Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості
Основні види покарання у ст. 98 КК вказані у відповідному порядку — від менш тяжких до більш тяжких. До неповнолітніх також можуть бути застосовані додаткові покарання, але тільки у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають са-мостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звер-нене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану не-повнолітнього в межах до п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 99 КК). Відповідно до ч. 1 ст. 100 КК громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні непов-нолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищу-вати двох годин на день. Частина 2 ст. 100 передбачає, що виправні роботи можуть бу-ти призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку не-повнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків. Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб (ст. 101 КК). Позбавлення волі на певний строк — це найбільш суворе по-карання в системі покарань, які застосовуються до неповнолітніх. Воно має призначатися тоді, коли, на переконання суду, решта більш м’яких покарань не дозволять досягти мети кримінального покарання. Особливості застосування покарання у вигляді позба-влення волі щодо неповнолітніх закріплені в ст. 102 КК. Покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призна-чене на строк більше десяти років, а за особливо тяжкий злочин, по-єднаний з умисним позбавленням життя людини, — більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних устано-вах. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. Покарання у вигляді позбавлення волі призначається непов-нолітньому: 1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років; 2) за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чоти-рьох років; 3) за тяжкий злочин — на строк не більше семи років; 4) за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років; 5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбав-ленням життя людини, — на строк до п’ятнадцяти років.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості» з дисципліни «Кримінальне право України»
