Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
На підставі закону України про амністію або акта про помилу-вання засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м’яким покаранням. Амністія — це правовий акт, який, не скасовуючи і не змі-нюючи відповідного кримінального закону, передбачає повне або часткове звільнення індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні певних злочинів, від кримінальної відповіда-льності та покарання. Амністія не є декриміналізацією, акти амністії не ставлять під сумнів законність і обґрунтованість постановлених обвинуваль-них вироків. Частина 3 ст. 92 Конституції України та ч. 1 ст. 86 КК встановлює, що амністія оголошується законами України. Верховна Рада України може приймати Закони про амністію не частіше одного разу протягом календарного року. Як правило, амністія проголошується з приводу знаменних дат і виступає як прояв гуманізму в державі. Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно (ч. 1 ст. 4 Закону «Про за-стосування амністії в Україні»*). Закон про амністію не поширю-ється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності від-повідним законом. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі за-кону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи під-судний проти цього заперечує (ч. 3 ст. 6 КПК). Стаття 3 закону встановлює перелік осіб, щодо яких забороня-ється застосування амністії: 1) особи, яких засуджено до довічного позбавлення волі; 2) особи, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; 3) особи, яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство за обтяжуючих обставин; 4) особи, яких засуджено за вчинення тяжкого злочину, крім зазначених у попередньому пункті, і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання. Конкретним законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, щодо яких амністія не застосовується. Закон розрізняє три види амністії: 1) повна амністія — це повне звільнення зазначених у законі про амністію осіб від кримінальної відповідальності чи від пока-рання; 2) часткова амністія — це часткове звільнення зазначених у законі про амністію осіб від відбування призначеного судом по-карання (фактично така амністія є різновидом пом’якшення по-карання); 3) умовна амністія. У виняткових випадках, з метою припи-нення суспільно небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після ого-лошення амністії, за умови обов’язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію. Слід зазначити, що амністія не звільняє від обов’язку відшко-дувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рішенням суду. Судимість не може бути знята за законом про амністію. Пи-тання погашення чи зняття судимості вирішуються відповідно до положень, закріплених у статтях 88—91 КК, виходячи з виду і строку фактично відбутого винною особою строку. На відміну від амністії акт помилування не розрахований на невизначену кількість випадків використання і є персоніфікова-ним актом одноразового застосування права щодо конкретної особи або групи індивідуально зазначених в Указі Президента України осіб. Помилування — акт глави держави, за яким певна особа (чи група осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м’яке покарання, або знімається судимість. Актом про помилування може бути здійснена заміна засуджено-му призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років. Право на клопотання про помилування має особа, яка: 1) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні; 2) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україні без умови про незастосування помилування; 3) засуджена в Україні і передана для відбування покарання іно-земній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування; 4) відбула покарання в Україні.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування» з дисципліни «Кримінальне право України»
