Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Звільнення від відбування покарання з випробуванням до не-повнолітніх застосовується на тих же засадах, як і щодо дорослих (статті 75—78 КК), з урахуванням особливостей, передбачених ст. 104 КК. КК передбачає такі підстави для звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням: 1) засудження неповнолітнього до покарання у вигляді позба-влення волі на строк не більше п’яти років; 2) є можливість виправлення неповнолітнього без реального відбування призначеного йому покарання. Застосування до неповнолітнього звільнення від кримінальної відповідальності з випробуванням не обумовлюється кількістю вчинених злочинів, а також ступенем їх тяжкості. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням йому встановлюється іспитовий строк від одного до двох років. При цьому суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов’язок щодо нагляду за засудже-ним та проведення з ним виховної роботи. На неповнолітнього, звільненого від відбування покарання з ви-пробуванням, можуть бути покладені ті ж обов’язки, вказані у ст. 76 КК, що й на дорослих, до яких застосований аналогічний захід. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з ви-пробуванням неповнолітнього та підстави скасування такого зві-льнення визначені у ст. 78 КК. У разі вчинення неповнолітнім протягом іспитового строку нового злочину йому призначається покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 КК. При цьому мають дотримуватися також обмеження, визначені ч. 2 ст. 103 КК, тобто, остаточне покарання у будь-якому разі не може перевищувати 15 років позбавлення волі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Звільнення від відбування покарання з випробуванням» з дисципліни «Кримінальне право України»
