Податковий кредит стосовно податку з доходів фізичних осіб
Податковий кредит відповідно до Закону України «Про пода-ток з доходів фізичних осіб» визначається як сума (вартість) ви-трат, здійснених платником податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких до-зволяється зменшення суми його загального річного оподаткову-ваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Правила щодо податкового кредиту визначаються статтею 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначен-ням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. До складу податкового кредиту включа-ються фактично понесені витрати, підтверджені платником пода-тку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, ка-совим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені вище документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Закон встановлює певні обмеження щодо права на нарахуван-ня податкового кредиту, які зводяться до наступних положень. Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер. Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може пе-ревищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Обсяг поняття податкового кредиту визначається шляхом унормування у законі вичерпного переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту. Прикладом витрат, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року, є такі витрати, фа-ктично понесені ним протягом такого звітного року: — частина суми відсотків за іпотечним кредитом, сплачених платником податку; — сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків не-прибутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п’яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звіт-ного року; — сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше певної суми, визначеної законом, у розрахунку за кожний по-вний або неповний місяць навчання протягом звітного податко-вого року; — сума власних коштів платника податку, сплачених на ко-ристь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості плат-них послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних присто-сувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду зага-льнообов’язкового медичного страхування, крім певних катего-рій витрат, передбачених законом; — сума витрат платника податку на сплату за власний раху-нок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та не-державного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка не пере-вищує визначену законом суму.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Податковий кредит стосовно податку з доходів фізичних осіб» з дисципліни «Податкове право»
