на таку категорію як правосуд’єктн держави, яка має 2 прояви: міжн правоздатн і міжн дієздатн держави. Є ще деліктоздатність. Україна як держава є самостійним суб'єктом у здійсненні та регулюванні зовнішньоек відносин. Вона укладає необхідні міжнар-правові договори та угоди, бере участь у діяльності МЕО. Використовуючи свої права у МЕВ, вона намагається належним чином виконувати взяті на себе відповідно до договорів та угод зобов'язання.

11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
Міжнар торгове право — це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою частиною міжнародного економічного права. Якщо міжнародне економічне право — галузь міжнародного права, то міжнародне торгове право — його підгалузь. Як і будь-яке право, міжнародне торгове право має свої джерела: *міжнародні договори і, зокрема, міжнародні торгові договори; *міжнародні торгові звичаї, в яких відтворена практика міжнародних торгових відносин; *судові прецеденти міжнародних арбітражів і судів; *національне законодавство країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання міжнародних торгових відносин; *міжнародно-правові акти міжнародних організацій.
Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регулювання є міжнар торговий договір. Під ним слід розуміти угоду між двома або кількома державами, в якій визначаються їхні взаємні права та обов’язки. На підставі цих договорів установлюються, змінюються або припиняються відповідні міжнародні економічні відносини між державами в галузі торгівлі. В міжнародно-торговому звичаї можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення міжнародних торговельних відносин. Судові преценденти – це попередні рішення судів у схожих справах, які застосовуються у майбутніх спорах.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП