Усі учасники інвестиційного проекту ділять між собою відпові-дальність за його реалізацію. В основі такого розподілу лежить сту-пінь інвестиційного ризику, який бере на себе та чи інша сторона. У зв’язку з цим розрізняють кілька типів проектного фінансування: 1) без регреса на позичальника; 2) з частковим регресом на позичальника; 3) з повним регресом на позичальника; 4) на консорційних засадах. Регрес — це право кредитора висувати фінансові вимоги до позичальника. Право регресу регламентує відносини між суб’єктами інвестиційного процесу. Збільшення (посилення) регресу призводить до погіршення коефіцієнта боргу, його покриття і відповідно до зменшення забезпеченості боргу. Посилення регре-су підвищує інвестиційні ризики з боку позичальника і відповід-но зменшує вартість позички. Фінансування без регресу на позичальника зумовлює покла-дення всієї відповідальності за реалізацію проекту на фінансово-кредитну організацію. Тобто банк бере на себе всі інвестиційні ризики та відмовляється від будь-яких зворотних вимог (регресу) з приводу розподілу відповідальності. Генерування грошових потоків звичайно починається після введення об’єкта в експлуатацію. Позитивні грошові потоки відповідають графіку погашення боргу та виплати нарахованих відсотків. Кредитору видається гарантія. У свою чергу, інші суб’єкти інвестиційного проекту (інвестори, менеджери проек-ту або виконавці робіт) гарантують своєчасне введення проек-ту в експлуатацію, вихід на проектну потужність та додержан-ня кошторису. Фінансування без регресу на позичальника застосовується дуже рідко. Банк бере на себе інвестиційні ризики тільки по до-статньо високоефективних проектах та встановлює при цьому дуже високі відсоткові ставки. Укладанню кредитного договору передує велика аналітична робота щодо техніко-економічного обґрунтування проекту. Вартість такого фінансування для по-зичальника є дуже високою: крім високої банківської відсотко-вої ставки, він ще несе витрати з консалтингу, інжинірингу, експертизи тощо. Фінансування з частковим регресом на позичальника зумов-лює паритетний розподіл ризиків між учасниками проекту. Всі учасники беруть на себе відповідальність за ризики, які виника-ють у результаті їх діяльності: замовники — за виділення ділянки під будівництво, вчасне надання проектно-кошторисної докумен-тації, деяких видів обладнання та матеріалів; підрядники — за своєчасне введення об’єкта в експлуатацію з відповідною якістю та дотриманням кошторису; постачальники обладнання — за своєчасність, якість та комплектність поставок; кредитори — за вчасність надання фінансових ресурсів, дотримання платіжної та розрахункової дисципліни. Вартість такого типу фінансування відносно невелика, що можна пояснити його достатнім поширенням. За певних умов таке фінансування здійснюється поза балансом діючого підприємства позичальника, проте частіше позичальник гарантує свої обов’язки часткою активів. Фінансування з повним регресом на позичальника дозволяє оформити фінансування у найкоротші строки. Цей тип фінансу-вання застосовується для проектів, які мають державне значення, здійснюються під гарантію уряду або за його підтримкою. До цих проектів належать проекти розвитку пріоритетних галузей, регіо-нів, виробничої та соціальної інфраструктури тощо. Реалізуючи такі проекти, позичальник, крім потоків готівки, використовує інші джерела для погашення боргу. Слід відзначити, що цей тип фінансування найбільш прийнятний для економіки України, яка має гостру необхідність в активізації інвестиційної діяльності. Сьогодні міжнародні фінансово-кредитні інституції віддають пе-ревагу саме цьому виду фінансування. Фінансування на консорційних засадах здійснюється за схе-мою: «створюй — володій — експлуатуй». Така схема припускає згоду між учасниками проекту щодо створення (будівництва) підприємства, його акціонування або корпоратизації та експлуа-тації власниками на пайових умовах. Звичайно за умовами кон-сорціуму банк або кілька банків (синдикат) конвертують боргові зобов’язання в акції позичальника. Власниками проекту стають також підрядники, страхові компанії та ін. Для реалізації великих проектів можуть створюватись проми-слово-фінансові групи, учасники яких, у тому числі банки, ста-ють інвесторами та здійснюють безпосереднє фінансування і розподіляють між собою всі інвестиційні ризики.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Типи проектного фінансування» з дисципліни «Інвестиції»
