ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
Розпад колишнього Союзу РСР обумовив пошук нових форм політ, екон, гуманіт та інш співр-ва між самост державами, які до того були союзними республіками. Були створені: СНД, Євроаз ек співт-во(ЄврАзЄС), регіон об’єднання ГУУАМ, ОЧЕС. СНД створна основі Угоди про ств-ня СНД, підписаної вищими керівниками Респ Білорусь, РФ та Укр 1991 р. В столиці Казахстану 1991 р. на нараді глав нових незалежних держав було підписано Протокол до Угоди, в якому зазначалося, що Азербайдж,Білор,Вірмен,Казахст,Киргизс,Мол-д,Росія, Таджикист,Туркменист,Узбекист і У. на рівноправн засадах утв-ть СНД. Пізніше до Співдр-ті приєдналася і Грузія. 93р був прийнятий Статут СНД. ВРУкр ратифікувала Угоду про створ СНД вже 91р, У. є асоційованим членом СНД. Вона не підписала Статут СНД через те, що деякі положення суперечать укр законодавству. Головн напрямком співр-ва У в СНД є збереж та розшир ринку збуту товарів вітчизнян вир-ва, виріш пит надійного забезпеч ек-ки У паливно-енергетичн і сиров-ми ресурсами, відновл промисл-ї кооперац. Членство в організації є добровільним і кожний з учасників має право призупинити чи припинити своє членство в СНД, повідомивши про це її учасників за рік. Цілі Співдр-ті:- співроб-во в пол-й, ек-ній, екол-ій, гуман-ій і культурній галузях;-сприяння всебічному і збалансованому екон-му і соц-му розвитку держав-членів у межах заг-го ек-го простору, а також міждержавному співроб-ву й інтеграції;-забезп-ня прав людини і осн-х свобод відповідно до загальновизн-х принципів і норм міжн-го права та документів ОБСЄ; -співроб-во з метою забезп-ня миру і безпеки, прийняття ефект-х заходів до скор-ня озброєння і військ-х витрат, ліквідації ядерної зброї та інших видів озброєння;-мирне врегул-ня суперечок і конфліктів між державами-членами.ЄврАзЕС створ 2000 р. на основі Договору про заснування ЄврАзЄС, який був підпис-й президентами РФ, Казахстан, Киргизької Респ і Респ.Таджикистан,Узбекист. + Узбекист з 05р. ЄврАзЕс створено для підвищення ефективності процесу формування Митного союзу і Єдиного ек простору, а також для реалізації інших цілей і завдань, визначених в Угоді про Митний союз, Договорі про поглиблення інтеграції в ек і гуманітарній галузях, Договорі про Митний союз і Єдиний ек простір. У догов про заснув орг-ції зазначено, що прийняття його членів відкрите для всіх держ, які беруть на себе зобов’яз, що виплив-ть із цього договору. Принцип фінансування в ній є основою принципу голосув-ня.. Цілі: встановл загальн правил торг-лі товар і посл, погодження планів щодо взаємовіднос із СОТ, ефект-не функціонув платіжно-розр-х відносин, забезпеч ек безпеки на зовнішн кордонах співт-ва, співр-во в економ, правов, соц сферах.. ГУУАМ- Регіон об'єднання за участі Грузії, Укр, Респ Узбекистан, Азербайджанської Респ та Респ Молдова створено 2001 р. відповідно до Ялтинської Хартії. Мета-сприяння соц-ек розвитку; - зміцнення і розширення торговельно-ек зв'язків; - розв-к і ефективне викор-ня в інтересах країн ГУАМ транспортно-комунікаційних магістралей і відповідної інфраструктури, розташованої на їх території; -зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах діял.ті; -розвиток відносин у галузях науки, культури і в гуманітарній сфері; -взаємодія в рамках міжн організацій; -б-ба з міжн тероризмом, злочинністю та наркобізнесом. Співр-во в рамках ГУУАМ здійсн.ся на загальновизнаних нормах і принципах міжн права, зокрема поваги суверенітету, незалежності територ цілісності і невтруча у внутр справи держ-учасниць. Було визначено, що осн напрямом співр-ва ГУАМ є: ек.ка, наука, технології та навкол середовище; інфраструктура транспорту, енергетики, телекомунікації; спільні інвест і фін проекти; гуманітарна сфера, куль-тура, освіта, засоби масової Інфо, обмін молоді, інші напрями, які становлять взаємний інтерес. Участь Укр в ГУАМ покликана вирішщити проблему енергозабезпеч Європи та Укр., поглибл співр-ва зі стратегічними партнерами. ОЧЕС створ 92р главами 11 держав і урядів, серед яких і Укр. Цілі: перетвор Чорн моря в море миру і добробуту, поглибл двостор і багатостор співр-ва, сприяння ек, соц та техн прогресу, вільному підпр-ву.

41.Міжнар Кодекси повед в системі джерел МЕП. Своєрідн джерел МЕП є міжнар кодекси поведінки. Вони почали створ-ся наприк. 70х. рр з ініціативи кр, що розвив-ся. В цих міжнар-правових док-тах систем-ні правила поведінки відповідн суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі екон-ї д-ті (передача технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений конференцією ООН з торг. і роз-ку Кодекс проведення лінійних конференцій, норми якого регул-ли орг-цію лінійн. перевезень у галузі торгового мореплавства. Важливим кодексом є Між нар Кодекс рекламн діяльн, що був розробл-й МТПалат. Він поширюється на всі види реклами будь-яких товар і посл. Повед-ку держ служб-ців рег-є Міжнар кодекс повед держ посадов осіб, який буп прийн-й ГА ООН в 96р. Проект Кодексу поведінки ТНК має 6 частин (І-преамбула і цілі; II-визнач-ня і сфера застос-ня;III-діял-ть ТНК; А-заг. і політ положення, Б-ек, фін. і соц. положення, В-над-ня гласності інф-ції; IV-режим ТНК; V-міжуряд. співроб-во; VI-здійсн-ня кодексу повед-ки). У проекті Кодексу сформульовані прин-пи діял-ті ТНК, які мають прогрес. хар-р. До них, зокрема, належать такі: повага суверенітету країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; підпорядк-ня законам цих країн; врах-ня ек. цілей і завдань пол-ки, що пров-ся в цих кр-х; повага до соц.-культ. цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; невтруч-я у внутр. справи та ін. За дотриманням норм Кодексу повинна здійс-ти нагляд спец.комісія ООН, а також центр ООН по ТНК.

42.Міжнародні торгові договори (угоди): поняття і види. Торгов дог - регулюють торговельно-економічні відносини між країнами. М.Торг договори, договори про торгівлю та мореплавство, торговельні угоди створюють договірно-правову базу торгов-ек-х відносин між країнами, встановлюють принципи взаємовідн-н, визначають їх правовий режим, сферу застосува (регулюв митного обкладання, застосува нетарифн обмеж,розвиток трансп-х зв'язків, торгове та пов'язаної з нею діяльності), надають право створювати торговельні предст-ва на території один одного. МТД є найбільш типовою та найпошир формою регулюв зв’язків між суб’єктами МЕВ в галузі торгівлі. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулюв, який може найкращим чином забезпеч досягн поставлених сторонами ек цілей і водночас гарантувати дотрим принципу поваги суверенітету та невтруч однієї держави у внутр справи іншої.Міжн торг дог- угода між двома або кількома д-вами в якій визнач-ся їхні взаємні права та обов-ки в галузі торгівлі. На їх підставі устан-ся або прип-ся відпов-ні МЕВ між д-вами в сфері торгівлі. У міжн торг угодах визнач п-пи і створ правова база для торг відносин. Торг угоди укл-ся на 2- і багатостор основі. Напр. ГАТТ(47р.), Угода про регулюв взаємов-н держав СНД в галузі торгово-ек співр-ва,92 р. Значну роль у розвитку міжнарторгов відносин мають полож Конвенції 00Н про договори міжнар купівлі-продажу (1980 р., Відень). Види торг угод: -Дог-ри про торгівлю і мореплавство - улад від імені д-в на 5 і більше років і закр-ють основн умови зд-ння міжн торг відносин. -Угоди про торг відносини укл між урядами країн, які дом-ться про встан-ня міжн торг відносин на осн дог-ру про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього дог-ру, визнач-чи обов-ки сторін. -Угоди в галузі морського судноплавства підпис-ся на осн торг угод в них рег-ся двостор відносини у галузі судноплавства, полегш доступу до портів д-ви-партнера. Розв ділових відносин. - Угоди про тов-обіг і платежі визнач асортимент товарів строки та умови поставки, пор-к розрах-ків. - Клірингові угоди передбач пор-к розрах-в через залік зустрічних вимог. - Торг конвенції визнач зміст відносин між д-вами з вузьких спец питань. - Протоколи – угоди з б-я конкр питання в галузі зовн торг.

43.Міжнар-правов мех-м регул співр-ва в галузі с\г. Практично держ всіх континентів тією чи інш мірою вступають у МЕВ, пов’яз з обміном прод с\г. С\г прод-я є предметом між нар, міждерж-х ек віднос. Сприяння розв-ку співр у галузі с/г, удоскон-я міжнародно-праврегул-я цих відносин - завдання ряду міжн орг-й. Одн-єю з міжнар, міжурядов спеціалізов-х орг-й ООН в галузі с\г співр-ва є Продов і с\г орг-я ООН- ФАО- штаб-квар в Римі, заснов 1945 року.Цілі: сприяти поліпш харчування і якості життя, вдосконал вир-ва і розподілу продов-тва та іншої с/г продукції, вивчення світового продовольч станов і кон-ри на світов ринку важливих прод товарів; розробка для країн-уч реком-й в галузі вир-ва і збуту різних видів с/г прод-ї; *визначення політики щодо міжур-х угод з окремих с\г товарів. Вищий орган - Конференція (збир раз у 2 роки для визначення загальних напрямів політики, програми дій, бюджету орг-ї. + М Конфер з пит харчув-94. М Фонд с.г розв-ІФАД-76, метою є мобілізація коштів для збільш вир-ва і поліпш харчування груп насел з низькими доход, надає кредити на пільгов-х умовах під проекти щодо здійсн контролю над водними рес-ми, комплексним розв-м сільських районів + дрібним фермерам на розв твар-ва, поставку і розпод добрив. Допомога лише державам-членам. Всесв конф з з розв і раціон викор рибних рес-74. Практично всі регіональні екон комісії ек і Соц Ради ООН через відповідні структурні підрозділи займ-ся питанням орг-ї міжн співр в галузі с/г. Всесв продов Рада (1974) - вищий рган ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань. Розглядає пробл щодо продов у світі, розробл певні екоменд. Співроб-є з ФАО, Міжн фондом с/г-розвитку та іншими орг системи ООН. З її участю 1980 створ Міжнар надзвич-й резерв, яка зроб немало заход з продов-х проблем. Відпов функціїї щожо міжн с/г-співроб викон: Міжн асоц з контролю якості насіння, Міжафрик бюро з грунтів і економіки с/г-ва, Міжн комісія з переробки с/г-продуктів, Міжн бюро виноградарства і виновир-ва, Міжн комітет з чаю і т.д.

44.Міжнар-правов мех.-м регулюв співр-ва у галузі наук і техн.
Основн напрям такого співр-ва є координація наук-техн досліджень, здійсн спільн наук-досл робіт,обмін техн. документ-єю, використ промисл зразків, взаємне консульт-ння. Важливу роль у розв між нар НТ сп-ва відіграла Резол-я ГА ООН «Досягн наук і техн та їх вплив на міжн безп»,96р.Задля розвитку співр-ва у цій галузі також були створені: Конф ООН з пит застосув досягн наук і техн. В інтер менш розв кр.-63. Центр з науки і техн. В рамк ООН-81. Міжуряд комітет з наук і техн з метою розвитку-79. Центр з питань Н і Т. Конф ООН з торг і розв. ЮНЕСКО-54. Всесв орг з пит зах інтелект вл-ті. ПРОООН., Дог про принц діяльн держ щодо дослідж і викор косм прост-66. Конв ООН з морськ права-82. ЮНЕСКО – міжурядова орг-я ООН з питань освіти, науки і культури, заснована в 1946 р. 20 державами, нині налічує вже 183 країни-члени. Укр є її членом. Цілі: сприяння забезпеч миру і безпеки через заохоч міжн співр-ва в сфері освіти, науки і культ; забезпеч поваги до законності та справедл-ті, прав людини й осн свобод незалежно від раси, статі, мови або релігії згідно зі Статутом ООН. У рамках ЮНЕСКО здійснюється багато програм і заходів, у тому числі: технічної допомоги; «Наука, технологія і суспільство»; міжн програма розвитку комунікацій; заг програма інформації; міжурядова програма з інформатики тощо. Керівними органами ЮНЕСКО є: Генеральна конференція, Виконавча рада і Секретаріат. Місце знаходження - Париж. Важливу роль відіграє Прогр Розв ООН вона надає особл знач питанням наук-тех допомоги країнам що розв-ся. Здійснює сприяння у переданні технологій для держ і прив секторів, напр. жо цих країн експертів. Конвенція ООН з мор права 82р. регулює мореплавство прольоти над океанами і морями, розвідк і розр-ння рес-сів, охор океан просторів. Угода про викор косм простору – визн його досл-ня, косм простір є здобутком усього людства
Конф ООН з питань науки і техн в цілях розвитку (1979) прийняла Програму дій щодо викор досягн науки і техн для ек розвитку всіх країн,особл кр, що розв. Прогр передб-ла не лише зміцн існуючих відносин у сфері Н і Т, а й перегл їх стр-ри,  ролі ООН в співр в даній сфері. За рекоменд Конф-ї створ відкритий Міжурядовий комітет з Н і Т в цілях розв. Функц: допомога Г Асам-ї ООН в розроб директивних принципів для погодження політики органів, орг-й і підрозділів ООН щодо НТ-діяльності, виявл першочерг завд з операт планування розв-ку Н і Т на нац, субрег, рег, міжрег, міжнар рівнях; підгот плану здійсн Віденської Програми; виявл і оцінка нових НТ-досягнень, що важл для кр, що розв; сприян оптимальній мобіліз ресурсів, здійсн кер-ва системою фінансування Н і Т. Допоміжн орган - Комітет з Н і Т в цілях розв (1980): надає Міжур комітету…консультат-х послуг +для ГА і ЕКОСОР. Центр з питань Н і Т в цілях розв, створ-й ГА. Вивчає питання щодо досягн Н і Т і вибору альер-х шляхів розв країн, надає допом з викор можливостей нових напр Н і Т. Значну роб пров регіон-ні міжнар економ організ, міжн орг системи ООН. Конф з торг і розв, Орг ООН з пит освіти, науки і культ (розробляє спец наукові прогр, напр, прогр Міжурядової океанографічної комісії), Орг ООН з пром розвитку, Всесв орг з питань захисту інтел власн і т.д. Важливим є уклад-я багатостор міжн договорів, так ГА ООН прийм такі догов універсального значення Напр, Договір про принципи д-ті держав по досл і викор космічного простору, вкл місяць та інші небесні тіла 1966. Де визнач-ся про своб наук досл і викор космічного простору, що дослідж косм простору здійсн в інтер всіх країн, забор-ся держ-учасницям виводити на орб навколо землі ядерну зброю і т.п. Конв ООН з морськ права, регул питання щодо міжн співр у галуз викор-я Світового Океану.

45.Міжнар-правові звичаї як джерела МЕП = 37

46.Місце і роль СНД в системі МЕО.
СНД створена на основі Угоди про ств-ня Співдружності Незалежних Держав, підписаної вищими керівниками Республіки Білорусь, Російської Федерації та України 1991 р. 91- на нараді глав нових незалежн держав було підписано Протокол до Угоди, в якому зазначалося, що Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан і У. на рівноправних засадах утв-ть СНД. Пізніше до Співдр приєдналася і Грузія. Членство в організації є добровільним і кожний з учасників має право призупинити чи припинити своє членство в СНД, повідомивши про це її учасників за рік.
Цілі: *спів-во в пол., ек.,еколог.,культур. галузях; *сприяння всебічному і збалансованому ек. і соц. розвитку держ-членів у межах загал. ек. простору, міжд-у співр-у й інтеграції; *забезпечення прав людини і осн свобод відповідно до загальновизнан принципів і норм міжн права та доків ОБСЄ; *спів-во з метою забезпеч миру і безпеки, прийняття ефектив заходів до скорочення оззброєння і військових витрат, ліквідація ядерної зброї; *мирне врегулювання суперечок між держ-членами. Принципи: *дотримання взятих на себе зобов’язань; *невтручання у внутр справи; *дотрим територ цілісності кордонів СНД; *дотрим міжн норм у сфері прав людини і основ свобод, включаючи права нац меншин; *об’єктивне висвітлення громадсько-політ життя в зас мас інформ; *заборона діяльнос-ті політ партій і угруповань, що несуть ідеї фашизму, расизму. Структура: Рада глав держав (принципові питання діял.ті), Рада глав урядів(втілює у життя рішення вищого органу), Рада міністрів закордон. справ (зовн.політ діяль-ть країн-членів), Координац-консультат комітет СНД (розробляє пропозиції з питань спів-ва в ек, політ та інш галузях, займається питаннями створення загал ринків робоч сили, капіталу і цін паперів), Міжпарламентська асамблея (консультативний орган). Органами координації військового спів-ва є Рада міністрів оборони, Рада командувачів прикордонними військами. Міждерж банк керує питаннями платіжного обігу та кліринговими розрахунками між держ-чл.

47.Заг пробл гарм-ії зак-ва У. з МЕП.
Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Це процес наближення, приведення у відповідність норм нац зак-ва з нормами МП або з зак-вом інш країн. Створення та розвиток нац правової основи міжн співр-ва- один із чинників, який сприяв визнанню Укр, встановленню з нею дипломатичних відносин біля 166 держав світу. Вона співпрацює нині більше ніж із 60 МО. Укр. Є членом таких МО: Конференції ООН, ОргЧорнЕкСпівр-ва, МОП, ЦентрЕвропІніціатива, МВФ,СОТ, ГУАМ, Св.Банк,ЄБРР. Основн питанн гарм-ції закладені в ст. 9 та 18 Конст У. Досліджуючи питання гармонізації нац законодавства з міжн правом, головне- правильно визначити механізм їх розв’язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до міжн стандартів. Це надзвичайно важливо, якщо взяти до уваги, що конституція є основою, правовим фундаментом розвитку нац законодавства. Через втілення в зак-ві України норм і принципів міжнар права ним держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою системою, а й і національними правовими системами держав світу.
Укр. вирішила інтегруватися до ЄС в перш полов 90х рр.Для цього було розробл і прийн ряд нормат-х актів: Стратегія інтегр У до ЄС,99р; Концепція адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС,99р.;НА «про запровадж мех.-му адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС»,98р. Проблем гармонізації законодавства У з МП досить багато. Серед головних необхідно виділити наступні. 1.Правові підстави виконання норм і принципів м/н договорів і особливо тих, які стосуються прав і свобод людини полягає в тому, що грубо порушується встановлений конституцією їх порядок оприлюднення. 2.У розріз з вимогами закону “Про м/н договори” при ратифікації м/н дог не подаються пректи законів, які б передбачали відповідні зміни та доповнення до чинного зак-ва на основі ратифікованого м/н договору (іноді ратифікують неперекладені договори). 3.М/н право поділяється на публічне і приватне. Такого поділу у правовій системі України не існує. У нас будь-який нормативно-правовий акт містить норми і публічного і приватного права. 4.Ратифіковані м/н договори, як правило, закріплюють (містять) норми матеріального,цивільного і кримінальн права.Але немає процесуальних механізмів реалізації цих норм.5.Щоб застосувати норму м/н права у нашій практиці, перш за все потрібно її знати і громадянину, що хоче захистити право, і судді. М/н договори практично не публікується (громадяни не можуть знати).6. непростим є питання пракичної реалізації норм і принц МП, які стали част-ю нац-х правових систем. Для цього У має спеціально розробл і впровадж нові норми і прав у нац зак-во.

48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері МЕВ.
Міжн дог-р- основне джерело МП. Це певн способом висловл угода 2х або більше учасн-в міжнар спілкування про створ обов’язкових для них юрид правил- міжнар-правових норм.. Види договорів: 1) одно-, дво- та багатосторон-ні; 2) сплатні й безоплатні; 3) формальні, реальні й консенсуальні. Якщо договірні зобов'язання має лише одна сторона, то це - одностдоговір, якщо дві - двостор договір. Більшість договорів є двост. До одност належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування. Двостор - такі, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'язання і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Практика міжн ек співр-ва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, оплатній основі. Це відповідає одному із заг принц міжн права-принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатні -договори, для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін. З точки зору яких-небудь фактичних обставин, то їх можна поділити на: формальні - для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної чіткої форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, куп-продаж, зберігання. Консенсуальні договори - такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди. Багатостор конвенції- містять кодифіковані норми+стабільність змісту,що забезпеч висок рівень передбачуваності поведінки учасників МВ, вони відрізняються якістю та науков обгрунтов-тю. Між нар ек догов за змістом можна поділити на: торгів; угоди про товарообіг; угоди про ек і наук-техн співр-во; Уг про наук-техн співр-во; кредитні угоди; податкові угоди, догов про дружбу і співр-во і взаємну допомогу.+див 59

49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн ТНК
ТНК-єдине ек угрупов підпр-в різної державн належн-ті, що здійсн-ть свою діяльн, керовано з одного центру на територ кількох країн на основі їх націон зак-ва; це відповідні об'єднання, спілки, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави Міжнар-правове рег-ння діяльн ТНК відб-ся на 3х рівнях: 1.національний- материнськ комп, дочірні п-ва, філії ТНК зобов’язані виконувати вимоги нац зак-ва тієї країни, де представлена їх діяльність. 2.регіон-й-передбачає об’єднання країн певного регіону зі схожими соціально-ек проблем (країниЛат.Америки).Док-т: Декларація про міжнар інвестиції і багатонаціональні підпр-ва 76р.3.універс-й-передбач об’єднання зусиль по врег-нню діяльності ТНК в планетарному масштабі. З цією метою було створено Центр ООН при ТНК, а також ряд міжурядових Комісії ООН з ТНК. Одним з найб важливих рез-тів діяльності цих органів булла розробка Кодексу правил поведінки ТНК. Напрями цього док-ту є рекомендаційними. Важливу роль у регулюванні міжнародних правових відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи-субрегіонального торгов-ек об'єднання, створеного в межах Латиноамерик асоціації інтеграції.
Міжн.-прав.регул-ня діял-ті ТНК як на регіон-му, так і на універс. рівні сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є міжн.-прав.документи, які викор-ся для регул-ня діяльності ТНК. Щодо регіонального рівня, то до док-тів передусім слід віднести прийняту 1976 р. Декларацію про міжн інвестиції і багатонац під-ва. До Декларації додавався ще й такий док-т, як Керівні принципи для багатонац під.в. Їх виконання є добровільною справою. До системи Керівних принципів ТНК належать: *повага до суверенітету країни; * повага до зак-ва; * повага до соц-культ цінностей країни перебування; *дотримання міжн права; *підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики цієї країни в галузі розвитку та права; *співр-во з країною перебування з виключенням практики підкупу та субсидій, а також обов'язкове невтручання у внутр справи. Міжн.-прав.рег-ня діял-ті ТНК на регіон. рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост. роз-ку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встан-ня нового міжн.ек.порядку, в межах якого здійснювалося б прав.рег-ня діял-ті ТНК. У дан.випадку йдеться про міжн.-прав.регул-ня діял-ті ТНК універс.характеру. Хартія ек. прав та обов'яз-в(1974р.) закріпила полож-ня,спрям-ні на обмеж-ня діял-ті ТНК. Розпочала діял-ть спец."група 77" з вивч-ня та узагал-ня матеріалів, що розкривають зміст, форми і методи діял-ті ТНК. Були виявлені ТНК, які втруч-ся у внутр.справи країн, де розташовані їхні філіали, і доведено, що вони намаг-ся поширювати на цих терит-ях дію законів тих країн, де знах-ся їхні центри управ-ня. Усе це вимагало відпов.втруч-я міжн. співтов-ва. Насамперед необх-но розробити і прийняти відпов.нормат.акти, спрям-ні на міжн.-прав.рег-ня діял-ті ТНК. Важл.кроком у цьому напрямі була розробка Кодексу поведінки ТНК. В 1974 р. були створені міжуряд.комісії 00Н з транснаціон. корпорацій і Центр по ТНК, які приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК. У проекті Кодексу сформульовані прин-пи діял-ті ТНК, які мають прогрес. хар-р. До них, зокрема, належать такі: повага суверенітету країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; підпорядк-ня законам цих країн; врах-ня ек цілей і завдань пол-ки, що пров-ся в цих кр-х; повага до соц.-культ.цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; невтруч-я у внутр справи та ін. За дотрим норм Кодексу повинна здійс-ти нагляд спец. комісія ООН, а також центр ООН по ТНК.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП