Система якості має забезпечити створення продукту, котрий від-повідає сучасним виробничо-технічним досягненням та вимогам споживачів. Відправні вимоги до проекту продукту, отримані внаслі-док маркетингових досліджень, як було сказано, фіксуються в корот-кому описі. Крім цього, прикладами зовнішніх входів можуть бути: • потреби й очікування споживачів та ринку; • потреби й очікування інших заінтересованих сторін; • співпраця з постачальником; • взаємодія зі споживачем для забезпечення якісного проекту-вання і розроблення продукту; • зміни відповідних правових і регламентаційних вимог; • міжнародні та національні стандарти; • промислові норми та правила. Для розроблення проекту доцільно створювати тимчасові творчі колективи з провідних конструкторів, технологів, маркетологів та інших фахівців підприємства. Порядок взаємодії підрозділів і виконавців, що беруть участь у проектуванні на різних етапах, визначається документами системи якості. Такими є програми, внутрішні регламенти підприємства, процедури, положення про підрозділи, посадові інструкції. Основним відправним документом для проектування продук-ції є технічне завдання (ТЗ). Воно створюється за результатами виконаних науково-дослідних і експериментальних робіт, науко-вого прогнозування, аналізу передових досягнень вітчизняної та зарубіжної промисловості. У ТЗ установлюються техніко-економічні вимоги до продукції, що визначають її споживчі властивос-ті та ефективність застосування; указується перелік технічної до-кументації; розробляється порядок здавання та приймання результатів виконання ТЗ. Зміст технічного завдання визначають замовник і розробник. У певних випадках роль ТЗ може викону-вати інший документ (договір, заявка замовника, контракт, про-токол тощо), визнаний сторонами за такий, що має всі необхідні та достатні для виконання завдання вимоги. Незалежно від вимог споживача розробник повинен звернути увагу на вимоги безпеки, охорони довкілля, а також на засадничі основи політики власного підприємства щодо якості. Додатково береться до уваги законо-давство тієї країни, де передбачається використання продукції. Розробник на підставі вимог ТЗ і стандартів, які стосуються даного виду продукції, створює необхідну технічну документа-цію. Її можна підрозділити на вихідну, проектну, робочу, інформа-ційну. Вихідною документацією вважають ТЗ та короткий маркети-нговий опис виробу. Проектною конструкторською документацією є технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект. На етапі ескізного проектування вибирають засадничі конс-труктивні рішення (загальні принципи побудови і дії виробу). Ескізний проект повинен мати дані стосовно призначення, основних параметрів та габаритних розмірів майбутнього виробу. Під час створення технічного проекту здійснюється всебічне теоретичне й експериментальне опрацювання схем та конструк-тивних рішень виробу, що проектується. На цьому етапі прово-диться детальна перевірка різних варіантів виробу на макетах або спеціальних пристроях. Після закінчення цих робіт робиться ви-сновок про якість майбутньої продукції. Робочою документацією вважають суто робочу, конструктор-ську, технологічну, експлуатаційну та ремонтну. Інформаційна документація — це каталоги, звіти про патентні дослідження, експертні висновки, акти та протоколи випробувань. Інакше ка-жучи, конструкторський документ на виготовлення виробу — це кінцевий результат фундаментальних та прикладних досліджень, дослідно-конструкторських розроблень, інженерних і виробни-чих пошуків, знахідок, окремих винаходів. Невід’ємною части-ною комплекту технічної документації є технічні умови (ТУ) з вимогами до конкретних типів, марок, моделей продукції. У цьо-му документі знаходять відображення: 1) технічні вимоги, що визначають показники якості та екс-плуатаційні характеристики продукції (основні параметри та роз-міри; характеристики та властивості; комплектність, маркування, тип упаковки); 2) правила приймання; 3) методи контролю (випробувань, аналізу, вимірювань); 4) вимоги до транспортування та збереження; 5) вказівки щодо експлуатації; 6) гарантії постачальника. Для запобігання запуску у виробництво ненадійної продукції під час проектування виробів здійснюється періодичний контроль, ана-ліз та оцінювання якості проекту. Стадії та етапи проведення пері-одичного контролю та оцінювання проекту залежать від новизни, складності, особливостей виробництва та застосування продукції. Оцінювання проекту в цілому здійснює замовник, якому розробник подає всі необхідні матеріали: технічне завдання, проект технічних умов або стандарту, конструкторську, технологічну та іншу техніч-ну документацію, а також звіт про результати випробувань, інші матеріали, що підтверджують технічний рівень, конкурентоспро-можність, безпечність та екологічність продукції, дослідні чи експе-риментальні зразки виробу. Отже, проектування і розроблення про-дукту — це сукупність процесів, які перетворюють вимоги на задані характеристики, або на документований технічний опис продукту. Після узгодження ТУ чи стандарту на продукцію починається освоєння її виробництва. У цей час виробник з допомогою розробника здійснює комплекс заходів з відпрацювання технології та підготовки персоналу для випуску продукції зі стабільними показниками якості. Обов’язково проводяться кваліфікаційні випробу-вання зразків продукції першої промислової партії. Випробуван-ня повинні підтвердити, що відхилення основних параметрів продукції, спричинені технологією виробництва, не виходять за допустимі межі, тобто забезпечується необхідна якість виготов-лення виробу. Таким чином, система якості має передбачати: 1) планування робіт з проектування; 2) комплекс заходів із запобігання помилкам у проектуванні; 3) перевірку відповідності проекту вихідним вимогам; 4) періодичний аналіз всіх компонентів проекту; 5) аналіз готовності споживача до використання продукції; 6) контроль за змінами проекту; 7) повторні перевірки продукції. Підготовка виробництва продукту має забезпечити впевне-ність, що технологічний процес у цілому та всі його окремі еле-менти здатні забезпечити виготовлення продукції відповідно до вимог технічної документації. Передусім це стосується таких елементів виробництва, як обладнання, матеріали та комплектуваль-ні деталі, технологічне оснащення та інструмент, виробничий пер-сонал, допоміжні матеріали, технічна документація, виробниче середовище. Система має забезпечити управління всіма елемента-ми виробництва, тобто постійне контролювання і приведення цих елементів у належний стан. Особливу увагу потрібно приділи-ти виробничим процесам, які формують параметри продукції. Управління виробничими процесами здебільшого спрямоване на забезпечення якості продукції під час її виготовлення. Для цьо-го виробничі операції треба детально визначити та задокументува-ти у вигляді робочих інструкцій. Перевірку якості продукції, про-цесу, програмного забезпечення, матеріалів або виробничого середовища здійснюють у найчутливіших точках виробництва. Технологічні процеси перевіряються на придатність для виготов-лення продукції згідно зі встановленими ТУ. Найбільший ефект досягається за застосовування статистичного регулювання тех-нологічних процесів. В окремих виробництвах великий вплив на якість мають такі допоміжні матеріали та засоби, як вода, стиснуте повітря, елект-роенергія і хімічні продукти. Усі ці матеріали також підлягають постійній перевірці. Останнє обов’язково стосується і стану ви-робничого середовища (температура, вологість, чистота). Запускати у виробництво матеріали та комплектувальні ви-роби треба лише після перевірки їх на відповідність ТУ та стан-дартам. У процесі виробництва ресурси потрібно належним чи-ном зберігати й захищати для підтримування їхньої функціональної придатності. Стабільність виробничого процесу забезпечується розробленням програми профілактичного техні-чного обслуговування. Обов’язковими елементами системи мають бути контроль та випробування готової продукції, а також перевірка її виробницт-ва. Систему орієнтують на використання статистичних методів контролю, під якими розуміють дії з вимірювань, аналізу, випро-бувань однієї або кількох характеристик продукції (послуги) і їх порівнювання з установленими вимогами. Система повинна за-безпечити якість продукції також і за навантажувально-розвантажувальних робіт, зберігання, перевезення, монтажу виробів та їх-ніх компонентів. Для цього передбачаються необхідні ресурси та заходи: технічні консультації, навчання персоналу, який експлуа-тує складну техніку або виконує її профілактичне обслуговуван-ня та ремонт; своєчасне і в повному обсязі забезпечення запас-ними частинами тощо. Слід зазначити, що найефективнішим засобом забезпечення якісної підготовки виробництва нового продукту є застосування інноваційних технологій
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Якість створення продукту» з дисципліни «Товарна іноваційна політика»
